Постійне представництво в Україні: припини мене, якщо зможеш

Закон № 466-ІХ від 1 січня 2021 року вніс багато нововведень в податкове законодавство. Одне з них стосується обліку постійних представництв (ПП) та нерезидентів у податковій. З якими ж проблемами стикаються останні, і як їм зарадити, пояснив Mind юрист Marchenko Partners Олександр Позняков. 

Детальніше про інші нюанси застосування норм наведеного закону у матеріалах Mind: «Позбутися баласту: як ліквідувати КІК і зберегти своє», «Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року» та «Всім по податку: скільки мають платити нерезиденти та постійні представництва». 

На облік тепер стає не постійне представництво, а нерезидент. 

Втім, Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 9 грудня 2011 року (зі змінами та доповненнями), досить довго наздоганяв закони.

Міністерство фінансів України наказом № 62 від 8 лютого 2021 року актуалізувало Порядок обліку платників податків. 

Облік новий – проблеми старі

Тепер нерезидент має подати повідомлення про припинення господарської діяльності на території України через постійне представництво не в довільній формі, а за формою № 1-ОПН (п. 5.8 Розділу V Порядку).

Потім нерезидент готується: позбувається об’єктів оподаткування в Україні, його постійне(-і) представництво(-а) подає(-ють) ліквідаційну звітність з податку на прибуток та ЄСВ. Після цього треба подати заяву за формою № 8-ОПП, а також копію рішення про закриття постійного представництва (п. 11.23 Розділу ХІ Порядку).

Податкова: «Мені завчасно набридло»

В ідеальній моделі, з моменту подачі документів, вся процедура має працювати за принципом «єдиного звернення»:

• податкова передає Пенсійному фондові України, Фондові соціального страхування України та Фондові страхування на випадок безробіття інформацію про припинення постійного представництва;
• фонди протягом 10 днів проводять власні перевірки та видають довідки за формою № 8-СК; інакше цю функцію зобов’язана виконати сама податкова (п. 1-3 Розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24 листопада 2014 року (за змінами та доповненнями));
• податкова проводить позачергову документальну перевірку постійного представництва (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-VI (зі змінами та доповненнями));
• за результатами всіх перевірок видає довідку № 12-ОПП (абз. 2 п. 11.23 Розділу ХІ Порядку).

На практиці ж від податкової у відповідь на заяву можна очікувати лише відсутності дій. Чітких відповідей від виконавця заяви через офіційні способи зв’язку не отримати. 

Суть проблеми

Якщо порівняти процедуру податкової перевірки юридичної особи у випадку її ліквідації, податкова зобов’язана організувати свої внутрішні процеси так, щоб заявити вимоги зі сплати податків до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 Розділу ХІ Порядку).

Мінімальний такий строк – 2 місяці (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України № 435-VI (зі змінами та доповненнями)).

Що отримує нерезидент? 

Нерезидент же за таких обставин має суттєві невигоди:

• податкову ніяк не підігнати – підстав подати скаргу на виконавця чи позов до суду на податкову немає;
• процес припинення постійного представництва затягується;
• на додачу нерезидент змушений виконувати роботу податкової за неї, що означає витратити на припинення представництва більші кошти.