Захворіло у світі
116,113,398
Померло у світі
2,581,237
Вилікувалось у світі
65,643,187
Захворіло в Україні
1,394,061
Померло в Україні
26,919
Вилікувалось в Україні
1,194,373
Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року

Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року

Про Україну та бізнеси в офшорах

Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року
Фото: pixabay

Складнощі минулого року, з якими зіткнувся бізнес, саме зараз будуть відображені в податковій звітності за цей період. Водночас новий рік позначився суттєвими змінами в податковому законодавстві. Що саме змінилося з 1 січня 2021 року в цій сфері для українського бізнесу з ухваленням законів №466-IX та №1117-IX, розповіли Mind директор податкового консультування KPMG в Україні Олександр Бобошко та старший консультант компанії Ніна Матвієнко.

Напередодні Mind розповідав, як із набранням чинності зазначених законів із початку року змінилися правила оподаткування фізосіб-підприємців, які надають в оренду нерухомість.

Що змінилося в операціях з нерезидентами

  1. За результатами звітного 2020 року платники податків, які застосовують податкові різниці, повинні будуть збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% за операціями купівлі або продажу товарів або послуг у/на користь нерезидентів із «низькоподаткових» юрисдикцій або організаційно-правових форм (окрім контрольованих операцій або неконтрольованих операцій, сума доходів по яким підтверджується платником податку за цінами відповідно до принципу «витягнутої руки»). Обов’язок щодо застосування податкових різниць стосуватиметься платників податків, річний оборот за 2020 і наступні роки яких перевищить 40 млн грн (раніше цей поріг становив 20 млн грн).
    Хоча положення про вказане коригування фінансового результату набрало чинності з моменту підписання закону №466-IX (травень 2020 року), для цілей податкового обліку воно фактично має застосовуватись за результатами звітного 2020 року.
    По-перше, платник податків має спочатку «відсіяти» усі операції, які будуть для нього контрольованими, а отже, не підпадатимуть під це коригування. А для цього платнику податків потрібно встановити, чи обсяг його річного доходу (обороту) перевищує 150 млн грн, а обсяг операцій з відповідними контрагентами-нерезидентами перевищує 10 млн грн.
    По-друге, щодо всіх неконтрольованих операцій з нерезидентами із «низькоподаткових» списків КМУ, для незастосування цього 30%-го коригування платник податків може підготувати ТЦ-документацію. У разі, якщо за результатами ТЦ-аналізу таких операцій буде доведено відповідність цін правилу «витягнутої руки», коригування не застосовуватиметься. У разі, якщо за результатами ТЦ-аналізу операції не відповідатимуть правилу «витягнутої руки», коригування здійснюватиметься на різницю між вартістю придбання/продажу та вартістю, визначеною за правилом «витягнутої руки». І лише у всіх інших випадках, тобто, для неконтрольованих операцій з «низькоподатковими» нерезидентами, щодо яких не була підготовлена ТЦ-документація, має застосовуватись це коригування.
    Також згадаємо, що раніше це коригування (згідно з п. 140.5.4 Податкового Кодексу України) стосувалось лише імпорту (купівлі) у нерезидентів, а після внесених змін – почало застосовуватись і до експортних операцій (продажу).
  2. З 1 січня 2021 року застосовуються правила оподаткування «конструктивних» дивідендів, тобто прирівняних до дивідендів платежів.
    Зокрема, для мети оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
    - суми платежів на користь нерезидентів у контрольованих операціях понад суму, що відповідає принципу «витягнутої руки»;
    - суми заниження вартості товарів, що продаються нерезиденту, у контрольованих операціях у порівнянні зі сумою, що відповідає принципу «витягнутої руки»;
    - виплати в грошовій або негрошовій формі юридичної особи на користь її власника, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку такої особи.
    Відповідно зазначені операції з виплати на користь нерезидентів вважатимуться дивідендами для мети застосування податку на репатріацію, при цьому:
    - дивідендний авансовий внесок щодо таких сум сплачувати не потрібно;
    - податок на репатріацію може бути знижений відповідно до ст. 10 «Дивіденди» Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з відповідним нерезидентом (за умови виконання умов для такого зниження).
  3. Нове правило «тонкої капіталізації» (обмеження витрат з виплати процентів для цілей податку на прибуток на рівні 30% від EBITDA) застосовується до процентних витрат на користь виключно нерезидентів, процентні витрати на користь резидентів, як було раніше встановлено законом 466, під правило не підпадатимуть.
  4. Застосовується тест на «ділову мету» в контрольованих операціях. Відповідність операцій «діловій меті» відображатиметься у документації з ТЦ платника податків. Нагадаємо: законом 1117 було відтерміновано набрання чинності тесту «ділової мети» для інших операцій, а також було звужено сферу застосування цього тесту.

Що змінилося для нерезидентів і їх постійних представництв 

  1. Починають діяти правила оподаткування податком на доходи нерезидентів прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав, часток в українських компаніях, вартість яких у будь-який момент часі протягом 365 днів, що передують продажу, на 50% і більше складає нерухомість в Україні. Нагадаємо, що ретроспективно це правило було скасовано для періодів з 1 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Для придбання такого інвестиційного активу нерезидент має стати на облік у податкових органах України (для утримання податку на репатріацію).
  2. Починають застосовуватись нові правила визначення прибутку постійних представництв (в той час, як на період до кінця 2020 року були ретроспективно розповсюджені три методи визначення прибутку, що діяли до прийняття закону № 466, тобто до травня 2020 року).
    З 1 січня 2021 року постійні представництва нерезидентів визначатимуть оподатковуваний прибуток за правилами «витягнутої руки» та з урахуванням статті 39 ПКУ, для чого будуть прирівняні до окремих юридичних осіб, що здійснюють діяльність незалежно від нерезидента.
  3. Було розширене визначення поняття «постійне представництво». Під більшим ризиком визнання постійного представництва стають посередники/агенти. Зокрема, тепер поняття  «постійне представництво» включає осіб, які реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів та осіб, які реалізовують повноваження утримувати запаси, що належать нерезиденту зі складу яких здійснюється постачання запасів (товарів) від імені нерезидента. Таким змінам ми завдячуємо впровадженню в податкове законодавство України кроку 7 плану BEPS «Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва».
  4. Для нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України та/або акредитували відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, встановлено вимоги щодо їх безпосередньої реєстрації як платників податку на прибуток до 31 березня 2021 року.
    Перевірки щодо таких нерезидентів можуть бути призначені, починаючи з 1 липня 2021 року.

Про зміни для юр- та фізосіб – власників/контролерів іноземних компаній

  1. Закон №1117 відтермінував застосування правил контрольованих іноземних компаній (КІК). Першим звітним періодом для мети оподаткування доходів КІК буде 2022 рік, при цьому 2022 та 2023 роки вважатимуться перехідним періодом зі звільненням від адміністративної та кримінальної відповідальності контролюючих осіб, а також від штрафних санкцій/пені при визначенні прибутку КІК.
  2. За умови ліквідації КІК до 31 грудня 2021 року. ще можливо скористатися процедурою «безподаткової ліквідації», яка передбачає отримання власником/контролером коштів або інших активів («ліквідаційної маси»), які звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%). З’явилася визначеність, що активи, отримані фізичною особою внаслідок «безподаткової ліквідації» протягом 2021 року, підлягатимуть оподаткування військовим збором (1,5%).
  3. Можливість застосування процедури безподаткової ліквідації до нових іноземних компаній, створених після 23 травня 2020 року, не передбачена.

Звернемо увагу, що до 1 січня 2022 року було відтерміновано такі зміни:

  1. Вимоги щодо визначення нерезидентів резидентами України- платниками податку на прибуток за критеріями «місця ефективного управління»;
  2. Положення щодо «наскрізного» оподаткування дивідендів, які отримує КІК від української дочірньої компанії, на рівні контролюючої особи;
  3. «Ділова мета» та відповідні коригування фінансового результату для:
    - неконтрольованих операцій з резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій або організаційно-правових форм;
    - на операції з виплати роялті на користь будь-яких нерезидентів.

Нагадаємо:  операції вище, ділова мета яких не буде доведена, призводитимуть до 100% коригування фінансового результату платника податків на суму відповідних операцій.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті