Хто проти? або Які недоліки має процедура розкриття бенефіціарів

Верховна Рада ще в жовтні 2021 року відтермінувала обов'язок юросіб розкривати своїх бенефіціарних власників – з початку цього року на 11 липня 2022 року. Попри це до процедури розкриття лишається чимало запитань. Що варто внести до нормативних документів уже найближчим часом і як врегулювати наявні неузгодженості, розповіли Mind юристи ЮК MORIS Владислав Гнідо́ та Дарина Іванюта.

Докладніше про те, чому Верховна Рада змінила термін запровадження штрафів за несвоєчасне розкриття структури власності – у матеріалі Mind «Бенефіціарів заспокоїли: що змінилося в процедурі розкриття структури власності компаній».

З моменту ухвалення закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-ІХ від 6 грудня 2019 року та затвердження Міністерством фінансів України на його виконання Положення про форму та зміст структури власності (далі – Положення), юридичні особи все ще перебувають у стані невизначеності щодо правил та процедури розкриття відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

Звичайно, встановлення та розкриття КБВ юридичних осіб, які потенційно можуть використовуватися для відмивання коштів, є необхідним елементом фінансового моніторингу. Так, відповідно до інформації про результати роботи, опублікованої на сайті Державної служби фінансового моніторингу України, за 9 місяців 2021 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів (зокрема, органів прокуратури, фіскальної служби, Національної поліції та СБУ) 933 матеріали стосовно фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів і вчиненням кримінальних правопорушень, на суму в розмірі 81,9 млрд грн.

Актуальні проблеми порядку розкриття КБВ

Питання, які досі залишаються невирішеними, можна умовно поділити на дві групи: загальні та практичні.
Так, до загальних питань слід віднести, зокрема:

• Перевищення Мінфіном своїх повноважень при затверджені Положення. Таке перевищення повноважень знаходить своє відображення в ухваленому Мінфіном Положенні, а саме: запровадження обов’язку юридичних осіб розкривати інформацію не лише про КБВ, а й усіх осіб, які прямо/опосередковано володіють юридичною особою;
  безпідставне розширення вичерпного переліку документів, які мають надаватися державному реєстратору/нотаріусу для вчинення реєстраційних дій і передбачені, зокрема, ч. 4 ст. 17 та ст. 17-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (закону про держреєстрацію).
  

  Звичайно, вимоги підзаконних нормативно-правових актів, зокрема Положення, не повинні змінювати, а тим більше розширювати зміст положень законів, передбачаючи подання додаткових відомостей і документів.

  На цьому, до речі, вже наголошував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28 жовтня 2009 року.
• Недосконалість змін, внесених до закону про держреєстрацію. Наприклад, до переліку документів, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 17 цього закону, були додані документи, необхідні для розкриття КБВ (структура власності, витяг щодо юридичної особи-нерезидента та копія документа, що посвідчує особу КБВ). Проте такі документи щодо розкриття КБВ на практиці не надаються, оскільки саме формулювання зазначеного пункту закону про держреєстрацію вказує на необхідність надання лише одного з документів, передбачених цим пунктом (тобто надання акту приймання-передачі разом з документами щодо КБВ не вбачається можливим).

Щодо практичних питань, то досі залишаються проблемними, зокрема, такі:

• відсутність у законодавстві чіткої вказівки на дату, починаючи з якої в юридичних осіб виникає обов’язок здійснювати щорічне підтвердження відомостей про КБВ;
• притягнення до відповідальності керівника юридичної особи за неподання / несвоєчасне подання відомостей про КБВ, незважаючи на той факт, що такому керівнику інформація про КБВ та/або структуру власності може бути невідома;
• відсутність роз’яснень щодо того, чи вважається директор юридичної особи КБВ відповідно до закону (або за яких умов);
• відсутність додаткових роз’яснень щодо виконання вимог Положення (не враховуючи зразки складання схематичного зображення структури власності), зокрема, стосовно порядку розкриття значної кількості акціонерів публічних компаній і надання підтверджувальних документів щодо кожного акціонера;
• відсутність додаткових роз’яснень щодо порядку розкриття інформації про учасників юридичних осіб, які є міжнародними організаціями (наприклад, якщо учасником юрособи є Європейський банк реконструкції та розвитку);
• неможливість оновлення відомостей про КБВ під час державної реєстрації зміни складу учасників на підставі акту приймання-передачі, оскільки при наданні державному реєстратору / нотаріусу акту приймання-передачі належним заявником є особа, яка набуває / відчужує частку, тоді як належним заявником для підтвердження / оновлення відомостей про КБВ – уповноважений представник юридичної особи (зокрема директор).

Роз’яснення Мінюсту та Мінфіну – рятувальний круг?

На сайті Міністерства юстиції України опублікована значна кількість роз’яснень, які покликані допомогти бізнесу розібратися з порядком розкриття відомостей про КБВ.

Так, зокрема, у листі від 24 листопада 2021 року №113677/124754-33-21/8.4.4, Мінюст дійшов висновку, що в юридичної особи відсутня необхідність повторно до 11 липня 2022 року оновлювати відомості про КБВ на виконання п. 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» закону, якщо така інформація була оновлена до 11 жовтня 2021 року. Крім того, процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень ст. 17-1 закону про держреєстрацію має розпочатися після завершення процедури оновлення зазначених відомостей незалежно від того, чи була оновлена інформація у 2021 році чи 2022 році, тобто з нового календарного року – з 1 січня 2023 року.

А як щодо інших питань про розкриття КБВ?

На жаль, багато інших питань усе ще залишаються нерозв'язаними і потребують нагального залучення Міністерства фінансів України. Так, завданням останнього є формування та реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, задля оновлення Порядку та приведення його у відповідність до закону та закону про держреєстрацію.

Відповідно до роз’яснення Мінюсту, щорічне підтвердження відомостей про КБВ слід здійснювати вже з 1 січня 2023 року. На жаль, інші загальні та практичні питання стосовно розкриття КБВ, які були розглянуті і цій статті, досі залишаються актуальними й потребують термінового залучення Мінфіну до їхнього вирішення. Радимо стежити за новими законопроєктами та роз’ясненнями, які будуть покликані розв'язати поставлені питання і спростити процедуру розкриття відомостей про КБВ.