Що відбувається з курсом валют

20 травня НБУ повідомив, що скасовує обмеження курсу продажу валют на готівковому ринку. За задумом регулятора, такий крок має «вирівняти умови для банків у порівнянні з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому». Бізнес та пересічні громадяни сприйняли це як початок стрімкого здорожчання двох основних іноземних валют – долара та євро – до гривні. І, відповідно, завмерли в очікуванні її галопуючого послаблення. Обмінні пункти в перший день не ловили ґав – співвідношення між інвалютою та нацвалютою України змінилися не на користь останньої.

Наступного дня НБУ випустив роз’яснення, у якому наголосив, що офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/$. Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку.

Що НБУ послабив – то це дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти, а також зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з карток гривню, коли клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають готівкову валюту.

Що відбувалося з курсом від початку війни в Україні, чого навчив досвід 2014 року, як усе це позначиться на курсах валют в Україні тепер та, відповідно, – на економіці країни в цілому, спеціально для Mind пояснює Анатолій Дробязко, член Українського товариства фінансових аналітиків, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління».

З математичної точки зору, динаміка обмінного курсу гривні є другою похідною від стану економічних процесів та, відповідно, першою похідною від стану поточної динаміки рахунку платіжних операцій. Згідно з теорією збереження багатства у вільній економіці, кожен суб’єкт економічних відносин у конкретний час обирає свою стратегію збереження багатства, виживання і розвитку.

Чи варто було стримувати курс на початку війни?

Протягом останніх довоєнних років на валютному ринку НБУ проводив політику таргетування інфляції в умовах запровадження «гнучкого валютного курсу», впливаючи на ринкову пропозицію валютними інтервенціями з резервів.

Вважалося, що рівень облікової ставки НБУ формує рівень попиту на гроші. Війна зруйнувала цей механізм. Тому перехід НБУ до фіксованого курсу у стані невизначеності був виправданий. Можна сперечатися, «таким» чи «не таким» є рівень фіксованого курсу, але нинішньому складу правління на початку війни вдалося уникнути каскаду тих помилок, які були допущені у 2014–2015 році.

Приріст/відтік (-) коштів фізичних та юридичних осіб на рахунках українських банків

Чого навчив гіркий досвід?

Якщо у 2014 році фізичні особи за перші чотири місяці агресії забрали із банківських установ 38 млрд грн, то у 2022 році відтік становив набагато менше, і на рахунках у банках українці залишили 75 млрд грн. Це пов’язано як із збільшенням довіри до банківської системи в цілому, так і з можливістю користуватися українськими банківськими картами в інших регіонах країни та за кордоном, куди виїхало до 6 млн осіб (більшість із яких – жінки та діти).

Розрахунки показують: у березні залишки коштів на рахунках фізичних осіб збільшилися на 65,6 млрд грн. Це можна пов’язати з масовим виїздом за кордон громадян, які поповнили готівкою свої рахунки. У той час як виведення майже $800 млн валюти з українських банків у січні–лютому 2022 року можна пов’язувати з політичною обізнаністю деяких прошарків громадян.

Як почувалися банки?

Обсяг кредитів, виданих банками фізичним особам, з початку року виріс на 5,2 млрд грн. Але у березні та квітні банки в основному закривали свої кредитні програми для фізичних осіб, а також ліміти на кредитних картках. Таким чином, в умовах 2022 року уряду знов-таки вдалося – наразі – уникнути помилок 2014 року. Наприклад таких, як заборона видавати валюту (тільки гривня за офіційним курсом) фізичним особам з переказів міжнародними платіжними системами з-за кордону.

Приріст/відтік (-) обсягів чистих кредитних портфелів фізичних та юридичних осіб за балансовими рахунками українських банків

Як почувається бізнес?

У період фінансових потрясінь юридичні особи є найбільш незахищеними клієнтами банківської системи. Тому реакція бізнесу мала іншу динаміку. У січні та лютому 2022 року корпоративні клієнти банків зменшили свої залишки у гривні на 76,4 млрд грн, а в лютому-березні 2022 року – на $1,4 млрд. Але у квітні 2022-го бізнес почав повертати обігові кошти до системи. Цьому сприяли урядові програми стимулювання кредитування.

Хоча слід зазначити, що валютні кредити бізнес банкам повертає. У період фінансової кризи 2014 року корпоративні клієнти також згортали свою кредитну заборгованість.

Що відбувається з курсом зараз?

Де-факто на травень 2022 року склалася система множинного (дуального) валютного курсу, що характерна для країни, яка має проблеми з платіжним балансом та намагається забезпечити дешевими грошима критичний імпорт.

Проте фіксація НБУ курсу на початку війни була виправдана, тому що збила панічний ажіотаж. Вибухове збільшення фінансового потоку на утримання біженців переважає фінансовий потік коштів від заробітчан. Це лягає додатковим тягарем на державні валютні резерви, які зараз поповнюються в основному за рахунок міжнародної фінансової допомоги.

Тому регулятору ринку слід не допускати – зокрема й адміністративними заходами – значного розриву між офіційним обмінним курсом і реальним ринковим, аби не створити стимул для експортерів притримувати валютну виручку.

А найголовніше вирішується зараз на фронті. Не будемо зупинятися на логістиці, деблокаді портів, відновленні промисловості, захисту врожаїв. Усе це вторинне по відношенню до екзистенціального випробування, що випало на долю нашого покоління.