Людство тисячами років – від Сократа до Маска та Стіва Джобса – досліджує, як правильно ставити запитання, щоб тебе зрозуміли, дали відповідь, якої ти потребуєш, або закрили низку інших потреб. Ще Дейл Карнегі казав: «Вам все розкажуть, головне вірно і вчасно про це запитати». Сократ вивів метод з діалогами та питаннями в окрему навичку для використання на дебатах. Тибетські ченці ведуть годинні діалоги, щоб відточувати свої вміння в дослідженні запитань. Майбутні дипломати, судді, журналісти проходять тренінги та курси, аби влучно ставити запитання. На які ж запитання люди дійсно готові відповідати і як їх правильно формулювати, розповів Mind Software Engineer Євгеній Вінійчук.
Пройшовши шлях від початківця в ІТ до тимліда в компанії, відчув на власному досвіді, як змінюються запитання та очікування від людей зі зростанням власних навичок і знань. Тому для своєї команди навіть сформував покрокову схему постановки запитань, яка б економила час і емоційні ресурси, які й так під час війни в дефіциті. У Тоні Шея була книга про корпоративну культуру з цінностями компанії, у мене є добірка про діалоги, комунікацію й запитання. Адже це – теж про цінності й повагу до власних кордонів.
Людям складно визнавати, що вони чогось не знають, адже це показує слабкість. І це одна з причин, чому люди бояться запитувати.
Однак причини бувають найрізноманітніші, починаючи від бажання справити враження – мовляв, «Мені й так все зрозуміло» – до «Ні, ну це якесь дурне запитання, краще промовчу». Як результат – непорозуміння на роботі, стрес, менша продуктивність, некоректно зроблене завдання тощо. У мене є знайомий, який взагалі прийшов звільнятися, оскільки був впевнений, що не справляється з задачами.
Людина себе цими думками фактично довела до виснаження. А тепер уявіть його подив, коли керівник сказав: «Якщо тобі щось видається, про це можна було б і запитати. Власне, наша компанія цінує твою роботу та вважає гарним спеціалістом». Тобто навіть запитання на кшталт: «Я вам точно подобаюся?» цілком мають право на існування.
Ну і маю цікавий факт для підтримки тих, хто налаштовується бути більш допитливим: згідно з дослідженнями, люди, які ставлять запитання, більше подобаються своїм співрозмовникам, ніж їхні мовчазні колеги. Але тут головне дотримуватися певного балансу та простих правил, якими я залюбки поділюся з власного досвіду.
Коли колеги зрозуміють, що ставити запитання – це частина роботи, вони не відчуватимуть себе тягарем та почуватимуться впевненіше. А відповідно знімуть із себе тягар «комплексу некомпетентності».
Інколи я намагався попросити поради, але не міг пояснити, що саме мені потрібно. Тому для себе сформував перевірчий список, завдяки якому навчився влучно ставити питання:
Який вигляд це може мати. «Привіт! Я отримав завдання – написати галерею зображень. Зображення завантажуються з адмінпанелі, яка також має працювати і на мобільному телефоні. Все працює як треба, коли користуюсь тестовими зображеннями із мого комп’ютера, але маю пустий блок замість слайдера, коли підтягую картинки із нашого API. Я спробував імітувати запит через мережу, використовуючи таймери – все окей, тобто біда виникає саме тоді, коли користуємось API. Підкажи, будь ласка, на що звернути увагу?»
Тож нічого складного, власне мені цей невеликий чекліст допомагає сформувати максимально конкретне запитання, а відповідно – отримати якісну на швидку відповідь. Сподіваюся, він буде корисним і для вас.
Отже ви можете бути новачком в організації, або керівником чи спеціалістом, який довгий час працює в компанії, за будь-яких умов, запитання – це про комунікацію. Структуроване та вчасно поставлене запитання – найкраща профілактика від помилок в роботі та непорозуміння з колегами. А вміння ставити їх і говорить про високий професіоналізм та особисту зацікавленість.