За що тепер платити: податкова очікує на резидентів-власників КІК

Прагнення України забезпечити фінансову прозорість компаній і вивести з тіні статки, які зберігаються за кордоном, визначили появу певних законодавчих актів, що регулюють цю процедуру. Відтак, згідно із законом, уже з 1 січня резиденти України мають повідомляти податкову про власний статус контролера іноземної компанії – його набуття чи припинення. Що це означає для таких осіб і які дані мають передаватись до фіскальних органів, розповіли Mind податкова експертка, керуюча консалтингової компанії «БЮРО» Вікторія Домарева та адвокатка, керуюча адвокатського бюро «Олени Сітарчук» Олена Сітарчук.

1 січня 2022 року Податковий кодекс України доповнено ст. 39-2, яка, зокрема, вводить поняття «контрольована іноземна компанія» (КІК).

КІК стосується резидентів – власників іноземних компаній. Контролюючою особою відносно до КІК вважається резидент України (фізична або юридична особа), який відповідає таким критеріям:

• володіє часткою в КІК у розмірі більше ніж 50%, або
• володіє часткою в КІК у розмірі більше ніж 25% (а з 2024 року – більше 10%), за умови, що декілька резидентів України володіють частками в КІК, розмір яких у сукупності становить 50% і більше, або
• окремо чи разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснюють фактичний контроль над КІК.

Читайте також: Жодних підпільних мільйонерів: податківці збираються виявляти українців, які «на папері» отримують мінімальну зарплату, але при цьому тримають мільйони в іноземних банках

При цьому під часткою в КІК розуміються:

• корпоративні права,
• будь-які інші аналогічні права, що надають можливість:
      впливу на голосування на загальних зборах акціонерів, учасників;
      на отримання частини прибутку КІК;
      блокування рішення про розподіл частини прибутку КІК;
      на отримання частини активів КІК у разі її ліквідації.

Своєю чергою фактичним контролем над КІК вважається:

• можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої КІК щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності;
• надання вказівок органам управління КІК;
• здійснення операцій за банківськими рахунками КІК;
• зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) КІК під час відкриття банківських рахунків;
• ведення перемовин щодо укладення правочинів та узгодження суттєвих умов таких правочинів;
• наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені КІК, що видана більш ніж на 1 рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління КІК.

Тож, як бачимо, під визначення «контролюючої особи КІК» підпадає досить широке коло резидентів України.

Читайте також: Податковий рай: що зміниться з 1 січня 2022 року для власників КІК

Оформлені на дружину чи тещу КІК теж підпадають під контроль податкової. Розуміючи загальновідомі способи «приховати» активи шляхом їх оформлення на дружин, дітей, тещ з тестями, держава попіклувалась про те, щоб жодна КІК не залишилась поза увагою фіскалів.

Податковий кодекс визначає, що фізична або юридична особа є такою, що володіє КІК, якщо:

• корпоративні права КІК належать такій особі безпосередньо або опосередковано (тобто через інших осіб);
• корпоративні права КІК належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано.

У ст. 14.1.159 Податкового кодексу наведено довгий перелік правил, за якими слід оцінювати, чи є особи пов’язаними, чи ні. Зокрема, для фізичних осіб пов’язаними особами будуть вважатися: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

З точки зору КІК це важливо, адже контролюючою особою може визнаватися навіть резидент, дитина якого володіє корпоративними правами в іноземній компанії.

Контроль КІК запрацював з 1 січня 2022 року. Відтоді резиденти України повинні інформувати податкову про те, що вони стали (або припинили бути) контролером іноземної компанії.

На це відводиться 60 днів з моменту настання цієї події.

Слід зазначити, що 60-денний строк на подання такого повідомлення, якщо рахувати з 01.01.2022 (початок застосування правил КІК в Україні), не є пропущеним. Згідно з п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК на час дії воєнного стану перебіг усіх строків, передбачених ПК України, є зупиненим.

Звітний період розпочнеться навесні. Як ми з’ясували, платником податку на прибуток КІК є контролююча особа. Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частка скоригованого прибутку КІК, пропорційна частки володіння контролера, станом на останній день звітного періоду.

Вказана частина такого прибутку:

• для фізичних осіб, включається до складу загально річного оподатковуваного доходу, підлягає оподаткуванню 18% ПДФО +1,5% військовий збір, подається разом з річною декларацією про майновий стан до 01.05 наступного за звітним року;
• для юридичних осіб збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (18%) та подається в декларації на прибуток в законодавчо встановлені строки.

Треба наголосити на тому, що для малого та середнього бізнесу діють м’які умови –не треба включати прибуток КІК до декларацій контролерів, якщо одночасно виконуються такі умови:

• між Україною та країною КІК, діє угода про запобігання подвійного оподаткування;
• податок на прибуток в країні КІК менший не більш як на 5% від українського (18%);
• доля пасивних доходів  КІК не більша за 50% з усіх джерел;
• іноземна компанія є благодійною або публічною;
• загальний дохід від всіх КІК у одного контролера – не більший за 2 млн євро за звітний період.

Увага: навіть якщо ви не повинні сплачувати податок на прибуток КІК , це не звільняє вас від подання повідомлення у податкову як контролера!

У даному дописі ми навели основні постулати КІК, аби проінформувати читачів про законодавчі новели та акцентувати увагу на актуальності цієї теми. Втім кожен випадок володіння КІК підлягає ретельному індивідуальному аналізу, який потрібно довірити кваліфікованим спеціалістам.