Податковий рай: що зміниться з 1 січня 2022 року для власників КІК

Протягом 2021 року Верховна Рада ухвалила кілька законопроєктів, які збільшують податковий тиск не тільки на бізнес, а й на пересічних громадян. Про законопроєкт №5600 Mind писав у матеріалах «Сплатити за все: скільки коштуватиме українцям ухвалення «ресурсного» законопроєкту 5600» та «Підготуватися всім: як законопроєкт №5600 пропонує змінити оподаткування будівельного бізнесу». Крім того, з 1 січня 2022 року змінюється і ситуація щодо сплати податків власниками контрольованих іноземних компаній (КІК). Цю тему Mind також висвітлював у матеріалах «Закрити офшор: як встигнути провести безподаткову ліквідацію КІК»та «Позбутися баласту: як ліквідувати КІК і зберегти своє». Сьогодні ж, юрист ILF Сергій Фойт,  розповів Mind про те, чого українцям, що мають компанії в інших країнах, очікувати в податковій сфері 2022 року. 

У всьому світі зараз йде активна реалізація політики деофшоризації, Україна не виняток. Тому 1 січня 2017 року наша держава взяла на себе зобов’язання впроваджувати план BEPS, який покликаний боротися з агресивною податковою оптимізацією та виведенням прибутку з-під оподаткування.

Мета BEPS – усунути наявні прогалини та неузгодженості в національному й міжнародному податковому законодавстві, через популярну практику переміщення прибутків до територій із низьким рівнем оподаткування (офшорів).

План дій BEPS складається з 15 заходів, які мають посилити контроль за сплатою податків і боротьбою з ухиленням від сплати податків.

Як зараз влаштована система моніторингу

Наразі є три інструменти для моніторингу за активами українців за кордоном або їх іноземних компаній:

1. Спеціальний запит української податкової за кордон – надається за результатами перевірки або відкриття кримінального провадження. 

Недоліки такого запиту:

• Спеціальні запити виконуються ДПС України лише за наявності міжнародних договорів України, якими передбачено обмін податковою інформацією.
• Законодавча обмеженість випадків застосування такого запиту.
• Законодавство іноземної країни може іноді створювати перешкоди для міжнародного обміну інформацією.
• Тривалий строк отримання відповіді на запит.

2. Спонтанний обмін інформацією – без надсилання попереднього запиту. Цей інструмент використовується рідко.
3. Автоматичний обмін інформацією з податковою метою між Україною та США.

Законами від 27 грудня 2019 року №322-IX та №323-IX ратифіковано Угодуміж Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), яка реалізувала механізм автоматичного обміну інформацією з податковою метою.

Він дозволяє обом країнам регулярно в автоматичному режимі отримувати фінансову інформацію щодо платника податків, зокрема про банківський рахунок, баланс чи суму на рахунку, доходи, витрати тощо.

Ситуацію має виправити запровадження в Україні CRS (CRS – автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки), а також правила КІК.

30 листопада 2021 року Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №5600), яким на законодавчому рівні передбачила механізм реалізації системи CRS (автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях).

Закон №5600 набере чинності з 1 січня 2022 року, але для повноцінного приєднання та запуску системи CRS в Україні  потрібно, щоб наша держава приєдналася до Багатосторонньої угоди ОЕСР про співпрацю з питань автоматичного обміну інформацією та підписала угоди з іншими країнами щодо провадження CRS.

Міністерство фінансів у вересні 2021 року вже висловило намірприєднатися до системи CRS у 2023-му.

Як працює CRS

Автоматичний обмін інформацією з Україною передбачає зобов'язання фінансових установ повідомляти регулярно місцеві податкові органи про операції громадян України, їхніх компаній, а останні передадуть дані українській податковій.

Українська податкова внаслідок запровадження CRS отримає:

• інформацію про банківський  рахунок (особистий або корпоративний);
• фінансову інформацію по банківському рахунку за станом і на кінець звітного року (баланс рахунку, зобов’язання, депозити, дивіденди);
• інформацію від корпоративних агентів компанії, аудиторських компаній про способи уникнення CRS, приховування або надання неправдивих відомостей про бенефіціара компанії;
• інформацію про офшорні структури компанії від агента компанії.

Наприклад, Іван має компанію на Маршаллових островах (учасник CRS). Він має відкритий банківський рахунок в Латвії (учасник CRS).

Українська податкова може у 2023 році дізнатися від податкової Маршаллових островів інформацію про власників бізнесу, агентів, номінальних власників, довірених осіб, фінансову інформацію про компанію.
Якщо Іван приховує бенефіціарів від системи CRS, його корпоративний агент надасть цю інформацію українській податковій самостійно. У Латвії податкова може дізнатись інформацію про його банківський рахунок (баланс, дивіденди, інші доходи).

Хто обмінюватиметься інформацію з Україною?

До автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS уже приєдналися майже всі держави Європи та інші країни, такі як Кіпр, Маршаллові острови, Сингапур, Сейшельські Острови, Монтсеррат, Мальта, Беліз, Британські Віргінські острови та інші. 

Усього до CRS приєдналися 102 країни, перелік можна переглянути тут.

Наслідки запровадження CRS  для власників іноземних компаній

У разі запровадження CRS українська податкова може запитати податкового резидента про джерела походження грошових коштів за кордоном, чи було задекларовано та сплачено податки в Україні.

Приєднання України до CRS неминуче, тому бізнесу вже слід підготуватися до автоматичного обміну, який може бути в 2023 році. 

Податковий контроль для власників КІК

Одним із способів контролю за активами іноземних компаній будуть правила КІК, які набувають чинності з 1 січня 2022 року.

Усі українські юридичні та фізичні особи, які володіють або контролюють іноземну компанію (КІК), зобов’язані повідомити про існування КІК та/або звітувати про прибутки КІК, сплачувати з них податки в Україні, окрім випадків, встановлених законом. Подібні правила були запроваджені у багатьох країнах світу.

Отже, контролери іноземних компаній матимуть такі обов’язки:

1. Повідомляти про КІК і подавати щорічно до 1 травня звіт про КІК. Навіть якщо ваша іноземна компанія перебуває в процедурі strike off, ліквідації та виключена з реєстру компаній, ви повинні подати звіт про КІК і повідомити про ліквідацію  українську податкову.  Перший звіт про КІК потрібно подати у 2023 році (до 1 травня 2023) за період 2022 року або у 2024 році (до 1 травня 2024 року) за період 2022–2023 року.
2. Складати фінансову звітність щодо КІК для подачі разом із звітом про КІК.
3. Декларувати податок на прибуток КІК та сплачувати  його в Україні, окрім випадків, коли резидента звільнено від сплати податку з КІК в Україні.
4. Повідомляти податкову про зміни в діяльності контрольованої іноземної компанії (КІК) (купівля/ продаж частки, ліквідація компанії).
5. Проведення аудиту КІК за вимогою податкової.
6. Підготовка документації з трансфертного ціноутворення щодо КІК у випадках, передбачених законом.
7. Відповідати на запити ДПС та надавати документи для перевірки.

Штрафи за недотримання правил КІК

1. За неподання звіту про КІК передбачено штраф – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМ), встановленого на 1 січня податкового (звітного) року (у 2022 році штраф 239 300 грн). Штраф накладається за кожен факт невідображення у звіті КІК та/або за всі невідображені суми.
2. За несвоєчасне подання звіту КІК – штраф в 1 розмір ПМ (2021 року – 2379 грн ) за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів ПМ (2022 року – 119 650 грн).
3. За невідображення у звіті КІК відомостей щодо наявних у вас КІК штраф:

• 3% суми доходу КІК; або
• 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті КІК.

4. За неповідомлення контролером КІК протягом 60 днів інформації про зміни  в діяльності КІК або здійснення фактичного контролю над КІК, створення утворень без статусу юридичної особи – штраф 300 розмірів прожиткового мінімуму –  (2022 року – 717 900 грн).
5. За неподання (подання не в повному обсязі) документації з трансфертного ціноутворення – 3% суми доходу КІК, за яким не подана документація.

Максимальний штраф не може перевищувати 1000 розмірів ПМ (2022 року – 2393 000 грн).
Звертаємо вашу увагу, сплата штрафів не звільняє власника КІК від обов’язку подати звіт про КІК і підтверджувальних документів за ст. 39-2 Податкового кодексу.

Чи дізнається українська податкова про КІК?

Так, дізнається, адже автоматичний обмін інформацією за стандартами CRS дозволяє регулярно отримувати від іноземних податкових органів і фінустанов фінансову інформацію щодо банківських рахунків, активів, наявності іноземної компанії, трастів, фондів інших утворень без статусу юридичної особи.

Що робити зараз?

Найближчим часом податкова почне отримувати в автоматичному режимі інформацію про рахунки українців за кордоном, а власники іноземних компаній будуть зобов’язані з 1 січня 2022 року розкривати інформацію про іноземну компанію, надавати фінансову, податкову звітність. 

Можна визначити, чи є можливість звільнення від оподаткування ваших КІК в Україні, чи підпадають кошти на іноземних рахунках під податкову амністію. 

Також власникам КІК слід оптимізувати свою міжнародну структуру, ліквідувати неактивні компанії, що дозволить суттєво зменшити адміністративні витрати у зв’язку із запровадженням правил КІК, а це витрати на юристів, бухгалтерів, виготовлення фінансової звітності, аудиторського висновку, переклад документів для української податкової.

Які перспективи? 

Приховувати активи закордоном стане дуже дорого та боляче, зважаючи на великі штрафи, встановлені правилами КІК, адміністративну, кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків.

Правила КІК існують у більшості країн світу, тому приєднання  до них України, поліпшить рейтинг благонадійності нашої держави, сприятиме прозорості ведення бізнесу та простішому відкритті банківських рахунків закордоном.

Також нові правила принесуть великі надходження в бюджет України та зможуть стимулювати власників іноземних компаній перенести свій бізнес в Україну.

Нічого не робити  – це найгірший варіант, який може призвести до сумних наслідків. Рано чи пізно доведеться робити вибір або сплачувати величезні штрафи після виявлення податковою вашої компанії, активів, або підготуватися до нових правил та адаптувати свій бізнес.

При створення нової іноземної компанії обов’язково враховуйте мету її створення та юрисдикцію, щоб зменшити вплив правил КІК і CRS.