Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на початку тижня звернулась з листом до НЕК «Укренерго» і зажадала пояснень щодо залучення аварійної допомоги з імпорту електроенергії. Останнє означає, що мали місце переплати за е/е, адже такі залучення тривали поза планом, а отже коштували дорожче. До того ж Україна протягом минулого місяця імпортувала рекордний обсяг електроенергії з Європи. Чому НЕК «Укренерго» вдалася до таких непопулярних кроків, як сплачувати більше за електроенергію, і яким чином Україна може заощадити на таких закупівлях, розповів Mind інвестиційний аналітик Capital Times Ярослав Гончаренко.
Минулого місяця Україна імпортувала найбільший обсяг електроенергії з моменту синхронізації з європейською електромережею ENTSO-E. Мова йде саме про аварійну допомогу, потреба у якій була зумовлена дефіцитом електроенергії в енергосистемі.
Аварійний імпорт – це досить затратний інструмент, оскільки ціни на таку електроенергію пов'язані з ринковими показниками та включають додаткову премію, яка може становити до 50% вартості самої електроенергії.
Отже, дане питання вже встигло зібрати навколо себе чимало думок та обговорень, а НКРЕКП зі свого боку надіслала лист до НЕК «Укренерго», у якому ледь не звинувачує оператора системи передачі в надмірному використанні аварійної допомоги. Ми ж пропонуємо трішки заглибитися у цю тему та провести межу між звинуваченнями та реальними фактами.
Читайте також: Олігархи нового часу: як війна трансформує енергетичний сектор України
У своєму листі Комісія висловила занепокоєння ситуацією, за якої НЕК «Укренерго» не вживала заходів щодо пошуку резервів регулювання частоти та потужності в ОЕС України шляхом залучення додаткових джерел внутрішньої генерації. Однак, наскільки це могло бути реальним за поточних умов?
Наші дослідження свідчать, що через окупацію та російські обстріли українська енергосистема втратила понад 52% своєї генерації. Повернення навіть половини потужностей до повноцінної робити в енергосистемі України не вирішило б проблему задоволення попиту у пікові години.
Варто взяти до уваги факт проведення наймасштабнішої ремонтної кампанії в історії. Так, протягом літа планові ремонтні роботи були здійснені для значної кількості енергоблоків ТЕС та ТЕЦ, а також для шести атомних енергоблоків, п'ять із яких мають потужність по 1000 МВт.
Читайте також: Порятунок енергетики: диджитал спроможний надати відповідь на блекаути
Окремої уваги потребує й питання прайс-кепів, які, до речі, встановлює сама НКРЕКП. Справа в тому, що наш ринок електричної енергії відзначається певною нестабільністю і має свої обмеження. Ці обмеження полягають у визначенні граничних цінових показників, які зі свого боку призводять до відсутності будь-якого економічного стимулу для комерційного імпорту.
Наприклад, під час пікових годин цього літа ціни на ринку електроенергії в Європі перевищували максимальні граничні ціни, встановлені в Україні. Таким чином, українським трейдерам було просто невигідно купувати електроенергію в Європі дорожче, ніж вони потім зможуть реалізувати її в Україні. Саме з цієї причини НЕК «Укренерго» довелося звертатися до наших сусідів з проханням про аварійну допомогу, що у таких випадках надавалася не просто за європейською ринковою ціною, а й передбачала стягнення додаткової премії.
Читайте також: Відключення електроенергії: яка ціна енергетичної незахищеності
На нашу думку, для вирішення цієї проблеми можна розглянути наступні заходи:
Цей крок гарантуватиме безперервність роботи для імпортерів і зменшить потребу «Укренерго» в аварійній допомозі. Лібералізація ринку електроенергії є в цілому стратегічно вигідною для бізнесу, оскільки забезпечує більшу стійкість енергосистеми та знижує ймовірність відключень.
Власне виробництво, що включало б малі газові станції, альтернативні джерела енергії та малі ядерні реактори.
Це допоможе збільшити внутрішню генерацію та зменшити залежність від імпорту.
Дане рішення дозволить виробникам енергії з відновлювальних джерел уникнути проблем з невиплатами «зеленого» тарифу та повністю переорієнтуватися на ринкову модель.