Нагірний Карабах: нова війна за стару територію
Які перспективи розв'язання конфлікту Вірменії та Азербайджану
Напередодні Азербайджан повідомив про початок «локальних антитерористичних заходів» у Нагірному Крабасі. Раніше вірменські ЗМІ повідомляли про те, що азербайджанські війська атакували територію невизнаного Нагорного Карабаху. Цьому передувала заява прем'єр-міністр Вірменії Ніколи Пашиняна про нарощування Азербайджаном військової присутності на лінії розмежування з невизнаним Нагорним Карабахом та кордоні Вірменії. Також Пашинян заявляв про готовність арештувати путіна на своїй території, адже країна планує ратифікувати Римський статут, оскільки прагне розслідування Міжнародним кримінальним судом торішніх подій у Нагорному Карабаху і тих, що відбувалися раніше. За словами Пашиняна, це може вплинути на підвищення рівня безпеки країни на тлі невиконання ОДКБ своїх зобов'язань перед республікою. Проте раніше прем'єр заявляв про готовність визнати Нагірний Карабах територією Азербайджану. Що зараз відбувається в Нагорному Карабаху і які перспективи розв'язання цього конфлікту між двома країнами, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху є одним із найдовших в історії пострадянських країн. Починаючи з 1988 року, тут уже відбулися дві повноцінні війни (1992–1994 та 2020), які в результаті тільки опосередковано приблизили вирішення. І ось 19 вересня 2023 року почався новий етап, який, найімовірніше, буде вирішальними.
Нагадаю, що після Другої карабахської війни 2020 року до регіону було введено так звані «миротворчі сили» без мандату міжнародних структур – по суті російський окупаційний корпус. На той момент геополітична ситуація склалася не на користь Азербайджану, який, очевидно, має всі права на контроль над територією колишньої Нагорно-Карабаської автономної республіки.
Читайте також: Показовий Карабах: чим завершився конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
Азербайджан був готовий до військового вирішення конфлікту за територію
Ніхто в Баку й не приховував планів щодо військового вирішення конфлікту, але тільки після 2025 року, коли офіційно мали вийти російські «миротворці». Але широкомасштабне вторгнення рф в Україну і значне послаблення російського військового потенціалу кардинально змінили геополітичну ситуацію на Кавказі, і вже к осені 2023 року Азербайджан почав відкрито готовитися до військової операції.
Крім підтягування військових частин до кордону почалося й інформаційне накачування. Так, 7 вересня представник президента Азербайджану Ільхама Алієва з особливих доручень Ельчин Амірбеков в інтерв’ю Deutsche Welle заявив: «Вірменія все ще не вивела з Карабаха, визнаної суверенною на міжнародному рівні території Азербайджану, близько 10 000 військовослужбовців збройних сил Вірменії з 30 танками, 50 одиницями артилерії та іншою важкою технікою. Вона досі тримає там (у Карабаху) свої сили, вони, як і раніше, фінансують сепаратистський режим із державного бюджету, що незаконно. Ці 10 000 озброєних бойовиків Вірменії стали легітимною військовою метою Азербайджану, оскільки це є реальною загрозою безпеці азербайджанського народу».
Солдати азербайджанської армії
Абсолютно всім було зрозуміло, що ситуація може вибухнути в будь-який момент. І це сталося 19 вересня, коли внаслідок підриву на міні автомобіля Державного агентства автомобільних шляхів і військового транспорту загинули відразу сім азербайджанських військових.
Практично негайно після цього Міністерство оборони Азербайджану заявило про початок антитерористичної операції і почалися ракетно-бомбові удари по території невизнаної «Республіки Арцах». І першої ціллю стала система протиповітряної оборони, яка складається з комплексів радянського виробництва «Стріла-10», «Оса», «Бук» ранніх модифікацій та низки застарілих зенітних систем.
Враховуючи тотальну перевагу ВПС Азербайджану в артилерії та безпілотниках, системи ППО будуть знищені протягом двох-трьох діб, після чого ВПС Азербайджану отримують повний контроль над повітряним простором регіону. Це варіант відпрацьований 2020 року, і поки все йде за шаблоном.
Читайте також: «Довіджим» Карабаху: як і навіщо Азербайджан розпочав військову операцію
Як і де може продовжитись і закінчитися війна за Нагорний Карабах
Азербайджанські джерела вже публікують відеоролики із завданням ударів по техніці збройних сил невизнаної «Нагірно-Карабахської Республіки». На одному з відео можна побачити попадання ракети по ЗРК «Тор» із подальшою детонацією боєкомплекту. На іншому – момент влучення дрона-камікадзе по комплексу радіоелектронної боротьби російського виробництва.
Однак, судячи зі всього, на цьому азербайджанські військові не зупиняться, і далі побачимо наземну операцію з використанням танків і легкої бронетехніки. А ось тут є варіанти щодо того, який самий напрямок вибере азербайджанський Генштаб.
Отже, частина експертів (зокрема, в Азербайджані) вважає, що всі бойові дії обмежаться територію Карабаху. Інші впевнені, що буде «прорубано» коридор через територію Вірменії з окупацією Сюнікській області чи Зангезура, і в такий спосіб Азербайджан з’єднається з Нахічеванню. Це територія всього за 30 км завширшки, затиснута між основною територією Азербайджану та Нахічеванню, і її просто неможливо ефективно обороняти.
І нарешті в ЗМІ гуляє і майже фантастичний варіант – азербайджанська армія діятиме і в Карабаху, і пробиватиме коридор з Азербайджану до Нахічевані через Вірменію. Звісно, що азербайджанські збройні сили повністю відновили за допомогою Ізраїлю власні арсенали після війни 2020 року, однак є певні сумніви в тому, що азербайджанські генерали будуть в змозі виконувати оперативне управління військами відразу на двох напрямках.
У будь-якому разі перехід бойових дій на територію Вірменії є можливим, лише якщо вірменська армія спробує втрутитися в конфлікт на боці карабахських співвітчизників. З огляду на настрої у суспільстві та армії виключати такий варіант не можна – хоча б у вигляді ракетних та артилерійських ударів. Переламати хід бойових дій це навряд чи допоможе, але розв’яже руки Азербайджану. Ціна емоцій для Єревану зараз – ймовірно, ще одна повномасштабна війна та можлива поразка.
Військовослужбовці армії невизнаної «Карабаської республіки»
Геополітичний аспект нової війни
Варто розуміти, що Вірменія в нинішній ситуації не має активних союзників – її не захищатиме ані москва (на тлі останніх заяв прем’єр-міністра Пашиняна, який напряму звинуватив Москву в тому, що вона кинула Вірменію в військовому сенсі), ані країни Заходу (для яких Єреван – це маріонетка кремля на кшталт білорусі).
Ба більше, надії вірмен на російських «миротворців» марні: як показує історія, російські миротворці в Карабаху, як і російські прикордонники, які несуть службу у Вірменії, під час усіх загострень дотримувались однієї стратегії – усунутись і намагатися не потрапити під удар.
Хоча так виходило не завжди: у 2020 році був збитий російський бойовий гелікоптер Мі-24, екіпаж загинув. При цьому про якусь протидію азербайджанським військовим не йшлося – ні коли вони вирішили взяти під свій контроль село Фаррух, ні тоді, коли вони вирішили встановити КПП в Лачинському коридорі.
Не втручатимуться російські «миротворці» і в нинішній конфлікт. Азербайджанське МЗС повідомило, що їх попередили про початок військової операції до її початку. І це дозволяє припустити, що «миротворці» вжили якихось заходів, щоб випадково не потрапити під обстріл.