«Довіджим» Карабаху: як і навіщо Азербайджан розпочав військову операцію

Два вірменські солдати загинули й не менше 19 були поранені в середу, 3 серпня 2022 року, внаслідок азербайджанської військової операції «Відплата» у Нагірному Карабаху. Ескалація сталася поблизу «Лачинського коридору», який із 2020 року охороняють російські «миротворці».

Mind пропонує дізнатися, як Вірменія та Азербайджан звинувачують один одного в порушенні перемир'я, а військові аналітики – дорікають кожній із сторін конфлікту прагненням «дотиснути» москву, що ослабла.

Як розпочалися бойові зіткнення?

3 серпня Міноборони Азербайджану звинуватило на своєму сайті вірменську сторону в скоєнні «терористично-диверсійної операції» проти азербайджанських військових на території розміщення російських «миротворчих сил».

За твердженням Баку, у середу вранці вірменські збройні формування спробували захопити висоту Гирхгиз на території Кяльбаджарського та Лачинського районів і вбили солдата строкової служби Анара Кязимова.

Того самого дня Азербайджан здійснив операцію «Відплата», захопивши «низку важливих панівних висот уздовж Карабаського хребта» й обстрілявши з мінометів і безпілотників позиції противника. На сайті Міноборони опубліковано зняті з повітря відео ракетних ударів по артилерійських розрахунках, військовій техніці та постах вірменських солдатів у Нагірному Карабаху.

Єреван стверджує, що розпочаті бойові дії не були спровоковані. Міністерство закордонних справ Вірменії називає атаку Азербайджану заздалегідь спланованою «агресією в зоні відповідальності російських миротворчих сил».

Баку, за твердженням вірменського МЗС, залякує населення Нагірного Карабаху та проводить повзучу окупацію цього регіону. Раніше, 11 грудня 2020 року, азербайджанські військові напали на карабаські села Хцаберд і Хін Тагер, потім 24 березня 2022 року вони незаконно просунулися в напрямку села Парух, а зараз «учиняється спроба в односторонньому порядку змінити правовий режим у Лачинському коридорі».

За тією самою угодою сторони мали спланувати будівництво нової автотраси в обхід міста Лачин. Азербайджан уже збудував свою 22-кілометрову ділянку цієї траси. Вірменії потрібно протягнути до неї своєю територією 10-кілометрову дорогу. Але Єреван наполягає на тому, що не погоджував цей обхідний шлях і тому не зобов'язаний його прокладати.

Кому вигідне розморожування карабаського конфлікту?

Аналітики вказують, що бойові сутички в Закавказзі розпочалися в період ослаблення росії, коли та загрузла в трясовині української війни й стягнула свої сили до Донецька та Херсона. Також днями зросла загроза нападу Китаю на Тайвань, до якого тепер прикута світова увага після візиту спікера Конгресу США Ненсі Пелосі. Багато політологів вважають, що Азербайджан побачив у наявній геополітичній ситуації «вікно можливостей» для отримання спірних територій під свій контроль – і почав діяти.

Як стверджує азербайджанський військовий експерт Адалят Вердієв, у Вірменії наявне близько 50% того військового потенціалу, який вона мала у своєму розпорядженні до Другої карабаської війни 2020 року. Водночас потенціал азербайджанської армії подвоївся, і Баку «не збирається чекати ще довгі роки». Азербайджан, за словами експерта, здатний змусити Вірменію до виконання взятих нею зобов'язань: виведення незаконних збройних формувань із території Карабаху, відкриття Зангезурського транспортного коридору, а також сприяння поверненню азербайджанських громадян на території, які тимчасово контролюють російські «миротворці».

«росія зараз зайнята в Україні, і їй не до Карабаху. Тому Азербайджан може наважитися агресивніше діяти перед російським контингентом. По-перше, Баку намагається промацати «червоні лінії» та перевіряє, наскільки далеко може зайти. По-друге – триває переговорний процес, і Азербайджан поєднує з цим процесом різні форми тиску», – наводить ВВС думки політологів.

За словами експертів, близько 2000 російських військовослужбовців, які розосереджені на території Нагірного Карабаху, утримують Азербайджан від великого наступу. Баку хоче уникнути прямих зіткнень із російськими військовими в карабаському конфлікті.

Але загострення азербайджансько-російських відносин спрощує завдання Заходу, якщо тут відкриється повноцінний другий фронт війни проти росії. Також збільшити характер і масштаб карабаського конфлікту прагне Вірменія, сподіваючись, що у війну на її боці вступлять ще п'ять держав ОДКБ та Іран, який раніше заявляв про неприпустимість зміни вірменських кордонів.

«Заходу потрібен великий конфлікт, у якому буде задіяно росію. У цьому випадку він набагато реальніший і шансів на успіх у ньому більше, ніж у конфлікті з тим самим Китаєм. Конфлікт у Косові, за всієї любові до сербів, не настільки сильно зачіпає національні інтереси рф», – розмірковує лідер вірменського націоналістичного руху «Азатагрум» («Звільнення») Мікаел Бадалян.

За його прогнозом, російські сили наполягатимуть на неможливості здачі «Лачинського коридору», оскільки в цьому випадку Нагірний Карабах залишиться повністю відрізаним від Вірменії і потрапляє в повну блокаду. Азербайджан же може вчинити силове захоплення Лачина та вступити в пряме зіткнення з росією. Уряд Вірменії, за словами Мікаела Бадаляна, продовжує «зраджувати національні інтереси і діяти на користь ворога», що робить конфлікт ще вірогіднішим.