(Не)насильницький маркетинг: як не перетворити гарну ідею на спам

Реклама певного продукту чи послуги не завжди досягає позитивного ефекту серед споживачів через її нав'язливість. Іноді перед нею закриваєш двері, а вона залазить у вікно. На жаль, цей образний вислів  рекламодавці все ще сприймають за спонукання до дії і відтворюють такий підхід на практиці. Зокрема, кількість пропозицій, що заглядають у вікна автівок чи громадського транспорта, а також їх розміщення в останньому не завжди викликають позитивні емоції. Отже, поки переходу від кількості до якості не сталося, розглянемо цю проблему детальніше. Які інструменти маркетингу не варто застосовувати і як перевести спілкування з потенційним споживачем у позитивні відгуки останніх, розповів Mind СЕО Ed-tech компанії 0-100 Роман Пижик.

Читайте також: Регулювання реклами: від 2 жовтня 2023 року запрацюють нові правила

Які у вас виникають асоціації, коли чуєте слова «реклама», «маркетинг»? Якщо ви не маркетолог (чи підприємець), то, найімовірніше, вони (асоціації) не найприємніші.

Лайкнули пост із декоративними свічками в Instagram – вітаємо:

• тепер кожна третя реклама буде з ними;
• заходите в Google – бачите тисячі рекламних оголошень;
• Що там казати. Ви просто їдете в машині – назустріч банера; їдете в метро – усе заклеєне плакатами.

Це лише вершина айсбергу. Сьогодні ми настільки «наїлися» цим рекламним шумом, що вже просто не те, що не сприймаємо, ми не помічаємо деяких оголошень. Кажуть, вихід із цього – екологічний маркетинг. Що це таке будемо розбиратися далі. Але спочатку розповім про основні види маркетингового насилля.

Читайте також: Потрібні слова: як розмовляти з аудиторією в нових умовах

Які вони: основні види маркетингового насилля?

У цьому пункті хочу виділити три складові. Але зазначу, чіткого розділення «насильна»/«ненасильна» реклама не існує. Це дві крайнощі. Наведені нижче пункти стають справжнім насильством у тому разі, коли:

• попадаються не тій ЦА;
• на них продається неякісний/незрозумілий продукт;
• неправильно «тиснуть на біль клієнта».

Тож під цю категорію (у разі неграмотного використання) можуть попадати такі канали для просування:

• Контекст і ретаргет. Принцип зрозумілий: один раз загуглив / лайкнув / репостнув – став жертвою реклами.
• Таргет. Можна сказати, один із «найбільш насильницьких» варіантів. Фактично ти лише опосередковано провзаємодіяв із продуктом, а він буде «маячити» перед тобою тижнями.
• Інфлюєнс-маркетинг. Деякі блогери та маркетологи зовсім не фільтрують те, що рекламують/продають (і в якій кількості це роблять).

Читайте також: Спортивный Tiffany и еще 5 неочевидных маркетинговых союзов

Як перетворити насилля в маркетинг?

Згадуємо пункти вище:

• попадаються не тій ЦА;
• на них продається неякісний / незрозумілий продукт;
• неправильно «тиснуть на біль клієнта».

І робимо абсолютно навпаки. Унікальна торгівельна пропозиція, яка підходить конкретній ЦА та вирішує якийсь її запит – це фактично формула так званого «екологічного» маркетингу. Коли реклама попадається потрібній людині, вона нею зацікавлюється, бачить якісний брендинг і ненав’язливий маркетинг (тобто поступово сама прогрівається до покупки), і – вуаля – ви продали не насильно, а «екологічно».

Читайте також: Бізнес під час кризи: змінюємо підхід до спілкування з клієнтами

Як зрозуміти: ваш маркетинг «екологічний» чи «насильницький»?

Окрім вище згаданих факторів, є щось більш об’єктивне.

1. Під час опитування «Як ви нас знайшли?» більша частина людей відповідає: «За рекомендацією знайомих».
2. Ви не «пушите» людей 100 разів на день. Якщо після двох зв’язків (чи через повідомлення, чи через дзвінки) відповідь клієнта «ні», це означає, що підготовчий етап провалений. Ми не знайшли справжню потребу клієнта й не змогли її закрити. Далі йому писати/дзвонити точно не варто.

Якщо ви дотримуєтеся згаданих у статті пунктів, то, найімовірніше, ваш бренд один із небагатьох, хто справді продає «екологічно». Сподіваюся, в Україні з часом з’являтиметься все більше таких маркетингових кампаній.