Справжнім викликом для бізнесу в усьому світі стали санкції, адже забезпечення комплаєнсу в умовах розгалужених обмежень є непростим завданням. Саме із цією метою все більше компаній впроваджують механізм санкційного скринінгу. Більш докладно про останній розповіли Mind радниця ETERNA LAW Маргарита Татарова, юристи Роман Рубаник і Дмитро Максимов.
Читайте також: Санкції для рф: наскільки ефективним виявиться 12-й пакет ухвалений ЄС
Санкційний скринінг – це процедура перевірки в режимі реального часу (real-time processing), що передує встановленню бізнес-відносин із клієнтом і проведенню будь-яких фінансових операцій. Мета скринінгу полягає у виявленні індикаторів пов'язаності з особами, групами та організаціями, що зазначені в міжнародних та національних санкційних списках.
Санкційний скринінг має багато форм і сфер застосування, однак зазвичай він направлений на потенційних та чинних контрагентів компанії, їх учасників, бенефіціарів і посадових осіб.
Рівень відповідальності особи в разі порушення санкційного режиму може бути критичним. Залежно від порушення відповідальність може передбачати як штрафні санкції, так і конфіскацію корпоративних прав або навіть ув'язнення.
Порушення санкцій американського регулятора OFAC (Office of Foreign Assets Control), які вважаються одними з найвпливовіших у світі, може мати наслідком застосування штрафу в розмірі до $1 млн або в розмірі, що не перевищує подвійну суму трансакції, вчиненої на момент порушення санкцій, або ж позбавлення волі на строк до 20 років. При цьому санкції OFAC є екстериторіальними і можуть поширюватися на необмежене коло резидентів інших країн.
Окрім того, однією з класифікацій санкцій є їхній поділ на первинні (особа прямо вказана в санкційному списку) та вторинні (санкції застосовано щодо особи через факт її співпраці з особою, на яку накладено первинні санкції).
Читайте також: Рік під санкціями та без доступу до грошей: коли клієнти «Фрідом Фінанс Україна» отримають шанс повернути 3,5 млрд грн
Рішення про застосування, скасування та внесення змін до санкцій ухвалює Рада національної безпеки та оборони України та вводить в дію указ Президента України.
При прийнятті рішення щодо застосування персональних санкцій щодо тієї чи іншої особи український регулятор керується такими основними критеріями:
Другий із зазначених критеріїв можна дослідити через постанову Кабінету Міністрів України №187 від 3 березня 2022 року, де описано які особи можуть вважатися пов'язаними з державою-агресором. Перший критерій є більш узагальненим і може охоплювати ширше коло осіб, оскільки загроза може бути як наявною, так і потенційною.
Читайте також: Арешт активів «Моршинської»: як вплинуло на ринок передання в управління АРМА найбільшого виробника мінеральних вод в Україні
Важливість скринінгу учасників компанії можна продемонструвати на прикладі нещодавнього кейсу відомого виробника мінеральних вод в Україні: через накладення санкцій на мажоритарного акціонера робота компанії фактично була заблокована.
Варто наголосити, що накладення санкцій навіть на міноритарних акціонерів може завдати вкрай болючого удару по компанії. Йдеться не лише про репутаційні ризики, а й про практичні проблеми, як-от ускладнення проходження комплаєнс-процедур банків, проведення фінансових операцій, укладання нових контрактів тощо.
Читайте також: Націоналізація Сенс Банку як дилема міжнародного права
Як і передбачалось, ідеальної форми імплементації санкційного скринінгу не існує. Усе залежить від індивідуальних потреб компанії, її структури тощо.
Часто бізнес використовує таку модель забезпечення санкційного комплаєнсу:
Висновок, чи потрібен санкційний скринінг тому чи іншому бізнесу, кожен зробить сам. Але потім не кажіть, що ми вас не попереджали.