Рік під санкціями та без доступу до грошей: коли клієнти «Фрідом Фінанс Україна» отримають шанс повернути 3,5 млрд грн

Рік тому, 19 жовтня 2022 року, Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення запровадити санкції проти інвестиційної компанії «Фрідом Фінанс Україна» строком на п'ять років. Це рішення затверджено указом президента №726/2022.

Слідом за РНБО Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) призупинила компанії п'ять ліцензій, які давали їй право, зокрема, надавати брокерські послуги та проводити операції із цінними паперами.

На початку року Mind детально аналізував проблему, її передумови та можливі варіанти вирішення.

Читайте також: Свобода з обтяжувальними: робота «Фрідом Фінанс Україна» заморожена через антиросійські санкції. Чого чекати клієнтам?

За рік обмеження так і не були зняті. Як повідомила Mind генеральний директор «Фрідом Фінанс Україна» Марина Бартошек, клієнти досі не можуть скористатися цінними паперами, що їм належать, через блокування діяльності компанії.

Однак згодом ця проблема стала в тому числі й політичною, що дало шанси на її розв’язання. НКЦПФР підготувала та передала до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проєкт змін до чинного законодавства, які дозволять розморозити гроші клієнтів «Фрідом Фінанс Україна» на суму майже 3,5 млрд грн.

Mind розбирався, як «Фрідом Фінанс Україна» потрапила під санкції і коли клієнти реально зможуть отримати доступ до своїх активів.

Який масштаб проблеми? Згідно з інформацією Mind, отриманою від представників компанії, у «Фрідом Фінанс Україна» було 12 700 клієнтів з активами на загальну суму 3,5 млрд грн. Клієнти інвестували кошти в папери 280 різних емітентів. На початок літа 2023 року компанія отримала понад 3000 скарг і претензій від своїх клієнтів.

Що не так із санкціями проти Freedom Finance? В Україні немає окремого законодавства, яке б регулювало процес накладання санкцій на фінансові компанії. Це означає, що в разі їхнього запровадження заморожуються і кошти самої компанії, і кошти її клієнтів (які для НБУ технічно розташовуються на одному рахунку).

Тому з цього погляду сам факт запровадження санкцій щодо активів Тимура Турлова (засновника міжнародного холдингу Freedom Finance зі штаб-квартирою в Алмати. – Mind) через його паспорт громадянина рф виявився запізнілим.

Як писав Mind раніше, регулятор у США дав йому час на продаж російських активів і вихід із російського громадянства. Він це зробив за кілька місяців до накладання санкцій в Україні та навіть зміг надати РНБО відповідну довідку. Тобто формально Рада безпеки не мала підстав для запровадження обмежень.

Директорка українського офісу Марина Бартошек запевнила, що «Фрідом Фінанс Україна» надала РНБО всі необхідні документи, які спростовують факти, що спричинили внесення компанії до санкційного списку. Але Рада безпеки свою позицію не змінила.

Як «Фрідом Фінанс Україна» потрапила до санкційного списку? Механізм працює приблизно так: існують суб'єкти (СБУ, РНБО, Кабмін та інші), що мають повноваження пропонувати компанії до занесення до санкційних списків. За даними джерел Mind у СБУ, саме це відомство було одним з ініціаторів включення «Фрідом Фінанс» до санкційного списку.

Після цього список аналізує Міжвідомча група із санкцій під керівництвом Юлії Свириденко, його затверджують та подають до Служби безпеки. Після голосування в РНБО фінальний список потрапить на підпис до Володимира Зеленського.

Тобто фактично відповідальність за це рішення лежить на Юлії Свириденко. До того ж у момент накладання санкцій на «Фрідом» НКЦПФР як регулятор не входила до складу цієї міжвідомчої групи й не змогла проаналізувати наслідки (на відміну від НБУ, який мав право голосу в подібних ситуаціях із банками). Лише після скандалу з «Фрідом Фінанс Україна» представники Нацкомісії з цінних паперів стали членами цієї групи.

Чому такої проблеми не виникло із Сенс банком? Відповідь на це питання не лежить на поверхні. У ситуації із «Сенсом» під санкції потрапили власники банку, що дозволило НБУ запровадити тимчасову адміністрацію та націоналізувати установу. Це рішення не вплинуло на доступ до активів клієнтів банку. НБУ мав заморозити лише трансакції на користь бенефіціарів, тобто підсанкційних осіб. І їхні (або пов'язані з ними) активи в банку.

Як слід було б запровадити санкції? Якби санкції запровадили проти самого власника, то компанія змогла б продовжувати працювати, проте будь-які трансакції (від виплати дивідендів до продажу корпоративних прав) були б неможливими до зняття санкцій.

У такому разі Нацкомісія з цінних паперів могла запровадити тимчасову адміністрацію, провести розрахунки з клієнтами, а потім позбавити юрособу ліцензій фінансової компанії на брокерську діяльність та інших.

У поточній ситуації комісія обмежилася лише призупиненням ліцензії. Як розповів Mind голова відомства Руслан Магомедов, це був єдино можливий захід, якого могла вжити комісія в обставинах, що склалися.

Він також додає, що після анулювання ліцензій у компанію мала зайти тимчасова адміністрація, а активи її клієнтів мали передати іншому учаснику ринку.

Руслан Магомедов зі свого боку пояснює, що відкликання ліцензій у «Фрідом Фінанс Україна» усе одно не дало б можливості розблокувати кошти її клієнтів. «Ні відкликання ліцензії, ні введення тимчасового адміністратора не відкрили б доступу до розпорядження коштами клієнтів. Але, поки компанія залишається учасником ринку, хоч і із замороженою діяльністю, ми маємо можливість врегулювати питання за допомогою внесення змін до законодавства», – каже він.

За словами Гетманцева, у законі про ринки капіталу чітко сказано, що підсанкційна особа не має права бути учасником ринку. «Але призупинення ліцензій все одно дає компанії можливість формально вважатися учасником фондового ринку. Відповідно комісія не мала підстав для того, щоб припиняти ліцензію. НКЦПФР повинна була анулювати її», – упевнений голова комітету.

Якщо санкції (чи їхня форма) проти «Фрідома» були помилкою, чи можна їх скасувати? Зараз в Україні на політичному рівні ухвалено рішення не скасовувати антиросійські санкції до закінчення війни. Логіка досить проста: війна йде, тому не усунуто основну причину накладення санкцій. І скасування обмежень щодо однієї компанії призвело б до створення небезпечного прецеденту, який відкрив би, зокрема, корупційну лазівку.

За словами опитаних Mind чиновників, ніхто не хоче брати на себе відповідальність та особисто переконувати президента в необхідності винятків, побоюючись бути запідозреними в корупційному лобізмі інтересів компанії.

Як вирішилася ситуація з коштами клієнтів в іншому схожому кейсі – з брокером Exante? Ще один подібний кейс – із накладенням санкцій на брокера – стався в липні цього року з компанією Exante.

Обмеження торкнулися клієнтів, що користувалися сервісом Monobank – Mono invest, який підключав клієнтів банку до продуктів брокера.

Однак керівнику необанку Олегу Гороховському вдалося завдяки контактам із міністром економіки та особисто президентом за тиждень розв'язати проблему і вивести $5,5 млн коштів клієнтів сервісу Mono invest із рахунків іноземного брокера EXANTE.

Він зазначив, що повернення коштів відбулося завдяки підтримці голови Нацбанку Андрія Пишного, його заступника Дмитра Олійника та першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко.

Після згоди брокера банк паралельно звернувся за допомогою до НБУ, підтримкою якого необхідно було заручитися, щоб така трансакція не трактувалася як порушення закону про санкції.

Читайте також: Купити шматочок Apple: як українцям інвестувати в акції глобальних компаній і не прогоріти

Чому ж це не спрацювало для «Фрідом Фінанс Україна»? У випадку з Exante під санкції потрапила кіпрська компанія EXT Ltd (колишня назва M&L Invest Union Markets Ltd) та її активи. І оскільки на самому Кіпрі компанія продовжує працювати, то ці санкції не торкнулися активів клієнтів, адже в разі їх переведення в Україну вони вже вважалися активами третіх осіб. НКЦПФР випустила окреме роз'яснення щодо цього, а самі операції перевіряв НБУ. І Monobank зміг повернути кошти.

Чи є вихід із ситуації? За словами Марини Бартошек, для розв'язання питання щодо розблокування активів відсутня необхідна законодавча база. «Адже це перший такий випадок в історії України. При цьому кожному нашому клієнтові ми пояснюємо, що їхні активи належать виключно їм і що ми повернемо їх, щойно буде знято санкції з «Фрідом Фінанс Україна» або для цього з'являться нормативно-правові можливості», – коментує Бартошек.

Попри те що патова ситуація виникла з подачі міністра економіки Юлії Свириденко, розв’язати її намагаються в Нацкомісії з цінних паперів і профільному комітеті Верховної Ради.

Комісія та комітет дійшли висновку, що виправити становище можна, лише внісши певні зміни до чинних законів. Процедура складатиметься з кількох частин. Для початку в закон про санкції вводяться поняття «активи підсанкційних осіб» та «активи клієнтів». СБУ проводить перевірку активів клієнтів і підтверджує відсутність зв'язків із підсанкційними особами та країною-агресором.

Данило Гетманцев підтверджує, що депутати справді готують поправки до законодавства. «Їх суть полягає в тому, що НКЦПФР не матиме жодних варіантів, крім анулювання ліцензій «Фрідом Фінанс». Також будуть передбачені технічні / процедурні норми щодо передачі облігацій клієнтів іншим суб'єктам ринку», – додає голова податкового комітету.

А що з купонними виплатами за облігаціями та дивідендами? Якщо акції та облігації фізично перебувають на рахунках «Фрідом Фінанс Україна», чому клієнти не отримують виплати відсоткових купонів чи дивідендів безпосередньо? Проблема в тому, що подібні договори укладаються у форматі агентських, і емітент цінного паперу спочатку перераховує виплати на рахунок брокера, а вже брокер розподіляє їх на рахунки клієнтів (це може бути рахунок у самого брокера чи будь-якого іншого).

У випадку з «Фрідом Фінанс» виплати заморожуються на рівні НБУ, не потрапляючи на заморожений рахунок компанії. А центробанк не має доступу до реєстру власників серед клієнтів брокера. Тому він не може ухвалити рішення про перерахування виплат на їхні рахунки.

Чому зміни до закону не були ухвалені, якщо він необхідний для виправлення помилки? НКЦПФР не є суб'єктом законодавчої ініціативи, тому направила свої напрацювання (є у розпорядженні Mind) до профільного комітету. У комітеті ухвалили рішення вписати ці правки до закону про діяльність НКЦПФР, який зараз доопрацьовується перед другим читанням. Строки його винесення в залу голосування на даний момент не відомі.

У результаті правки щодо «Фрідому» можуть бути відкладені на невизначений строк або бути проголосовані разом із законопроєктом №5865 про діяльність НКЦПФР, який уже пройшов перше читання та міг би бути прийнятий у стислий строк. У випадку, якщо комісія та комітет дійдуть згоди.

Чи можливо вирішити проблему клієнтів у судовому порядку? В судовому реєстрі міститься щонайменше два рішення.

В одному з них клієнт просить перерахувати цінні папери на рахунок іншої депозитарної установи. Суд постановив відмовити позивачу у його вимозі, адже її неможливо виконати. Згідно з матеріалами справи, позивач вимагав від Нацдепозитарію України (Центральний депозитарій) перевести цінні папери на рахунок ТОВ «Домінанта Трейд».

Але суд дійшов висновку про те, що Центральний депозитарій не є депозитарною установою, що обслуговує рахунки конкретних власників (депонентів), позивач не є його клієнтом і до його компетенції не належить проведення по рахунках таких депонентів будь-яких операцій.

В іншому позові клієнт вимагав розірвати договір та закрити рахунок в цінних паперах через те, що «Фрідом Фінанс Україна» перестав виконувати вимоги договору. В цьому випадку суд прийняв сторону клієнта та наклав на брокера обов’язок розірвати договір і закрити рахунок у цінних паперах.

За словами Марини Бартошек, це рішення було винесене всупереч вимогам чинного законодавства та в разі набуття законної сили виконати його буде неможливо. Керівник «Фрідом Фінанс» аргументує цю позицію наступним чином: у зв’язку з накладеними санкціями компанія позбавлена технічної можливості вчиняти облікові операції, зокрема – списання / переказ цінних паперів, закриття рахунків і припинення договорів.

Тобто рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються цінні папери або права на цінні папери. «З огляду на це, поки на рахунку знаходяться активи клієнта (депонента), депозитарна установа не може закрити рахунок та, як наслідок, припинити дію договору», – пояснює Бартошек.  До речі, це судове рішення також ще не набрало законної сили, і компанія готується подати на нього апеляцію.