Кабінет Міністрів днями здійснив другу спробу і зареєстрував у Верховній Раді нову версію резонансного законопроєкту про умови мобілізації військовозобов'язаних громадян. Попередню редакцію законодавчої ініціативи на початку січня було відкликано. Певні дискусійні норми було вилучено, натомість додані інші, що також можуть підняти хвилю невдоволення у суспільстві. Що ж саме підготував уряд цього разу і які нові питання можуть виникнути до цієї законодавчої ініціативи, розповів Mind партнер Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Денис Овчаров.
Читайте також: Бронь за гроші: плюси та мінуси реформування мобілізації в Україні
Колись одна геніальна людина написала «Будьте обережні з вашими мріями – вони мають властивість здійснюватися». Протягом 2023 року суспільство обговорювало випадки порушення представниками ТЦК і СП законодавства та/або прав громадян у процедурі військового обліку. Однією з найголовніших причин – водночас передумов вказаних конфліктів – є успадкована з минулого століття застаріла процедура мобілізації та військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів. У результаті панувальним став спосіб розв'язання проблеми – прибрати ТЦК з вулиць. Хотіли – тримайте!
Не подолавши на межі 2023–2024 років з першої спроби законодавчу вершину глобально, КМУ успішно й майже без спротиву пройшов половину дистанції, коли ВР прийняла проєкт закону №10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану». Два тижні тому ми вважали, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів є найповнішою базою даних українців, і ніщо нас уже не здивує.
Тепер ми отримали від КМУ новий законопроєкт, за яким виконавча влада отримає справжній «батіг» – небачені до цього повноваження для стимулювання військовозобов’язаних ставати на облік.
Йдеться про проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №10449 від 30.01.2024.
Читайте також: Е-реєстр військовозобов'язаних: як працюватимуть нові зміни до законодавства на практиці
«Цифрова трансформація нашої країни – це в першу чергу зручність для громадян. Це антикорупція. Це можливість забезпечити рівний доступ для всіх українців до ресурсів. Це також зміни, спрощення, перетворення і часто ліквідація певних галузей та напрямків. Тому важливо побудувати ефективний менеджмент на рівні всієї держави. Коли ми це виконаємо, ми отримаємо державу, як зручний сервіс», – заявив Михайло Федоров. Це було 17 травня 2021 року, команда Мінцифри презентувала понад 10 нових послуг у «Дії». Серед них – зміна місця реєстрації, сплата податків, заміна водійського посвідчення, реєстрація бізнесу, цифровий підпис та електронні петиції – все це онлайн, у декілька кліків.
За три роки вже держава в законопроєкті зобов’язує громадянина реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Для тих осіб, хто не зареєстрований в електронному кабінеті, передбачено порядок повідомлення в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із вимогою про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.
Наслідком виконання цієї процедури є визнання державою факту належного повідомлення / обізнаності особи про виклик до центру комплектування.
Це все, що було необхідно для «прибирання» представників ЦК та СП з вулиць із повістками для явки військовозобов’язаних у центри військового обліку.
Читайте також: Студентів старше 30 років чекатимуть в армії
Одним із найсильніших аргументів правозахисників проти законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» №10378 від 2023 року була надмірна концентрація непритаманних повноважень у керівника ТЦК та СП під час внесення відомостей до Реєстру боржників тощо.
Тепер у разі неявки громадянина до ТЦК та СП протягом 10 днів (або він перебуває за кордоном) актуальний законопроєкт передбачає право ТЦК та СП звертатися до суду в порядку, встановленому законом, щодо:
Так, саме суд за скороченою процедурою буде ухвалювати рішення про обмеження права на виїзд (що вже фактично обмежено), керування авто та право на розпорядження належними громадянину коштами. А тепер, увага!
У змінах до ст. 272 КАСУ передбачено, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275–277, 280, 282, пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 283, статтями 283-1, 283-2, статтями 286–288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Водночас законопроєктом у частинах 7–9 ст. 283 КАСУ набуття законної сили рішенням суду прискорено: рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню в порядку, встановленому законом. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.
Виникає цілком слушне запитання: а чому пропонується обмеження громадянина у праві керування транспортними засобами? Жодних пояснень чи обґрунтувань із боку авторів не наведено. Є чимало інших прав, яких також/замість можна тимчасово обмежити.
Наприклад, серед них:
Справді, законопроєкт у редакції ст. 283-2 КАСУ передбачає накладення судом арешту на:
Тобто суд застосовує арешт на всі кошти фізичної особи – без обмежень суми, кількості арештованих рахунків і форми грошей.
Інша особливість – це порядок виконання рішення суду та відсутність гарантій скасування накладеного арешту. Так, змінами до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» такі рішення суду додано до переліку рішень, примусове виконання за якими здійснює державний виконавець.
Право на відкликання виконавчого документа про примусове виконання обов’язку (обов’язків) призовником, військовозобов’язаним, резервістом належить виключно ТЦК та СП.
Проте запропонована процедура закінчення виконавчого провадження за ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» приховує неприємний сюрприз – виконавчій збір. Це – збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.
Для тих, хто продовжує вірити у святість банківської таємниці, є також неприємні новини, що також пояснює джерела отримання інформації про відкриті фізичною особою рахунки в банках.
Так, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби:
Як і, головне, навіщо було порушувати ст. 41 Конституції України, автори законопроєкту залишили поза увагою. Нагадаємо, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Тобто законопроєкт передбачає цілу систему заходів впливу й обмеження прав громадян, які не виконують обов’язки, передбачені законом під час мобілізації. Але, є і стимул для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для них час явки до ТЦК та СП встановлюється протягом двох місяців із дня проходження військово-лікарської комісії.
Читайте також: Мобілізувати чи залишити: оформлюємо навчання правильно
Законопроєкт містить положення, які фактично виводять із кола осіб, які підлягають мобілізації у воєнний час, представників усіх трьох гілок державної влади.
По-перше, окремо від ЦК та СП військовий облік (з усіма персональними даними особи) ведуть Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Цей порядок фактично виводить службовців вказаних структур із поля зору центрів комплектування.
По-друге, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації такі військовозобов’язані з числа державного апарату:
По-третє, бронюванню підлягають (обсяги додатково визначає КМУ) військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
Нарешті, автори законопроєкту згадали про нечисленну, але дуже важливу категорію громадян, які мають право на бронювання на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Це – кінцеві бенефіціарні власники вказаних підприємств.
У законопроєкті відсутні положення, як враховують суму (обсяг) донатів / податків сплачених фізичними / юридичними особами на користь ЗСУ протягом збройної агресії, рівень активності та самопожертви волонтерів, кількість і форму подяк та відзнак громадянам від захисників. Усе це та багато іншого залишилося в минулому та поза увагою КМУ, який запроваджує все з чистого аркуша, обмежуючи права цивільних і захищаючи інтереси державних службовців.
Упевнені, що Комітети ВРУ звернуть увагу на явні порушення ст. 17 Конституції України, де вказано, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Щодо запиту військових про визначення порядку ротації, автори законопроєкту залишились у формулі «Строк служби 36 або указ». Значення короткої формули звільнення з військової служби стосується підстав для демобілізації переважної більшості військовослужбовців, які добровільно пішли до лав ЗСУ з перших днів воєнного стану. Частина з них підписала контракт. Демобілізація відбувається у разі настання однієї з подій: скасування воєнного стану або 36 місяців служби. Автори законопроєкту залишили сьогодні цей запит військових без відповіді, щоб за деякий час до цього повернутися. Але чи буде у захисників цей час?
Базова військова служба – до 5 місяців у мирний час і до 3 років під час дії воєнного стану.
Очікувано зменшено вік перебування на військовому обліку призовників – до 25 року. Але надано право обирати час, коли проходити базову військову службу (до 24 років).
Запроваджено дискусійну норму про мобілізацію на особливий період засуджених осіб. Так, на особливий період можуть бути призвані за бажанням засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402–406, 408–411, 426–433, 437–442 Кримінального кодексу України.
Для тих, хто захоплювався зйомками відео процесу спілкування з поліцейськими, прикордонниками, представниками ЦК та СП, передбачено обов’язок громадян України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, мати при собі військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Оскільки міжнародне право не містить процедур примусу військовозобов’язаних, які перебувають за кордоном, стати на військовий облік чи повернутися до України, вважається, що запроваджені обмеження будуть дієвими в разі потреби в консульських процедурах (обмін або видача закордонного паспорту).
Сьогодні весь апарат держави, посадові особи і керівники зобов’язані сприяти, виконувати, звітувати, інформувати та перебувати на обліку в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, які:
Зазначимо, що досліджуваний законопроєкт, як і переважна більшість законопроєктів від КМУ – системні, якісно опрацьовані, з продуманими алгоритмами дій, ефективні для досягнення поставленої мети виконавчою владою держави, а не в інтересах громадянина.
Отже, у ЦК та СП зосереджено небачений досі обсяг повноважень та інформації. Для виконання їх функцій підлаштовано всі державні структури, персональний склад яких порахований та облікований. Проте подальше зосередження влади, виняткових повноважень і неврегульованого механізму контролю / відповідальності / противаг для військовослужбовців ЦК та СП – ядро непередбачуваних у майбутньому ризиків.