Верховна Рада днями ухвалила зміни до Митного кодексу стосовно митного оформлення біометану, що передбачені законопроєктом №9456. Як зазначають ініціатори законодавчої ініціативи, врегулювання митного оформлення сприятиме розвитку цієї сфери, залученню інвестицій в аграрний та енергетичний сектори. Які саме можливості забезпечує цей законопроєкт, розповів Mind генеральний менеджер із розвитку енергетичних ринків DiXi Group Андрій Урста.
Читайте також: Україна має шанси стати європейським лідером із виробництва біометану
Це важливий крок для розблокування експорту біометану, адже врегульовує його митне оформлення на законодавчому рівні. Проте для остаточного розв'язання цього питання потрібно також ухвалити низку підзаконних актів. На це Кабміну та відповідальним міністерствам дали три місяці. Серед актів, які треба доопрацювати, Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики вказує на два накази Мінфіну – «Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі» і «Про затвердження Переліку товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею Державної митної служби України».
Також при розгляді законопроєкту у першому читанні ТОВ «Оператор ГТС України» листом вказало, що при підготовці вторинного законодавства слід передбачити, щоб акти приймання-передачі біометану між суміжними газотранспортними системами оформлювалися за загальною процедурою, як на природний газ. Інакше є ризик необхідності вносити зміни до чинних угод про взаємодію між ОГТСУ та суміжними операторами ГТС.
Читайте також: Біогаз зі сміття – у кухонні плити та для опалення: кейс Нью-Йорка
Якщо говорити про виробничі потужності, які доступні вже зараз, то в масштабах українського газового сектору вони незначні – це біометановий завод «Галс Агро» потужністю 3 млн куб. м на рік та VITAGRO (3 млн куб. м). Також профільна асоціація повідомляє про готовність Теофіпольської енергетичної компанії виробляти біометан. Продуктивність її потужностей – 65 млн куб. м на рік.
Але слід розуміти, що деякі гравці досі вичікують. Так, ще станом на травень 2023 року «Оператор ГТС» повідомляв, що до нього звернулися понад 10 компаній, які розглядають будівництво 31-го біометанового заводу продуктивністю 225 млн куб. м на рік. Тому потенціал для подальшого нарощування виробництва біометану очевидно є. Для його втілення важливим буде перша успішна апробація механізму експорту біометану з України до ЄС.
Такий прецедент надасть більшу впевненість інвесторам у тому, що їхній ресурс матиме сталий ринок збуту, доступ до якого не буде заблокований регуляторними перешкодами. Для цього потрібні дії з боку не лише України, а і ЄС. Щодо ЄС, то тут основною проблемою є забезпечення функціонування Бази даних біопалива з можливістю участі в ній компаній із третіх країн (у тому числі з України).
Ця база даних є ключовим IT-інструментом для відстежування руху рідкого і газоподібного біопалива на ринку та підтвердження їх сталих характеристик (внеску в скорочення викидів парникових газів, використання «сталої» сировини). Поточне регулювання цієї бази поки прямо не передбачає можливості економічних операторів із третіх країн звітувати про свій ресурс, що, на переконання учасників ринку, є перешкодою для експорту біометану та інших відновлюваних палив до ЄС.
Читайте також: Навздогін за Нідерландами: чи з’явиться в Україні газовий хаб і що для цього потрібно
Варто почати з того, що регіонального ринку біометану в ЄС, як такого, наразі не існує. Є окремі національні ринки держав – членів ЄС, між якими відбувається фрагментарна транскордонна торгівля біометаном і пов'язаними гарантіями походження. Так, у 2022 році сукупний обсяг виробництва біометану в ЄС становив 4,2 млрд куб. м. Водночас того ж року за схемою ERGaR CoO Scheme було здійснено транскордонну передачу гарантій походження біометану на 1,37 ТВт-год (тобто приблизно на 130 млн куб. м). Отже, лише 3% виробленого в Європі біометану були задіяні у транскордонній торгівлі.
Саме тому досить важко оцінювати перспективи України на регіональному ринку, який поки не існує. Формування конкурентного транскордонного ринку біометану в ЄС великою мірою залежатиме від гармонізації схем субсидування цього ресурсу в різних країнах. За відсутності такої гармонізації, один і той самий обсяг біометану може субсидуватись декілька разів, отримуючи перевагу порівняно з іншим виробниками. Це є потенційним джерелом для викривлення конкуренції.
Друге важливе питання для визначення місця України на європейському ринку біометану – це обсяг попиту на ресурс у ЄС. Основним драйвером цього попиту однозначно будуть цілі ЄС із декарбонізації та збільшення частки ВДЕ в кінцевому споживанні. Проте є різні шляхи декарбонізації, як і різні види ВДЕ, і яке місце серед них матиме конкретно біометан – питання відкрите.
Цей відновлюваний газ може використовуватись як паливо у транспортному секторі, зокрема для великовантажного транспорту, у морському судноплавстві. Промисловість, яка використовує природний газ як сировину (наприклад, хімічна промисловість), також може бути зацікавлена у споживанні біометану. Біометан може використовуватися для виробництва електроенергії.
Станом на зараз єдина секторальна мета ЄС, яка стимулює розвиток біометанової галузі, – це виробництво на рівні 35 млрд куб. м до 2030 року. Але слід зазначити, що вона встановлена комюніке RePowerEU. Комюніке як документ Єврокомісії не є зобов’язувальним на противагу, наприклад, директивам, одна з яких встановлює обов'язкову ціль з ВДЕ в кінцевому споживанні. Крім того, сама мета встановлена в термінах виробництва біометану (а не кінцевого споживання) і таким чином стимулює виробника всередині ЄС, але не з третіх країн.
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.