Навздогін за Нідерландами: чи з’явиться в Україні газовий хаб і що для цього потрібно

Створення газового хабу в Україні – одна з найбільш дискусійних тем, пов’язаних із перспективами розвитку вітчизняного енергоринку та його інтеграції з європейським.

Mind розібрався, скільки часу може знадобитися для організації його роботи в українських реаліях, які проблеми стають на заваді реалізації таких планів і загалом у його ролі для газової торгівлі.

---

---

Що таке газовий хаб? Хаб – це пункт оптової торгівлі природним газом між значною кількістю учасників ринку. Він може базуватися як на певному фізичному об'єкті газотранспортної інфраструктури (сховище, перетин газопроводів), так і існувати як віртуальна торгова точка.

Навіщо потрібні газові хаби? Намагаючись залучити якнайбільше учасників, хаби стимулюють конкуренцію, внаслідок чого оптові ціни знижуються. За даними Європейської комісії, саме в Нідерландах – країні з надзвичайно ліквідним хабом TTF – фіксуються одні з найнижчих оптових цін на газ.

Навіщо газовий хаб Україні? Передумови для організації газового хабу в Україні – це наявність підземних газосховищ, розвинена газотранспортна інфраструктура, вигідне географічне розташування. А також – достатні ресурси природного газу.

Функціонування українського газового хабу відкриє нові можливості для відновлення та зміцнення національної економіки. Передусім завдяки формуванню справедливої ціни природного газу для усіх категорій споживачів, збереженню обсягів товаротранспортної роботи для газотранспортної системи, залученню інвестицій у український газовидобуток та підвищенню ділової активності загалом.

Що потрібно зробити, аби такий хаб запрацював? Створення газового хабу неможливо без конкурентного газового ринку.

Інституційні вимоги:

• Зниження державного регулювання: від прямого контролю до моніторингу ринку та незалежного антимонопольного регулятора.
• Розділ видобування, транспортування та постачання природного газу.
• Дерегулювання ринку оптової торгівлі.

Структурні вимоги:

• Достатня потужність газотранспортної системи та вільний і недискримінаційний доступ до неї.
• Достатня кількість виробників і трейдерів на газовому ринку.
• Участь фінансових інститутів для здійснення розрахунків та покриття операційних і фінансових ризиків, а також для прямої участі в перепродажі природного газу.

Що зараз стає на заваді? Через війну газовий ринок в Україні працює з обмеженнями. Зокрема, стейкхолдери відмічають посилення державного впливу. Урядом заборонений експорт газу вітчизняного видобутку та збільшення ролі НАК «Нафтогаз України» в сегментах постачання газу промисловим споживачам і домогосподарствам.

«Складно бути хабом для Європи, якщо думати лише про себе. Але Україна може стати частиною регіонального Центрально-Європейського хабу, разом зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Молдовою та Румунією створити такі умови, що дозволять збільшити можливості для використання інфраструктури», – каже Павел Станчак, директор Оператора ГТС України з розвитку та трансформації.

Коли до цього проєкту долучиться ЄС? Зацікавленість європейців до співпраці з Україною на газовому ринку є, але після завершення війни. І йдеться про співпрацю довгострокову. До того ж не тільки про природний газ, а й про біометан та водень.

Проте в країнах Євросоюзу також посилюється напруженість у відносинах учасників газового ринку, урядів і держрегуляторів. Причина – газова криза, що розпочалася під час коронавірусної пандемії, а потім посилилася російською агресією.

Торік було вжито низку гучних надзвичайних заходів для її подолання, зокрема йдеться про механізм корекції ринку, зобов’язання щодо зберігання, мету щодо скорочення попиту та спільні закупівлі газу.

«Надзвичайні заходи щодо газового ринку ЄС, запроваджені 2022 року, тепер мають бути скасовані, тому що ринкові умови поліпшилися. Хоча ринок залишається трохи напруженим, аргументи для збереження надзвичайних заходів вичерпані», – заявив  Дуглас Вуд, голова газового комітету Європейської федерації енерготрейдерів (EFET).

Він також висловився скептично щодо платформи спільних закупівель газу, організованої Єврокомісією. «У нас є занепокоєння, що цей механізм спровокує проблеми з конкуренцією, зміцнить домінувальне становище на певних ринках національних корпорацій, якщо вони є центральним покупцем», – сказав Вуд.

*У статті використано матеріали з презентації «Розвиток ефективного газового ринку в Україні. Створення українського газового хабу» (НАК «Нафтогаз України», Сергій Мінін, Леонід Нестор)