Цього року тема міжнародного Дня інтелектуальної власності, що відзначають 26 квітня, звучить як «Інтелектуальна власність та цілі сталого розвитку: будуємо наше спільне майбутнє за допомогою інновацій і креативності». Який шлях у цій галузі вже пройшла Україна і як поєднуються галузь інтелектуальної власності та екологія, розповіла Mind очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, д.ю.н., професорка кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
Читайте також: Дайджест Reactor Monitor: як інновації дозволяють великим компаніям досягати Цілей сталого розвитку
Людство пройшло у своєму ставленні до інновацій довгий шлях – від відсутності будь-якої рефлексії до послідовної орієнтації на сталий розвиток. Дорожня карта цих змін водночас дозволяє спростувати поширену думку про те, що технологічна еволюція обов'язково тотожна знищенню природи. Але про все – по черзі.
Існує низка досліджень, що доводять позитивний взаємозв'язок між захистом інтелектуальної власності та ступенем інноваційності в компаніях – особливо це стосується країн із рівнем розвитку вище за середній. Тож транснаціональні корпорації, які активно залучають передові рішення, й іноземні інвестори при виборі локацій для розширення та вливань капіталу надають перевагу країнам із гнучким законодавством у сфері IP. Адже саме там створено найсприятливіші умови для досліджень, розробок і трансферу технологій, що йдуть пліч-о-пліч зі зростанням прибутків.
Зокрема, дослідження Центру ООН із транснаціональних корпорацій (UNCTC) показало, що слабкий захист IP-прав зменшує прямі інвестиції в комп’ютерне програмне забезпечення та фармацевтику. Інша наукова розвідка виявила позитивний зв’язок між захистом IP прав і торговими потоками високотехнологічних продуктів.
Якщо ж говорити про стартапи, то інтелектуальна власність дозволяє їм мати доступ до вкрай необхідного капіталу та стимулює комерціалізацію. Дійсно, важко займатися інноваційною діяльністю без захисту IP-прав.
Економічний розвиток, пов'язаний з інноваціями, нерідко є чинником екологічної небезпеки. Це може прозвучати несподівано, проте вуглецевий слід сектору цифрових технологій вищий, ніж авіаційної промисловості – 2,1–3,9% (за різними підрахунками) проти 2%.
Найбільше викидів генерують центри обробки даних і мережі їх передачі – й, оскільки кількість глобальної інформації та пристроїв для її споживання має тенденцію до невпинного зростання, потрібно діяти вже сьогодні, щоб запобігти незворотним змінам екосистеми завтра.
І саме тут лежить межа між застарілими традиційними та набагато актуальнішими екоінноваціями. Довгострокові наслідки впровадження інновацій і їхній вплив на довкілля та суспільне життя опинялися поза увагою: головне – якомога швидша оптимізація внутрішніх процесів і збільшення операційної ефективності.
Натомість пізніше з'явилося альтернативне бачення, у межах якого думка про прибуток відходить на другий план, а просування технологій відбувається відповідно до тих принципів сталого розвитку, що стосуються екології.
Існує і наступна стадія еволюції – певний ідеал нашого часу, що знайшов вираження в понятті «сталих інновацій». Цей різновид характеризує комплексний підхід, адже такі інновації покликані одночасно відповідати на три типи викликів (так звана потрійна нижня лінія, triple bottom line): економічні, екологічні та соціальні.
На жаль, наразі світову систему складно назвати повністю готовою до імплементації сталих інновацій. Проте позитивні зрушення таки відбуваються.
Європейський Союз взяв на себе роль першопрохідця практично в усьому, що стосується сучасного бачення інновацій. Зокрема, це відобразилося в концепції подвійного (зеленого й цифрового) переходу, згідно з яким еко- та технологічні інновації мають підсилювати одне одного й поступово вести ЄС до вуглецевої нейтральності, повне досягнення якої заплановане на 2050 рік.
Важливу роль у цих процесах грають і фахівці у сфері IP. Так, одними з головних факторів поширення сталих інновацій є трансфер технологій і захист прав інтелектуальної власності. Що вища культура IP – то більше стимулів для креативності та справедливої конкуренції під час реалізації цілей сталого розвитку. Адже тільки завдяки людській винахідливості можна буде розробити нові рішення, які серед іншого допоможуть викорінити бідність, підвищити стійкість агросектору та гарантувати продовольчу безпеку, боротися з хворобами, поліпшити освіту, захистити довкілля та прискорити перехід до низьковуглецевої економіки.
Хочу зробити маленьку ремарку: як на мене, ще зарано говорити про повноцінні сталі інновації, бо наразі вони діють лише в локальних масштабах – очікувано, в найбільш розвинутих країнах. А втім, потенціал глобального поширення цих ідей не викликає сумніву.
Одним із показових прикладів є екологічна сертифікація будівництва LEED (Leadership in Energy and Environmental Design). Вона була розроблена в США ще 1998 року і відтоді пережила декілька оновлень. Стандарти LEED покликані знизити викиди вуглекислого газу, зберегти ресурси та скоротити експлуатаційні витрати, не втрачаючи при цьому економічних позицій (уже згадувана triple bottom line).
Рівнятися тут варто на Канаду – саме ця країна найбільш масово та послідовно дотримується вимог екологічного будівництва.
Не менш перспективну технологію просуває британський стартап Bio Bean, команда якого винайшла екологічно чисте біопаливо, виготовлене з кавових відходів. Користь для громади очевидна, адже таке паливо забезпечує роботу лондонських двоповерхових автобусів. Та це не єдина можлива трансформація кавової гущі: її переробляють і на поліна та гранули, що є більш екологічними альтернативами дров і вугільних брикетів. Окрім підтримки сталості, маємо яскраву ілюстрацію функціонування на засадах циркулярної економіки, центральним принципом якої є повторне використання матеріалів.
Українці також роблять суттєвий внесок як у сталий розвиток, так і в поширення циркулярної економіки. До прикладу, наш співгромадянин Валентин Фречка заснував стартап RE-leaf та компанію Releaf Paper, яка стала першим в історії виробником пакувального паперу з волокон опалого листя. Цю технологію вже оцінили світові бренди: сьогодні послугами Releaf користуються, зокрема, Samsung, Chanel, Ariston і Weleda.
Читайте також: Різниця поглядів і споживачів: про європейський та український ринки еко-friendly продукції
Екологічних ідей ніколи не буває достатньо. Тому хочу навести ще один приклад успішного українського стартапу під назвою S.Lab, у рамках якого з технічних конопель і грибного міцелію створюють продукт, подібний за характеристиками до пінопласту. З нього своєю чергою на світовий ринок виробляють як пакування, так і елементи декору, меблі та будматеріали. Варто зазначити, що не останню роль у попиті на подібні recyclable та reusable матеріали відіграє державне регулювання – таке, як рамкова Директива про відходи в ЄС.
Отже, інновації – це, безперечно, шлях до суспільства, що процвітає. Проте еволюція поглядів на впровадження новітніх технологій привела нас до того, що справжню користь у довгостроковій перспективі приносять інновації, орієнтовані на відповідальне ставлення до довкілля.
У результаті технологічний прогрес має бути узгоджений із цілями сталого розвитку та безпечний для довкілля. Це – завдання із зірочкою, від виконання якого залежить світове майбутнє.
Для України, яка виборює перемогу та вимушена буде не просто розбудовувати сталу економіку, але долати нищівні наслідки війни, це завдання ускладнюється в рази. Тому крім надання всебічної підтримки екологічним винаходам ми проводимо актуальні просвітницькі кампанії – зараз, до слова, відбувається одна з них під назвою «Творчі екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ».