Наприкінці квітня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №11195 «Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту права власності третіх осіб». Оскільки документ викликав суттєвий резонанс у суспільстві, в Мін'юсті вже повідомили, що його норми буде переписано. Проте, поки документ доступний на сайті Верховної Ради у першій редакції. Що не так із законопроєктом і які саме норми можуть зашкодити інвесторам, розповіла Mind радниця міжнародної практики, адвокатка АО Investment Lawyer Group к.ю.н. Наталія Тараба.
Законопроєкт №11195 набуває резонансу в інформаційних ресурсах. Прозвучала навіть думка про те, що з його допомогою готується глобальне рейдерське захоплення приватної власності в Україні.
Ознайомившись зі змістом, можна сказати, що настільки песимістичні коментарі допоки передчасні, бо законопроєкт зазнаватиме змін у подальшому процесі прийняття. Разом з тим у своїй початковій редакції законопроєкт залишає враження вочевидь дуже далекого від захисту права власності.
Номер і дата реєстрації: №11195 від 22.04.2024
Автори: народний депутат Давид Арахамія
Альтернативи: законопроєкт не має будь-яких альтернатив на момент публікації цього матеріалу.
Етап: законопроєкт №11195 одержано Верховною Радою України. Станом на день публікації Комітет ВРУ з питань нацбезпеки та оборони рекомендував прийняти законопроєкт за основу з доопрацюванням до другого читання.
Ціна питання: прийняття цього законопроєкту не потребує додаткових витрат із державного бюджету.
Читайте також: Конфіскація активів рф: змінено порядок реалізації рішень ВАКС
Зміст. Український бізнес, який історично не довіряє власним законодавцям і судам, як правило, структурує свої компанії у такий спосіб, що їх безпосередніми акціонерами або учасниками є іноземні юридичні або фізичні особи.
Це може призводити до того, що підсанкційна особа формально-юридично не є власником часток (акцій) в українському товаристві: у найкращому разі така особа може бути вказана як кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) або взагалі «ховатися» за номінальними власниками.
Визначення КБВ юридичної особи необхідно насамперед в інтересах фінансового моніторингу. Але юридичного механізму стягнути частку в контролера (КБВ) наразі не існує.
Що, власне, пропонує законопроєкт №11195 для розв'язання цієї проблеми:
Читайте також: Конфіскація активів рф: рік від початку цього процесу і його перші результати
Позиція юристів. Чому ця ідея насправді не розв'язує проблему, а створює безліч нових?
По-перше, якщо підсанкційна особа «сховалася» за номіналами, держава не отримає нічого. 100% акцій (часток) за законопроєктом мають бути переведені на рахунки ескроу, діяльність товариства буде заблокована «до з’ясування», не відбуватимуться загальні збори, буде гальмуватись або зупинятися діяльність товариства. Якась вигода для держави від такого розвитку подій не вбачається.
По-друге, законодавці за допомогою цього законопроєкту прагнули уникнути позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про позбавлення права власності.
Однак встановлення для непідсанкційної особи обов’язку фактично довести своє право власності вдруге, та ще й з одночасним позбавленням прав непідсанкційного учасника (акціонера) на участь в управлінні на весь строк такого «з’ясування» є не меншим порушенням «права на мирне володіння майном», яке охороняється Європейською конвенцією з прав людини.
У спосіб, що пропонується, позовів проти України до ЄСПЛ точно не уникнути. Але гірше за ЄСПЛ (який у питанні відшкодування завданої шкоди виносить досить помірні з фінансового погляду рішення), будуть рішення, прийняті проти України міжнародним інвестиційним арбітражем.
З цього приводу вже висловило свої зауваження Головне науково-експертне управління ВРУ, яке нагадало законодавцям про існування більше ніж 70 двосторонніх угод між Україною та іноземними державами про захист інвестицій, за порушення яких настануть серйозні наслідки.
Читайте також: Повернуть усе до копійки: як отримати компенсацію за знищене через війну майно
Хто буде в плюсі. Державні органи, які у процесі стягнення активів із підсанкційних осіб (це спеціальна санкція, яка застосовується у період воєнного стану за рішенням суду) могли зіткнутися з низкою проблем.
У разі прийняття законопроєкту буде узаконено спеціальний механізм стягнення в дохід держави 100% пакету акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо або безпосередньо належать юридичній особі, у структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у вигляді блокування активів.
Хто буде в мінусі. Законопроєкт може встановити завуальоване привласнення відповідних активів державою та позбавлення права власності та управління юридичною особою тими засновниками, до яких навіть не застосовувалися санкції. Це завдасть великої шкоди інвестиційному клімату України.
Висновки. Зрозуміло, що воєнний час вимагає швидких та ефективних рішень, а законодавцям важко утриматися від спокуси розв'язати проблему «прихованих» активів підсанкційних осіб за допомогою простого рішення. Але потенційна майнова та репутаційна шкода для України від такого «простого» рішення може значно переважити його потенційні вигоди.