Повернуть усе до копійки: як отримати компенсацію за знищене через війну майно

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, за час бойових дій (з 24 лютого до 22 березня) в Україні повністю зруйновано 651 житловий будинок і пошкоджено ще близько 3780 будинків. При цьому заступник голови ДСНС Роман Примуш уточнив, що масштаби руйнувань, імовірно, набагато більші, оскільки співробітники Держслужби проводять роботи тільки на тих об'єктах, де є можливість оцінити обсяг збитків, не наражаючи на небезпеку свої життя.

Київська школа економіки (КШЕ) дала свою оцінку збитків, які завдано інфраструктурі українських населених пунктів. За оцінками КШЕ, протягом військового конфлікту пошкоджено, зруйновано або захоплено понад 1600 житлових будинків, а загальний збиток для житлового фонду становить $1,25 млрд.

Mind вирішив розібратися, як вчиняти в такій ситуації власникам знищеної нерухомості та як отримати компенсацію за втрачене житло.

Страховка марна? Ми змушені розчарувати тих, хто застрахував свою нерухомість: за її пошкодження або знищення в обставинах, що склалися, страховик, найімовірніше, не заплатить ані копійки. Це пов'язано з тим, що збитки, завдані майну внаслідок військових дій, страхові компанії класифікують як форс-мажорні обставини. А виплати в разі форс-мажору вони не здійснюють.

«Страхові компанії не відшкодовуватимуть збитки за пошкоджене майно, бо практично в кожному договорі страхування бомбардування, обстріли та інші події є винятками», – пояснює Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.

Втім, якщо майно застраховане, таки варто перечитати договір, раптом військові дії не належать до винятків. «Якщо такий виняток не вказаний, рекомендуємо робити фіксацію події, робити фото або відео місця події, а також нанесених пошкоджень і звертатися до страхової компанії із заявою про відшкодування», – рекомендує Людмила Куса, молодший партнер юридичної фірми Gracers.

Але, навіть якщо страховка не допоможе, отримати компенсацію, яка покриє збитки власників нерухомості (та й не тільки нерухомості), цілком реально. Досягти такої виплати можна від держави, яка так само збирає докази військової агресії з боку російської федерації, щоб згодом у міжнародних судах домогтися від росії репарацій.

Фіксуємо збитки. Перше, що потрібно зробити – це надати докази руйнування та пошкодження майна. Ми розуміємо, що з міркувань безпеки не завжди це можна зробити. Але якщо обставини дозволяють, то слід зробити так:

• зібрати пакет документів, що підтверджують право власності на пошкоджене/зруйноване майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право успадкування), технічний паспорт тощо. Якщо документи, що підтверджують право власності, втрачені чи знищені, потрібно отримати витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) для складання акта руйнувань/ушкоджень із зазначенням їхньої причини (обстріл, ракетний удар) та отримати його копію. «Також рекомендуємо викликати слідчо-оперативну групу для реєстрації кримінального провадження та проведення невідкладних слідчих дій (огляд місця події тощо), після чого отримати екземпляр протоколу обшуку», – радить Олександр Лещенко, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко та партнери»;
• звернутися до райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла. Якщо з якихось причин можливості оформити такий документ від райдержадміністрації немає – необхідно звернутися до сусідів і разом із ними скласти акт, внісши до нього їхні пояснення й показання;
• провести фото- та відеофіксацію руйнувань, збирати та зберігати статті, фото та відео ЗМІ, якщо вони робили публікації про конкретний інцидент за цією адресою (наприклад, репортаж про те, як ракета потрапила до житлового будинку та зруйнувала його);
• зібрати квитанції, що підтверджують вартість рухомого майна (побутової техніки, меблів), що знаходилося всередині житла, яке було знищено;
• подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів разом із доказами руйнування/пошкодження майна та отримати витяг про внесення цієї заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Готуємо доказову основу. Юристи радять особливу увагу приділити доказам, які можна й потрібно додати до згаданих вище документів разом із фото та відео. «Такі докази потрібні для того, щоб підтвердити факт пошкодження або руйнування майна саме під час бойових дій», – уточнює Людмила Куса.

Докази пошкоджень/руйнувань можуть бути представлені у вільній формі. Але при цьому бажано, щоб у них містилися такі відомості:

• ПІБ та паспортні дані особи, яка зафіксувала те, що сталося, у тому числі дані того, хто знімав фото та відео;
• місто, точна адреса, дата та час пошкодження/руйнування об'єкта (можна з точкою геологації), кому належить право власності на майно;
• опис, як і від чого сталося пошкодження/руйнування майна, від якого виду зброї або типу боєприпасу (якщо є можливість зробити фото або зняти на відео залишки боєприпасів з елементами маркування та серійних номерів);
• опис того, що зруйновано, із зазначенням ключових ушкоджень, зокрема короткий опис характеру кожного ушкодження;
• креслення або схема місця події із зазначенням місць ураження та траєкторії руху боєприпасу, що спричинив ураження;
• фото (при можливості зробити таку фотографію) знищеної/знешкодженої одиниці військової техніки агресора, яка завдала пошкодження;
• фото того, як виглядав зруйнований об'єкт до пошкодження/руйнування та фотографії кожного з місць у пошкодженому об'єкті до їхнього руйнування/пошкодження;
• експертний висновок, що підтверджує обставини руйнування житла;
• дані свідків (ПІБ, контакти, реквізити паспортів або інших документів, що дозволяють ідентифікувати особу), які в майбутньому зможуть надати свідчення.

«Крім того, є різноманітні офіційні документи, у яких містяться відомості про події, що спричинили руйнування (звіти верховного комісара ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо). Це значно підвищує шанси св'язати факт руйнування житла з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру», – каже Людмила Куса.

На яку компенсацію можна розраховувати? Оскільки бойові дії досі ведуться, ані уряд, ані Верховна Рада поки що не затвердили порядок і розмір компенсації для тих об'єктів, які пошкоджені або знищені після 24 лютого 2022 року.

Водночас є чинна постанова Кабінету Міністрів №767, у якій йдеться про виплати грошової компенсації особам, нерухомість яких зруйнована на підконтрольній Україні території внаслідок збройної агресії російської федерації після 14 квітня 2014 року.

Юристи кажуть, що зараз слід орієнтуватися саме на цей документ. «У ньому зазначено, що розмір компенсації залежить від середньої вартості будівництва житла, але не більше ніж 300 000 грн за один об'єкт», – уточнює Ігор Ясько.

Що ще можна зробити? Така сума, найімовірніше, не покриє всіх збитків, і її не вистачить на відновлення житла або на покупку нової квартири або будинку. Тому постраждала особа має право звернутися з позовом до суду. Але в цьому випадку відповідачем буде Росія, що значно ускладнить судові процедури.

«Потерпілі від заподіяної шкоди можуть сподіватися на стягнення на майно компаній, що знаходяться на території Європейського Союзу, власником і засновником яких є РФ. Для цього додатково слід легалізувати рішення національного суду в межах окремих юрисдикцій та ініціювати відповідне виконавче провадження за рахунок коштів та активів, що належать Росії», – вважає Олександр Лещенко.

Строки отримання такої компенсації, насправді, можуть розтягнутися на роки. Але в будь-якому разі варто використати будь-яку можливість для отримання відшкодування. Причому будь-який постраждалий може зробити свій внесок у притягнення РФ до відповідальності.

Наприклад, Міністерство цифрової трансформації запустило спеціальний портал, який збирає свідчення потерпілих для подальшого використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Через цей портал можна подати дані про руйнування та пошкодження житлових об'єктів. Для цього заявник має вказати персональну інформацію, докладно описати інцидент, додати фото та відео, а також документи, що доводять шкоду (акти, складені ДСНС та органами місцевої влади, заяви до правоохоронних органів).

Крім того, Мінцифри обіцяє впровадити в застосунку «Дія» функцію повідомлення про пошкодження нерухомості через військові дії. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що така функція стане в пригоді зокрема тим, хто захоче отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно.