Попередній тиждень роботи парламенту ознаменований активністю у питанні пропозицій щодо економічного бронювання для бізнесу. Народні депутати запропонували відразу три законопроєкти. Крім того, 18.06.2024 було прийнято законопроєкт № 11804 про «клуб білого бізнесу», у якому рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до порядку бронювання та передбачити автоматичне 25-відсоткове бронювання військовозобов’язаних працівників для учасників «клубу». Які саме норми пропонують закріпити в законопроєктах щодо «економічного бронювання» і як вони позначаться на бізнесі, проаналізували для Mind керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери», к.ю.н. Марія Золотарьова.
Читайте також: Економічне бронювання: який бізнес зможе скористатися таким привілеєм
Номери законопроєктів: № 11331, №11331-1, №11331-2
Автори: група депутатів на чолі з Дмитром Наталухою.
Ціна питання. Реалізація положень законопроєктів не потребує додаткових фінансових витрат із бюджетів і не призведе до скорочення бюджетних надходжень.
Зміст. Передусім слід зазначити, що всі законопроєкти мають однакові мету й прогноз соціально-економічних та інших наслідків від їх прийняття.
За прогнозом народних депутатів-ініціаторів, прийняття цих законопроєктів сприятиме:
Якщо перефразувати простою мовою, то економічне бронювання дозволить зберегти на робочих місцях висококваліфікований трудовий персонал і додатково наповнити бюджет.
Проаналізуємо кожен із цих законопроєктів, використовуючи власне бачення можливих обґрунтувань саме таких пропозицій.
Читайте також: Підвищення податків: що може змінитись для бізнесу найближчим часом
Умовна назва «Економічне бронювання. Ставка робиться на платників єдиного податку»
Хто має право бронювати: суб’єкти господарювання – роботодавці або фізичні особи підприємці (далі – ФОП).
Кого бронюють: найманих працівників та/або ФОП.
Умови для економічного бронювання:
Чому, на наш погляд, такий варіант розраховано саме на платників єдиного податку як джерела додаткових надходжень до бюджету?
Зазначимо, що збір за бронювання (далі – Збір) пропонується як обов’язковий платіж до бюджету, який встановлюється Податковим кодексом України.
Відповідно слід враховувати, що в бізнесу, який використовує загальну систему оподаткування, за загальним правилом, сплата такого збору включатиметься до «податкових витрат» і зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств або податком на доходи фізичних осіб.
Отже, у підсумку позитивний економічний результат щодо наповнення бюджету завдяки сплаті збору платниками, що використовують загальну систему оподаткування, видається дещо сумнівним.
Тепер переходимо до платників єдиного податку, зокрема ФОП. Ні для кого не буде новиною, що у владних кулуарах спрощена система оподаткування розглядається як одна з найбільш використовуваних «схем» для оптимізації оподаткування.
Наголошуємо: платники єдиного податку не мають права на «податкові витрати», тобто на ті витрати, які могли б зменшити суму єдиного податку до сплати. А отже, збір, сплачений за ФОП-спрощенцями як за себе, так і за своїх найманих працівників, – це «живі» гроші в бюджеті без зменшення інших надходжень від платників єдиного податку. Тому економічний ефект від цього буде очевидним.
Умовна назва «Економічне бронювання. Збільшення податкових надходжень за рахунок виведення з тіні «сірих» зарплат»
Хто має право: підприємства, установи, організації.
Для ФОП та їхніх найманих працівників економічне бронювання не передбачено.
Кого бронюють: найманих працівників.
Умови для економічного бронювання:
Про сплату збору за бронювання не йдеться.
Чому такий варіант, на наш погляд, передбачає додаткові надходження до бюджету за рахунок «тіньового фонду заробітної плати»?
Однією з найпопулярніших схем під час ухилення від податків, на думку податківців, є «приховані» трудові відносини та «сірі» зарплати.
Суть їх в наступному. У першому випадку, щоб зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати (нагадаємо: це 18 % ПДФО, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ) «працівники» стають фізичними особами – підприємцями, що сплачують єдиний податок у значно меншому розмірі, або у другому випадку – частину заробітної плати роботодавці виплачують офіційно, а іншу – «в конверті».
Отже, ініціатори законопроєкту завдяки встановленню обов’язкової мінімальної межі рівня заробітної плати за військовозобов’язаних працівників розраховують додатково отримати «зарплатні податки» (ПДФО, військовий збір, ЄСВ) для наповнення бюджету.
Щодо ФОП – платників єдиного податку, то в законодавстві відсутня заборона таким ФОП бути одночасно найманими працівниками, що отримують заробітну плату.
Умовна назва «Комбінований»
Хто має право: підприємства, установи, організації, ФОП.
Кого бронюють: найманих працівників та ФОП.
Умови для економічного бронювання:
Як бачимо, фактично, цей варіант є поєднанням двох попередніх.
Позиція юристів. Якщо говорити про запровадження збору, то всі законопроєкти дають лише уявлення про його розмір, залишаючи «поза кадром» багато питань практичної реалізації економічного бронювання.
Видається сумнівною пропозиція доповнити саме Податковий кодекс України положенням про збір, адже він ніяк не вкладається у поняття податку та збору згідно із цим кодексом. Збір «потрапив» до Податкового кодексу України можливо тому, що більше, ніж податкова, про бізнес у нашій державі не знає ніхто.
Разом з тим застосовувані в законопроєктах терміни на кшталт «заборгованість зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів» роблять текст «сируватим». Так, податкове законодавство оперує категорією «податковий борг» і є незрозумілим, що мається на увазі під «іншими обов’язковими платежами».
Без відповіді також залишається питання контролю за справлянням збору та наслідків його несплати, несвоєчасної або неповної сплати.
Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, і чого ж чекати найближчим часом?
Чого, на нашу думку, не слід очікувати:
Хто буде в плюсі: бізнес, що матиме можливість забронювати працівника або ФОП у добровільному порядку. Держава, що залучить додаткові фінансові ресурси до бюджету.
Хто буде в мінусі: податкова служба, оскільки, як вбачається, для неї буде впроваджено новий функціонал, пов'язаний зі справлянням збору. Ймовірно, можливо також вести мову про посилення соціального напруження у зв’язку із запровадженням економічного бронювання.
Висновки. На перший план виходить радше не юридичне, а соціальне значуще питання. Який «лейтмотив» закладається законотворцями в економічне бронювання? Це легалізація відкупу від мобілізації чи альтернатива майбутньому підвищенню податків на час воєнного стану? Від цього залежатиме, як ідея економічного бронювання буде сприйнята суспільством.