«Клуб білого бізнесу»: як несправедливість поширюється на рівні закону

Верховна Рада днями ухвалила зміни до Податкового кодексу щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, або про «клуб білого бізнесу» (законопроєкт №11084). Чому документ може додати проблем бізнесу й не стане додатковим стимулом для наповнення бюджету, розповів Mind партнер Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Денис Овчаров.

Читайте також: Клуб обраних: які проблеми містить законопроєкт для білого бізнесу

Закон про «клуб білого бізнесу», прийнятий Верховною Радою України, більше нагадує закон про встановлення податкового гетто з поділом бізнесу на своїх та чужих. Цинічності ситуації додає той факт, що в обґрунтуванні необхідності прийняття цього закону зазначалось як мета – впровадження заходів, що підвищують ефективність, справедливість і простоту податкової системи.

На перший погляд – позитивні зрушення, але наділі для бізнесу це означає лише одне – витрати, витрати й ще раз витрати.

Читайте також: Гетманцев шукає мотивацію для платників податків: як у цьому допоможе законопроєкт для «білого» бізнесу

Закон запроваджує ручне керування «невинуватістю» бізнесу

Якщо закон підпише Президент, фактично буде встановлена презумпція винуватості платника податків. Тобто ти тільки-но розпочав працювати, а вже опинився в зоні ризику, хоча той же Податковий кодекс презюмує сумлінність платника податків, як такого.

Тобто не сторонній колегіальний орган, не громадська рада при податковій службі, а фактично керівник контролюючого органу. Крім того, не відомо, чи існуватиме якась прозора процедура надання особі відповідного статусу, чи будуть у публічному доступі перелік білого бізнесу й документи, на підставі яких такий статус було надано.

Відомо, що відсутність прозорих процедур спонукатиме бізнес потрапити до відповідного списку за допомогою кулуарних домовленостей, а щоквартальний перегляд відповідності критеріям і ручне керування – кого включати, а кого ні – призведуть до ще більших та частіших грошових витрат.

Читайте також: Підвищення податків: що може змінитись для бізнесу найближчим часом

Нові норми містять корупційні ризики

Але, навіть якщо вас і включили до «клубу білого бізнесу», вилетіти з нього доволі просто. Це видно на прикладі критерію, якому має відповідати бізнес, а саме відсутності неузгодженого податкового зобов’язання.

Перш за все варто зауважити, що неузгодженні податкові зобов’язання не завжди означають, що платник податку порушив податкове законодавство і є несумлінним платником. Ба більше, такі зобов’язання дуже часто оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, і, як показує судова практика, часто доволі успішно.

Однак вказане, згідно з нормами закону, до уваги може не прийматися контролюючим органом, оскільки факт неузгодженого зобов’язання вже має місце, а про факт оскарження та подальші результати закон нічого не говорить. До того ж сам процес оскарження може затягнутися на роки.

Тож, якщо такий платник перебував в «клубі білого бізнесу», на період неузгодженого податкового зобов’язання він звідти вилітає і автоматично може отримати від податкової весь спектр перевірок та відповідного ставлення з переходом у кримінальну площину вирішення правового конфлікту.

Небагато бізнес отримає і від взаємодії з «комплаєнс-менеджерами» податкової, оскільки в законі жодним чином не прописана процедура взаємодії між компанією і цим радником. Не відомо, чи зобов’язують отримані від такого менеджера поради чи консультації бізнес до якихось кроків, чи нестимуть такі менеджери відповідальність за надання непрофесійних чи шкідливих порад, чи можна їх змінити та в якій формі існуватимуть результати такої взаємодії.

Держава теж лишиться у програші

Держава, на мою думку, також не виграє від прийняття цього закону через той самий принцип «комплаєнс-менеджерів».
Ця концепція веде до збільшення штату податкової та набору додаткових співробітників для забезпечення подібних взаємозв’язків із бізнесом. Це своєю чергою призведе до навантаження на бюджет або ж відобразиться на якості та професійності надання консультацій і допомоги, якщо додаткових працівників не набиратимуть та покладуть нові обов’язки на тих, хто вже є.

Не кращий вигляд матиме й інвестиційна привабливість держави для закордонного бізнесу, яких захоче зайти в Україну. Уявіть реакцію закордонної компанії чи інвестора, які, щоб не зазнавати тиску податкової, мають «вступити» до переліку обраних компаній та підприємств.

Несправедливість закріплена на рівні закону

Новий закон:

• встановлює ідею презумпції винуватості платників податків, тобто якщо ти не «білий бізнес», то ти або чорний, або якийсь інший, кольоровий;
• спонукає бізнес щоквартально «розв'язувати питання», інакше матимеш весь спектр відносин із податковою;
• не сприяє надходженням до бюджету, а навпаки, створює додаткові навантаження;
• погіршує інвестиційний клімат держави.