Українські діти на рівні з дорослими мають відповідати на виклики війни. Проте саме ця вразлива частина суспільства вміє якнайкраще маскувати власні психологічні переживання. Тому розпізнати останні вчасно – часто «задача із зірочкою» для батьків. Одним з очевидних рішень у таких питаннях може стати залучення психолога. А от як зробити таку терапію ефективною і доступною саме для дітей, розповіла Mind CEO і фаундерка Громадської організації «Можливості. Мотивація. Медіа» (Харків), авторка та керівниця проєктів із першим анімованим психологом Морквинкою, авторка методики наративного спілкування Анастасія Свобода.
Читайте також: Захистити дітей від війни. Як облаштувати у громаді центр психологічної підтримки школярів
Всі ми неодноразово чули фрази на кшталт «В нас такого не було, і нічого – нормальні виросли» та купу інших слів, коли йдеться про виховання і психологічну підтримку дітей. Але життєздатність цих висловів уже давно нівельована, а їх реальний вплив на людину психологи розібрали майже на атоми. Очікувано, що нічого корисного не знайшли. А де ж його шукати зараз?
Сьогодні фокус уваги більшості українців змістився на безпекові питання та адаптивність до нетипових і ненормальних умов щоденного життя – відсутність електрики, води, доступу до інтернету, а отже, і будь-якої стабільності в розв'язанні особистих і робочих проблем. Емоційний стан дорослої людини перебуває під сильним тиском обставин. Чи здатна людина, у якої відібрали елементарні точки опори, бути опорою для інших? Зокрема для дітей? І чи не потрапимо ми в пастку, коли замість старих і шкідливих парадигм у нас не буде сили закладати в покоління, що підростає, нові, здорові ментальні звички.
Що і як ми можемо зробити вже зараз, щоб виховати міцне, гуманне суспільство, яке поважає себе, інших, знає, що таке кордони і як їх дотримуватись, як розуміти свої емоції та що з ними робити, чому адекватні соціальні навички відкривають більше можливостей і що «терпи», «не плач», «мовчи» є не більш ніж шкідливими фантомами з минулого сторіччя?
За розв'язання цих проблем у межах своїх можливостей взялися в ГО «Можливості. Мотивація. Медіа». І саме повномасштабне вторгнення спонукало миттєво знаходити шляхи порятунку дитячої психіки й можливість бути надійним плечем для батьків.
Так ми з командою створили з нуля проєкт, який взяв на себе частину батьківських турбот і почав закладати фундамент для формування звички піклуватися про ментальне здоров'я на рівні «чищення зубів».
Що ми точно розуміли: «начинка» проєкту мала б враховувати воєнні реалії та водночас залишатися зрозумілою, ба більше, привабливою для дитини. Тому ми обрали за основу терапії гру*, а я провідника між психологом і дитиною обрали казкового персонажа Морквинку.
Доступ до проєкту також відігравав важливу роль, оскільки внутрішні переміщення, виїзди за кордон мільйонів українців потребували адаптивності. Адже в матеріалі освітнього омбудсмена України від 26.12.2023 припускають, що за кордоном може перебувати понад 1 млн українських дітей шкільного віку.
Ця умова могла бути виконана виключно в онлайн-форматі. І він спрацював. Зрештою, віртуальне розв'язання багатьох питань для українців не стало чимось новим, адже період пандемії загартував людей і привчив до такої вимушеної гнучкості. Вона стала в пригоді й під час війни.
Читайте також: Діти війни: які психологічні проблеми потрібно долати
Поєднання цікавого дитині персонажу і його доступності з будь-якого куточка світу для українських дітей продемонструвало потрібність проєкту. Якщо наводити приклад Морквинки, то вона стала емоційним порятунком майже для 4000 учасників. Це переважно діти 4–9 років, їхні мами, татусі й навіть бабусі з дідусями.
Можливо, це є певним сигналом, що сучасне дитинство, як і весь світ навколо, потребують дійсно оригінальних і помітних рішень.
У нашому випадку процес терапії було перетворено для дитини на чарівну пригоду. Через мобільний застосунок MaPanda дитина отримує відеодзвінок від Морквинки. Її ж діями й голосом у реальному часі керує досвідчений психолог.
Тому спілкування стає не просто креативним, а й більш захопливим. Малюк отримує казкового друга й легше розкривається перед Морквинкою, ніж перед незнайомим психологом. А спеціаліст по іншу сторону екрана утримує увагу дитини не тільки яскравим сюжетом, а й вправами, які мають терапевтичну основу та пропонуються малюку залежно від проблеми, яка має бути розв'язана:
І це не вичерпний перелік запитів, з якими звертаються у проєкт батьки.
Читайте також: Розвиток емоційного інтелекту в дітей: методики, вправи, поради спеціалістів
До речі, роль батьків у проєкті не просто споглядацька. Вони також запрошуються до дзвіночків, і часто це допомагає їм краще зрозуміти і дитину, і свої власні помилки у вихованні. Такий досвід спілкування вчасно демонструє дорослим, що деякі притаманні їм звички чи погляди можуть вести хибним шляхом або бути просто недієвими.
Можна припустити – якщо батьки приходять на проєкт, це вже є демонстрацією їхнього турботливого ставлення до дитини. Психологи просто вдосконалюють їх бачення та «прокладають світло» там, де певні речі не є очевидними. І це нормально.
Жодна людина не ідеальна й не може знати все. Але ніщо так не мотивує іншу частину суспільства, як чийсь конкретний вдалий приклад.
На щастя, після проєктів із Морквинкою батьки помічають зміни в поведінці дітей:
Зробити нормою догляд за ментальним здоров’ям у родині – наша головна мета. І за її досягнення сьогодні взялися багато прекрасних проєктів підтримки, не тільки Морквинка. Бо зберігати психічне здоров'я в сучасному світі – це як намагатися залишатися спокійним у середмісті під час грози з одночасним нападом зомбі та розпродажем улюбленого магазину.
Важливість ментальних опор стає аксіомою. Побудувати їх в собі важко, дати дітям – ще складніше. При цьому темп життя, його стресовість тільки пришвидшується. І з якою внутрішньою базою в цей шалений світ йтимуть діти – відповідальність дорослих.
Тому психолог-Морквинка разом з іншими психологами мають попереду багато роботи й закликають дорослих не соромитися своєї слабкості чи необізнаності в емоційних сферах. Зрештою, вся стійкість нашої держави, без перебільшення, залежить від стійкості кожного з нас.
*Про корисність саме ігрового формату для роботи з дітьми є безліч спеціальної літератури та досліджень. Зокрема, Landreth, G. L. (2012). «Play Therapy: The Art of the Relationship» – книжка демонструє, як гра може бути ефективним засобом для роботи з дітьми, які мають психологічні проблеми, Axline, V. M. (1947). «Play Therapy» – Вірджинія Екслайн є однією з піонерів у галузі ігрової терапії. У цій книжці вона описує, як використання гри може допомогти дітям виразити свої емоції та розв'язати внутрішні конфлікти, Bratton, S. C., Ray, D., Rhine, T., & Jones, L. (2005). «The efficacy of play therapy with children: A meta-analytic review of treatment outcomes». Professional Psychology: Research and Practice – у цьому метааналізі зроблено висновок про ефективність ігрової терапії та її значну користь для дітей із різними психологічними проблемами.