Захистити дітей від війни. Як облаштувати у громаді центр психологічної підтримки школярів

Війна впливає на всіх, хто живе в Україні: стрес від подій переживають як дорослі, так і діти. У життя молоді вже тісно вплелися переживання за себе та близьких, страх за майбутнє: власне та країни. Безперервний потік новин й обговорень, у якому перебувають діти, лише посилює емоційну напруженість. У таких умовах кожна громада може і повинна подбати про психологічний стан своїх наймолодших мешканців. Для цього треба облаштувати безпечний простір і мати бажання працювати з дітьми для поліпшення їхнього ментального стану, як це зробили у Варковицькій громаді Рівненської області. Про те, як організувати психологічну службу підтримки для наймолодших мешканців громади Mind дізнався в авторів ініціативи Варковицького ліцею.

Вплив війни на психіку учнів. Найважче тим, у кого батьки воюють

Хоча Варковицька громада розташовується далеко від лінії фронту, діти там також відчувають наслідки війни (як і в усіх інших місцях України). У школярів спостерігається високий рівень тривожності, особливо в тих, чиї батьки служать в армії.

«На початку повномасштабної війни діти постійно чули про вибухи, сирени, бачили новини про руйнування та втрати. Вони боялися за себе, за своїх близьких, за майбутнє. Багато хто не міг зосередитися на навчанні, їм було важко спати, їсти, спілкуватися з однолітками. Я пам'ятаю, як багато дітей плакали, коли ми говорили про війну. Деякі з них мали нічні кошмари, відмовлялися ходити до школи. Це був дуже важкий час для всіх нас», – каже Світлана Данильчук, психолог Варковицького ліцею. Саме вона була відповідальною за впровадження практики у громаді.

За її словами, зараз психіка більшості учнів адаптувалася до нової реальності, але ті діти, чиї батьки служать в армії, все ще дуже вразливі. Вони відчувають додатковий тиск через тривале розлучення з одним із батьків, постійне відчуття невизначеності й навіть почуття провини через те, що вони в безпеці, а їхні батьки ризикують своїм життям.

Зони безпеки. Як працює психологічна служба підтримки

Аби надавати дітям кваліфіковану психологічну допомогу Світлана пройшла навчання з питань безпечного шкільного середовища в рамках програми U-LEAD з Європою.

Вона допомогла створити кабінет безпеки у своїй школі. Він поділений на кілька зон із фізичної, цифрової та психологічної безпеки. В осередку фізичної безпеки діти можуть знайти інформацію про те, як їм поводитися під час обстрілу, як надати першу допомогу, як евакуюватися з небезпечного місця. Серед корисних матеріалів – аптечка, вогнегасник, інші засоби першої допомоги. Представники місцевого підрозділу Державної служби з надзвичайних ситуацій використовують кабінет для проведення занять з мінної та пожежної безпеки.

Зона цифрової безпеки – це осередок, де учні вчаться використовувати інтернет безпечно й відповідально, розпізнавати фейкові новини та кібербулінг. У зоні психологічної безпеки є зручні меблі, іграшки та матеріали, які допомагають дітям розслабитися та відчути себе в безпеці.

Школярі кажуть, що їм подобається приходити до кабінету безпеки. «Тут можна поділитися своїми почуттями та переживаннями з іншими дітьми та психологом. При цьому тут я почуваюся у безпеці», – каже один з учнів ліцею.

Робота з дітьми. Пані Світлана проводить з учнями як групові заняття, так й індивідуальні консультації. При цьому послуговується матеріалами, отриманими в рамках курсу від U-LEAD. У роботі з учнями часто використовує різні техніки, які навчають дітей керувати власними емоціями. «У хід йдуть різні вправи, арттерапія, діти дуже люблять притчі. Одного разу завдяки такій притчі я демонструвала дітям, як цькування руйнує людей зсередини: кидала яблука на землю та показувала, що за зовнішньою цілісністю може ховатися понівечена серцевина. Такі ж внутрішні рани мають люди, які піддаються образам чи насмішкам і намагаються приховати біль, якого їм завдають. Це заняття мало неймовірний вплив на моїх учнів. У багатьох на очах виступили сльози. Вони ділилися власними історіями з усвідомленням того, що образи можуть доставляти іншим дітям сильного душевного болю», – розповіла пані Світлана.

Робота з педагогами. Після участі в навчальному курсі з питань безпечного та сприятливого шкільного середовища пані Світлана провела власне навчання також для адміністрації школи та вчителів. Зокрема з ними вона проводила семінар із профілактики та подолання синдрому професійного вигоряння.

«Також пояснювала іншим педагогам, як розпізнати ознаки емоційних проблем у дітей, як при цьому співпрацювати з батьками, як грамотно розв'язувати конфлікти у класі, які особливості психологічного стану дітей, які пережили травму. Усе це важливо знати сучасним вчителям, які працюють з учнями у воєнний час. Це універсальна практика, бо війна так чи інакше справила вплив на кожну дитину», – пояснює психологиня.

Робота з батьками. Сесії для батьків спрямовані на дослідження дитячо-батьківських стосунків. «Такі тренінги ми активно використовуємо, щоб допомагати мамам і татам подивитися на риси дитини під іншим кутом і розгледіти в них наслідки свого батьківського впливу. І з досвіду можемо сказати, що батьки відчувають надзвичайні зміни у сприйнятті своєї дитини й дивляться на неї по-іншому. Результати та висновки обговорюємо у спільному колі. Основне – щоб батьки обмінювалися досвідом і знаходили підтримку та відповіді на запитання одне в одного й у психолога», – зазначає пані Світлана.

Спільна відповідальність. Потрібна колаборація всіх дорослих

«Налагоджена тісна співпраця з батьками та вчителями в наданні психологічної підтримки дозволила краще розуміти потреби дітей і надавати їм всебічну підтримку», – запевняє пані Світлана.

Наразі 160 учнів на постійній основі мають психологічну допомогу у стінах ліцею. У них помітно знизився рівень стресу, учні відчувають себе в безпеці. «Завдяки нашим зусиллям діти стали більш спокійними, впевненими, їм легше зосередитися на навчанні. Вони знають, що у школі їм завжди допоможуть, вислухають, дадуть пораду», – кажуть члени колективу Варковицького ліцею.

Відповідальна за запровадження практики Світлана Данильчук вважає, що створення позитивної атмосфери у школі – це спільна відповідальність усіх дорослих, які оточують дітей: «І я рада, що ми всі об'єдналися для того, щоб зробити нашу школу місцем, де діти відчувають себе щасливими й убезпеченими від загроз».

Водночас вона зазначає, що не всі діти реагують на психологічну підтримку однаково. Дехто потребує більше часу й уваги, щоб подолати психологічні травми, отримані внаслідок війни. Тому в ліцеї планують продовжувати роботу з комплексної психологічної підтримки учнів: збираються розширити наповнення матеріалами кабінету безпеки, частіше проводити тренінги для батьків і вчителів.

Комплексний підхід. Як створити власну зону безпеки для дітей громади

У Варковицькій громаді готові ділитися досвідом з іншими, аби допомогти у створенні безпечного та сприятливого середовища для дітей під час війни.

Зокрема наголошують на тому, що успіх ініціативи великою мірою залежить від рівня сприяння й залученості з боку адміністрації школи та педагогів. Наприклад, практика, впроваджена у Варковицькому ліцеї, із самого початку мала підтримку директора школи та інших членів адміністрації. Вони розуміли важливість психологічної підтримки для дітей у воєнний час і були готові надати все потрібне для реалізації проєкту.

Успіх впровадження ініціативи залежить від наявності кваліфікованих кадрів. Щоб отримати професійну підготовку, можна за прикладом психолога Варковицького ліцею пройти навчання за програмою «U-LEAD з Європою» з питань безпечного та сприятливого шкільного середовища. Таке навчання дає необхідні навички, з якими можна братися до створення ефективної системи психологічної підтримки на базі громади.

До того ж одним із факторів ефективності програми у Варковицькій громаді називають комплексний підхід та радять не зосереджуватися лише на індивідуальних консультаціях із дітьми, а впроваджувати також групові заняття, проводити просвітницьку роботу як із батьками, так і з педагогами. «Ми залучаємо дітей і батьків до всіх етапів реалізації проєкту. Це дозволяє нам краще розуміти їхні потреби й очікування», – зазначає пані Світлана.

Вона також радить бути відкритими до співпраці з місцевим відділенням Державної служби з надзвичайних ситуацій, психологами інших шкіл, громадськими організаціями тощо. Обмін знаннями та ресурсами стимулює розвиток проєкту, а діти при цьому мають користь, помножену на досвід одразу декількох організацій.

Втім варто бути готовими до того, що кожній громаді доведеться самій адаптувати план дій до власних умов впровадження практики. «Реалізація будь-якого проєкту потребує часу й зусиль. Не здавайтеся, якщо ви зіткнетеся з труднощами. Найважливіше – вірити в те, що ви робите важливу справу, яка допоможе дітям проживати щасливе дитинство з відчуттям безпеки та захищеності», – закликають у Варковицькій громаді.