«Укренерго» застосовуватиме сьогодні обмеження електропостачання з 16.00 і відключатиме від 1 до 2 черг одночасно. Відучора ці зміни запроваджені вперше з 29 липня, але вони не стосуватимуться об'єктів критичної інфраструктури. Водночас для останніх, зокрема для шкіл і медичних закладів, Кабінет Міністрів передбачив іншу можливість забезпечення електроенергією – розміщення на дахах таких адмінбудівель сонячних панелей. Відповідне рішення анонсував днями прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Як таке рішення може бути реалізовано на практиці і які важливі моменти ініціативи варто не проґавити, аби це дійсно стало ефективним рішенням для відновлення електроенергії у громадах, розповів Mind експерт-консультант з енергоефективності та критичної інфраструктури ГО «Центр громадянських ініціатив Лтава» Дмитро Кудря.
Читайте також: Війна, спека, енергодефіцит: як ці випробування наблизили Україну до країн Близького Сходу
9 серпня, під час виїзного засідання на Чернігівщині, уряд ухвалив рішення про активізацію програми встановлення альтернативної енергетики в адмінбудівлях, лікарнях і школах. Мова насамперед про сонячні панелі на дахах, а також встановлення установок зберігання енергії. Це завдання як для міністерств, так і для всіх місцевих керівників. Зі слів очільника уряду, Україна має вийти на рівень, коли максимальна кількість лікарень, адмінбудівель і шкіл будуть автономними в плані енергозабезпечення.
Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, обласним і Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) необхідно забезпечити в період до 31 грудня 2025 року встановлення генерувальних установок, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, та установок зберігання електричної енергії для покриття споживання у громадських та адміністративних будівлях, закладах охорони здоров’я та закладах освіти, закладах та установах системи соціального захисту населення тощо.
Фінансування заходів має здійснюватися коштом міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, недержавних фондів підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії і заходів з енергоефективності, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування.
Аналізуючи досвід попередніх гучних заяв, одразу можна зазначити, що широке й розмите формулювання змісту нормативно-правового акту кратно збільшує варіативність його трактування. Тому в цьому матеріалі ми проаналізуємо вітчизняний досвід реалізації проєктів розвитку альтернативної енергетики та які напрацювання варто взяти на озброєння при реалізації зазначеного розпорядження уряду.
Читайте також: Гранти на СЕС та кредити «5-7-9» на розподілену генерацію. Де взяти гроші для енергонезалежності, щоб пережити зиму?
У межах проєкту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» HEAL Ukraine, що реалізується МОЗ із 2023 року у співпраці зі Світовим банком, передбачено заходи з реконструкції / ремонту будівель і споруд закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності за двома напрямками:
На початковому етапі було заплановано встановлення 100 сонячних станцій у сімейних амбулаторіях.
Інсталяційне обладнання складається із цілісних комплектів сонячних панелей, інверторів та акумуляторів. Тобто це гібридні сонячні електростанції. Важливим нововведенням є опція заряджання акумуляторів від зовнішньої мережі або бензинового чи дизельного генератора в зимовий час та в разі відсутності зовнішньої мережі. Важливо зазначити, що далеко не кожен інвертор розрахований на можливість одночасної роботи від сонячної панелі та генератора, оскільки такі моделі досить вартісні.
МОЗ розробило детальний і водночас зрозумілий широкому загалу операційний посібник із додатками для підготовки заявниками пакету документів.
З 2024 року кількість учасників проєкту зросла від запланованих 100 до 130 медичних закладів, що свідчить про успішність обраної концепції впровадження технології сонячних електростанцій в системі охорони здоров’я.
Окрім урядових структур питанням встановлення сонячних електростанцій також опікується низка громадських організацій, що залучають фінансування донорів. У рамках відповідних проєктів будуються сонячні станції різних типів. Як гібридні, так і мережеві, тобто такі, що не мають у комплекті акумуляторів.
Перевагами мережевих сонячних електростанцій є суттєво нижча вартість у порівнянні з гібридними. Завдяки цьому вдається збільшити кількість модернізованих медичних закладів і пришвидшити сам процес. Цей тип сонячних електростанцій дозволяє медичним закладам економити кошти при оплаті електроенергії завдяки частковому самовиробництву.
Читайте також: Місцевий енергетичний план, або Що може вдіяти громада для забезпечення енергогенерації
Варто зазначити й активність місцевої влади в питанні розвитку альтернативної енергетики, що є ключовим фактором для енергозабезпечення соціальної інфраструктури міст і селищ. На жаль, навіть у нинішніх умовах, далеко не в кожному місті керівництво демонструє готовність співфінансувати урядові та громадські ініціативи зі встановлення сонячних станцій у медзакладах і на інших об’єктах, не кажучи вже про повне покриття видатків на подібні проєкти.
Проте, з іншого боку, низка українських муніципалітетів веде системну й послідовну роботу з нарощування потужностей альтернативної енергетики та розподіленої генерації електроенергії. Але хотілося б масштабувати цей досвід на більшу кількість територіальних громад.
Для розв'язання відповідного завдання в умовах обмежених бюджетів корисним інструментом може стати можливість встановлення сонячної електростанції в закладі чи установі за енергосервісним контрактом.
Енергосервіс – це комплекс технічних та організаційних енергоощадних (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно зі споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Суть концепції енергосервісу полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ впроваджуються приватними інвесторами – енергосервісними компаніями (ЕСКО), а оплата здійснюється виключно за рахунок економії (скорочення витрат на споживання комунальних послуг та енергоносіїв), досягнутої в результаті здійснення енергоефективних заходів.
Подібні проєкти тільки набирають обертів, але цей напрямок демонструє значний потенціал. Окрім медичних закладів, вже є напрацювання зі встановлення сонячних електростанцій із системами накопичення енергії на об’єктах водопровідного господарства.
Проте в умовах стрімкого технологічного розвитку енергетичної інфраструктури бюджетних установ та організацій є кілька важливих питань, на які потрібно звернути увагу.
Водночас в умовах дефіциту генерації електроенергії питання масового встановлення сонячних електростанцій є цілком логічним. І масштабування успішних вітчизняних практик може стати у пригоді.
Реалізація проєктів зі встановлення сонячних електростанцій на об’єктах бюджетної сфери надасть можливість суттєво заощаджувати на оплаті енергоносіїв чи навіть отримати власне джерело автономного енергозабезпечення.