Місцевий енергетичний план, або Що може вдіяти громада для забезпечення енергогенерації

Місцевий енергетичний план, або Що може вдіяти громада для забезпечення енергогенерації

Як починати готуватися до складних майбутніх зим уже цього літа

Місцевий енергетичний план, або Що може вдіяти громада для забезпечення енергогенерації
Фото: depositphotos

Атаки російських терористів на енергетичну інфраструктуру України призвели до втрати потужностей, але й стали приводом для пошуку нових рішень. Тож питаннями продукування електроенергії відтепер має опікуватися не тільки центральна влада, а й місцеві громади та власне громадяни. Отже, на часі зміна підходів до ролі громад і відкриття нових можливостей для останніх. Такі зміни вже закладаються, зокрема й у законодавство Так, у червні набрав чинності закон, що розширює повноваження місцевих громад в енергетичній галузі. Що саме можуть і мають робити громади для відтворення енергогенерації на своєму рівні та чим у цьому можуть допомогти місцеві енергетичні плани, складання яких стане новим викликом для перевірки спроможності влади на місцях, розповів Mind експерт-консультант з енергоефективності та критичної інфраструктури ГО «Центр громадянських ініціатив Лтава» Дмитро Кудря.

Читайте також: Мер міста Долина: «Хочу показати, як громада може сама себе забезпечувати «зеленою» електроенергією»

Місцеві енергетичні плани – нові виклики для громад

Одним із викликів для України є створення та розбудова мережі розподіленої генерації електроенергії. І при плануванні та реалізації відповідних проєктів важливо розуміти можливості суб’єктів владних повноважень. Отже, існує потреба в організації системної роботи зі збору, узагальнення та аналізу даних, встановленню коректних цілей.

У цій ситуації надзвичайно актуальним інструментом постають місцеві енергетичні плани (МЕП), оскільки впровадження енергетичного планування на рівні місцевого самоврядування надає розуміння проблематики й потенціалу розвитку муніципальної енергетики.

30 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності» №3764-IX.

Нормативно-правовим актом, зокрема, уточнюються положення національного законодавства в частині розроблення місцевих енергетичних планів. Відповідні зміни відбулися і щодо Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Місцевий енергетичний план – це документ стратегічного планування, що затверджується органом місцевого самоврядування, який визначає на місцевому рівні довгострокові цілі сталого енергетичного розвитку певної території та об’єктів у її межах і містить обґрунтовані заходи, спрямовані на їх досягнення, з урахуванням національних цілей з енергоефективності, скорочення викидів парникових газів, розвитку відновлюваних джерел енергії та інших цілей, які пов’язані з використанням енергії.

Наділення українських муніципалітетів такими повноваженнями є принциповим кроком на шляху енергетичної децентралізації та збільшення частки виробництва електроенергії на місцевому рівні. Адже йдеться про «зелену» енергію.

Читайте також: Дефіцит електроенергії: звідки Україна її бере та куди діває?

Громади мають затвердити енергетичні плани до листопада 2025 року

Важливо зазначити, що до Закону України «Про енергетичну ефективність» внесено зміни в частині подовження на 1 рік граничного терміну, до якого органи місцевого самоврядування мають прийняти МЕП. Відтепер дедлайн – листопад 2025 року.

Тобто мерії українських міст зобов’язані до зазначеного терміну організувати системну роботу з планомірного нарощування у своїх населених пунктах обсягів виробництва енергії з відновлювальних джерел і зменшення її споживання у будівлях різних форм власності та на об’єктах комунальної інфраструктури.

Читайте також: Обережні оптимісти. Як розвивається Ладанська громада попри війну та інші обставини

Горизонт планування – 10 років

У лютому цього року також ухвалено Методику розроблення місцевих енергетичних планів. Методика визначає склад і зміст, а також порядок розроблення, оновлення та моніторингу МЕП і програм їх виконання.

Відповідно до методики МЕП розробляються на період 10 років, окрім першого, термін дії якого має поширюватися до 2030 року включно. Інформаційно-консультаційне забезпечення при розробці відповідних документів має здійснювати Державне агентство з енергоефекти́вності та енергозбереження.

МЕП поділяються на регіональні, що затверджуються обласними радами, та муніципальні енергетичні плани громад.
Для цілей методики місцеве енергетичне планування розподіляється на 13 секторів:

  1. громадські будівлі;
  2. житлові будівлі;
  3. сфера теплопостачання;
  4. сфера водопостачання і водовідведення;
  5. сфера управління побутовими відходами;
  6. розподіл та постачання природного газу;
  7. розподіл та постачання електричної енергії;
  8. зовнішнє освітлення;
  9. громадський транспорт;
  10. промисловість;
  11. сільське господарство;
  12. інші сфери послуг;
  13. інші види транспорту.

З них обов’язковими секторами для визначення цілей сталого енергетичного розвитку території територіальної громади є:

  • громадські будівлі;
  • житлові будівлі;
  • сфера теплопостачання (за наявності);
  • сфера водопостачання і водовідведення;
  • сфера управління побутовими відходами;
  • зовнішнє освітлення;
  • громадський транспорт (за наявності).

Обов’язковими секторами для визначення цілей сталого енергетичного розвитку області є наступні сектори, що не перебувають в управлінні (оперативному підпорядкуванні) сільських, селищних, міських, районних у місті рад:

  • громадські будівлі;
  • сфера теплопостачання (за наявності);
  • сфера водопостачання і водовідведення (за наявності);
  • сфера управління побутовими відходами;
  • зовнішнє освітлення (за наявності);
  • громадський транспорт (за наявності).

Власне, цілями сталого енергетичного розвитку є:

  • підвищення енергоефективності;
  • розвиток відновлюваних джерел енергії.

Для кожного обов’язкового сектору встановлюються секторальні цілі, які є складовими сталого енергетичного розвитку. Також за рішенням робочої групи секторальні цілі можуть встановлюватися для інших секторів.

Читайте також: Генерація електроенергії на рівні громад: які можливості дозволять не вимикати світло

Громади забезпечують моніторинг стану енергетичної генерації на місцевому рівні

Як зазначалося вище, для планування та координації розроблення МЕП утворюються відповідні робочі групи, які очолює профільний заступник голови органу місцевого самоврядування (ОМС). Важливим положенням методики є необхідність залучення у склад робочої групи представників оператора систем розподілу електричної енергії, електропостачальників, оператора газорозподільної системи, постачальників природного газу, теплогенерувальних, теплотранспортувальних і теплопостачальних організацій і незалежних експертів.

Головними розробниками проєктів місцевих енергетичних планів є структурні підрозділи, відповідальні за запровадження та забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту, у штаті відповідної місцевої ради чи облдержадміністрації.

У методиці значна увага приділена етапам збору вихідних даних та аналізу вихідного стану енергетичного розвитку території. Зібрані вихідні дані зберігаються протягом всього періоду дії енергетичного плану й використовуються для розроблення наступних енергетичних планів.

За результатами виконаного аналізу вихідного стану енергетичного розвитку формуються висновки, здійснюється ранжування та визначення пріоритетних секторів енергетичного планування для досягнення цілей сталого енергетичного розвитку території.

На виконання МЕП мають розроблятися середньострокові цільові регіональні та місцеві програми. Окрім цього, каталог проєктів (які розподіляються на технічні та організаційні) має бути оформлений як  додаток до МЕП із метою їх представлення банківським установам, міжнародним фінансовим організаціям та потенційним інвесторам.

Читайте також: Гранти на СЕС та кредити «5-7-9» на розподілену генерацію. Де взяти гроші для енергонезалежності, щоб пережити зиму?

Великі проєкти на місцях починаються з маленьких кроків і бажання громади їх втілювати

Отже, з огляду на енергетичну кризу в Україні, розширення інструментарію для набуття спроможностей місцевого самоврядування у сфері енергоефективності є вкрай актуальним. У громад, які вже мають активну позицію на ниві енергомодернізації, є очевидні переваги перед сусідами з менш відповідальних муніципалітетів. Оскільки, на жаль, далеко не всі громади впровадили на практиці ту ж систему енергетичного менеджменту (передбачає виготовлення технічних паспортів, моніторинг споживання енергоресурсів та сертифікацію громадських будівель), що унеможливлює державну підтримку на реалізацію енергоефективних проєктів.

Планомірне впровадження заходів, передбачених муніципальними енергетичними планами, дозволить підвищити рівень енергетичної стійкості й автономності українських міст в умовах військової агресії та спричиненого нею дефіциту електроенергії. Одним із варіантів відповідного комплексу заходів може бути, до прикладу, пропонована автором система муніципальної енергетики.

Окрім рівня муніципалітетів, важливим є впровадження енергетичного планування на рівні областей. Це рішення є перспективним з огляду на можливість розвитку міжмуніципального співробітництва в частині розбудови енергогенерувальних об’єктів для забезпечення потреб районів чи областей. Прикладом таких проєктів можуть бути будівництво вітрових станцій або сміттєспалювальних заводів, робота яких дозволить забезпечити електроенергією сотні тисяч споживачів.

У таких умовах лідерство органів місцевого самоврядування й проактивний підхід до нарощування спроможностей селищ, міст і регіонів цілком може стати запорукою для залучення інвестицій у сферу енергоефективності та створення комфортних умов для ведення бізнесу й проживання у відповідній громаді. А в широкому трактуванні українських соціально-економічних реалій – навіть забезпечити базис для оновленого суспільного договору на місцях, що убезпечить від негативних тенденцій і впливу ворожого ІПСО.

Ця зима буде трудною. Але за нею буде інша зима, до якої готуватися потрібно вже зараз. Дедлайн – листопад 2025 року.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло