Вам може не подобатися ваш сусід, але вам, скоріш за все, сподобається щось йому продати. Ми стикаємося з економікою щодня, проте, чуючи це слово, одразу уявляємо собі розрахунки макроекономічних показників, криві попиту і пропозиції та різноманітні індекси. Джон Тамні у своїй книзі «Як працює економіка. Що Rolling Stones, Гаррі Поттер та великий спорт можуть розповісти про вільний ринок» прагне показати, що все набагато простіше і економіка може бути цікавою та захоплюючою.
Бекграунд. Автор книги Джон Тамні – редактор розділу «Політична економіка» журналу Forbes, редактор RealClearMarkets та старший економічний радник у Toreador Research & Trading. Тамні часто пише про ринки цінних паперів, а також висвітлює питання податкової, торгової і монетарної політики. Сама книга починається з передмови його колеги, головного редактора журналу Forbes Стіва Форбса, який називає цю книгу однією з найпровокативніших наукових робіт з економіки з моменту опублікування «Комуністичного маніфесту» Карла Маркса 1848 року. У своїй книзі Тамні пропонує скоротити податки, ввести золотий стандарт для стабілізації фінансів та заборонити уряду виконувати будь-які дії із виведення економіки з кризи, та і взагалі звести його втручання в ринок до мінімуму.
«Як працює економіка. Що Rolling Stones, Гаррі Поттер та великий спорт можуть розповісти про вільний ринок» стала першою книгою автора й вийшла у 2015 році. Згодом, у травні 2016-го, з’явилась і друга книга Тамні «Кому потрібна Федеральна резервна система? Що Тейлор Свіфт, UBER та роботи можуть розповісти нам про гроші, кредити та чому потрібно позбутися Американського центрального банку». Третя ж книга з коротшою назвою «Кінець роботи» запланована на травень 2018 року.
У своїй першій книзі Тамні прагне пояснити принципи функціонування економіки і показати, що ми стикаємося з нею кожен день. Ціль книги, як зазначає сам автор, пролити світло на логічні факти, не обтяжені графіками і статистикою, адже немає нічого легшого для розуміння, ніж економіка, бо вона всюди, куди не кинь оком.
Оригінальна назва: «Popular economics. What the Rolling Stones, Downton Abbey, and LeBron James Can Teach You about Economics»
Видавництво: «Фоліо» та «Альпіна Паблішер»
Сюжет. У своїй книзі Тамні бореться зі стереотипами, які вважає помилковими, та через численні приклади аргументує свою позицію.
Податки – це ціна, яку ви платите за вашу роботу
Більшість людей не народжуються багатіями. І політики, підвищуючи податкову ставку для тих, хто отримує високий дохід, неприродньо стримують людей, які мріють про надприбутковий бізнес. Адже як тільки вони почнуть багато заробляти, їх буде покарано податками. Тоді як багатії можуть дозволити собі кваліфікованого податкового бухгалтера, який зможе перехитрити державу. Але річ у тім, що чим вищі податки, тим менше бажаючих їх платити. Rolling Stones, які у 1970-х мали віддавати від 83 до 98% свого прибутку, вирішили просто переїхати в країну з більш ліберальним оподаткуванням. І уряд Великобританії замість того, щоб отримати хоч якісь гроші, «вижив» рок-гурт з країни і не отримав в результаті нічого.
Держава не спроможна створити інтернет
Урядові інвестиції сприяли створенню сирої та недопрацьованої версії Мережі. Сучасний інтернет – це робота окремих людей, які прагнули отримати від цього прибуток. Уряд збирає податки і тим самим знижує рівень капіталу, який компанії могли б надалі інвестувати. І замість того щоб витратити ці гроші на створення наступних Google та Microsoft, вони йдуть на утримання політиків.
Матеріальна нерівність – це добре
Тамні вважає, що саме нерівність спонукає людей ризикувати. Якщо продивитися список найбагатших людей, який складає журнал Forbes, можна помітити, що більшість цих людей – ті, хто якимось чином покращив наше життя, або їхні нащадки. Патрік Сіньсян під номером 400 винайшов ліки від раку, Рокфеллер починав з того, що продавав керосин людям, щоб люди мали світло в домівках після заходу сонця. Проте є і ті, хто заробив на Уолл-стріт, не винаходячи нічого. Але вони мудро інвестували свої гроші, і ринок їх за це винагородив.
Нещодавно було опубліковане дослідження, в якому зазначалося, що приріст доходу 1% населення за 2009–2012 роки склав аж 31,4%. Але, на жаль, цією цифрою часто маніпулюють, забуваючи вказати, що той самий клуб «1%» пережив зниження рівня доходу в роки кризи 2007–2009 років на 36,3%. Таким чином, у 2012 році вони заробляли трохи менше, ніж у 2009-му. Ті, хто заробляє найбільше, і втрачають більше за інших.
Створення робочих місць потребує регулярного знищення робочих місць
Інтернет, швидше за все, знищив найбільше робочих місць за будь-яку іншу інновацію у світі. Проте він повернув їх у іншому вигляді. Лише у бідних країнах працювати має кожна людина. Саме інновації дозволили західному світу відмовитися від праці дітей та людей похилого віку. Технології й вільна торгівля дають більше можливостей людям займатися тим, що їм до вподоби, а не заради виживання.
Гроші – це не багатство. Це одиниця вимірювання багатства
До 1971 року ціна долару була прив’язана до золота. Після запровадження плаваючого курсу багато талановитих фінансистів відправилися на Уолл-стріт, щоб «торгувати хаосом». Світова торгівля та інвестування неможливі без роботи зі зменшення економічної невизначеності. Але фінансове посередництво – це трагедія з витрачання людських ресурсів, які б принесли набагато більше користі у медицині чи технологіях.
Ціни, незалежно від напряму їх руху, – поганий показник інфляції чи дефляції
Розкішні іграшки, які доступні лише багатіям – це передпоказ того, чим зможе користуватися найближчим часом кожен з нас. Якщо ціни на певний товар збільшуються, то у людей залишається менше грошей на інші товари, і це стимулює зниження цін на них. Підвищення і зниження цін може багато розказати про стан ринку, а не про інфляцію чи дефляцію. Коли ціна на нову техніку збільшується, всі говорять про інфляцію, проте сьогодні відеомагнітофон можна купити за безцінь, та чомусь ніхто не каже, що це явище спричинене дефляцією.
Вам сподобається, якщо: ви мрієте, щоб ринки були вільними, держава не втручалась у бізнес, а ті, хто робить життя людей кращим, могли на цьому заробляти.
Вам не сподобається, якщо: ви затятий прихильник соціалізму та державного регулювання, а багатії викликають у вас відразу.
Головна причина прочитати: автор наводить десятки прикладів із нашого повсякденного життя, через які пояснює принципи функціонування економіки. Тамні перетворює економіку із важкої науки на дещо зрозуміле та близьке.
Читайте також: 7 законів грошей: чому варто прочитати книгу Джорджа Клейсона «Найбагатший чоловік у Вавилоні»
У формі притч Джордж Клейсон розповідає про те, що багатіями стають лише ті, хто затямив прості закони нагромадження грошей.