Світовий ринок ІТ: місце України на ньому
На Ukrainian Software Development Forum обговорили суттєві зміни, що відбулись у галузі за 2017 рік
Наприкінці минулого тижня у Києві відбувся Ukrainian Software Development Forum 5.0. У події взяли участь понад 300 учасників і 50 спікерів – керівників найбільших компаній з розробки програмного забезпечення, експертів та аналітиків, державних і громадських діячів із різних країн. Вони ділились даними власної аналітики і спостережень щодо місця розташування IT-індустрії на світовій карті перетворень та в Україні зокрема. Що саме ми можемо запропонувати внутрішньому та зовнішньому ринкам у найбільш технологічних галузях, а також якими є основні виклики майбутнього для української розробки – Mind записав найцікавіше з того, що обговорювалось.
Галузь в економіці України: помірний оптимізм
Ринок з розробки ПЗ. В Україні наразі він поки що незбалансований з точки зору масштабності гравців. За даними голови EPAM Юрія Антонюка, на ньому працює понад 3000 сервісних компаній, більше тисячі стартапів і продуктових компаній, близько двох десятків R&D центрів, півдесятка профільних асоціацій та до 15 IT-кластерів. Декілька найбільших компаній, що орієнтовані переважно на експорт, почувають себе на ринку доволі впевнено і мають довгострокові перспективи розвитку. Але основна маса – це середній та малий бізнес, який, за висловом громадського діяча й підприємця Валерія Пекаря, думає лише про максимізацію прибутку у короткочасній перспективі. Очевидно, поки що це означає, що спільних інтересів у цих двох секторів замало.
Експорт IT-продуктів та послуг. Попри це Україна зараз – провідний центр із розробки програмного забезпечення у Східній та Центральній Європі і займає четверте місце за експортом IT-продуктів і послуг у світі. ІТ-індустрія є однією з чотирьох пріоритетних галузей для експортної стратегії України. Так, за даними Юрія Антонюка, якщо експорт зернових приносить нам $15,3 млрд експортної виручки на рік, металопродукції – $8,1 млрд, то індустрія розробки ПЗ згенерувала минулого року $3,2 млрд експортного доходу і стала третьою за обсягами експорту. Її частка у загальному обсязі експорту склала 7%.
Станіслав Шелякін, старший консультант «PwC Україна», додає, що індустрія зарахувала у 2016 році до бюджету податків у сумі 13,2 млрд грн, а це – 3,2% ВВП країни. Тут працевлаштовані близько 100 000 фахівців. Рівень доходу ІТ-галузі за 2016 рік зріс на 10% у порівнянні з 2015-м.
Проблеми розвитку галузі. Втім, результати могли б бути й кращими. Галузі заважають розвиватися проблеми, які не раз обговорювалися у колі причетних. Серед основних виділяють відсутність передбачуваного та послідовного оподаткування, низький рівень захисту прав інтелектуальної власності, непослідовний захист від невідповідної практики державних органів та захист прав інвесторів, неструктуроване просування українських ІТ й креативних галузей за кордоном і нерозвинені ринки фінансових та венчурних інвестицій.
Світова гонка: чи готова Україна до конкуренції
Місце на світовому ринку аутсорсингу. З точки зору економіки України, IT-компанії, звісно, наразі десь біля верхівки «харчової піраміди», адже мають стабільний валютний дохід, можуть собі дозволити певні інвестиції і зростання. Ситуація трохи інакша, якщо озирнутись на глобальний ринок. Конкуренція там надзвичайно жорстка, а розвиток рухається вельми швидко.
Втім, тут ми все ж помітні. «Україна займає близько 1% світового ринку аутсорсингу. У Центральній та Східній Європі це одна з найзначніших країн – постачальників аутсорсингових послуг», – вважає Чіраг Рават, заступник директора індійської консалтингової компанії Avasant. «Одна з» – бо тут нас випереджають Польща і Румунія, але все ж за обсягом експорту аутсорсингових послуг ми обходимо Болгарію та Угорщину. Рават водночас підкреслює високі досягнення України у математичних олімпіадах та найвищу серед сусідніх країн частку технічних і математичних спеціальностей. За підрахунками Avasant, в Україні значно швидше, ніж у середньому в світі, зростають ринки аутсорсингу та електронної торгівлі. E-commerce зріс у 4,7 рази з 2009 року на фоні зростання утричі глобальної індустрії, а аутсорсинг – у 4,8 рази, при тому, що у світі – у 1,7 рази.
Україна очима інвесторів. Для того щоб покращити свої позиції на світовій арені, необхідно лобіювати сферу ІТ, переконана торговий представник України Наталія Микольська. З нею погоджується генеральний директор Miratech Валерій Куций. «На жаль, Україна в очах інвесторів здається гіршою, ніж вона є насправді», – говорить він. У Avasant наводять підтверджуючі цифри. У глобальному рейтингу Haсkett Group, який оцінював країни за такими критеріями, як економічні умови, якість робочої сили, інфраструктура, ризики, якість бізнес-середовища, Україна – лише на 19-му місці серед країн Європи, а у рейтингу AT Kearney – на 24-му.
Юрій Антонюк, голова EPAM, президент «Асоціації ІТ України»
Тим часом найбільші компанії-розробники, що працюють в Україні, щосили прагнуть позбутися стійкого іміджу суто аутсорсингових компаній, основна конкурентна перевага яких – дешева робоча сила. «ІТ-індустрія України має абсолютно унікальну можливість робити на топ-рівні дуже складну роботу, яка достатньо високо оцінюється. Ми – не дешевий ринок. Ми – не середня країна», – переконує Юрій Антонюк.
Що чекає на галузь у найближчому майбутньому: дії та перспективи
Експорт та внутрішній попит. Юрій Антонюк переконаний, що IТ продемонструє зростання експортного сегменту на 30% найближчим часом (за оптимістичним сценарієм, тоді як за помірним – не менше 20%). Також він очікує на збільшення вдвічі, а саме на 100 000, кількості спеціалістів в індустрії та зростання експортної виручки на $1 млрд. «Для цього індустрії потрібна передбачувана податкова політика, відсутність регуляторних бар’єрів, розвиток людського капіталу та зростання попиту на послуги розробки на внутрішньому ринку», – пояснює Антонюк.
Розумна кадрова політика. Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe Inc, погоджується, що слід сфокусуватися на людському й організаційному капіталі і розумно вкладати кошти у них, для того щоб якісно підготуватися до нових ринкових умов. Голова правління CTEM-коаліції України Олена Чайковська додає, що збільшення кількості жінок у сфері ІТ може призвести до покращення результатів діяльності та сприятиме в подальшому уникненню гендерної нерівності у топ-менеджменті, яка зараз широко розповсюджена у всьому світі. Більшість представників компаній скаржаться, що страждають від трудового законодавства та низької мобільності кадрів в Україні.
Станіслав Шелякін вбачає значний потенціал і в інших креативних індустріях поза IT – зокрема, медіа, освіті, консалтингу, розробці та інженерії. «Поки що для цих галузей значно превалює значення внутрішнього ринку – його обсяг у 2016 році склав $8,5 млрд. Експорт же через низку причин залишається на низькому рівні – лише $642 млн», – констатує він.
Час звернути увагу на нові напрямки. В умовах жорсткої конкуренції складно буде усім – як великим гравцям, що вже завоювали міцні позиції, так і маленьким компаніям, які лише починають свій шлях зростання. «Наразі необхідні дуже великі амбіції для того, щоб зростати у 7-8 разів, а не у двічі-тричі, як це відбувалося на початку становлення галузі»,– говорить Валерій Пекар. Він радить маленьким компаніям дивитися на ринок такими очима, ніби вони вже великі, а великим – згадати, якими вони були 15 років тому, коли тільки виходили завойовувати ринки. «Тоді уся індустрія буде об’єднана не лише по кластерах, а матиме спільні ідеї та цінності, що допоможуть у роботі як першим, так і другим», – закликає підприємець.
Проявити себе ще є де – існує чимало напрямків, які у світі вже є доволі розвиненими, але Україні поки що не вдалось зайняти за ними провідні позиції. Тому зараз слід звернути більшу увагу на Big Data, Machine Learning, Social Media та штучний інтелект, які тільки набирають обертів.
