Президент «Київстар»: «Придивляємося до придбання виробників альтернативної енергії»
Олександр Комаров – про фінансові результати компанії, відплив абонентів, нові активи, зв’язок у прифронтових зонах і перспективи 5G в Україні
«Київстар» – найбільший український мобільний оператор. У далекому 1998 році саме він першим запустив SMS в Україні, а у 2020-му – 4G в київському метро. Сьогодні компанія – уже більше ніж мобільний оператор: попри економічну кризу, воєнний стан у країні та хакерські атаки, вона активно розвиває серію інноваційних послуг і намагається частково диверсифікувати свою діяльність.
Олександр Комаров на чолі «Київстар» уже восьмий рік. До цього призначення він доволі успішно керував компанією «Beeline Казахстан», яку за час своєї каденції зробив національним галузевим лідером. Зокрема, за його керівництва «Beeline Казахстан» посіла перше місце серед телеком-операторів Казахстану за кількістю абонентів. Також компанія досягла успіхів у розбудові мереж високошвидкісного інтернету (4G, LTE) і впровадженні інноваційних телеком-послуг.
На зустрічі з президентом «Київстар» ми поговорили про розвиток компанії у важкий для України воєнний час та актуальні фінансові показники, вихід на фондову біржу Nasdaq і розвиток компанією низки нетелекомунікаційних послуг, а також про конкуренцію з іншими операторами, відплив абонентів, ймовірність придбання власника «Київстар» – Veon – американськими інвестфондами та подальше запровадження технологій 4G і 5G в Україні.
Про прибутковість компанії під час війни
– У першому півріччі 2025 року (проти аналогічного періоду 2024-го) компанія збільшила дохід на 36,1% – до 22,577 млрд грн, чистий прибуток – $208 млн, але втратила понад 1 млн абонентів мобільного зв’язку. Які фінансові результати компанії за дев’ять місяців 2025 року?
– Дані за дев’ять місяців вже є, але ми не можемо наразі їх розкривати. У нас, як публічної компанії, є певні вимоги щодо розкриття фінансової інформації та пряма заборона на вибіркове розкриття. Поки ми не розкрили цифри всім інвесторам одночасно – коментуємо ЗМІ лише результати шести місяців цього року. Інформацію за результатами ІІІ кварталу офіційно відкриємо на початку листопада. І зробимо це дуже детально – жоден український оператор не надасть таких цифр.
Якщо коментувати піврічні результати, є декілька тенденцій (бо самі цифри не дають реального розуміння ситуації). Якщо приберемо результат компанії по масштабній програмі лояльності клієнтів «Київстар», яку ми зробили після кібератаки у грудні 2023 року, то наше реальне (органічне) зростання – 18% із року в рік. Нагадаю, що в І кварталі 2024 року ми надавали місяць безоплатного сервісу для всіх споживачів, і це дещо спотворило порівняльну базу. Але це було наше рішення, аби подякувати клієнтам.
Якщо ж дивитися на прибуток до оподаткування, то зростання «Київстар» становить 14%. Але насправді ми маємо вже довготривалий тренд поступового зниження прибутковості бізнесу.
– З яких причин?
– У нас суттєво зростають операційні витрати та витрати, пов’язані з війною, підвищенням енергостійкості мережі тощо.
Якщо до озвучених цифр додати придбаний сервіс Uklon, який почали консолідувати з ІІ кварталу 2025 року, то ми зросли на 23% в доході та на 17% у прибутку до оподаткування.
– І все ж якщо повернутися до фінансових результатів останніх трьох місяців – не хочу підштовхнути вас на порушення правил компанії, але чи можна змалювати ситуацію хоча б штрихами / завуальовано – спад чи навпаки?
– На жаль, не можу. Є тренд, і ми – в його межах. Але ви порушили важливе й глибоке питання щодо активної абонентської бази. Дійсно, на ринку є декілька трендів. Головний – це загальноринкове зниження активної бази, яка рахується в SIM-картках (тобто не за кількістю людей).
Загалом, на SIM-картки впливають три потужні чинники. Перший – проникнення SIM-карток у населення (наразі коливається на рівні 1,26 – тобто, умовно в людей на руках 1,26 SIM-карток у середньому). Другий – на ринку понад 4 млн M2M SIM-карток (спеціальна SIM-картка, що призначена для передачі даних між пристроями. – Mind), які використовують у різних типах пристроїв для незначної комунікації, де середній дохід умовно на рівні 10 грн. Третій чинник – боротьба за нові підключення, що призводить до створення прошарку активних SIM-карток, які дуже недовго живуть у системі.
Усі українські оператори щомісяця продають понад 600 000 нових підключень. Рівень виживання їх дуже різний. Але, умовно, за три місяці 50% цих SIM-карток «помирають». Тому всі озвучені чинники дійсно дещо спотворюють ситуацію щодо активних SIM-карток. Тож ми ухвалили рішення не брати участі в «щурячих перегонах» за активними SIM-картками. І «Київстар» сьогодні більше сфокусований на активній абонентській базі, а не на SIM-картах.
Підсумовуючи сказане, дійсно, на ринку є значне падіння кількості активних SIM-карток + суттєве зниження пенетрації (проникнення). Наприклад, на початку війни пенетрація «даблсімерів» (власників двох і більше SIM-карток. – Mind) становила 1,38. І майже кожен блекаут вона підвищується за рівень 1,30. Тобто сотні тисяч людей на час блекауту купують другу SIM-картку. Останній великий блекаут в Україні був влітку 2024-го, і тоді рівень проникнення подвійних SIM-карток зростав до 1,35.
Наступний момент – об’єктивні чинники зниження населення. На жаль, в Україні баланс народжуваності й смертності вкрай негативний: за 2024 рік від’ємний баланс – 300 000 осіб. Також є значна міграція за кордон – хоча й частина мігрантів продовжують користуватися послугами національних мобільних операторів. Зокрема, у «Київстар» таких абонентів понад 2 млн.
Усі ці чинники справляють тиск на загальну базу, і цей тренд поступово продовжуватиметься. Але фокус «Київстар» – саме на активного клієнта, на його споживання й залученість у наші сервіси.
Про причини відпливу абонентів
– Якщо говорити про причини зниження кількості абонентів – при всіх фінансових плюсах, які були озвучені на початку нашої розмови, усе ж слід визнати, що понад 1 млн абонентів пішли до ваших конкурентів.
– Хочу вас підкоригувати. Із системи «Київстар» випарувався 1 млн SIM-карток, а не 1 млн абонентів. Це різні історії. Бо коли ми дивимося на активного абонента, що сплачує? – то тут усе стабільно.
Коливаються d нас такі показники, як кількість «нульових абонентів» (які нічого не сплатили поточного місяця, але залишаються в активній базі). А є кількість абонентів, які лише сидять на вхідних дзвінках у рамках мережі «Київстар» – це також «нульові абоненти». Зокрема, кількість їх на початку війни сягала 40%, адже тоді ми не брали платню за користування своїми сервісами.
– Але? якщо загалом розглядати три основні причини зниження кількості абонентів – міграція українців за кордон під час війни, зменшення кількості активних SIM-карток (бо з розвитком інтернету більше людей залишають одного оператора) і перехід абонентів до конкурентів lifecell та Vodafon – ви виділяєте саме зниження кількості активних SIM-карток? І ніяк не «плідну роботу» в цьому напрямку ваших конкурентів?
– Так, я акцентую саме на зменшенні кількості активних SIM-карток на ринку України.
Вплив конкурентів теж має місце, але він не настільки потужний, як перераховані мною фактори. Якщо ж говорити про перехід наших абонентів до конкурентів, то є два об’єктивних чинники.
Перший – у результаті кібератак приблизно 2 млн клієнтів «Київстар» купили SIM-картку конкурентів. Частина клієнтів потім її просто викинула, а частина – залишила як другу (або ж «Київстар» лишила другою). Це неорганічний фактор, який трапився і результати якого ми відчуваємо сьогодні.
Другий момент – ми сфокусовані на якість.
Про результати виходу на фондову біржу NASDAQ
– А як змінилася капіталізація компанії після виходу на американську фондову біржу Nasdaq?
– Ми робили відповідне дослідження до і під час повномасштабного вторгнення. У нас є угода з американською SPAC-компанією Cohen Circle Acquisition Corp., і коли ми виходили на біржу (до речі, мали понад 60 зустрічей із різними інвесторами та аналітиками), визначили капіталізацію компанії на рівні приблизно $2,3 млрд. Станом на 20 жовтня наша ринкова капіталізація – $3,13 млрд. Тобто поки результат виходу на біржу доволі позитивний.
– Отже, поточна вартість акцій на біржі відповідає плановим показникам?
– Важко сказати, але вона трохи краща, ніж закладалася в угоду. Проте ми розраховували, що на ринку показники будуть вищими. Наразі акція коштує приблизно $12, вона дуже суттєво коливається, і основний чинник – геополітичні новини.
– А які зміни плануються в діяльності компанії у зв’язку з виходом на біржу та варіюванням вартості акцій на ній?
– Щодо варіювання вартості акцій – це результат ринкової оцінки нашої діяльності + перспективи розвитку компанії + контекст розвитку подій в Україні.
Але основні зміни для нашої діяльності – у тому, що ми стали публічною компанією напряму, і це накладає безліч вимог. Зокрема вимоги щодо розкриття інформації я згадував на початку нашої розмови. Також є суттєві вимоги до регулярних звітів, які ми подаємо SEC, регулятору США та відповідно Nasdaq. Порушення правил призводить до накладення штрафів і навіть переслідування топменеджменту.
Також у нас змінився механізм керування – з’явилася Наглядова рада Kyivstar Group Limited. З’явилася відповідно компанія KGL (Kyivstar Group Ltd), яка зареєстрована в Міжнародному фінансовому центрі в Дубаї.
– Побутує думка, що запуск «Київстар» супутникової технології Direct to Cell (D2C) у колаборації зі SpaceX знадобився насамперед для підтримки ціни акцій на Nasdaq – як певний промохід. Чи має таке припущення право на існування?
– Якщо міркувати об’єктивно, то будь-який великий крок із боку «Київстар» має певний опосередкований вплив на репутацію й оцінку перспектив компанії. Загалом ринок, купуючи акції якоїсь компанії, зосереджується на двох опціях – фінансовий потік і перспективи зростання.
Звісно, будь-яка наша дія має вплив. Але запуск «Київстар» супутникової технології D2C разом зі SpaceX ми робили не задля промо й не заради підтримки ціни на акції.
Взагалі це надто контроверсійне питання. Бо лише зараз робляться перші кроки з вибудови економічних бізнес-відносин між наземними й супутниковими мережами зв’язку. Тобто будується новий прошарок мережі – і будується він не нами.
І з цього приводу є дві позиції. Перша – конкурент, якого нам потрібно максимально стримувати (це позиція, що домінує у GSM-світі). Друга – у тому, що всі ми змушені будемо вибудувати кооперацію між наземними й супутниковими мережами. І це тільки перші кроки, які робимо.
Зрозуміло, що супутникові мережі недосконалі, у них поки невелика ємність. Проте вони вже дають суттєві переваги для комбінованої послуги наземного й супутникового зв’язку. Тому «Київстар» хоче бути піонером у цьому процесі.
Але, з іншого боку, зараз країна у війні. У нас є сотні тисяч людей, які перебувають на територіях, де неможливо забезпечити сталий наземний зв’язок. Йдеться приблизно про 30 км від лінії фронту: наша стабільна зона покриття закінчується на відстані приблизно 30–50 км. І ця логіка є основним драйвером укладеної нами угоди з компанією SpaceX (до речі, першими в Європі) щодо розвитку технології D2C в Україні. Ми розуміємо, що можемо дати абсолютно унікальну послугу.
Про вплив персони Михайла Фрідмана та потенційну купівлю VEON американцями
– А чи позначається на біржових котируваннях «Київстар» той факт, що підсанкційний росіянин Михайло Фрідман, хоч і не впливає на діяльність, але все ж опосередковано володіє майже 38% компанії, через що на частину акцій «Київстар» в Україні накладався арешт (який був знятий наприкінці 2024 року) і точилися розмови про націоналізацію. Після зняття арешту ЗМІ публікували інформацію про можливість купівлі акціонера Veon американськими інвестиційними фондами, і що саме з цієї причини було оперативно знято арешт з акцій «Київстар». Як всю цю «суміш» можете прокоментувати?
– Усе сказане вами ніяк не впливає на наші біржові котирування. Але я спробую спростити вашу інформацію.
По-перше: у грудні 2024 року з компанії було знято всі арешти, і вся ця історія вже позаду. По-друге, щоб стати публічною компанією, слід відповідати надвисоким і жорстким нормам комплаєнсу, бо біржа Nasdaq не пускає до себе дискредитованих гравців.
Перед тим як зайти на біржу, ми пройшли всі типи контролю – зокрема, одна з форм нашого фінансового звіту має понад 600 сторінок. Контролює весь процес Комісія з цінних паперів США. Зрозуміло, ми подаємо і свою структуру власності. І, на мою думку, на сьогодні у світі не існує більш жорсткого та прискіпливого механізму комплаєнсу.
– І все ж вам не здається дивним збігом, що довготривалий арешт із частини акцій «Київстар» зняли саме після появи інформації про зацікавленість американських інвестфондів у придбанні холдингу Veon (власника «Київстар»)?
– Ні. Наразі є тенденція жити міфами, особливо в період розквіту соцмереж і телеграм-каналів.
– Тобто ви не в курсі зацікавленості американців?
– Деталі щодо Veon слід розпитувати у Veon.
Взагалі, про нашу компанію історично публікується багато новин. Адже поставиш «Київстар» у заголовок – і клікабельність одразу підвищується в рази, бо половина читачів – наші клієнти.
Про плани на нові активи
– Ви позиціонуєте себе оператором електронних комунікацій. Які активи плануєте чи хотіли б придбати до вже наявних, і в яких сферах?
– У стратегії розвитку «Київстар» задекларовано три можливих напрямки неорганічного розвитку компанії. Ми готові й дивимося на активи по лінії основного бізнесу – телеком. Зараз це два типи активів: інфраструктурні (наприклад, наша компанія Ukrainian Tower Company) та оператори, що надають послуги фіксованого інтернету для домогосподарств.
Неорганіка, яка допомагатиме нам трансформувати «Київстар» із телеком-оператора на оператора цифрових послуг із телеком-ліцензією. Ми хотіли б нарощувати присутність у mobility – наприклад, сервіс Uklon (який уже є на ринку послуг).
Також дивимося, чи можемо підсилюватися в напрямку цифрового здоров’я – нам подобається, як розвивається наш бізнес Helsi, і вважаємо, що він матиме величезний середньостроковий і довгостроковий потенціал. Ще нам цікаві вертикалі e-commerce, фінтех, а також сегмент цифрової реклами.
Сьогодні ми вже надаємо чимало послуг у сфері реклами (Uklon, Helsi, «Київстар» через платформу ADWISOR) і дивимось, як ще можна підсилитися, аби розвивати цей напрям як стратегічний.
Також нам цікаве поєднання ESG та підвищення ефективності й хеджування деяких ризиків. Зокрема, дивимося на можливості придбання виробників альтернативної енергії. Це пов’язано з тим, що ми хотіли б довести до певного рівня частку споживання нами енергії з альтернативних джерел. І ми бачимо це як механізм довгострокового хеджування цін на електроенергію, бо ціна на неї за 2024 рік зросла більш ніж на 60%. Це одна з найбільших статей витрат компанії.
– Якщо говорити про нетелекомунацікаційні послуги – інші бізнеси, у тому числі «КиївстарТБ», сервіс Uklon, Helsi, Ukrainian Tower Company (здача в оренду веж для інших операторів), яку частку в доходах чи прибутку «Київстар» вони мають?
– Прибуток ми не розкриваємо, але, можливо, будемо це робити у 2026 чи 2027 році. Щодо доходу, то в ІІ кварталі 2025 року його частка від цифрових послуг становила 10,6% (від загального доходу). І це дуже великі цифри.
– Тобто ви задоволені стартом?
– Це не зовсім старт, бо цю стратегію ми задекларували ще 2020 року, коли частка нетелеком-доходу була лише 0,3%. Наразі ми розвиваємося через створення власних продуктів і неорганіку (найбільше придбання – Helsi й Uklon). Якщо розрізняти їх за розміром, то спочатку це Uklon, потім «КиївстарТБ», Big Data і хмарний сервіс Cloud, Helsi тощо.
– А чи плануєте й чому зміни в діяльності умовно непрофільних активів?
– Насправді ні. Ми їх розвиваємо як окремі бізнеси та робимо все, аби забезпечити синергію між ними. Також поступово починаємо опрацьовувати питання, як створити цінність для клієнта, що користується всіма / частиною послуг цифрової екосистеми «Київстар». Але це більш віддалена перспектива, бо дуже непроста.
– Якщо ми вже ведемо розмову про непрофільні активи, не можу не спитати про Tabletki.ua. Як відомо, АМКУ в серпні розпочав розгляд заявки на купівлю «Київстар» власника цього сервісу. Це вже друга спроба: першу заявку АМКУ відхилив у листопаді 2024 року. Які оцінюєте шанси компанії на позитивний розгляд і чому зацікавилися саме Tabletki.ua?
– Я не відповідаю на запитання, прямо пов’язані з Tabletki.ua. Ми не коментуємо цю тему.
Я вже говорив, що нам цікаво розвивати вертикаль цифрового здоров’я. Цікаво зрозуміти, як можемо вибудувати правильну клієнтську цінність і досвід у цій бізнес-вертикалі.
Коли ми придбали Helsi, це був лише один бізнес-напрям – інформаційна система для лікарів і лікарень, за яку сплачують ліцензію. На сьогодні ми розвиваємо ще два напрями. Helsi Neuron – аналітичні консалтингово-рекламні рішення для ринку фармацевтики, і він у бізнесі Helsi зростає найактивніше. Також розвиваємо Helsi-пропозицію для кінцевих клієнтів, де робимо поки що перші спроби.
Проте, наприклад, у рамках екосистеми послуг «Київстар» уже можна безплатно підключити підписку на сервіси Helsi й мати доступ до деяких послуг, пов’язаних із цифровим здоров’ям. Нам цікаво заглиблюватися в цю нішу: ми бачимо там потенціал і синергію.
Про покриття 4G-звʼязком і перспективи для 5G
– «Київстар» прокоментував Mind, що компанія покрила 4G-звʼязком близько 96% доріг міжнародного й національного значення. Водночас Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров нещодавно повідомив, що наразі багато де на дорогах немає зв’язку. Як можете пояснити таку розбіжність заяв?
– 96% – це якщо йдеться про відсоток щодо населення.
Я готовий прокоментувати ці дві досить суб’єктивні думки. Якщо говорити об’єктивно, то у квітні 2026 року спливає перший термін виконання ліцензійних вимог щодо покриття міжнародних доріг. І от у квітні УДЦР зробить заміри та надасть усім – і ЗМІ, і мені, і дуже шановному першому віцепрем’єру Федорову об’єктивну картину покриття.
Можливо, я суб’єктивний, бо представляю оператора «Київстар». Але, наприклад, я регулярно користуюся трасами Київ – Львів, Київ – Одеса, Київ – Харків і знаю, як там працює мобільний зв’язок – з усіма його вадами й перевагами. І точно знаю, що траса Київ – Львів на сьогодні покрита мобільним зв’язком на 98%.
За нашими вимірами, аналогічними до методології УДЦР, ми досить швидко виконуємо ліцензійні зобов’язання щодо стовідсоткового покриття 4G на міжнародних дорогах в установлені терміни – до квітня 2026 року й на національних – до грудня 2026-го.
Зокрема, акцентую, що ми сфокусовані на посиленні LTE 4G-мережі. І перші два роки війни жили саме під цим гаслом і будували лише покриття, у зв’язку з надвисокою міграцією населення. У підсумку дійшли по покриттю населення до рівня понад 96% по всій країні. А в деяких регіонах цей показник сягає 98%, наприклад у Житомирській області. А 98% по населенню – це майже 70% покриття по території.
Ми дуже багато будуємо, і це дуже важко, бо це не в Києві на даху поставити базову станцію. Усе набагато складніше: спорудження конструкцій, землевідведення, підключення енергетики (що інколи неможливо зробити) тощо.
– Якщо ми рухаємося чітко за графіком стосовно 4G, то коли українцям варто очікувати на впровадження 5G-зв’язку?
– Це дуже важке питання, яке слід ставити не лише операторам, а й регулятору.
З погляду операторів, усі роблять максимум, аби підготуватися до 5G. Наприклад, «Київстар» здійснює безпрецедентну модернізацію мережі в рамках підготовки до 5G. Зокрема, ми провели пілотний піврічний проєкт у Києві (на вул. Дегтярівській, де розміщено офіс нашої компанії), і задоволені результатом. Разом з іншими операторами зараз інвестуємо в такий же пілотний проєкт у Львові (у центрі міста) і вже готові його вмикати. А також плануємо великий експеримент за технологією Open RAN з японською компанією Rakuten.
З боку держави очікуємо виділення відповідних діапазонів частот і розподілення їх у результаті аукціону (з певними ліцензійними умовами). Мова про частоти 700 МГц і 3500 МГц.
Щоб провести такий експеримент, слід робити територіальні дослідження по всій Україні щодо електромагнітної сумісності. Це вкрай важко, а під час війни – може, взагалі, неможливо. Щоб виділити 700-й діапазон, його треба звільнити від цифрового ТБ (тобто посунути – і це можна зробити). На мою думку, є досить значний об’єм регуляторної роботи, яку вже слід починати виконувати і яку буде вкрай важко виконати під час війни в масштабі всієї країни.
– Тобто для 5G спочатку слід війну закінчити, а потім ще кілька років почекати?
– Думаю, після війни це можна зробити досить швидко – за рік, якщо мобілізувати зусилля.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
