Анбандлінг «під ялинку»: як зміняться правила роздрібного ринку електроенергії з 1 січня

19 жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про внесення змін до закону «Про ринок електричної енергії в Україні». Згідно з документом, процедура анбандлінгу (unbundling) енергопостачальників має бути повністю завершена у 2018 році. З цього моменту всі обленерго остаточно розділяться на дві компанії: оператора системи розподілу (ОСР) та постачальника універсальних послуг (ПУП), який гарантовано постачатиме електрику населенню і малим непобутовим споживачам за фіксованими тарифами НКРЕКП.

Водночас промислові споживачі тепер уже купуватимуть електроенергію за вільними ринковими цінами в усіх постачальників. Як це може бути організовано, Mind розповідає на продовження рубрики про реформування енергетичного ринку країни.

Вимоги Третього енергопакету

Анбандлінг обласних енергомонополістів є однією з ключових вимог Третього енергопакету ЄС, що реалізується в Україні в межах спільної енергетичної реформи. Сенс анбандлінга обленерго полягає в остаточному відділенні в українській енергетиці конкурентних видів діяльності (виробництво і постачання електроенергії) від неконкурентних (її передача та розподіл електромережами).

Відповідно до європейських вимог, поділ регіональних енергетичних монополістів має відбуватися не тільки функціонально, але і юридично. Йдеться про створення двох різних і незалежних одна від одної компаній з розподілу та з постачання електрики.

Поділ за власністю при цьому не передбачено – обидві компанії можуть залишатися в межах однієї вертикально-інтегрованої структури, але за умови обмеженого впливу материнської компанії на енергомонополіста і моніторингу цього впливу з боку регулятора. Материнська компанія може затверджувати стратегію або річний фінансовий план монополіста, але не має права втручатися в його поточну операційну діяльність або питання управління персоналом.

При цьому оператор розподмереж і постачальник не мають бути пов'язані один з одним. У них будуть різні офіси, різні сайти та різні бренди.

Інститут постачальників універсальних послуг в Україні вводиться відповідно до статті 3 Директиви 2009/72 ЄС, а також статті 62 закону.

Закон накладає на ПУП спеціальні зобов'язання для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії. Йдеться про забезпечення надійності та безперервності енергопостачання масового споживача у вигляді населення і малих непобутових абонентів.

Анбандлінг

Відповідно до закону «Про ринок електричної енергії в Україні», всі українські обленерго в грудні 2018 року мають завершити поділ на дві компанії – оператора системи розподілу (ОСР), який займатиметься виключно технічною передачею електроенергії без права її поставки, і постачальника, який, зокрема, виконуватиме функцію поставки універсальних послуг (ПУП), що забезпечить гарантовані поставки електрики населенню і малим непобутовим споживачам. Що стосується промислових споживачів, вони можуть або укласти договір з постачальником, який виділився з обленерго, або вибрати собі нового постачальника.

Кінцевою метою анбандлінгу, як ключового елементу лібералізації роздрібного ринку електроенергії в країні, є повне відсторонення власника розподільчих електромереж від процесу зміни постачальника споживачем. ОСР має втратити можливість впливати на цей процес.

Спочатку, відповідно до закону, обленерго повинні були розділитися і подати заяви на отримання ліцензій постачальника універсальних послуг ще до 11 липня цього року. Майже всі компанії, за винятком «Черкасиобленерго», що знаходиться в процедурі банкрутства, відповідні заяви до названої дати подали. Однак ліцензій своєчасно не отримали – завадила епопея з виборами нових членів НКРЕКП. Утім, станом на сьогодні ліцензії новоствореним ПУП вже видані.

Остання суттєва зміна відбудеться в грудні цього року. Йдеться про повне завершення анбандлінгу обленерго. Нинішні обленерго остаточно втратять право постачання електроенергії, оскільки припинить дію ліцензія на постачання за регульованим тарифом, яку вони зараз мають

Нові правила гри

Оператор системи розподілу займеться виключно розподілом електроенергії без права її продажу. При цьому його діяльність жорстко обмежується відповідною постановою НКРЕКП №1406 від 27.12.2017, згідно з якою оператор не може займатися виробництвом і постачанням електроенергії, не повинен перешкоджати конкуренції на ринку, а також зобов'язаний надавати вільний недискримінаційний доступ до мережі для всіх постачальників без винятку.

Вимоги до монополіста містяться в так званій програмі відповідності, яку повинен мати і виконувати кожен оператор. ОСР, за погодженням з НКРЕКП, призначає уповноважену особу з питань відповідності, яка зобов'язана стежити за виконанням програми монополістом.

Постачальники універсальних послуг протягом дворічного періоду своєї діяльності не мають права відмовити в поставках електроенергії населенню і малим непобутовим споживачам. Ціна кіловат-години для цієї категорії споживачів розраховуватиметься за методикою, затвердженою НКРЕКП.

Закон не забороняє постачальнику, що виконує функцію постачальника універсальних послуг, продавати паралельно електроенергію також середнім та великим споживачам, проте вже на умовах вільного ціноутворення, подібно до інших незалежних постачальників. Оскільки на поставку електроенергії існує єдина ліцензія, то постачальник, який одночасно є ПУП, пропонуючи послуги іншим споживачам, до моменту запуску конкурентного оптового ринку з 1 липня 2019 року буде купувати електроенергію за погодинним графіком у ДП «Енергоринок», приплюсовувати до ціни вартість послуг оператора розподільних мереж і власну маржу. Тобто він працюватиме за тими самими правилами, що і нинішні постачальники електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ), і діяти, як і будь-який інший незалежний постачальник.

Після закінчення двох років будуть проведені конкурси на вибір нових постачальників універсальних послуг.

Як свідчить європейський досвід, тарифи на кіловат-годину у соціальних постачальників на зразок українських ПУП зазвичай вищі, ніж у інших вільних дистриб'юторів. Це пов'язано з тим, що постачальник універсальних послуг оперує широкою базою дрібних споживачів, обслуговування яких обходиться дорожче, ніж середніх та великих.

Втім, в Україні, на відміну від країн ЄС, розцінки на кіловат-годину для населення поки нижчі, ніж для промспоживачів.

Населення і малі непобутові споживачі. Для цієї категорії споживачів як мінімум до 1 липня 2019 року нічого не зміниться. Хіба що в платіжці будуть інші назва компанії та розрахунковий рахунок.

Власне, населення і малі непобутові споживачі можуть нічого не міняти і навіть не підписувати. Відповідно до законопроекту, договір про надання універсальних послуг є публічним. Фактом приєднання до умов договору є здійснення споживачем будь-яких дій, які засвідчать бажання його укласти. Це може бути надання підписаного заяви-приєднання, оплата рахунку ПУП або ж сам факт споживання електроенергії.

Кардинальні зміни правил гри для населення і малих непобутових споживачів розпочнуться лише з моменту запуску конкурентної моделі оптового і роздрібного ринків з 1 липня 2019 року, коли ці категорії споживачів отримають можливість реально змінювати постачальника.

Промислові споживачі. Як уже згадувалося, усі промислові споживачі, до моменту остаточного завершення процесу анбандлінгу 1 січня 2019 року, повинні вибрати собі нового постачальника – ним може бути будь-який постачальник, що запропонує нижчу ціну або більш привабливі умови.

Диференційовані тарифи за часом доби для промислових споживачів з 1 січня скасовуються.

Перспективи роздрібного ринку

Звичайно, говорити про можливість появи реальної конкуренції між постачальниками з 1 січня 2019 року поки передчасно. Справа в тому, що абсолютно всі постачальники працюватимуть з промспоживачами за однаковими правилами, купуючи електроенергію для поставок у одного і того самого продавця – ДП «Енергоринок». Так що поки йдеться скоріше про організаційну підготовку до майбутнього відкриття оптового і роздрібного ринків.

Повна лібералізація відбудеться з 1 липня 2019 року, коли буде скасовано обов'язковий продаж всіма виробниками і покупка усіма постачальниками електроенергії у ДП «Енергоринок», і виробники зможуть реалізовувати свою продукцію постачальникам або споживачам безпосередньо. При цьому постачальник універсальних послуг повинен буде купувати електрику на вільному ринку, тоді як плата за його послуги з постачання населенню і малим непобутових споживачів регулюватиметься методиками, затвердженими НКРЕКП.

Поки ж, з 1 січня, радикальних змін не відбудеться. Наразі рівень конкуренції на роздрібному ринку невисокий. У галузі активно працюють близько 25–30 незалежних постачальників, частка яких в загальному обсязі поставок електроенергії у 2018 році становить близько 7%.

ПНТ, так само як і обленерго, купують електрику вна оптовому ринку за погодинним графіком, різниця лише в тому, що НКРЕКП встановлює обленерго тарифи на поставку електрики адміністративно, а «незалежні» визначають власну маржу самі. При цьому ПНТ оплачують обленерго послуги з розподілу.

Наразі незалежні постачальники конкурують з «залежними» по двох позиціях. Перша – це погодинні графіки закупівель електрики на ринку. Тут ПНТ, маючи, як правило, великих промислових споживачів, намагаються маневрувати між різницею ціни струму в різні години доби. Друге – це сам тариф на поставку, на якому, втім, багато не вторгуєш. У загальній вартості послуг обленерго плата за поставку складає в середньому по Україні лише 0,5%.