Обсяг інформації, який ми отримуємо кожного дня, зростає, а енергії на його осмислення лишається все менше. Як збільшити власні ресурси, як стати кориснішим та ефективнішим – питання, з якими часто стикаються лідери. Відповідь – у нас самих. Для вирішення всіх наведених завдань нам потрібно зосередитись і навчитись самоорганізації.
Mind пропонує переклад і адаптацію опублікованої в Harvard Business Revew статті, що відповідає на важливе питання: як перейти від самоусвідомлення до самовдосконалення, як навчитись самоорганізації.
Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Як досягти успіху?
Ми знаємо, що для успіху лідерам потрібне самоусвідомлення – розуміння своїх сильних і слабких сторін, почуттів, думок і цінностей, а також свого впливу на інших людей. Однак це лише половина справи. Самоусвідомлення не працює без рівної йому за важливістю навички – самоорганізації.
Я продемонструю це на прикладі одного з моїх клієнтів; назвемо його Рік. Ріку неодноразово повторювали, що він занадто довго й часто говорить на зустрічах. Він розповів мені, що хоче поліпшити свою поведінку, щоб стати більш продуктивним учасником зібрань і допомогти команді приймати кращі рішення. Після нещодавньої зустрічі з 15-ма людьми, під час якої його виступи тривали третину всього часу, я попросив його оцінити свою участь. Рік відповів: «Я знаю, що говорив занадто довго, але в мене було багато інформації». Після цього він продовжив розповідати мені свої ідеї. У Ріка немає проблем із самоусвідомленням, однак є із самоорганізацією і, як наслідок, – з ефективністю.
Що таке самоорганізація?
Самоорганізація – це свідомий опір уподобанням чи звичкам заради більш продуктивної поведінки. Цей процес включає чотири етапи:
-
Присутність. Звертайте увагу на те, що відбувається в даний момент, а не на те, що було сказано 15 хвилин тому чи відбудеться на вашій наступній зустрічі.
-
Самоусвідомлення. Що ви бачите, чуєте, відчуваєте, робите, кажете? Про що розмірковуєте?
-
Визначення варіантів поведінки. Який ваш наступний крок? Які можливі наслідки ваших кроків? Який зворотний зв'язок допоміг би вам краще зрозуміти ваш вибір? Які у вас є альтернативні варіанти, навіть якщо ви не плануєте їх вибирати чи не вибрали б зазвичай?
-
Свідомий вибір найпродуктивнішої поведінкової стратегії. Яка поведінка дасть найкращі результати, навіть якщо це не найлегший для вас вибір?
Для Ріка самоорганізація виглядала б таким чином:
-
Присутність: «Я зосереджений на цій розмові, уважно слухаю всі коментарі й зважаю на те, що відбувається».
-
Самоусвідомлення: «Я помічаю, що страшенно хочу поділитися своїми ідеями. Я хочу навести приклад. Також я бачу, що в приміщенні багато людей, які теж прагнуть висловитись. Знаючи свою схильність до надмірного говоріння, я розумію, що вона може завадити виступам інших учасників».
-
Визначення варіантів поведінки: «Я можу розповісти свої ідеї, запитати поради, запросити інших до виступу або ж слухати мовчки».
-
Свідомий вибір найпродуктивнішої поведінкової стратегії: «Я залишу свої коментарі при собі, й натомість послухаю, що скажуть інші». Хоча я дійсно хочу поділитися своїми ідеями, мені неодноразово казали, що я занадто балакучий і не даю іншим взяти участь у дискусії. Якщо зараз я послухаю, то дам їм шанс».
Що заважає бути організованим?
Складність самоорганізації полягає в самій її назві. Найпродуктивніші поведінкові стратегії зазвичай мають мало спільного з нашими звичками чи вподобаннями. (Інакше нам не довелося б себе організовувати.)
Поведінка, що не відповідає вашим уподобанням, може викликати певний дискомфорт («Я завжди поспішаю відповісти першим під час дискусійної частини, побоюючись, що мене можуть неправильно зрозуміти»); змусити нас почуватися нездібними («Я не знаю, як давати негативний фідбек») та навіть роздратованими («Я люблю говорити прямо і втрачаю терпець, коли треба ретельно добирати слова»).
Поведінка, що суперечить нашим звичкам, може викликати подібні негативні реакції. Через звичку наш мозок створює зв'язок між стимулом і реакцією, що не вимагає ні зайвих роздумів, ні зайвих зусиль. Втім, незвичні способи поведінки вимагають від нас оцінки ситуації, вибору рішень та демонстрації дій, які їм відповідають, тобто – зусиль. Саме через те, що звички діють на автопілоті, їх так важко змінити. Значно простіше дотримуватися старого маршруту, ніж вкладати енергію в новий.
З чого починаються зміни?
Незважаючи на ці перешкоди, самоорганізації можна навчитися. І ось із чого можна почати:
-
Вирішіть, де вам потрібна самоорганізація. Зверніть увагу на те, як ви зазвичай поводитеся, що кажете й робите, а що ні. Визначте ситуації, в яких ваш нинішній підхід є не настільки дієвим, як вам хотілося б, і доречно було б застосувати самоорганізацію. Можливо, як і Рік, ви надто багато розмовляєте.
-
Зверніть увагу на те, що спричиняє у вас брак самоорганізації. У ті моменти, коли вам її не вистачає, зауважте, що ви відчуваєте, чого хочете і як інтерпретуєте те, що відбувається навколо вас. Що підштовхує вас до цих дій? Це брак знань і навичок, бажання справити краще враження, невпевненість чи щось інше? Якщо, приміром, у вас дуже довгі виступи, подумайте, чому це відбувається. Можливо, ваші власні ідеї цікавлять вас більше за думки інших, або ж ви ніколи не здогадувалися, що вам варто менше говорити. Ті з нас, кого можна назвати «людьми дії», можуть піддатися спокусі й опустити етап обдумування. Однак не варто одразу переходити до планування й дій. Щоб змінити стратегію поведінки і принципи вибору, потрібно їх проаналізувати.
-
Проаналізуйте ваш вибір і реакцію на цей вибір. Подумайте, що б ви зробили замість поведінки за замовчуванням, якби керувалися принципами самоорганізації. Якою є ваша реакція на ці варіанти? Зважте на те, яким чином проявляються ваші звички й уподобання, й запитайте себе, чого ви намагаєтеся уникнути, повертаючись до них. Наприклад, у знайомій ситуації із задовгими виступами на зустрічах можна дати висловитися іншим учасникам, перш ніж ділитися своїм баченням. Уявіть свою реакцію на це. Ви боїтеся, що хтось висловить вашу думку і ви залишитеся непоміченим, чи що в інших не буде таких хороших ідей, як у вас, а це призведе до неправильних рішень?
-
Складіть план. Тепер, розуміючи, що ви хочете змінити, краще усвідомлюючи ваші мотиви й варіанти поведінки, зробіть ваш вибір. Якщо ви забагато говорите, можливо, сплануйте кількість виступів та їхню тривалість або ж вирішіть, коли взагалі будете мовчати.
-
Тренуйтесь. Старі звички міцно вбудовані в наш мозок. Щоб змінити їх, ми повинні створити нові нейронні шляхи (нові звички), а це вимагає тренування. Наприклад, повернімось до занадто довгих виступів. У такому випадку відпрацювання нових звичок може полягати в тому, що ви рахуєте кількість своїх коментарів і зупиняєтеся, досягнувши критичної межі, навіть якщо лишилося сказати лише одну важливу річ. Повторюйте це, аж доки не навчитеся робити так регулярно. Разом із тим спостерігайте за реакціями на ці тренування. Що з набутого вами та ваших реакцій підкаже вам, як рухатися далі?
-
Повторіть процес. Перейдіть до другого пункту й оцініть свої зусилля, проаналізуйте вибір, перегляньте план дій і потренуйтеся ще. З кожним наступним повтором ви все краще розумітимете свою поведінку і способи її покращення.

Дотримуватися звичної стратегії поведінки природно, однак у разі постійного браку самоорганізації ми не будемо розвиватися. Заради максимальної ефективності лідери мусять переходити від самоусвідомлення до самоорганізації. Почніть із оцінки вашої теперішньої поведінки, зважте альтернативні варіанти, а потім докладіть усіх зусиль, щоб знову не повернутися в колишнє, добре знайоме русло. Натомість вибирайте найпродуктивніші варіанти.
Переклад підготовлений в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі
Mind.ua та стрічці
Google NEWS