Цього тижня в Києві під будівлею Кабінету Міністрів протестували фермери з різних регіонів України. Заявлена мета – привернути увагу до провалу підтримки сільгоспвиробників з південних регіонів, чиї посіви цілком або майже цілком знищила посуха. Складна забюрократизована процедура отримання коштів звела таку підтримку до формальної, а традиційна для аграрного блоку уряду відсутність комунікацій (чи хоча б спроб порозумітися) змусила аграріїв перенести негатив на владу в цілому.
Фактично посуха в Одеській області тривала з осені минулого року. Сподівання на те, що необхідні запаси вологи будуть скомпенсовані взимку за рахунок снігу, не виправдалися: як відомо, грудень – лютий 2019–2020 були одними з найтепліших за всю історію метеоспостережень.
До квітня нинішнього року накопичувальний негативний ефект проявився масовою загибеллю посівів у фермерських господарствах Бессарабії. У деяких з них втрати сягали 100%.
Із середини весни місцева влада та асоціація фермерів почали бомбардувати Київ зверненнями, просячи виділити посильну допомогу постраждалим аграріям. На той час уже було очевидно, що ситуація належить до форс-мажорів. І йшлося про збереження не нинішнього, а майбутнього врожаю: фермери, які втратили все, позбавлялися можливості провести осінню посівну кампанію.
Третину посівів у регіоні було просто переорано – витрачатися на збір залишків урожаю не мало економічного сенсу. Голова Одеської ОДА Максим Куций називав цифру в півмільйона гектарів загиблих посівів.
На прохання про допомогу центральна влада відповідала мовчанням. Ситуація виглядала одночасно абсурдною та закономірною: в країні, де аграрний сектор займає 17% ВВП, вже близько дев'яти місяців відсутнє профільне міністерство АПК. За галузь, яка генерує 40% експорту і впливає на третину населення, що живе в сільській місцевості, відповідає Міністерство економіки. А точніше, профільний заступник міністра – Тарас Висоцький.
Реакція з’явилася лише після того, як мер містечка Кілія Павло Бойченко записав відеозвернення, в якому розповів, що 10 травня в Кілійській громаді вкоротив собі віку фермер Володимир Сердюченко. За словами Бойченка, причиною стала втрата врожаю, неможливість розрахуватися з людьми за оренду паїв, а також відсутність підтримки з боку держави.
Після цього в область приїхав Тарас Висоцький. І пообіцяв, що постраждалі фермери отримають допомогу від держави – це єдиний для них спосіб залишитися в аграрному бізнесі й увійти в наступний сезон, який стартує наприкінці серпня.
Відтоді минуло два місяці. Варіанти підтримки обговорювалися різні: списання посівів з нарахуванням ПДВ на цю операцію, отримання кредитів, пряма дотація на гектар у розмірі 5000 грн, компенсація електроенергії, субвенції місцевим бюджетам. Жоден з них не спрацював.
Сільгоспвиробників відправили збирати довідки (самі по собі не безкоштовні). Після формування пакета документів комісії ухвалюватимуть рішення про доцільність виплат. Самі гроші можуть надійти восени, коли посівна озимих культур має бути вже в розпалі. Крім того, поворотна допомога, наприклад, з Резервного фонду, на якій наполягають чиновники, навряд чи посильна для аграріїв, що втратили весь урожай.
При цьому в бюджеті висить рядок на здешевлення кредитів сільгоспвиробникам із загальним фінансуванням у 4 млрд грн. І він має всі шанси залишитися незатребуваним – його не переформатують під допомогу постраждалим від посухи. Це викликає підозри, що ці гроші мають віртуальний характер, а сама програма підтримки від самого початку прописувалася без наміру її реалізовувати.
Відзначимо, що від посухи постраждали не лише аграрії Одеської області. Хоча там втрати найбільші й найвідоміші через самогубство фермера.
За даними компанії EOS Data Analytics і Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ, зібраних на основі аналізу космічних знімків, по всій території України озимі культури загинули на площі близько 920 000 га. Посуха вдарила по Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.
За словами Олександра Гордієнка – голови херсонської Асоціації фермерів і приватних землевласників, щоб запустити процес отримання допомоги, Мінекономіки вимагає зібрати комісію в складі агронома, бухгалтера, представників сільради і Укргідрометцентру. «Весь необхідний пакет довідок коштує кілька тисяч гривень. При цьому гарантій отримання грошей він не дає», – уточнює Гордієнко.
Також на проблемі посухи намагаються спекулювати прихильники законопроєкту №3131, яким вводиться безумовний базовий податок – близько 6000 грн на пай. На думку ініціаторів документа, яку озвучили представники Всеукраїнської аграрної Ради, такий податок можна було б скерувати на допомогу постраждалим.
Відзначимо, що цей проєкт закону називають «легальним рейдерством» – способом схилити власників до продажу своїх земель. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже висловився категорично проти введення додаткового фіскального навантаження на фермерів у період кризи.
Посуха в Бессарабії вкотре показала, як некомпетентність профільних чиновників перетворює контрольовану галузеву проблему на загальнодержавну. І шкодить усім представникам влади – навіть не причетним до неї.
Глобальної шкоди майбутньому врожаю весняна посуха не завдала – прогноз, за найконсервативнішою оцінкою, становить цілком благополучні 70 млн тонн. Однак те, що держава залишила сільгоспвиробників сам-на-сам з гострою (нехай і локальною) проблемою, навряд чи забудеться. І виллється у відповідні висновки сільського електорату.
«Скільки там аграрії в масштабах країни втратили? 5% врожаю? Гадаю, президент особисто втратив на цій історії стільки ж відсотків рейтингу. Начебто і небагато, але вони аж ніяк не зайві», – резюмує один з аграрних функціонерів, який забажав зберегти анонімність.