Захворіло у світі
20,456,016
Померло у світі
745,600
Вилікувалось у світі
12,663,206
Захворіло в Україні
84,548
Померло в Україні
1,970
Вилікувалось в Україні
45,686
Aqua vita: як Україна одночасно долає наслідки повеней та посухи

Aqua vita: як Україна одночасно долає наслідки повеней та посухи

А вода стає ще одним економічним і політичним викликом для держави

Цей матеріал також доступний російською
Aqua vita: як Україна одночасно долає наслідки повеней та посухи
Фото: pixabay

В Україні наразі спостерігається дві діаметрально протилежні тенденції, про які окремі спеціалісти попереджали ще кілька років тому, бо клімат на планеті змінюється набагато швидше, ніж очікувалося. Тож, з одного боку, захід країни, а саме гори Карпати, де знаходяться басейни річок Дністер, Черемош, Тиса та інші, через аномальні дощі заливає так, що земля не може поглинути надлишок води, тому потоки зносять усе на своєму шляху. А річки, що приймають ці потоки, переповнюються і підтоплюють всі навколишні поселення з обох сторін гір.

З іншого ж боку, рівнинний центр та схід України, де формуються басейни річок Дніпро, Десна, Сіверський Донець, Південний Буг, Сура, – страждають від кількарічного зневоднення. Суха, тепла та безсніжна зима 2019-2020 років лише посилила цю тенденцію: річки та їхні басейнові землі взагалі позбулися підживлення природними опадами. А літня спека надзвичайно збільшила випаровування з водневих дзеркал та оточуючих земель.

Рівнинні річки, що забезпечують потреби питної води понад 70% населення України, міліють. Це вже позначилося на якості води, яка подається споживачам, про що днями заявив представник «Київводоканалу». Формування запасів питної води в Україні почалося ще у лютому 2020 року, хоча, зазвичай, подібні заходи починалися лише у травні. При цьому, вже в березні 2020-го Держводагентство попередило, що цього року може ввести ліміти на споживання води.

На перехресті всіх цих проблем опинилося ПАТ «Укргідроенерго», адже саме воно веде основну господарську діяльність на річках Дніпро та Дністер. За поточних обставин, його основне завдання – давати країні найдешевшу електроенергію завдяки роботі гідроелектростанцій (ГЕС) – відходить в історію. А на першому плані постають нові виклики – забезпечити населення запасами питної води та врегулювати роботу «зеленої» енергетики. Тому потреба активізувати перспективні інвестиційні проекти «Укргідроенерго» обговорюється навіть на урядовому рівні.

Як питну воду рятують греблі на річках?

Уперше за 120 років ситуація з питною водою в Україні склалася настільки критично, що Держводагенство змушене було попередити про можливі обмеження. Дощі і зливи, що прокотилися Центральною Україною у травні та червні, не змогли компенсувати відсутність вологи від сніжних покривів. Проте,  вони дещо покращили ситуацію з наповненням водосховищ: сьогодні там понад 97% води від необхідного обсягу.

У червні з шести Дніпровських водосховищ, два найбільших – Київське та Кременчуцьке – працювали лише на наповнення, а чотири інших, на яких знаходяться ГЕСи – Канівське, Кам’янське, Середньодніпровьске та Каховське – лише на притокових витратах. А вже у липні всі шість водосховищ працюватимуть на притокових витратах: яка кількість води прийшла з басейнових річок, стільки й пропускають ГЕСи через свої гідроагрегати. Таке рішення ухвалила Міжвідомча комісія з узгодження режимів роботи дніпровських водосховищ.

У разі зміни ситуації Комісія збереться на позачергове засідання і перегляне режими роботи. У травні-червні вона збиралася тричі на місяць – і давала рекомендації на кожну декаду місяця.

Робота лише на притокових витратах – не найкращий режим роботи гідроелектростанцій: по-перше, це призводить до зменшення виробництва найдешевшої в країні електроенергії; по-друге, провокує обмеження течії самого Дніпра, що тягне за собою певні екологічні наслідки для ріки. До нарікань на греблі від екологів нещодавно долучився і директор ПАТ  «Київводоканал» Дмитро Новицький, який підтвердив, що Дніпро міліє, і якість води погіршується. Причина та ж – немає необхідної течії.

Чому не варто зносити греблі та спускати водойми?

Попри всі вказані обставини, будь-які заклики знести чи обмежити греблі на Дніпрі – абсолютно неконструктивний підхід. Саме греблі дозволяють створювати водосховища, з яких отримує воду 70% населення та промисловості України. Навіть, коли стоїть сильна посуха, як цього літа.

Якщо греблі прибрати, то ми отримаємо єдиноразовий швидкий прохід води після зими або після рясних опадів, а потім течія буде такою ж кволою. А на притоках басейнових річок йтиме природне обміління, і питну воду не буде звідки брати.

Через подібні заклики ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва» провело власні розрахунки. І визначило, що в разі знесення гребель та спуску водосховищ 45% водоспоживачів України залишатимуться без води більшу частину року, а за безсніжної зими – увесь рік.

Без води залишаться Київ, Черкаси, Світловодськ, Дніпро, Запоріжжя, Кам’янське, Новомосковськ. Окрім цього, зупиняться усі промислові підприємства у цих містах. Замруть канали «Дніпро-Донбас», «Дніпро-Кривий Ріг», Каховський зрошувальний канал.

Як зазначили спеціалісти профільного НДІ, якщо вже захищати Дніпро від обміління та погіршення якості води,  то розпочинати треба з посилення процедури очищення стічних вод на промислових і комунальних підприємствах. Той же ПАТ «Київводоканал» зі своєю застарілою каналізацією виступає найбільшим забруднювачем Дніпра в Києві.

Як модернізують Дніпровський каскад?

Разом із тим, на всіх ГЕС та ГАЕС Дніпровського каскаду йде масштабна модернізація гідроагрегатів без виведення станцій з експлуатації. Перший етап тривав з 1996 по 2005 роки. Наразі йде другий етап, що має завершитися у 2024 році. Фінансування програми забезпечують Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк (ЄБРР і ЄІБ).

70 гідроагрегатів вже пройшли оновлення. У 2020 році буде закінчено роботи та введено в експлуатацію загалом ще вісім агрегатів – на Київській ГАЕС, Канівській, Середньодніпровській ГЕСах та на ДніпроГЕС. Разом вони забезпечать додатково 37 МВт робочих потужностей вітчизняної гідроенергетики.

Протягом травня у рамках цієї програми в дослідну експлуатацію введено гідроагрегат №6 на Київській ГАЕС. Його потужність збільшено з 41,5 МВт до 46,8 тобто на 5,3 МВт. У промислову експлуатацію агрегат введуть вже за місяць.

«Сума контракту по Київській ГАЕС склала понад 500 млн грн. Українські підприємства «Турбоатом» і «Електроважмаш» склали консорціум, куди залучили десятки вітчизняних підприємств, і виграли тендер ЄБРР. Наші підприємства отримали замовлення на 150 млн грн. Це дуже важливо для України. Адже [завдяки цьому] розвивається енергетика і машинобудування», – зазначив генеральний директор ПАТ «Турбоатом» Віктор Субботін.

Наступного року на Київській ГАЕС завершиться модернізація останнього гідроагрегата. Термін її експлуатації буде продовжено на 40 років, а загальна потужність станції збільшиться на 16 МВт. Втім, коли до 2026 року завершиться програма реконструкції і модернізації усіх українських ГЕС та ГАЕС, їхня потужність зросте на 320 МВт. Це фактично дорівнює будівництву нової гідроелектростанції.

За тієї самої кількості води станції зможуть виробляти більше електроенергії, що вкрай важливо в період маловоддя. А також для забезпечення швидкого регулювання дисбалансів через перевиробництво «зеленою» генерацією. За словами т.в.о. міністра енергетики Ольги Буславець, Україні не вистачає 2 000 МВт регулюючих потужностей. Їх могли б забезпечити саме гідроакумулюючі станції – ГАЕС.

Як Дністровський гідровузол врятував людей від підтоплень?

Поки ГЕС на Дніпрі пропускають воду маленькими струмочками, Дністровський гідровузол підключив усі свої потужності ГЕС та ГАЕС, щоб стримати водопілля, що прийшло наприкінці червня з Карпат. Гідроенергетики порівнюють його з повінню 2008 року, та наразі хвиля трохи менша – на станцію йшло понад 4000 м кубічних води на секунду.

У нинішній ситуації було прийнято рішення спочатку скидати воду з верхнього водосховища, щоб потім, коли вода прибуде, мати можливість одночасно закачувати її у верхнє водосховище і пускати далі в бік Молдови. Спочатку інтенсивність потоку складала 1500 м3/с, потім 1800 м3/с, а згодом уже й 2000 м3/с. Її скидали як через гідроагрегати, так і просто через затвори.

«Ми визначилися, що саме такі обсяги води не завдадуть великої шкоди населеним пунктам, розташованим на ділянці нижче по Дністру. Це надало нам можливість спрацювати верхнє водосховище, щоб прийняти паводок, який накопичився. Якби не було Дністровської ГЕС, увесь паводок пішов би на Могилів-Подільський, Одеську область та Молдову. Наслідки були б набагато масштабніші. На сьогодні ситуація дещо стабілізувалася. Ми закрили водозливні затвори на Дністровській ГЕС і пропускаємо воду виключно через гідроагрегати», – повідомив Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго».

Подібні наслідки повеней було б легше подолати, якби на Дністровській ГАЕС працювали всі сім гідроагрегатів, як визначено за проектом, а не три – як зараз. Останній, 3-й агрегат було введено в експлуатацію ще у 2016 році. І от вже п'ятий рік поспіль «Укргідроенерго» намагається завершити 4-й агрегат.

Проблеми виникають через нестачу коштів. Справа в тім, що профільний регулятор – НКРЕКП – методично «зрізав» з тарифу «Укргідроенерго» інвестиційну надбавку на добудову. Втім, як офіційно повідомили Mind у компанії, наразі реалізація проекту продовжується за рахунок власних коштів. А «завершення робіт з монтажу та перший пуск заплановано на кінець 2020 року, здача в експлуатацію запланована на 2021 рік. Це буде додатково 324 МВт потужності, перш за все – маневреної».

Які ГАЕС може збудувати Україна?

У 2020 році через маловоддя виробіток електроенергії «Укргідроенерго» в загальному балансі складе ледве 4%, тоді як раніше цей показник сягав 8-10%. Проте, вся гідроенергетична інфраструктура працює на те, щоб врятувати Україну від посухи, водопілля та на маневрування для підтримки сонячної та вітрової генерації. За таких умов усе більшого значення набувають саме гідроакумулюючі станції – ГАЕС, які завдяки перекачуванню води з нижнього у верхнє водосховище, або навпаки, набагато менше залежать від кількості води.

На сьогодні в країні працюють лише дві ГАЕС – найстаріша невеличка Київська та недобудована Дністровська. Ще за часів СРСР збиралися побудувати третю – Канівську, але не сталося. Натомість її введення в експлуатацію могло б забезпечити додаткові 1000 МВт маневрових потужностей. 

Уряд Дениса Шмигаля вирішив підтримати гідроенергетику. На початку червня Кабмін ухвалив рішення надати держгарантії «Укргідроенерго». «З метою забезпечення стабільної роботи енергосистеми існує нагальна потреба в будівництві маневрених потужностей. Уже прийнято рішення про добудову третьої черги Дністровської ГАЕС та будівництва Канівської ГАЕС. «Укргідроенерго» шукає джерела фінансування такого будівництва і підписало кілька меморандумів з іноземними компаніями», – повідомила тоді т.в.о. голови Міненерго Ольга Буславець.

В «Укргідроенерго» Mind повідомили, що третю чергу Дністровської ГАЕС – 5-7 агрегати – планується ввести в експлуатацію у 2026, 2027 і 2028 роках відповідно. «Йде активна робота щодо пошуку партнерів, зокрема, серед компаній Китаю, ФРН, Туреччини. З деякими з них проведено по кілька зустрічей», – зазначили у відомстві, відповідаючи на запит видання.

Проект Канівської ГАЕС у 2019 році пройшов державну експертизу й отримав позитивні висновки, що дає змогу залучити державні гарантії. Вже проведено перемови з банками Китаю та Туреччини щодо фінансування проекту. Крім того, Європейський інвестиційний банк готовий відновити обговорення участі у будівництві цього об'єкту.

Нещодавно Держводагентство заявило, що разом із профільними спеціалістами готує стратегічний план заходів щодо боротьби з маловоддям. Вірогідно, до цього плану треба залучити і проекти з розбудови гідроенергетики. Бо без них, як вже показала практика, Україна не впорається.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті