Мирний Нобель: чому боротьба з голодом заслужила окрему премію
І що ця номінація дає переможцю, крім мільйона доларів
Світова продовольча програма ООН (ФАО) отримала Нобелівську премію миру за «зусилля в боротьбі з голодом, внесок у покращення умов для світу на уражених конфліктами територіях, а також за те, що вона активно намагається запобігти використанню голоду як зброї у війнах і конфліктах». Церемонія вручення пройшла минулої п'ятниці в Осло – щоб підкреслити особливий статус цієї номінації, вона вручається окремо від «наукової» частини премії, яка проходить у Стокгольмі. Фінансова складова премії еквівалентна $1 млн.
Кого обійшла ФАО в боротьбі за «Нобеля по миру», стане відомо через 50 років – з таким розривом у часі оголошується повний список номінантів, яких цьогоріч налічувалося 318. За неофіційними даними, серед претендентів значилися президент Російської Федерації Володимир Путін, екоактивістка Грета Тунберг і голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адан Гебреісус, чия перемога була б логічною, враховуючи пандемію Covid-19.
Чому саме ФАО?
Вибір політично нейтральної гуманітарної місії, якою є ФАО, дозволив Нобелівському комітету захиститися від докорів у будь-якій упередженості та не допустити використання премії і статусу переможця в політичних конфліктах. Їх навряд чи вдалося б уникнути, враховуючи, що серед премійованих могли опинитися відповідно російський і білоруський опозиціонери Олексій Навальний та Світлана Тихановська.
Також при визначенні переможця комітет часто, якщо не завжди, керується піар-доцільністю і почуттям моменту. У такій парадигмі ФАО – ідеальний лідер. Цього року організації виповнюється 75 років, а сама премія вручається напередодні професійного свята номінанта – Всесвітнього дня продовольства.
Багатоликий переможець
Перемога, присуджена інституції – досить стандартний хід Нобелівського комітету в категорії «Премія миру». Наприклад, у 2012 році ним став колективний Європейський Союз «за шість десятиліть захисту прав людини в Європі та довгострокову роль в об'єднанні континенту», а роком пізніше – організація із заборони хімічної зброї.
Премія миру – найбільш контроверсійна з усіх нобелівських номінацій, зокрема, через широке трактування тез Альфреда Нобеля, який заповів її «особі, що домоглася найбільших успіхів, або зробила більше за інших у справі згуртування народів і скорочення чисельності діючих армій, а також за проведення мирних конгресів і привернення до них уваги».
Найнеоднозначніший лауреат у новітній історії – ексвіцепрезидент США Альберт Гор (2007 рік), який отримав премію за привернення уваги до проблеми зміни клімату. За неофіційними даними, його гонорар за одну лекцію на цю тему сягав $100 000.
Український слід
Заслуги ФАО і обґрунтованість рішення Нобелівського комітету не викликають сумнівів. Україна може підтвердити, що робота СПП (Світова продовольча програма) має цілком реальні прояви: з початку конфлікту на Донбасі, ООН організовувала прямі постачання продовольства у важкодоступні точки конфлікту й надавала допомогу в форматі насіннєвого матеріалу – насамперед картоплі. Щоб юридично обґрунтувати цю допомогу і зробити її можливою, ФАО 2018 року внесла Україну поряд із 16 іншими – переважно, африканськими – державами до списку країн із невирішеною проблемою голоду.
У східній частині країни, згідно з дослідженням, проблеми з доступом до харчування відчували 1,2 млн українців. Паралельно Україна залишається одним з основних глобальних експортерів продовольства і постійним учасником тендерів ООН.
Чи вдасться ФАО досягти «глобальної ситості»?
ФАО має намір перемогти голод у світі до 2030 року. Наразі динаміка не обнадіює: активні військові конфлікти, зокрема, у Сирії, призвели до стрімкого збільшення кількості голодуючих. На сьогодні їх налічується близько 800 млн осіб. Ще один стрибок очікується внаслідок економічної рецесії, викликаної пандемією. Тому дедлайн, швидше за все, буде зірвано. І навіть кількість голодуючих замість того, щоб через дев'ять років дорівнювати нулю, може зрости і перевищити 840 млн чоловік.
Регіони світу, найбільш уражені голодом
Основна стратегія щодо подолання голоду, що реалізується ООН, змістилася з формату «виробляти більше їжі» на «раціональніше споживати». ФАО розробила й рекламуватиме практичні рекомендації, які дозволять жителям благополучних країн зробити внесок у справу збереження продовольства і запобігання втрат (використовувати залишки їжі, розрізняти термін зберігання і термін придатності, не викидаючи безпечний продукт, правильно зберігати їжу, не допускаючи псування, купувати не лише естетичні фрукти й овочі, тощо).
Абсолютна кількість продовольства у світі є більш ніж достатньою, проте розподіленою нерівномірно. Потерпають від цього дисбалансу обидві категорії людей – і ті, яким не вистачає їжі, і ті, у яких вона в надлишку. Так, якщо, згідно з даними ООН, близько 7% дітей віком до п'яти років страждають від виснаження, то 5,6% дітей цієї вікової групи мають проблеми із надмірною вагою.
Хоча часто ця зайва вага – наслідок не надлишку їжі, а неправильного харчування. Оціночно понад 3 млрд осіб формально не голодують, проте мають раціон, який складається з дешевої низькопродуктивної їжі, що переважно містить крохмаль. Отримання такої ж кількості енергії з продуктів, що належать до здорового харчування, коштуватиме в середньому вп’ятеро дорожче.
Корекція раціону та заміна «рисової дієти» на умовну «середземноморську» – ще одне завдання, що його намагається вирішити ФАО. В організації прогнозують: перехід на здорове харчування дозволить знизити прямі та непрямі витрати на охорону здоров'я на 97%.
Окрім власне проблеми голоду, ФАО опікується супутніми питаннями – наприклад, гендерною нерівністю в доступі до ресурсів, раціональним використанням водних і лісових ресурсів, зменшенням втрат при сільгоспвиробництві.
За оцінками експертів організації, щорічно 13,8% усієї вирощеної сільгосппродукції вартістю в $400 млрд втрачається в післязбиральний період на фермі та на етапах транспортування, зберігання і переробки. «Втрати продовольства і харчові відходи обурливі з морального погляду, – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. – У світі достатньо харчів для того, щоб прогодувати всіх людей, які його населяють».
Загалом ФАО працює майже в сотні країн, проте основні зусилля зосереджені на 30, де прояви голоду найбільш масштабні. Так, у Ємені організація надає допомогу майже 10 млн осіб, у Сирії – 3,5 млн осіб, у Сомалі – 3,1 млн голодуючих.