Топ-5 інновацій «Дарниці»

Від самого початку 21 століття фармацевтика та біотехнологічна галузь в усьому світі традиційно посідає перше місце за обсягом абсолютних і відносних витрат на науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи. Українська фарма не є винятком: за результатами 2019 року індустрія лідирувала за часткою інноваційних підприємств серед усіх галузей переробної промисловості країни. Майже половина українських виробників ліків інвестує в інновації. Та навіть враховуючи необхідність прискорити трансформацію, спричинену викликами пандемії, навряд чи такий ривок став би можливим, якби процеси не було розпочато завчасно.

Разом з фахівцями Фармацевтичної компанії «Дарниця» редакція Mind.ua відібрала топ-5 інновацій, впроваджених компанією впродовж останніх 13 років – від часів кризи 2008 року, яка спричинила першу хвилю швидких змін на світовому фармринку.

Наразі комплекс включає п’ять основних зон:

• зону приймання сировини та матеріалів
• зону відбору проб
• роботизований високостелажний склад на 10 тисяч палетомісць
• зони особливих умов зберігання сировини та готової продукції
• зони комплектації та відвантажування готової продукції – причому, переміщення палети в системі складу відбувається повністю в автоматичному режимі, а всю велетенську площу центру обслуговують лише 30 фахівців (троє з них – інженери та техніки, інші – транспортувальники, комірники, комплектувальники, товарознавці й  сортувальники)

Суть інновації:

• використання новітньої техніки: механічні підйомники, ліфти, перевантажувачі;
• програмне забезпечення дозволяє:
  - оптимально розміщувати палети з продукцією для зберігання, враховуючи особливості температурного режиму;
  - відслідковувати місцезнаходження палет за допомогою системи візуалізації;
• введення в експлуатацію 12-ярусного роботизованого високостелажного складу висотою 28 метрів, що функціонує без втручання людини – управляється комп’ютеризованою системою та пов’язаний з іншими зонами логістичного центру транспортною мережею конвеєрів і підйомників;
• управління цим автоматизованим складським комплексом за допомогою пов’язаних між собою інформаційних систем

Результати:

• Забезпечений цілодобовий режим роботи автоматизованого складу
• Зниження операційних, транспортних, складських та управлінських затрат на 30% за рахунок використання роботизованої техніки й автоматичних транспортних систем
• Швидкість виконання замовлень зросла у 10 разів у порівнянні зі старим 4-х поверховим складом.
• Ефективне планування і контроль ресурсів

Суть інновації:

• використання сучасної технології пакування в асептичних умовах (blow-fill-seal – видув-наповнення-укупорка) забезпечує максимально можливий рівень стерильності;
• використання поліпропілену для виготовлення флаконів для інфузій дозволяє флакону колапсуватися в міру використання розчину – він поступово стискається і вичавлює з себе препарат, що робить непотрібним використання спеціальної «повітряної» голки з бічним отвором; стійким до будь-яких механічних ушкоджень, а також дає можливість стерилізації у фармакопейному режимі при температурі 121 градус впродовж 15 хвилин;
• використання євроковпачка, який припаюється до флакона, має захисну плівку і запобігає забрудненню внутрішнього простору упаковки та витіканню препарату;
• EU GMP сертифікація дільниці з виготовлення інфузійних розчинів.

Результати:

• Завдяки новій технології пацієнт повністю захищений від ризику потрапляння повітря у кровоносне русло, коли препарат у флаконі закінчується – тобто, розв'язано проблему, яка роками ускладнювала роботу медичного персоналу.
• Форма флакону дозволяє розташовувати його під спиною пацієнта, що актуально при наданні невідкладної допомоги.
• виробнича лінія дозволяє випускати 16 млн флаконів на рік.

2019-20 роки стали неочікуваним тестом на спроможність адаптуватись до роботи в умовах локдауну для всіх підприємств. «Дарниці» вдалося доволі легко пристосуватися до змін, оскільки вона діджиталізувала ключові процеси заздалегідь.

1. Створення гібридної інфраструктури.

Суть інновації:

• інтегровано хмарні обчислення з локальними системами та власними додатками за допомогою, міграція системи SAP компанії на платформу хмарних обчислень Microsoft Azure;
• впроваджено Microsoft Office 365;
• налаштовано віддалене управління мобільними пристроями;
• налагоджено інтегроване комунікаційне середовище за допомогою Microsoft Teams

Результат:

• Оптимізовано бізнес-процеси, забезпечено безперервність бізнесу, покращено управління трудовими ресурсами.
• Завдяки міграції системи SAP до хмари Azure витрати на зберігання даних скоротилися на 60%, загальна вартість проєкту – на 50%, а загальна продуктивність ІТ-систем збільшилася на 30%.
• Співробітники, не прив’язані до виробничих потужностей, можуть працювати з будь-якого місця у світі та з будь-яких пристроїв завдяки уніфікованості середовища.

2. Цифрове досьє лікарських засобів.

Суть інновації:

Завдяки використанню платформи SAP/OpenText «Дарниця» побудувала цілісну та інтегровану систему, що забезпечує мінімізацію часу і помилок при формуванні електронного досьє препарату. Технічна масштабованість платформи від SAP та OpenText дає  можливість зберігати значні масиви контенту.

Досягнення:

Прискорення виходу нових продуктів в ринок. До кінця 2021 року «Дарниця» планує випустити понад 25 нових фармацевтичних брендів. Завдяки переходу компанії на цифрові технології частина продуктів з’являється на аптечних полицях на 2 місяці раніше запланованого графіку.

3. Діджиталізація фармаконагляду

Моніторинг застосування ліків та відстеження можливих побічних реакцій – частина процесу фармаконагляду. Діджиталізація цієї  сфери дозволяє виробникам забезпечити максимальну безпеку препаратів, а державі – ефективне управління в інтересах споживачів. Вона також відповідає цілям гармонізації законодавства України у сфері фармаконагляду з положеннями законодавства ЄС.

Суть інновації:

• створення системи збору, накопичення й аналізу даних у міжнародному форматі E2B (R2), який містить усі необхідні дані про побічні реакції або небажані явища;
• забезпечення постійного і безперебійного доступу та можливості обміну даними про побічні реакції з ДП «Державний експертний центр МОЗ України»;
• можливість швидкого збору даних з наукових статей та медіа – для отримання експертами повнішої картини щодо конкретного явища або препарату.

Результат:

• жодне звернення пацієнта або лікаря не залишається без відповіді;
• швидка обробка інформації допомагає оперативно приймати рішення і забезпечувати максимальну безпеку препаратів
• розв'язання проблеми втрати даних, покращення їх систематизації.