Discuss Discuss
Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними

Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними

Сільське господарство стоїть на порозі чергової революції. Її підвалиною є цифрові технології, а основним ресурсом стає не земля, а наука

Этот материал также доступен на русском языке
Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними
Фото: depositphotos.com

Mind спільно з платформою Reactor.ua підготував перший в Україні Disrupt Innovation Index – дослідження готовності компаній зустріти зміни на їхньому ринку через вплив інновацій. Індекс не є змаганням чи рейтингом найінноваційніших компаній.

Його завдання – проаналізувати, наскільки великі гравці готові до викликів, як інновації впливають на бізнес і чи зможуть сьогоднішні лідери вижити в майбутньому.

Дослідження охоплює понад 50 найбільших українських компаній у восьми галузях української економіки. Банки, металургія, енергетика, АПК, транспорт, телекомунікації, фармацевтика, ритейл, споживчі ринки, нерухомість – на думку експертів KPMG в Україні, саме ці галузі найближчими роками будуть більш схильні до змін. Уже сьогодні там з'являються нові учасники, нові бізнес-моделі, нові правила, які впливають на розподіл сил на ринку.

У кожній із цих індустрій редакція відібрала від 5 до 12 компаній, які є лідерами ринку за обсягом виторгу. Mind спільно з Reactor.ua провів анкетування та інтерв'ювання компаній, а також незалежних експертів. До них по галузі крім редакції Mind і команди Reactor увійшли співзасновник Drone.Ua Валерій Яковенко й керівник SmartFarming Назар Маліняк.

У другому матеріалі представляємо Disrupt Innovation Index однієї з галузей, що найбільш динамічно впроваджують технології, – агрифуд.

Аграрна галузь за останні п'ять років зробила потужний ривок у впровадженні технологій та інновацій. Тому справедливо може вважатися лідером за ефективністю впроваджуваних інновацій в Україні. Проте відкритість і прозорість галузі залишає бажати кращого: лише половина з опитаних компаній заповнили анкету та поділилися інформацією про свої поточні успіхи в роботі з інноваціями. Для порівняння: на ринку даних і телекому всі 100% опитаних компаній заповнили анкети.

Так, відповідати на запитання щодо інновацій відмовилися в «Ерідоні», Roshen, АВК, Sandora та Nestle.

Портрет індустрії

За кілька тисячоліть, які сільське господарство нерозривно пов'язане з людиною, формат галузі та її характеристики змінювалися багато разів. Але ніколи – настільки радикально, як останні 10–15 років, за які АПК став здатним існувати у відриві не лише від людини, а й від ґрунту.

Запити фермерів буквально на очах еволюціонували від «тракторів більш потужних» до комплексних IT-рішень, а за наукомісткістю ще вчора консервативна галузь впевнено входить у топ-3 в економіці.

Кадри та технології – ось два базиси, які стали визначальними в АПК, змістивши «землю та погоду». Цінність інновації можна наочно виміряти в економічних категоріях.

Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними

Відповідно до звіту FAО «Стан цифрового сільського господарства в 18 країнах Європи та Центральної Азії», у Європі збільшення оцифрування на 10% призводить до зростання ВВП на 1,4%. У регіоні СНД збільшення проникнення фіксованого широкосмугового зв'язку на 10% додає 0,63% ВВП на душу населення.

На рівні окремої галузі показовим є приклад Китаю, де розроблена компанією Alibaba Group система – ET Agricultural Brain, що дозволяє за низкою параметрів, як-от температура, поведінка, голос, дистанційно визначати стан здоров'я кожної тварини на свинофермі, дає можливість заощадити $7,5 млрд (розрахунковий ефект застосування цієї системи в усіх свинарських господарствах країни).

Інновації занадто очевидно вигідні, щоб їх ігнорувати. І все ж таки найчастіше зміни – не просто шлях до підвищення прибутку, а безальтернативна необхідність. Сільське господарство змінюється вимушено під тиском зовнішніх непереборних факторів.

На перше місце в їхньому переліку впевнено виходять зміни клімату. Україна, де за останні 100 років середня температура повітря піднялася на 1,2 °C, навіть трохи випереджає загальносвітову динаміку глобального потепління.

Зона ризикованого землеробства послідовно розширюється, а опустелювання на південному сході України лише частково компенсується поліпшенням умов для сільгоспвиробництва на Заході країни.

Ще один драйвер інновацій, так само визначальний, як і Ель-Ніньо, – темпи урбанізації, що пришвидшуються. Відтік людей у мегаполіси формує з кожним роком розрив між попитом і пропозицією робочої сили в АПК.

Враховуючи, що агропродовольчий сектор – один із найбільш трудомістких у світі, у якому зайнято 28% світових трудових ресурсів (ILOSTAT, 2019), цей дефіцит можна покрити лише технологіями. В Україні кількість сільського населення зменшилася за 10 років, до 2019-го, на 16%.

Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними

І нарешті, глобальна кон'юнктура, яка формує запит на інновації на світовому рівні.

ФАО прогнозує, що до 2050 року понад 90% попиту на світове виробництво продуктів харчування буде задоволено з допомогою підвищення врожайності наявних орних земель на основі результатів досліджень. У штаб-квартирі ФАО у Римі створено Управління з інновацій і платформи для обміну знаннями та інформацією щодо технологій і практик для сільгоспвиробників.

Інакше кажучи, варіант розширення посівних площ повністю виключено зі світового порядку денного – навіть заради того, щоб нагодувати 9 млрд людей, які населятимуть Землю до 2050 року й 11 млрд, які з'являться до 2100-го. Тим часом, щоб задовольнити цей попит, обсяг агровиробництва має збільшитися на 60% щодо рівня 2000 року.

Не варто ігнорувати і внесок пандемії в інноваційність сектору – перехід співробітників і бізнесів в онлайн, що підштовхнули розвиток доповненої реальності та комп'ютерного зору. COVID-19, який розірвав частину логістичних ланцюгів, змусив, зокрема, все активніше шукати їжу не в полі, а в лабораторії.

В умовах зменшення води та ґрунту (або негласного бана на їхнє інтенсивне використання), змін клімату, урбанізації та епідемічних обмежень – перших у новітній історії, але напевно не останніх, сільське господарство в пошуках рішень для подолання проблем може розраховувати лише на нові технології.

Made in Ukraine

Україна – один із світових лідерів галузі сільського господарства та провідний постачальник продовольства. На рівні держави АПК генерує до 17% ВВП і 40% експортного виторгу. Ці показники зобов'язують до лідерства й у сфері аграрних інновацій. Його прояви очевидні, хоч і зсунуті у бік найбільших гравців галузі.

Технології вже невіддільні від українського сільського господарства: своєчасне сповіщення про різку зміну погоди, ринкові котирування, формування блокчейн-ланцюжків постачань, оцифрування, розумні ферми, точне землеробство – усе це вже не «експеримент на нульовій стадії», а базові складові агробізнесу.

Природний обмежувач та уповільнювач розвитку е-агро – рівень проникнення інтернету, на щастя, в Україні є досить високим.

А рівень розвитку цифрових навичок, хоч би як цинічно це не звучало, зростає в міру зміни поколінь фермерів, спадкоємці яких народжуються вже з телефоном у руці.

Інновації не завжди помітні, але найкраще про їхнє впровадження говорить здатність і готовність змінюватися, яку демонструють усі лідери ринку. МХП все далі відходить від сировинного сегменту, мігруючи до кулінарії; АВК поєднує кондитерський ринок і високотехнологічне виробництво рослинного м'яса; «Астарта» додає до статусу найбільшого цукрозаводчика ще й потужний напрям біоенергетики та надає комплексні IT-рішення для агробізнесу.

Як свідчить проведене Mind опитування найбільших (відсікання за виторгом) гравців агросектору, більшість оцінюють вплив інновацій на галузь у діапазоні від «суттєве» до «дуже суттєве».

Серед факторів, які великий бізнес вважає визначальними для формування змін в АПК, абсолютна більшість називає цифровизацію.

На практиці це втілюється в електронний документообіг, точне землеробство, включно з дронами та БПЛА, супутникові знімки (NDVI та інші індекси), мобільні програми, Big Data-технології, чатботи тощо.

На рівні споживчих переваг майбутнє галузі визначають розвиток напряму персонального харчування, індивідуально підібраного відповідно до ДНК-аналізу, аналізу мікробіому, показників крові тощо, а також тренд флекситаріанства – заміни частини раціону тваринного походження на рослинний.

У частині держрегулювання максимальний вплив на галузь мають Green Deal EU policy і Carbon farming demands – вимоги до стійкості та зниження вуглецевого сліду під загрозою ризику втратити доступ до розвинених платоспроможних ринків. Зараз до таких належить насамперед Євросоюз, але список принципових покупців розширюватиметься.

Як наслідок, офіцер з інновацій тепер – настільки ж обов'язковий елемент у структурі великої аграрної компанії, як і агроном. У представників топ-10 у тій чи іншій формі сформовані цілі департаменти, що працюють з інноваціями, і їхні представники не дарма їдять свій хліб.

Формат роботи може різнитися, але завжди алгоритми від гіпотези до пілота детально відпрацьовані, а ролі та функціонал членів команд на кожному етапі інноваційної воронки чітко прописані. Проте, незважаючи на наявність профільного менеджера, остаточне рішення про перспективність і розвиток тих чи інновацій переважно залишається за СЕО.

Головне джерело ідей найчастіше внутрішнє – профільний департамент і співробітники. Тобто фахівці, які знають бізнес-процеси зсередини та бачать можливості для його оптимізації. Цей інтелектуальний ресурс акумулюється на платформах внутрішніх і відкритих інновацій – останні існують зазвичай у вигляді галузевих конкурсів чи пропозицій для студентів.

Середню кількість інновацій, що тестуються (деякі опитані запевняють, що тестують усі 100% ідей), вивести складно, оскільки показник істотно варіюється навіть усередині однієї компанії залежно від періоду, але дуже усереднено можна говорити про п'ять-сім пілотів на рік.

У середньому обсяг бюджету, що виділяється на інновації, опитані холдинги обчислюють одиницями відсотків від прибутку. Але здебільшого цей параметр залишається гнучким і варіюється залежно від перспективності ідеї.

Жорсткий принцип «міняйся чи помри» у наших координатах значно пом'якшений розумінням глобальної частки української сільгосппродукції на світовому ринку та складністю (або навіть неможливістю) її заміщення. Тому частина гравців може дозволити собі формальний підхід до інновацій, обмежуючись створенням профільного підрозділу у структурі та оцифровуванням документів і сервісів.

Чи зупиняться компанії на цьому, чи пройдуть весь шлях глибинних трансформацій – це й визначить їхній успіх і лідерство в майбутньому. А на рівні країни – зробить внесок у продовольчу безпеку, економічний розвиток і збереження природних ресурсів.

Портрети гравців

Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт»

Дохід, 2020 рік: 53,4 млрд грн (в т.ч. ПРАТ «МХП» 35,97 млрд грн, ПРАТ «Миронівська ПФ» 10,2 млрд грн, ПРАТ «Зернопродукт МХП» 4,3 млрд грн).

Основні інновації: зміна вектора розвитку компанії від сировинного до кулінарного; створення профільного Департаменту інновацій МХП, який розробляє, тестує та масштабує інвестпроєкти; інвестиції в нові бізнеси, наприклад ритейл і хмарні кухні; апгрейд компетенцій працівників.

Оцінка впливу інновацій на галузь: дуже суттєвий.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: варіативний, залежить від перспективності гіпотези.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: СЕО, СЕО-1, департамент роботи з персоналом, проєктний офіс, менеджери середньої ланки.

МХП активно мігрує від і так завидного статусу одного з найбільших у Європі виробників м'яса птиці до більш ризикованої, конкурентної, але перспективної ніші кулінарних бізнесів.

Важливість, яка надається цьому проєкту, наочно демонструє Кулінарний центр МХП, вартістю кілька мільйонів, відкритий у Вишневому, – інноваційний простір пропонує передові можливості для розробки нових продуктів, тестування інгредієнтів і сенсорного аналізу.

Зміни компанії відповідають трансформації споживчих запитів до їжі – саме їх у МХП вважають такими, що формують майбутнє галузі. Їжа вже в короткостроковій перспективі – не просто засіб вгамувати голод / отримати задоволення, а максимально персоніфікований функціональний ресурс, підібраний під потреби конкретної людини і здатний поліпшити якість життя й навіть розв'язати проблеми зі здоров'ям.

Стандартні параметри КБЖВ (калорії, білки, жири, вуглеводи) усе більше поступаються за важливістю вмісту нутрієнтів, мікроелементів і вітамінів, які стають повноцінною частиною раціону.

Як і загалом у бізнесі компанії, в інноваціях МХП реалізує стратегію вертикальної інтеграції та повного циклу.

Підхід до прогресу тут відпрацьовано й формалізовано: метрики пов'язані з пайплайном (кількістю) гіпотез інноваційних продуктів, сервісів і бізнес-моделей; визначено мету за кількістю пілотних запусків і впровадження успішних тестів; докладно розроблений алгоритм визначає всі кроки від гіпотези до пілота й масштабування. На кожному етапі інноваційної воронки (концепція – прототип – пілот – масштабування) працює принцип крос-команд із прописаними ролями й обов'язками кожного учасника.

За 18 місяців компанія реалізувала понад 10 пілотів, кожен з яких має наблизити перетворення одного з найбільших у країні агрохолдингів із пташниками та елеваторами на інноваційну клієнтоорієнтовану компанію, що концентрується на готовій продукції.

Якщо це вдасться, то питання про головну складову природи успіху МХП – менеджерський геній Юрія Косюка чи адмінресурс – можна вважати закритим.


«Кернел»

Дохід, 2020 рік: 83 млрд грн (в т.ч. ТОВ «Кернел Трейд» 67,4 млрд, СТОВ «Дружба-Нова» 5 млрд грн, ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО» 3,5 млрд грн)

Основні інновації: цифровизація процесів; точне землеробство, включно з БПЛА, супутникові знімки полів; Big Data-технологи; Real-time Analytics; Machine Learning

Оцінка впливу інновацій на галузь: дуже суттєвий

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, що виділяється на інноваційні розробки, від капітальних інвестицій: 1% із перспективою зростання в найближчі два роки вдвічі

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: СЕО

«Ми не боїмося змін – ми сприймаємо їх як можливості для розвитку», – йдеться в мото «Кернел». Компанія настільки вірить у користь змін, що часто ініціюють їх сама.
Серед основних здобутків у сфері інновації у «Кернелі» називають електронний документообіг. Дрібно для такого великого гравця? Тільки на перший погляд.«Цифровізація по-кернелівськи» передбачає програму обліку зерна, мобільні застосунки для агрономів, фермерів, служби безпеки, облікову систему «Книга нарядів онлайн» і Telegram-бот, через який можна погодити документ із використанням електронного підпису – і все це в повній відповідності до законодавства та з необхідною системою захисту.

Після переходу в онлайн час укладання договорів скоротився з тижня до одного-двох днів, а процес став прозорішим.

«Кернел» був першим у реалізації більшості високотехнологічних новацій в агросекторі, які сьогодні стали повсякденністю. Впровадження елементів точного землеробства в компанії стартувало ще 2011 року, також одними з перших у галузі тут почали практикувати диференційоване внесення добрив, насіння тощо й запровадили віддалений контроль і моніторинг усіх операцій в онлайне.

Понад п'ять років тому «Кернел» почав розвивати проєкт метеомоніторингу, який на сьогодні є власною мережею з кількох десятків метеостанцій. А 100% полів компанії моніторяться за допомогою супутникових знімків, коптерів та ІТ-інструментів, з якими працюють агрономи безпосередньо в полях.

Дані автоматично акумулюються, аналізуються та використовуються для формування моделей вирішення проблем у майбутньому за допомогою Machine Learning. Таким чином, історія минулих періодів дозволяє розвивати бізнес у майбутньому – визначати потенціал поля, прогнозувати врожайність, планувати логістику.
Всі ці елементи формують Digital Agribusiness (DAB) – інноваційну екосистему «Кернел».


«AB InBev Efes Україна»

Дохід, 2020 рік: 6,7 млрд грн.

Основні інновації: диджиталізація, елементи АІ, автоматизація та Big Data, B2B-платформа «ВиBEERрай», екооптимізація виробництв, перехід на нову преформу та зниження ваги пляшки.

Оцінка впливу інновацій на галузь: частково впливають.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, що виділяється на інноваційні розробки, від капітальних інвестицій: 1 млн грн.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: директор із цифрової трансформації продажів «AB InBev Efes Україна».

Як частина глобального гіганта, «AB InBev Efes Україна» рухається як у загальному інноваційному порядку денному, так і формує свої рішення.

У 2020 році компанія першою в галузі запустила B2B-платформу «ВиBEERрай», яка змінила формат взаємодії з клієнтами.

У ресторанів, кафе, торгових точок, мереж не тільки з'явилася можливість формувати замовлення на продукцію в будь-який зручний час, а й отримувати професійні онлайн-консультації по всьому асортименту. Функція особистого кабінету дозволяє формувати історію замовлень і має опцію повернення тари.

Аналогічні платформи були запущені на інших ринках присутності AB InBev. Зокрема, у Бразилії, Колумбії, Південній Африці, Росії. Вони мали доведену ефективність – запуск платформ збільшив продажі в середньому на 3%, а кількість продукції (товарних одиниць) компанії в торгових точках зросла вдвічі проти замовлень тих, хто здійснював їх через торгового представника. В Україні клієнти, які оформляли замовлення на платформі «ВиBEERрай», підвищили свої продажі більш ніж на 7%. Технології заради технологій або як модний елемент нераціональні, в AB InBev впевнені – важливий їхній економічний ефект.

Оскільки AB InBev є великим споживачем пластикової упаковки, інновації в компанії мають чітку екологічну спрямованість та мету – зниження впливу на навколишнє середовище, скорочення відходів та їхнє повторне використання.

Усі заводи компанії оцінюють спеціальну програму оптимізації VPO, за результатами якої у виробничий процес були вбудовані екологічні стимули. У межах деяких проєктів – зокрема, з виробництва екологічного пакування для бренду Corona Extra з ячмінної соломи – досягається переробка власних виробничих відходів на рівні 99%.

2020 року компанія завершила перехід усіх ПЕТ-ліній на нову легку преформу, що дозволило зменшити пластикові відходи на 7–10%.


«Астарта»

Дохід, 2020 рік: 14,7 млрд грн (в т.ч ТОВ «Зерно-Агро»трейд 4,03 млрд грн, ТОВ «Цукорагропром 4 млрд грн, ТОВ «Глобинський Переробний Завод» 2,4 млрд грн).

Основні інновації: концепція AgriChain, проєкти з енергоефективності, біоенергетика, оптимізація парку техніки, точне землеробство

Оцінка впливу інновацій на галузь: значний вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: 25%

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: CEO та топменеджмент.

Бенефіціар і співзасновник холдингу «Астарта», найбільшого в країні виробника цукру, Віктор Іванчик ніколи не шкодував ресурсів на інновації. Холдинг інвестує мільйони в енергоефективність – саме в цей напрям прямує левова частка інноваційного бюджету.

За останні п'ять років компанія щороку в середньому на 5–10% знижує витрати природного газу на переробку тонни цукрових буряків.

2014 року «Астарта» запустила в Глобиному (Полтавська область) найбільший біогазовий комплекс, який заміняє до 50% потреби Глобинського цукрового заводу в природному газі в період переробки буряків.

Такий же дбайливий підхід – і в рослинництві, де «Астарта» постійно вдосконалює свій парк сільгоспмашин, домагаючись підвищення ефективності, економії на паливі, кількості техніки, її амортизації.

Перехід на локальне внесення добрив дозволив зменшити витрати, а диференціальний підхід залежно від потенціалу поля – планомірно нарощувати врожайність.

Технологічні підходи, що реалізуються в компанії, блискуче довели свою ефективність на прикладі самої «Астарти», яка традиційно очолює рейтинги ефективності за показником прибуток/гектар, і кілька років тому IT-напрям було виділено в окремий бізнес.

Концепція AgriChain – комплексна система IT-рішень, що оптимізує роботу всіх напрямів діяльності підприємства, стала доступна й іншим гравцям ринку. Вона передбачає повну інтеграцію з обліковою системою 1С, системою GPS-моніторингу, супутниковими та метеорологічними даними, які консолідуються в системі для аналізу й ухвалення ефективних рішень і використовуються як частина бізнес-процесів.

Модуль AgriChain Land працює на ділянках загальним розміром 250 000 га й керує всією площею земельного банку компанії «Астарта-Київ».

Економічний ефект від запровадження продукту, за оцінками компанії, – 3,7 млн грн.


Syngenta

Дохід, 2020 рік: 9,99 млрд грн.

Основні інновації: інвестиції в запуск нових продуктів із мінімальним впливом на ґрунт; зниження залишкового вмісту ЗЗР у сільськогосподарській продукції та навколишньому середовищі; інвестиції в зниження викидів вуглецю; запуск Digital Innovation Lab; 3D «поля інновацій».

Оцінка впливу інновацій на галузь: значно вплинули.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій**: 5%.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: CEO, директор з маркетингу, директор зі стратегії.

**Оцінка експертів.

Компанія Syngenta – один із лідерів світового агробізнесу як у виробництві засобів захисту рослин, насіння та гібридів, так і в науково-дослідній діяльності. І вже зважаючи на цей статус невід'ємна від інновацій.

2020 року компанії – спільно з іншими гравцями галузі – вдалося домогтися зняття заборони на імпорт в Україну зразків ЗЗР і добрив для наукових досліджень, і цим вивести нашу країну з «хімічного гетто», відкривши доступ до інновацій.

Будучи гравцем сільського господарства, яке змінюється під впливом змін клімату та цілей сталого розвитку, Syngenta задекларувала новий підхід у своїй діяльності, який передбачає розробку нових продуктів з урахуванням принципів сталості. Компанія прагне знижувати залишковий вміст ЗЗР у сільськогосподарській продукції і навколишньому середовищі та запобігати ерозії ґрунтів, а також інвестиції у ті сфери, які є найважливішими для аграріїв і довкілля.

2019 року Syngenta оголосила, що протягом наступних п'яти років буде виділено $2 млрд на те, щоб допомогти сільгоспвиробникам підготуватися і впоратися зі щораз більшими загрозами, спричиненими зміною клімату. Сама компанія планує до 2030-го знизити обсяги викидів вуглецю принаймні на 50%.

2018 року компанія відкрила в Києві лабораторію Digital Innovation Lab, яка створює цифрові продукти широкого спектру у сфері веброзробок, big data, мобільних застосунків та об'єднує аgritech-стартапи, аграріїв і фахівців.

У період пандемії успіхи в цифровізації Syngenta проявилися повною мірою, коли вона перезапустила свій проєкт «Поля інновацій» презентацію новинок сортів, гібридів і нових технологічніих рішень онлайн, не втративши при цьому ні наочності, ні ефективності. Гуляючи віртуальним полем, створеним за допомогою 3D-технологій, користувач може збирати інформацію у свій «кошик», а після виходу із системи, його вміст надходить йому на електронну пошту.


АВК

Дохід, 2020 рік: 1,4 млрд грн (в т.ч. ТОВ «АВК Конфекшінері» 1,14 млрд грн).

Основні інновації: диджиталізація, оптимізація виробництв, трансформація бізнес-моделі, вихід на ринок м'яса на рослинній основі.

Оцінка впливу змін у галузі на компанію**: значно вплинули.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: н/д, компанія відмовилася заповнювати анкету.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: СЕО.

**Оцінка експертів.

«Інновації – це не продукт і не послуга, а світогляд, який формується у вигляді стратегії і в кожному мікропроцесі вашого бізнесу» – так звучить одна з найцитованіших цитат засновника кондитерської компанії АВК Володимира Авраменка.

Сам він порівнює можливість запускати інноваційні продукти із виробництвом ракет. Авраменко одним із перших зосередився на продажах в інтернеті, коли це ще не було мейнстримом, а фірмові магазини солодощів доповнили опцією «випити свіжозавареної кави».

Останні кілька років АВК проходить шлях трансформації від не дуже великої, але моноспрямованої кондитерської компанії – в продуктову корпорацію, що працює на нових ринках. І проходить його ударними темпами, аналізуючи харчування людей, відстежуючи тренди та використовуючи інновації.

Відповіддю на дослідження споживчих переваг стали інвестиції АВК у виробництво продуктів здорового харчування – мультизлакові батончики Brunch, безглютенові бісквіти у вигляді цукерки Intento та рослинне м'ясо Dreameat.

Також у планах – виробництво питних суперфудів і розширення лінійки продукції з рослинного м'яса: чебуреки, курячі котлети, долма та млинці. Уже в короткостроковій перспективі має бути реалізовано проєкт будівництва заводу з виробництва сировини для виготовлення м'яса.


Roshen

Дохід, 2020 рік: 18,05 млрд грн (в т.ч. ДП «КК «РОШЕН» 17,4 млрд грн).

Основні інновації: оптимізація виробництв; поліпшення рецептур, інвестиції в упаковку; програми енергоефективності.

Оцінка впливу змін у галузі на компанію**: частково вплинули.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій**: 10%.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: CEO.

**Оцінка експертів.

Основний напрям найбільшого в Україні та 29-го у світі виробника кондитерських виробів – це удосконалення наявних рецептур, розробляння нових, впровадження технологій, деякі з яких не мають аналогів в Україні.

Інновації пов'язані, зокрема, з оптимізацією інгредієнтів і зменшенням їх втрат під час виробництва. Наприклад, компанія впровадила особливий спосіб обсмажування какао-сировини, що дозволяє зберегти більшу кількість какао-олії. Ще один приклад: удосконалення конструкції обладнання дозволило досягти легшого проходження шоколадної маси через камеру подрібнення та завдяки цьому скоротити енергоспоживання.

Кондитерські вироби складно поєднати з трендом на здорове харчування, але Roshen це вдається. У деяких рецептурах борошняних кондитерських виробів використовується фруктово-овочева основа, що дозволило підвищити їхнє споживання, зокрема й адептами ЗСЖ.

Інноваційні трансформації пройшла й сама компанія, об'єднавши завдяки проєкту ERP-рішення ще недавно розрізнені елементи управління в єдину корпоративну систему, уніфікувавши та оптимізувавши бізнес-процеси.
Джерело інновацій у великих корпораціях традиційно внутрішнє, але Roshen відкрита й до ідей ззовні та інвестує в таку практику. У межах проєкту «До вершин із ROSHEN» компанія підтримує вищі навчальні заклади – зокрема, на базі Львівської політехніки створено інноваційний простір, де практикуються нові прогресивні підходи до викладання і який виступає хабом і місцем генерації ідей.


«Ерідон»

Дохід, 2020 рік: 24,3 млрд грн (в т.ч. ТОВ «Фирма Ерідон» 15,3 млрд грн, МПП Фірма «Ерідон» 6,86 млрд грн, ТОВ «Ерідон Тех» 1,16 млрд грн).

Основні інновації: пошук найефективніших технологічних рішень, підбір індивідуальних програм для клієнтів, організаційна трансформація компанії

Оцінка впливу змін у галузі на компанію**: частково вплинули

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій**: 5%

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: CEO

**Оцінка експертів.

Найбільший у країні дистриб'ютор насіння, добрив і засобів захисту рослин «Ерідон» орієнтується на максимальну персоніфікацію своїх послуг.

Компанія реалізує підбір індивідуальних програм захисту та харчування сільгоспкультур залежно від географічних і погодних особливостей кожного окремого сезону агровиробництва. На тлі змін клімату й розширення зони ризикованого землеробства це не просто прояв клієнтоорієнтованості, а й необхідність.

«Ерідон» – один із найактивніших селекціонерів і дослідників сільгоспкультур, масштаби напрацювань якого можуть позмагатися з Національною академією аграрних наук.

Створивши ще 2010 року відділ технологічної підтримки, компанія проводить випробування та дослідження продуктів для вирощування основних сільськогосподарських культур – сьогодні ці експерименти щорічно охоплюють понад 300 локацій по всій території України. «Ерідон» шукає найбільш економічно ефективні технології, досліджуючи системи харчування, захисту сільгоспкультур та їх поєднання.

Структура самого «Ерідона» також постійно вдосконалюється та трансформується. В окремі компанії було виділено «Ерідон Тех», що спеціалізується на торгівлі сільгосптехнікою, та «Ерідон Буд», що надає послуги з будівництва сільгоспоб'єктів. У 2021 році розпочато створення об'єднаних центрів промислових випробувань.


«Сандора»

Дохід, 2020 рік: 10,8 млрд грн (ТОВ «Сандора» 10,34 млрд грн, ПРАТ «ВБД Україна» 0,49 млрд грн)

Основні інновації: запуск лінійки соків із високим вмістом клітковини як відповідь на тренд ЗСЖ, прогресивні підходи в маркетингу, впровадження енергоефективних технологій

Оцінка впливу змін у галузі на компанію**: частково вплинули

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій**: 5%

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань**: керівник національного офісу, але стратегія узгоджується з регіональним офісом Східної Європи

**Оцінка експертів.

Будучи «дочкою» однієї з найбільших світових корпорацій провідний виробник соків в Україні – компанія «Сандора» має фору в доступі до інновацій і перебуває в авангарді світового порядку денного.

Ще 2018 року компанія повною мірою реалізувала запит на тренд здорового харчування, запустивши серію соків і нектарів «Фрукти цілі», у виробництві яких застосовувався спосіб переробки фруктів і ягід, що зберігає їхню клітковину та природну користь.

Інноваційна технологія особливого способу подрібнення м'якоті на часточки різного розміру дозволяла зберегти в одній упаковці яблучного соку (950 мл) таку саму кількість м'якоті, як чотири цілих яблука вагою 132 грами кожне. Клітковина рослинної їжі сприяє правильному травленню і детоксикації організму, а також практично не містить калорій, що знайшло відгук у адептів здорового способу життя, а також людей, націлених на зменшення споживання цукру.

Так само відповідально виробник підійшов і до організації виробничого процесу, впроваджуючи енергозберігаючі технології та скорочуючи споживання електрики й води. Миколаївський офіс PepsiCo (саме там розташовані потужності «Сандора») отримав нагороду «Зелений офіс» на III Міжнародному екологічному форумі Green Mind, а компанія PepsiCo посіла 1-е місце в національному конкурсі «Екологічна якість і безпека».


Nestle

Дохід, 2020 рік: 13,47 млрд грн ( в т.ч. ТОВ «Нестле Україна» 9,5 млрд грн, АТ «ЛКФ «Світоч» 2,56 млрд грн).

Основні інновації: інструментарій віртуалізації та доповненої реальності: «віддалений робочий стіл», Smart-окуляри та камери з 360-градусним оглядом; вихід на ринки веганських продуктів, великі інвестиції в пошук рішень щодо створення ринку вторинного пластику.

Оцінка впливу інновацій на галузь**: значно вплинули.

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так.

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій**: 15%.

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань**: стратегія узгоджена на рівні глобального офісу, операційний контроль здійснюють регіональні менеджери.

**Оцінка експертів.

Найбільший у світі виробник продуктів харчування компанія Nestle шукає вирішення одного з найскладніших завдань у харчовій індустрії – як переробити пластик, щоб він був придатний для використання в упаковці продуктів харчування.

2020 року компанія оголосила, що інвестує 1,68 млрд євро в розробку інноваційного пакування, зокрема, повністю перероблюваної пластмаси для харчопрому. Паралельно було засновано венчурний фонд із капіталом у 232 млн євро для інвестування в стартапи, що спеціалізуються в галузі GreenTech. Компанія підтримує дослідження щодо створення нових матеріалів, систем повторного використання та рішень з переробки.

Nestle, яка генерує величезну кількість упаковки, прийняла зобов'язання до 2025 року зробити її 100%-во придатною для вторинної переробки або повторного використання (зараз частка екологічного пластику на підприємствах компанії – 64%).

Компанія давно й успішно використовує BigData, технології АІ, автоматизації та прогнозної аналітики. Але пандемія стимулювала справжній технологічний прорив, коли Nestle впровадила у свою діяльність інструментарій віртуалізації та доповненої реальності. Це, зокрема, так званий віддалений робочий стіл, Smart-окуляри, камери з 360-градусним оглядом тощо.

Завдяки їм експерти можуть вирішувати екстрені завдання без присутності безпосередньо на виробництві. Так, на заводі Nestle в Шуанчені, Китай, за допомогою експертів, що перебувають в іншій країні, дистанційно була змонтована абсолютно нова лінія з виробництва дитячого харчування.

Група R&D-експертів із Великобританії дистанційно допомогла змінити конфігурації та практично протестувати нові форми вафель KitKat. Заводи в Колумбії та Еквадорі були відремонтовані з дистанційною експертизою.

Також Nestle, хоч і із запізненням, але не залишилася осторонь практично обов'язкового для будь-якого транснаціонального харчового бізнесу напряму – у 2021 році був запущений бренд рослинного молока Wunda і випущений перший веганський батончик KitKat.

Методика

Disrupt Innovation Index – дослідження готовності компаній зустріти зміни на їхньому ринку через вплив інновацій.

(Mind використовує поняття «дизрапт», а не переклади «порушення», «розрив», «збій» саме для позначення руйнівного впливу інновацій на традиційні ринки).

Дизраптори змінюють ринок із допомогою радикального впливу на галузь: створення нового ринку, створення нового продукту, підвищення ефективності, оптимізація витрат тощо.

Україна дуже неоднорідно розвивається, деякі галузі є проривними навіть за світовими мірками, інші використовують технології радянських часів.

Згідно з опитуванням, проведеним Accenture серед 3269 компаній у 2018 році, 93% керівників розуміли, що їхня галузь зазнає руйнування під впливом інновацій, але лише 20% зазначили, що готові до цього.

Дослідження Accenture показує, що різні сегменти промисловості в одному секторі можуть зазнавати різних періодів збою. Візьміть автомобільний сегмент, де такі тенденції, як електрифікація, спільне використання автомобілів та автономне керування змінюють бізнес-модель для виробників автомобілів швидше, ніж для постачальників. Як наслідок, поточний рівень збоїв для автовиробників значно вищий, ніж у секторі запчастин та обладнання.

Щоб визначити, наскільки готовий до дизрапту український бізнес, Mind провів опитування українського бізнесу про готовність до інновацій. Ми проаналізуємо понад 100 компаній у 10 галузях, у яких розглянемо 26 факторів, що дозволяють оцінити, наскільки компанії готові до викликів галузі за такими категоріями: інфраструктура роботи з інноваціями; бюджет, який компанія інвестує в інновації; готовність до змін; відкритість до нового; наявність працюючих та запланованих до запуску інновацій, що відповідають на основний виклик.

А також ми на базі дослідження Accenture проведемо опитування експертів галузі та проаналізуємо 15 факторів, що дозволить оцінити галузі як за поточним рівнем дизрапту, так і схильністю до дизрапту в майбутньому (розподіл на графіку вище).

Завдання індексу – дослідити, яких саме зміни зазнає кожна галузь, на якому етапі розвитку дизрапту вона знаходиться, хто є найбільшим драйвером дизрапту та як традиційні компанії пристосовуються до нього.

Для розрахунку індексу спочатку визначається стан галузі, за рівнями Susceptible/disrupted, залежно від стану галузі визначається індекс інноваційності підприємств. Для розрахунку використовуються анкети, заповнені компаніями та оцінки незалежних експертів і редакції про готовність компаній відповідати викликам дизрапту.

Як читати результати індексу

Вертикальна шкала показує, де компанія знаходиться на поточному рівні дизрапту на ринку. Якщо ближче до низу – то готовність та інфраструктура для компанії важливіша, якщо ближче до верхньої частини – компанії потрібні вже працюючі та заплановані для запуску інновації.

Горизонтальна шкала визначає схильність компанії до майбутніх руйнувань. При цьому йдеться не лише про вплив інновацій і дизрапту на бізнес, а й про готовність компаній змінюватись.

Формально місце компанії в площі координат можна віднести до одного з чотирьох квадратів, де лівий нижній означає, що компанія недостатньо докладає зусиль для відповіді дизраптам, а також надто впевнена в собі та недостатньо сприймає загрози.

У свою чергу перебування компанії в правому верхньому квадраті означає, що компанія докладає значних зусиль для відповіді дизраптам, але недостатньо впевнена в собі та сприймає загрозу дизрапту в майбутньому як суттєву.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS