Discuss Discuss
Mind Disrupt Innovation Index 2021: телеком-індустрія «мужньо проспала» першу загрозу, тепер надолужує

Mind Disrupt Innovation Index 2021: телеком-індустрія «мужньо проспала» першу загрозу, тепер надолужує

На які інновації роблять ставку мобільні оператори та інтернет-провайдери

Этот материал также доступен на русском языке
Mind Disrupt Innovation Index 2021: телеком-індустрія «мужньо проспала» першу загрозу, тепер надолужує
Фото: depositphotos

Mind спільно з платформою Reactor.ua підготував перший в Україні Disrupt Innovation Index – дослідження готовності компаній зустріти зміни на їхньому ринку через вплив інновацій. Індекс не є змаганням чи рейтингом найінноваційніших компаній.

Його завдання – проаналізувати, наскільки великі гравці готові до викликів, як інновації впливають на бізнес і чи зможуть сьогоднішні лідери вижити в майбутньому.

Дослідження охоплює понад 50 найбільших українських компаній у восьми галузях української економіки. Банки, металургія, енергетика, АПК, транспорт, телекомунікації, фармацевтика, ритейл, споживчі ринки, нерухомість – на думку експертів KPMG в Україні, саме ці галузі найближчими роками будуть більш схильні до змін. Уже сьогодні там з'являються нові гравці, нові бізнес-моделі, нові правила, які впливають на розподіл сил на ринку.

У кожній із цих індустрій редакція відібрала від 5 до 12 компаній, які є лідерами ринку за обсягом виторгу. Minспільно з Reactor.ua провів анкетування й інтерв'ювання компаній, а також незалежних експертів.

У першому матеріалі представляємо Disrupt Innovation Index однієї з найтехнологічніших галузей – телекому.

Портрет індустрії

«Припиніть повторювати мантру: ми не повинні бути «тупою трубою». Це чудова ніша. Якщо мобільні оператори та інтернет-провайдери залишаться якісною «трубою» передачі голосу й даних – вони виживуть», – кілька років тому наголосив представник RIPE NCC Алекс Семеняка на профільній конференції.

Тоді зі спікером погодилися не всі експерти. Ця суперечка триває й досі.

Mind Disrupt Innovation Index 2021: телеком индустрия «мужественно проспала» первую угрозу, теперь догоняет

Безхмарні часи для операторів скінчилися з появою перших месенджерів. Саме вони стали найпотужнішим дизраптом для основного бізнесу великої трійки. Поки мобільні оператори розгойдувалися, Viber&Co майже «поховали» дохідну нішу SMS у В2С, «під'їли» виручку від роумінгу й міжнародного зв'язку. Пізніше почали перетягувати на себе голосові послуги і на внутрішньому ринку.

Спочатку мобільні оператори намагалися симетрично відвойовувати свою територію: запускати аналогічні продукти. «Але цей виклик індустрія мужньо проспала», – згодом зазначив президент «Київстар» Олександр Комаров.

Зараз живою на ринку залишилася тільки BiP Turkcell («мати» lifecell): 2 млн скачувань з України, понад 70 млн – у світі. Veon («мати» «Київстар») запустив свій однойменний месенджер 2016 року.

Тоді глава холдингу Жан-Ів Шарльє заявляв, що Veon щорічно спрямовуватиме на розвиток платформи по $100 млн. 2019 року проєкт звернули з туманним поясненням: «Причиною закриття Veon стало усвідомлення того факту, що різні країни, у яких працюють оператори групи, мають різні потреби».

Проте битву оператори таки виграли. Завдяки не інноваціям, а найпростішому рішенню: запуску пакетної тарифікації. Абонент може взагалі не користуватися SMS або голосовими послугами, але фіксовану плату зобов'язаний внести. Зараз на ринку мало пакетів лише з інтернетом. Але, навіть якщо їх буде забагато, абонплата навряд чи серйозно поступатиметься тарифам «усе включено».

Водночас гіркий досвід із месенджерами спонукав гравців прогнозувати можливі дизрапти та не відкладати набезрік експерименти з інноваціями. Їх умовно можна розподілити на дві групи: інвестиції у більш продуктивні рішення і технології для збереження стійкості та зростання основного бізнесу, тестування нових ніш для знаходження «нафтових свердловин».

Поки що за обсягом інвестицій та успішністю проєктів лідирує перша група. Гравці чудово усвідомлюють, що без технологічного оновлення ядра бізнесу вони дуже швидко втратить частку ринку або їх взагалі викинуть за борт, наприклад, як «Інтертелеком».

За останні шість років мобільні оператори вклали в розвиток своїх мереж понад 65 млрд грн. Більшість цих «вливань» пішла в 4G. Для утримання та залучення абонентів гравці наввипередки запускають модні «фішки» (eSIM, VoLTE тощо), експериментують із зачатками AI (чат-ботами).

Інтернет-провайдери поступово позбавляються застарілих технологій і переводять свої мережі на оптику, заманюють абонентів гігабітним інтернетом, збільшують пропускну здатність для комфортного користування Zoom, MS Teams, Google Meet віддалено. У результаті поки що маржа EBITDA основного бізнесу залишається дуже пристойною: у мобільних операторів – 50–68%, провайдерів – 40–45%.

Промацувати нові ніші – Big Data, ОТТ, хмарні сервіси, IoT, MFS (мобільні фінанси), кібербезпека – гравці розпочали близько трьох років тому. Дизраптом, точніше, драйвером, став успішний досвід великих іноземних колег.

Поки що гарну динаміку зростання в Україні показують три перші ніші. Хоча оператори досі не розголошують фінансових результатів в абсолютних цифрах. Як і обсяг інвестицій у запуск і просування цих продуктів. А в ніші мобільних фінсервісів може повторитись історія з месенджерами. У конкуренції з Приват24, monobank тощо мобільні фінанси в найкращому разі зможуть перетягнути на себе дуже вузькі сегменти ЦА.

«Оператори давно хочуть перестати бути лише інфраструктурою та монетизувати свою базу. У багатьох виникає ілюзія, що можна легко й швидко завдяки величезній клієнтській базі запустити будь-який новий бізнес. Наприклад, банківський. Але річ у тім, що власна клієнтська база не означає, що клієнт належить компанії. А чи стане він так само активно користуватися банківськими послугами оператора, як і стільниковим зв'язком – велике питання», – нещодавно зазначив в інтерв'ю Mind CEO Юнекс Банк Іван Світек.

Оператори розраховують, що найбільш «золотоносною житловою» в майбутньому стане IoT, зокрема Smart City. Гравці почали запускати спеціальні мережі для інтернету речей ще 2019 року. Але поки що не можуть похвалитися великою кількістю клієнтів. Україна дуже довго «запрягає». З цієї причини оператори відтягують запуск 5G.

Загалом же опитані Mind експерти (директор з інновацій Kreston Ukraine Тарас Думенко, партнер EnC Анатолій Фроленков, телеком-консультант Роман Хіміч, СЕО Eurotel Communication Олена Мініч) вважають, що телеком зміниться під впливом технологічних інновацій. У найближчі два-три роки основними драйверами будуть IoT, 5G, приватні мережі, кібербезпека, Big Data, децентралізований web, space інтернет, AI, віртуальна й доповнена реальність.

Mind Disrupt Innovation Index 2021: телеком индустрия «мужественно проспала» первую угрозу, теперь догоняет

Портрети гравців

Mind відібрав шість найбільших телеком-компаній за обсягом річного обороту. Видання не внесло до списку «Тріолан»: ця велика компанія, по суті, є «спільнотою» ФОП, підрахувати загальний виторг яких важко.

«Київстар»

Виторг, 2020 рік: 25 млрд грн

Основні інновації: Big Data, ОТТ, хмарні сервіси, кібербезпека, MFS

Оцінка впливу інновацій на галузь: суттєвий вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, що виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: відмовилися відповідати

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: директор із корпоративної стратегії

Під час анкетування Mind у «Київстар» розповіли, що компанія має чітку процедуру ухвалення рішення про запуск нової послуги або продукту з визначенням відповідальних осіб: «Також є KPI, обов'язковий моніторинг і порівняння показників, які були закладені в бізнес-кейсі, з реальними показниками практично».

У компанії працює близько 400 IT-фахівців, які здійснюють тестування та розробляють інновації.

2021 року нові ніші «принесуть» оператору 2% від загального доходу, або близько 600 млн грн. «З одного боку, я дуже задоволений. З іншого – 2019 року ми запланували досягти 5% до 2022-го. Сподіваюся, наступного року дотягнемо до 4% від загальної виручки», – заявив президент «Київстар» Олександр Комаров на нещодавній пресконференції.

Найбільшу динаміку у В2В-сегементі за рік показали хмарні послуги: Azure (+1098% у доходах, +333% за кількістю клієнтів), Microsoft Office 365 (+239% та +348% відповідно), а також Big Data (+148% та +107%). У В2С добре злетіла ОТТ-платформа «Київстар ТВ». «Сьогодні ми в трійці лідерів із надання послуг платного телебачення разом із MEGOGO та «Воля», – запевняє Комаров.

Яка маржинальність нових послуг? «Дуже різна в кожному продукті. Наприклад, маржа дата-центру в рази менша, ніж у мобільного телекому. А в MFS наша комісія – майже чиста EBITDA, тому що там не дуже великі поточні витрати, хоча потрібні інвестиції в платформні рішення та партнерство», – раніше розповідав Mind президент компанії.

Оператор продовжує інвестувати в інновації та поки що не збирається відмовлятися від низькомаржинальних послуг.

«Сьогодні базова цінність класичних телеком-послуг нівелюється у свідомості клієнта. Споживання мобільного зв'язку нагадує користування електрикою: про нас згадують коли нас немає (щось зламалося або клієнт відчув, що в нього не та швидкість). І нас одразу готові «розіп'яти». А за допомогою нових послуг ми хочемо розширювати свою цінність. Наприклад, коли в пакеті з базовою цінністю пропонуєш клієнту, скажімо, електронний документообіг StarDocs – він цінує нас набагато більше. Стає нашим партнером, не реагує на потенційний демпінг колег», – раніше пояснював Комаров. 


«Vodafone Україна»

Виторг, 2020 рік: 17,3 млрд грн

Основні інновації: IoT, Big Data, хмарні послуги, MFS

Оцінка впливу інновацій на галузь: суттєвий вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: у межах бюджетів у розвитку та запуск нових продуктов

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: директор зі стратегії

Крім дочірньої компанії IT SmartFlex, над запуском інновацій у «Vodafone Україна» працює кілька підрозділів: «Крос-функціональні scrum-команди створюють Big Data-продукти. Є підрозділи, що впроваджують IoT-, фінтех-рішення, цифрову трансформацію бізнесу. Також створено проєктний офіс, до якого надходять пропозиції від співробітників щодо оптимізації наявних процесів у компанії», – розповідають у Vodafone.

Перед командами стоять KPI з якісного розвитку продуктів, результати оцінюються в системі бонусів. Обсяг інвестицій у нові ніші та їхні фінрезультати в компанії поки що не розголошують.

Найбільша кількість «гучних» проєктів у «Vodafone Україна» у ніші IoT. Наприклад, цього року оператор запустив для Ferrexpo «розумний» кар'єр – першу в Україні приватну мережу LTE.

У кар'єрі Єристівського ГЗК працюють 19 базових станцій. Поки що до них підключено три дистанційно керовані бурові установки. Якщо експеримент вдасться – на дистанційне управління переведуть і самоскиди, також до мережі підключать усю техніку з комп'ютерами та водіями на борту. А надалі приватну мережу збудують у кар'єрі Полтавського ГЗК.

Перша приватна мережа 5G також з'явилася в Україні з подачі Vodafone та Ericsson. Її розгорнули на заводі «Корум Світло шахтаря» (ДТЕК Енерго). Нещодавно там протестували IoT-рішення для віддаленого керування електромобілями через 5G. «Інновація дозволяє замінити традиційну виробничу лінію безпілотними візками, що програмуються під потреби конкретного підприємства, та оптимізувати процес виробництва», – пояснював оператор.

У ніші інтернету речей Vodafone також просуває IoT Monitor для бізнес-клієнтів. Рішення допомагає контролювати роботу М2М SIM-карт (активна/не активна), спробу використовувати SIM-карту в сторонньому пристрої, налаштовувати оповіщення про втрату зв'язку, досягнення ліміту трафіку.

Друга пріоритетна інновація – Big Data. «Сьогодні з використанням цієї технології ми не лише розв'язуємо власні завдання (поліпшення клієнтського досвіду, оптимізація роботи мережі тощо). Big Data уможливила реалізацію багатьох проєктів Smart City та «Держави в смартфоні». Ці самі інструменти використовуються у боротьбі з пандемією COVID-19. Також досить широке застосування Big Data знайшли собі бізнес-клієнти», – розповідають у компанії.

За 2020 рік доходи оператора у Big Data зросли на 81%. Дані 2021-го не відомі. «У нас чудова маржинальність у цій ніші. Не встигаємо обробляти всі запити, які приходять від клієнтів із ритейлу, банківської сфери, міст тощо. Вірю, що в найближчі два-три роки Big Data стане гарною точкою зростання доходів»,– раніше розповідала гендиректор «Vodafone Україна» Ольга Устинова.


lifecell

Виторг, 2020 рік: 6,8 млрд грн

Основні інновації: Big Data, IoT, розумна телефонія, кібербезпека, MFS

Оцінка впливу інновацій на галузь: суттєвий вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, що виділяється на інноваційні розробки, від капітальних інвестицій: відмовилися відповідати

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: Офіс стратегії

«Вирішили зробити ставку на розвиток власних продуктів. Щоб компанія була стійкою, трималася не на глиняних ногах, а стала колосом на ринку – потрібно інвестувати у внутрішній R&D. Далі народилася ідея створення крос-функціональних платформ, переходу на Agile-підхід і стислі строки ітерації розробки, щоб наші клієнти не очікували рішення пів року – рік, а могли оперативно отримати необхідний функціонал», – нещодавно пояснював Mind керівник відділу рішень для корпоративного бізнесу lifecell Євген Кураченко.

У lifecell запуск інновацій курує Офіс стратегії, а їхню розробку здійснює R&D.

Виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджі вважає, що його компанія оперативно реагує на дизрапти: «Ми були першим оператором, який публічно протестував 5G; почав надавати IoT-послуги; запустив eSIM; провів інтеграцію з monobank, ПриватБанком і НБУ та їхніми банками-партнерами; створив платформу для таргетованого розсилання повідомлень Omnicell. Під час пандемії компанія не тільки швидко адаптувалася до нових реалій, збільшила кількість своїх цифрових послуг для індивідуальних і корпоративних клієнтів (Busuu, Screen, профіт тощо), але вперше у своїй історії вийшла на прибуток».

В IoT-ніші lifecell залишається єдиним оператором, який запропонував клієнтам на вибір дві технології інтернету речей (LoRaWAN та NB-IoT). Колеги по ринку просувають лише другу. Зараз оператор має близько десятка IoT-кейсів.

Наприклад, на базі LoRaWAN у Чернігові працюють «розумні» сміттєві баки. «Кіровоградгаз», «Львівобленерго» використовують прилади дистанційної передачі показань лічильників. На парковках ТЦ Art Mall та «Ашан Україна» встановлені ліхтарі із сенсорами, що реагують на рух і рівень освітленості.

У ніші Big Data в lifecell понад 40 великих клієнтів із різних індустрій: фінансів, роздрібної торгівлі, логістики, страхування тощо. Наприклад, учасники асоціації ЕМА (до неї належать понад 70 банків, платіжних і фінансових компаній) замовляють в оператора фінансовий і маркетинг-скоринг. За останній рік lifecell збільшив доходи у Big Data вчетверо. Фінрезультати в абсолюті та обсяг інвестицій із цієї та інших ніш компанія не розкриває.

Також у переліку пріоритетних інновацій – платформа Bizcell. На ній розвиваються продукти розумної телефонії: Fixed Mobile Convergence, SIP та vPBX. У цій ніші в оператора – 52% зростання доходів за рік і тисячі клієнтів: охоронні холдинги, готелі, клініки, агенції нерухомості, великі кол-центри та інші.


«Укртелеком»

Виторг, 2020 рік: 5,4 млрд грн

Основні інновації: GPON, хмарні послуги, кібербезпека, Fixed Mobile Convergence

Оцінка впливу інновацій на галузь: часткове

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: ні (проєктно-орієнтований процес)

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: 10%

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: керівник дирекції стратегії та розвитку бізнесу

«У нас є проєктно-орієнтований процес із пілотування та масування нових технологій і сервісів. Після ухвалення рішення про масштабування інновацій у KPI працівників потрапляють конкретні цілі у функціональному/територіальному розрізі для досягнення очікуваних ефектів від запровадження таких інновацій», – зазначив директор дирекції стратегії та розвитку бізнесу «Укртелеком» Ігор Яремчук.

Водночас головний виклик «Укртелекому» – не в запуску нових ніш. Для виживання компанії важливо апгрейдити основний бізнес: дотягнутися до конкурентів за якістю мережі. 2019 року УТ запустив масштабний проєкт модернізації своєї застарілої інфраструктури. За 9 місяців 2021-го проклав понад 8000 км оптики, 2020-го – близько 10 000 км, 2019-го – 4000 км. Поки що на оптику перейшли близько 230 000 абонентів (загалом у компанії близько 900 000 клієнтів ФШСД).

У місцях, де з прокладанням оптики поки що «біда», УТ спробував запустити нестандартну для ринку інновацію: запропонував партнерство «оптичним» конкурентам. Поки що відомо про один успішний проєкт з одеським провайдером SOHONET, який отримує плату за кожного абонента, підключеного до УТ з використанням його мережі.

«Для абонента «Укртелекому» – це можливість збільшити швидкість з 20 Мбіт/с (за технологією АDSL) до 1 Гбіт/с (за технологією GPON). Для провайдера-партнера – можливість задіяти потужності, що простоюють уже побудованої мережі», – раніше пояснював Mind Яремчук.

Водночас компанія тестує нові ніші. Одна з інновацій – запуск SaaS-рішень на базі хмарних сервісів Microsoft Office 365. Під час пандемії компанія запропонувала В2В-клієнтам пакети з інструментами для відеоконференцій (Skype for Business, MS Teams), електронної пошти (Microsoft Exchange); спільної роботи з документами (SharePoint); набір ліцензованих програм MS Office (Word, Excel, Outlook, PowerPoint, OneNote, OneDrive). Фінансові показники цієї та інших ніш не розголошуються.

Також УТ вкладає в кібербезпеку, просуваючи дві послуги. «Кіберзахист. Анти-DDoS» торік зросла на 51% у доходах. Ще «Укртелеком» запустив комплекс антивірусних рішень для захисту ІТ-інфраструктури на базі Bitdefender SRL.

«Залежно від версії продукту клієнт отримує повноцінний захист від зовнішніх кіберзагроз: спаму, шкідливих програм шифрувальників-здирників, класичних і нестандартних маловідомих вірусів, фішингу, хакерських зламів вебкамер, програм-шпигунів тощо», – пояснюють у компанії .

Ще один – дуже далекий від телекому напрям – вихід на ринок продажів електроенергії. На початку 2021 року компанія заявила про запуск власної мережі зарядних станцій для електромобілів UTrecharge та однойменного мобільного застосунку.

В УТ новацію пояснили бажанням ефективно використати ресурси компанії, що вивільняються внаслідок модернізації інфраструктури: «Сучасне телеком-обладнання набагато компактніше й не потребує настільки великого обсягу електроенергії, як раніше. Отже, її надлишок тепер зможуть використати власники електрокарів. «Укртелеком» вважає цей напрям перспективним і з погляду підтримки технологій, які не шкодять навколишньому середовищу».

Зараз у мережі – 52 заправки на території Києва й області, а у застосунку понад 700 завантажень.


«Датагруп»

Виторг, 2020 рік: 4,52 млрд грн (сумований дохід «Датагруп» – 1,28 млрд грн, «Воля Кабель» – 2 млрд грн, «Київські телекомунікаційні мережі» – 299,7 млн грн, «Телесвіт» – 888,6 млн грн, «Віа медіа» – 47,9 млн грн).

Основні інновації: кібербезпека, ОТТ, хмарні послуги, рішення для безпечного супутникового зв'язку в зоні АТО, супутниковий зв'язок для мобільних банківських відділень, телемедицина, «Безпечне місто».

Оцінка впливу інновацій на галузь: суттєвий вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: так

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: відмовилися відповідати

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: заступник генерального директора

Основний виклик «Датагруп» після покупки Volia – технологічне оновлення мережі. Компанія інвестує в проєкт $20 млн. Вендором стала Cisco. На думку СЕО «Датагруп» і Volia Михайла Шелемби, після завершення проєкту мережа стане однією з найгнучкіших на телеком-ринку України. «Модернізація мережі закладе основу для зростання бізнесу на 10 років: дозволить впроваджувати різноманітні інноваційні послуги та залучати нових клієнтів у корпоративному, державному та приватному секторах», – повідомив Шелемба.

Більш точкові інновації в компанії курирує окремий департамент. Також у «Датагруп» є R&D, який працює над нестандартними завданнями. «Наприклад, розробляє встановлення систем відеоспостереження на вежах, системи міні-конференц-зв'язку з великою кількістю регіональних офісів. Ці речі спрямовані на те, щоб максимально завантажувати канали та допомогти клієнту ставати більш ефективним», – раніше розповідав Шелемба.

У 2022–2023 роках «Датагруп» планує вкласти в розробку нових продуктів і рішень 5% від бюджету інвестицій. «Наприклад, зростає попит на захист персональних даних, що спонукає розвивати ринок продуктів кібербезпеки», – розповідають у компанії. Цьогорічну динаміку фінансових результатів у нових нішах оператор не розкриває.

«Вважаю, що телеком в Україні і, можливо, у всьому світі перебуває в ситуації, коли динаміка зростання виручки індустрії не встигає за зростанням ВВП. Це означає, що витрати гравців ринку збільшуються швидше за доходи. Щоб змінити цей тренд, потрібно виходити за межі класичного телекому, знаходити сфери, які зростають швидше», – раніше пояснював Шелемба.

За його словами, компанія обрала кілька перспективних ніш. Наприклад, зростає попит на захист персональних даних, що спонукає розвивати ринок ткібербезпеки. «Датагруп» запустила сервіс DataProtect (набір рішень для захисту від кіберзагроз).

Компанія створила підрозділ інформаційної безпеки (спочатку для власних потреб), отримала сертифікат ISO 27001, впровадила SIEM-систему, яка дозволяє моніторити всі ділянки мережі, виділяти аномалії, реагувати на інциденти на ранніх стадіях. Проводить тестові атаки на свою мережу й паралельно веде статистику не навчальних, а реальних загроз. Їхнє число тільки зростає.

Ще одна перспективна для «Датагруп» ніша – ОТТ. Зараз у застосунку Volia TV – понад 700 000 завантажень. За словами колишнього маркетинг-директора Volia Сандри Крауїні, українські ОТТ-сервіси зможуть конкурувати з Netflix, HBO, Apple TV+, Amazon Prime завдяки тому, що на класичних світових платформах немає доступу до ТБ-каналів.

«Локальні гравці можуть вигравати завдяки наданню національних каналів і контенту українських студій. Здавалося б, найбільш потрібні топові іноземні серіали та фільми, але люди все одно повертаються до місцевого контенту. За нашою статистикою, клієнти дивляться близько 50% локального контенту. Цієї цінності немає у світових платформ», – раніше пояснювала Mind Крауїня.


«Ланет»

Виручка, 2020 рік: 320 млн грн (сумований дохід «Сеть Ланет» (202 млн грн) і «Ланет Телеком» (118 млн грн), фінрезультати інших компаній групи не відомі)

Основні інновації: гігабітний інтернет, ОТТ

Оцінка впливу інновацій на галузь: частковий вплив

Наявність відділу/посади/департаменту роботи з інноваціями: немає

Бюджет, який виділяється на інноваційні розробки, % від капітальних інвестицій: 10%

Вирішальне слово в роботі зі змінами на рівні стратегічних завдань: власник компанії

Ця компанія стала дизраптом своїх колег. Задовго до пандемії «Ланет» першим на ринку запустив гігабітний інтернет. На старті багато конкурентів сприйняли цей крок як дивацтво: тоді абонентів цілком влаштовувала швидкість 20–100 Мбіт/c.

Інвестувати в нову високошвидкісну технологію вони не бачили сенсу. Але поки конкуренти сміялися, «Ланет» нарощував абонбазу завдяки цій модній «фішці». Нещодавно директор «Сеть Ланет» Мар'ян Івасюк повідомив, що в Києві компанія підключила 111 111 абонентів на гігабітний інтернет (кількість клієнтів цього тарифу в інших містах не відома).

Жартувати над «Ланет» конкуренти перестали під час першого локдауну, коли абоненти масово перейшли на віддалену роботу та навчання. Тоді на кол-центри провайдерів посипався шквал скарг від незадоволених клієнтів. Зараз більшість інтернет-провайдерів України вже пропонують своїм користувачам гігабітний інтернет.

«Ланет» не має окремого департаменту роботи з інноваціями. Водночас компанія виділяє 10% капітальних інвестицій на розробляння інноваційних проєктів. «На дизрапти реагуємо, підвищуючи ефективність наявних продуктів», – наголосив заступник директора «Ланет» Дмитро Ганзенко під час анкетування.

Поки що «Ланет» інвестує в одну нову нішу – ОТТ. Наприкінці 2020 року компанія апгрейдила свій мобільний застосунок «Ланет.TV». Зараз у нього понад 1,1 млн завантажень. Після відключення від мережі каналів чотирьох медіагруп «Ланет» робить ставку на іноземний контент.

Методика

Disrupt Innovation Index – дослідження готовності компаній зустріти зміни на їхньому ринку через вплив інновацій.

(Mind використовує термін «дизрапт», а не переклади «порушення», «розрив», «збій» саме для позначення руйнівного впливу інновацій на традиційні ринки).

Дизраптори змінюють ринок за рахунок радикального впливу на галузь: створення нового ринку, створення нового продукту, підвищення ефективності, оптимізація витрат, тощо. Самий простий ринок, вплив застосунку Приват24 на банківський ринок та сегмент p2p платежів.

Україна дуже неоднорідно розвиваються, деякі галузі є проривними навіть за світовими мірками, інші продовжують використовувати технології радянських часів.

Згідно з опитуванням, що проводив Accenture серед 3269 компаній у 2018 році 93% керівників розуміли, що їхня галузь зазнає руйнування під впливом інновацій, але лише 20% відзначили що готові до цього.

Дослідження Accenture показує, що різні сегменти промисловості в одному секторі можуть відчувати різні періоди збою. Візьміть автомобільний сегмент, де такі тенденції, як електрифікація, спільне використання автомобілів та автономне водіння, різко змінюють бізнес-модель для виробників автомобілів швидше, ніж для постачальників. Як наслідок, поточний рівень збоїв для виробників автомобілів значно вищий, ніж у секторі запчастин та обладнання.

Для того, щоб визначити наскільки готовий до дизрапту український бізнес, Mind провів опитування українського бізнесу щодо готовності до інновацій. Ми проаналізуємо понад 100 компаній в 10 галузях, в яких розглянемо 26 факторів, які дозволяють оцінити наскільки компанії готові до викликів галузі за наступними категоріями: Інфраструктура по роботі з інноваціями, Бюджет, який компанія інвестує в інновації, готовність до змін, відкритість до нового, наявність працюючих та запланованих до запуску інновацій, що відповідають на основний виклик.

А також ми на базі дослідження Accenture проведемо опитування експертів галузі і проаналізуємо 15 факторів, що дозволить оцінити галузі за поточним рівнем дизрапту, так і схильність до дизрапту в майбутньому (розподіл на графіку вище).

Завдання індексу – дослідити, яких саме змін зазнає кожна галузь, на якому етапі розвитку дизрапту вона знаходиться, хто є найбільшим драйвером дизрапту, та як традиційні компанії пристосовуються до дизрапту.

Для розрахунку індексу спочатку визначається стан галузі, по рівнях Susceptible/disrupted, в залежності від стану галузі визначається індекс інноваційності компаній. Для розрахунку використовуються анкети, заповнені компаніями та оцінки незалежних експертів та редакції щодо готовності компаній відповідати викликам дизрапту. В оцінці галузі Data&Telecom допомагали експерти Reactor.ua, редакція Mind.ua, незалежний консультант Роман Хіміч, CEO Eurotel Communication Олена Минич, директор з інновацій Kreston Ukraine Тарас Думенко та партнер EnC Анатолій Феолєнков.

Як читати результати індексу

Вертикальна шкала показує де компанія знаходиться за поточного рівня дизрапту на ринку. Якщо ближче до низу – то готовність та інфраструктура для компанії важливіші, якщо ближче до верхньої частини – то компанії потрібні вже працюючі та заплановані до запуску інновації.

Горизонтальна шкала визначає схильність компанії до майбутніх руйнувань. При цьому більше мова йде не лише про вплив інновацій та дизрапту на бізнес, а й готовність компаній змінюватись.

Формально місце компанії на площі координат можна віднести до одного з чотирьох квадратів, де лівий нижній, означає, що компанія не достатньо докладає зусиль для відповіді дизраптам, а також надто впевнена в собі і не достатньо сприймає загрози.

В свою чергу, знаходження компанії в правому верхньому квадраті означає, що компанія докладає значних зусиль для відповіді дизраптам, але є недостатньо впевненою в собі та сприймає загрозу дизрапту в майбутньому як суттєву.


Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті