IT-індустрія під час війни: «ІТ-Інтегратор» об’єднав склади конкурентів та занурився в постачання обладнання ЗСУ

Mind продовжує серію публікацій про те, як IT-компанії переживають рашистську навалу. Ця галузь – одна з небагатьох, яка оперативно поновила повноцінну роботу та здатна підтримувати економіку України валютними надходженнями. ІТ-компанії у 2022 році можуть принести понад 20 млрд грн податків. Минулого року експорт українських ІТ-послуг зріс на 36% – до $6,8 млрд. ІТ-галузь сплатила 23,5 млрд грн до держбюджету.

У цій публікації – кейс «ІТ-Інтегратору». Це найбільший розробник і постачальник IT-рішень для корпоративного і державного секторів в Україні. До війни у компанії було понад 100 великих клієнтів:  «Азовсталь», «Метінвест», «Запоріжсталь», «Арселор Міттал», «Харківобленерго», «Укренерго», «Енергоатом», МА «Бориспіль», Дунайська судноплавно-стивідорна компанія, «АТБ-Маркет», Fozzy Group, «Аптека Доброго Дня», Roshen, WOG, «Карлсберг Україна», «Укртелеком», «Київстар», Кредобанк, Райффайзен Банк Аваль тощо. «ІТ-Інтегратор» партнерився з понад 40 міжнародними вендорами. У філіях працювало приблизно 400 фахівців у 20 містах України. Команда спеціалізувалася на десяти нішах: інформаційна безпека, дата-центри, мережева, інженерна та базова ІТ-інфраструктура, контакт-центри, системи управління і моніторингу, хмарні сервіси, IoT, Smart & Safe City.

А що зараз? Скільки співробітників пішли до лав ЗСУ? Які «воєнні послуги» розвиває компанія? Навіщо створила логістичний хаб? Як мантра «виживуть тільки параноїки» допомогла бізнесу встояти? Завдяки яким «трьом китам» оговтається індустрія? Про це та багато іншого Mind розповіла віцепрезидентка «ІТ-Інтегратор» Надія Омельченко.

Про релокацію з гарячих точок, резервний дата-центр та консолідований склад обладнання

Події 24 лютого не стали для нас несподіванкою. Ще із січня ми розпочали підготовку резервного офісу та складів на заході України, також підготували проміжну базу евакуації для членів команди під Києвом. Наш головний офіс уже понад 20 років знаходиться в Києві, проте у Львові ми маємо потужний філіал, тож питання з місцем релокації вирішилося майже автоматично.

Оскільки відповідаємо за кібербезпеку та інформаційну безпеку наших клієнтів – підготувати надійний резервний ЦОД було нашим зобов’язанням. Став у пригоді й досвід командної дистанційної роботи під час ковід-пандемії. Загалом протягом одного тижня провели всі підготовчі роботи щодо можливої релокації і потім сам переїзд забрав ще кілька днів.

Надія Омельченко

Зокрема, гарним рішенням була консолідація складських залишків усіх наших бізнесів та складів конкурентів. Такий консолідований склад допоміг нам з перших годин війни максимально забезпечити постачання обладнання на запити клієнтів, військових і волонтерів. Тепер працюємо як логістичний хаб і плануємо залишити цю модель роботи й у мирні часи.

Складніше було з релокацією команди з регіонів, що потрапили в зону бойових дій. Але згодом майже всі ми були у відносній безпеці. Хоча протягом місяця, наприклад, зовсім не мали інформації про наших колег з Маріуполя. Навіть зараз двоє з них лишаються на окупованій території.

Загалом приблизно 70% нашого персоналу за час воєнного стану виїхали з місця свого постійного проживання. Близько 25% співробітників компанії зараз перебувають за кордоном, їхнім тимчасовим прихистком стали Польща, Азербайджан, Італія, Литва, Молдова, Німеччина, Угорщина, Франція, Чехія та Швейцарія. Приблизно 8% співробітників мобілізовані до лав ЗСУ. А 90% наших колег поєднують роботу та волонтерство. Маємо і щасливі повідомлення щодо декретних відпусток колег, чому дуже раді. Адже життя триває і ми віримо в скору перемогу.

Про повернення до столиці

У нас є маленька корпоративна дата – новий день народження офісу, це сталося на початку червня.

Повернення до офісу

Протягом травня наш департамент по роботі з персоналом провів невеличке корпоративне дослідження стосовно переваг колективу щодо подальшої дистанційної чи офісної роботи. Більшість колег проголосували за повернення в київський офіс (до війни в Києві працювала переважна частина колективу) – і отже, 6 червня 2022 року зі збереженням усіх необхідних правил безпеки ми повернулися до роботи офлайн (з можливістю дистанційної роботи для тих, хто ще знаходиться у вимушеній евакуації).

Про турнікети, тактичні окуляри та «кікімору»

Звичайно, війна внесла свої корективи і в наші продуктові лінійки. Якщо до війни ми робили ставку на інтернет речей, рішення для Smart & Safe City та кібербезпеку, то зараз бізнес відійшов на другий план і ми активно розшукуємо в усіх куточках світу та доставляємо по всій Україні обладнання, спорядження та медикаменти для наших військових, рятівників і волонтерів як гуманітарну допомогу. Вважаємо це своїм громадянським обов’язком. У цьому співпрацюємо з «Фондом освітніх ініціатив».

Наприклад, наприкінці квітня різні військові та рятувальні підрозділи України отримали завдяки цій співпраці комп’ютерну техніку, турнікети, тактичні рукавиці, плитку та газові балони, спальники, термоси, консерви, солодощі, сублімати та продукти швидкого харчування, тактичні окуляри, рюкзаки, наколінники та налокітники, захисні костюми «кікімора», ліки тощо. Як бачите, більшість позицій з цього переліку – нові для ринку ІТ-інтеграції (сміється).

За цей час навчилися вирішувати будь-які виклики швидко та зберігати почуття гумору. А топменеджер у нашій компанії тепер волонтер №1 та особистий приклад для всього колективу. Адже, якщо не витримаєш ти, як можеш вимагати, щоб твоя команда витримала.

Про рентабельність, нові запити клієнтів та фактор «виживуть тільки параноїки»

Багато наших ключових клієнтів зараз призупинили діяльність або зазнали часткової  втрати майна. З добрих новин – це не заважає 60% напрямків роботи компанії продовжувати працювати з позитивною рентабельністю, що обумовлено широкою диверсифікацією галузей діяльності, доброю підготовкою до кризових умов та глибокою спеціалізацією щодо IT-рішень. Як-то кажуть, спрацював фактор «виживуть тільки параноїки». Що, безумовно, добре як для наших традиційних клієнтів, так і для майбутніх міжнародних та національних контрактів.

Зараз, з огляду на запити клієнтів, розширили наш продуктовий портфель. Зокрема, у нас з’явилися нові пропозиції воєнного часу:

• рішення «Кібербункер»;
• міграція у Cloud та модульні ЦОДи;
• комунікаційне рішення LINX PTT (по суті дозволяє  перетворити Android/iOS смартфон на професійний пристрій радіозвязку) та засоби зв’язку Motorola;
• Cardiomo (рішення для моніторингу здоров’я серця військових, поранених людей у лікарнях, співробітників на об’єктах критичної інфраструктури в режимі реального часу);
• спектр засобів стаціонарного та мобільного відеонагляду, в тому числі з функцією тепловізора.

Про просування на іноземних ринках

Постійно працюємо з нашими іноземними колегами. Відкрили офіс у Польщі. Ділимося експертизою мілітарі-менеджменту з бізнес-колами Євросоюзу, загалом дуже відкриті до будь-якого спілкування. Зважуємо відкриття нових напрямків бізнесу, в тому числі міжнародного.

До речі, нам у цьому дуже допомагають наші програми КСВ, що були започатковані до війни. Зараз постійно ведемо декілька соціальних проектів, зокрема KITI cares, «Мійфронт», «День єднання», «Збір книжок для діточок», Freedom English, Survival English.

Про нові вакансії

Скорочувати спеціалістів ми точно не плануємо. Навпаки, постійно відкриваємо вакансії. Просто зараз, наприклад, шукаємо розробника Delphi, координатора складу та менеджерів одразу для кількох проектів у Києві, а також спеціаліста з обслуговування систем кондиціонування у Запоріжжі.

Про ризики та «три кити»

Колеги з однієї потужної професійної федерації України під час круглого столу наприкінці травня в Києві справедливо зазначили, що головне завдання держави зараз – управління економічними очікуваннями українського бізнесу, інвесторів, громадянського суспільства та спеціалістів.

Найбільше сьогодні ми ризикуємо втратити кваліфіковані кадри. Й не тільки тому, що багато з наших співробітників зараз захищають Україну від рашистської навали, але й через значну міграцію економічно активної частини населення за кордон, навчання та прийнятні умови роботи в країнах ЄС та світу.

На нашому боці – політика гендерної рівності, зокрема в галузі вищого менеджменту та інформаційних технологій. Саме зараз бачимо позитивні результати цього шляху, за який, до речі, ми боролися в рамках проєктів, наприклад, «Дівчата STEM», та власним досвідом показували ефективність жінки-лідера навіть в технологічно складних бізнесах. Тепер економічний фронт став вибором багатьох жінок в Україні. Наші бізнес-леді, жінки та дівчата багатьох «нежіночих», як вважалося раніше, професій з гідністю тримають цей фронт попри всі загрози та труднощі.

Також маємо бути активні на інформаційному фронті, оскільки світ все ще досить мало знає про наші можливості. Розповідати про них – наш обов’язок, особливо у військовій економіці.

Вважаю, що наша індустрія, яка хоч і продовжує давати рекордну експортну виручку навіть під час воєнного стану, нічим не відрізняється від інших галузей економіки. Якщо нам як державі вдасться забезпечити ці «три кити» (управління очікуваннями, гендерний баланс та потужний інформаційний економічний фронт) задля зрозумілої та поміркованої нової економічної стратегії України – ІТ масштабується в декілька десятків разів разом із усіма секторами повоєнної економіки нашої країни.