О 9-й ранку четверга, 21 липня, національна валюта України подешевшала на чверть – Нацбанк зафіксував офіційний курс на рівні 36,6 грн/$ проти 29,25 грн/$, який діяв з початку війни. Попри гучні заголовки, фактично мало що змінилося: реальний курс, за яким жив бізнес, ще в березні встановився в коридорі 36–37 грн/$. Як це позначиться на вітчизняному експорті?
Девальвація відображає негативні зміни в українській економіці та вписується в загальносвітовий тренд значного зміцнення долара проти світових валют. Як нагадав голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, за останні п'ять місяців курс євро до долара знизився на 12%.
У НБУ розраховують, що корекція обмінного курсу мінімізує спекулятивну складову, скасує так званий валютний туризм і головне – збільшить приплив та, відповідно, продаж валютної виручки експортерами.
Суттєвого розгону інфляції регулятор не очікує. І швидше за все, справедливо, оскільки учасники ринку закладали у своїй діяльності курс фактичний, а не офіційний. При цьому всі, хто міг, просто притримували продаж валюти. Починаючи з квітня, коли ділова активність потроху почала відновлюватися, підприємці масово закладали у контрактах 33–37 грн/$.
Фактично в Україні з початку війни діяло два курси, що призвело до очікуваних наслідків: зростання чорного готівкового ринку та розквіт корупційних схем для людей, які мали доступ до дешевого долара.
У безперечному виграші від злиття двох курсів опинилися експортери, які досі працювали з необхідністю продажу валютної виручки по 29 грн/$. Вирішувалась ця проблема легко та витончено – заморожуванням грошей на рахунках.
Також зітхнув з полегшенням нечисленний клас IT-фахівців, які отримували зовнішні гонорари у валюті, але не могли їх перевести в готівку за комерційним курсом. Ця ситуація отримала неформальну назву «податок на патріотизм».
Основна українська експортна категорія, до якої нині прикуто максимум уваги всього світу, – це аграрна номенклатура. Дисбаланс курсів – найменша, але все ж таки відчутна проблема експортерів, які обмежені в логістиці та тимчасово не мають доступу до моря, через яке до війни постачалося 90% аграрних вантажів.
Довоєнні обсяги морського зернового експорту становили 5–7 млн тонн на місяць. Після радикального провалу на старті війни (експорт зерна в березні становив лише 200 000 тонн) обсяги почали поступово наростати – і в червні вже вийшли на показник понад 2 млн тонн.
Ці обсяги все ще були втричі меншими від рівня, мінімально необхідного для розвантаження внутрішнього ринку, але давали надію на часткове розв’язання проблеми затоварювання.
Проте, за підсумками першої половини поточного місяця намітилася негативна тенденція. За 15 днів липня-2022 було експортовано 1,2 млн тонн агропромислової продукції, що на 3% менше порівняно з аналогічним показником минулого місяця. З цього обсягу зернові культури становлять 670 000 тонн (+3%), олійні – 274 000 тонн (-14%), олії – 121 000 тонн (-11%) та макухи з олії – 74 000 тонн (-2%).
Причини зниження – як внутрішні, так і зовнішні. З одного боку, ще більше подорожчала логістика, зокрема зріс тариф «Укрзалізниці». З іншого – європейські потужності, як портові, так і залізничні, частково переорієнтувалися під приймання європейського врожаю.
Знов-таки корекція офіційного валютного курсу до рівня ринкового навряд чи призведе до стрімкого стимулювання зовнішніх продажів. Але може спонукати експортерів активніше продавати виручку, тим самим стабілізуючи національну валюту та перенаправляючи кошти на закупівлю зернових у сільгоспвиробників.
Зараз ціни на абсолютну більшість аграрних категорій, нагадаємо, перебувають нижче за рівні собівартості.
Також трейдери скаржаться на зупинку відшкодування ПДВ – з початку війни не було компенсовано жодної копійки. Очевидно, що в переліку державних пріоритетів ця стаття видатків точно не на перших місцях. Бізнес реагує відповідно, зупиняючи діяльність та коригуючи закупівельні ціни у агровиробника.
У результаті тіньовий ринок в АПК, який і раніше мав неабиякі масштаби, стрімко розширився. Різниця 15% фактичного курсу з офіційним плюс відсутність ПДВ значно підвищили маржинальність, яка формується в тіні.
Корекція курсу дозволяє прибрати хоча б один із цих чинників, але представники галузі не вважають це суттєвою підтримкою з боку держави. «Це просто повернення до здорового глузду», – прокоментував представник однієї з трейдерських компаній.