Напівпрочинені двері: Україна нарощує зерновий експорт

Доля зернового експорту з України має тенденції до поліпшення, хоча все ще залишається нескінченно далекою від довоєнних параметрів. Так, показник зернового експорту в червні перевищив 2 млн тонн проти березневих 200 000 тонн. А з 25 млн тонн зерна, які були в ареолі Великої Одеси 24 лютого, на сьогодні експортовано 5 млн тонн – переважно залізничним та автомобільним транспортом.

Відновлення інфраструктури на Дунаї і залучення портових потужностей радянських часів дозволило частково полегшити експорт зерна, а звільнення острова Зміїний відкрило вузький коридор для проходу суден.

«З огляду на звільнення від російських військ острова Зміїний і скупчення великої кількості суден в очікуванні проходження каналом Суліна, можливе використання каналу гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море для заходу/виходу суден, що перевозять агропродукцію», – йдеться в повідомленні Адміністрації морських портів України.

Уже два барже-буксирні состави компанії «Краншип» успішно перейшли з рейду Суліни до портопункту Кілія через гирло Бистре.

Що з портами?

За словами аналітика фрахтового ринку «УкрАгроКонсалт» Максима Харченка, сьогодні в Україні повноцінно функціонує лише три порти: Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Усі вони перевантажені через надмірний попит і невеликі потужності. Ще п’ять українських портів зараз на непідконтрольній території, а сім – заблоковано.

Річкова гавань, яка переживає друге народження – це порт Рені. Занедбані в останні 10+ років, його потужності зараз розширюються, що дозволить частково розвантажити Чорне море від суден з українським зерном.

Як заявив голова Комітету Верховної Ради України з аграрної та земельної політики Олександр Гайду, динаміка експорту українського зерна може знизитися в найближчі місяці, оскільки європейські порти будуть завантажені через активний аграрний сезон у Європі. За його словами, для стабілізації роботи аграрної галузі необхідно розв’язати проблеми з агрологістикою, а саме – налагодити наявні шляхи та відшукати нові логістичні коридори для вивезення с/г продукції на експорт.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначає, що Україна знаходиться за кілька кроків від укладання міжнародної угоди, яка дозволить розблокувати зернову торгівлю, але ці кроки – «найскладніші». «На переговорах між Україною та росією за посередництва Туреччини й Організації Об'єднаних Націй необхідно опрацювати низку логістичних деталей, хоча вийти з глухого кута буде важко», – сказав він.

Що заважає налагодити зерновий експорт?

Камінь спотикання – відсутність доволі вагомих гарантій, що кремль не скористається розмінуванням морських підступів до Одеси. Передбачається, що роль нейтрального транзитера, який візьметься переправити українське зерно з Одеси до нейтральних вод, візьме на себе Туреччина. Зрозуміло, не безкоштовно – за неофіційними даними, ця послуга коштуватиме 25% від ринкової ціни зерна.

Міністр сільського та лісового господарства Туреччини Вахіт Кірішчі, якого цитують турецькі ЗМІ, заявив, що в рамках кампанії з розблокування експорту Україна надасть посереднику зерно зі значним дисконтом: «У нас є угода, щоб дати нам [ціну] 25% нижче, ніж FOB, – сказав він. – Однак вони мають дилему з приводу безпечного експорту продукту. І росія, і Україна довіряють лише нам».

На сьогодні в Україні немає сформованої ціни FOB, оскільки де-факто немає портів, де вона актуальна. Але якщо прийняти, що в середньому пшениця на таких умовах постачання коштує $400/тонна, то Туреччина за свої дипломатичні старання отримає знижку в розмірі $100 на кожній тонні, або $100 000 на кожній 1000 тонн.

Тим часом світ продовжує відчувати нестачу українського зерна. Як заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, антиурядові протести на Шрі-Ланці, які призвели до втечі президента й відставки керівництва країни, побічно пов'язані з блокадою українських портів.

«Те, що ми спостерігаємо у всьому світі, – це відсутність продовольчої безпеки, яка зростає і значно посилюється російською агресією проти України», – заявив Блінкен. І додав, що війна також вплинула на Таїланд, де ціни на добрива «злетіли до небес».