Після повернення з Давосу, де минулого тижня відбувся Всесвітній економічний форум, керівник НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов першою справою анонсував початок підготовки до наступного опалювального сезону. Йдеться про створення запасів газу, достатніх для забезпечення теплом українських споживачів під час зимових холодів.
За його словами, під час ВЕФ українській делегації вдалося домовитися про резервування додаткових обсягів газу, необхідних Україні для завершення цьогорічного опалювального сезону. Це відбулося в ході зустрічей з міжнародними установами та провідними енергетичними компаніями.
Але при плануванні наступного сезону «розраховувати на імпорт у наступні періоди не маємо права. Стратегічно важливо – активізувати системну роботу над збільшенням власного українського видобутку», – зазначив очільник «Нафтогазу».
Успіх цього завдання залежатиме від ситуації на полі бою. Військові дії в Харківській області, де зосереджено внутрішнє видобування газу, заважають розробці родовищ. Проте минулорічний результат держкомпанії «Укргазвидобування», що є найбільшим гравцем на ринку, можна вважати феноменальним: попри руйнування обладнання та окупацію частини об’єктів на сході країни, їй вдалося зберегти стабільний видобуток. «За минулий рік компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу, що лише на 3% менше, ніж за 2020-й», – зазначається в офіційному повідомленні.
Непередбачуваність розвитку подій у війни росії проти України – найбільш значущий чинник, що продовжить впливати на розвиток енергокризи цього року. Проте ситуація на глобальному газовому ринку здатна додати оптимізму, незважаючи на агресивну політику кремля. Це переконливо доводить публікація у The Wall Street Journal, адаптований переклад якої Mind пропонує своїм читачам.
Минулий рік став роком зрідженого природного газу (ЗПГ). Рішення росії обмежити трубопровідне газопостачання споживачів у ЄС призвело до стрибка цін і загрожувало зіштовхнути Європу в рецесію. Але додаткові можливості для імпорту ЗПГ врятували регіон.
Що відбувається з глобальними цінами на ЗПГ? У 2023 році стрімке подорожчання газу, спровоковане панікою, вірогідно, не повториться. Але й робити ставку на значне здешевлення також буде нерозумним.
Вартість зрідженого газу на глобальному ринку впала після значно м’якшої, ніж очікувалося, зими в Європі. Азіатські спотові ціни на ЗПГ обвалилися майже на 67% від рекордних максимумів, досягнутих у серпні минулого року. За даними Refinitiv, наразі вони становлять близько $23 за мільйон британських теплових одиниць (MMBtu; тобто $825 за 1000 куб. м) – це на 32% менше, ніж на початку грудня, але удвічі вище, ніж у середині 2021 року. Водночас біржові ціни на газ у Європі сьогодні опустилися нижче $700 за 1000 куб. м: лютневі ф’ючерси на хабі TTF в Нідерландах торгуються близько $670/1000 куб. м.
Куди далі рухатиметься ринок? Цінам на ЗПГ, судячи з розвитку ситуації, буде складно опуститись ще більше. Боротьба Європи за перехід на чисту відновлювану енергію та пошук додаткових партій на газовому ринку для компенсації втрачених поставок із росії триватиме щонайменше до 2026 року. А повторне відкриття економіки Китаю після чергового спалаху коронавірусу означає, що попит в Азії також має відновитися до високого рівня, навіть за умов сповільнення світової торгівлі. Проте є підстави вважати, що ситуація розвиватиметься за іншим сценарієм.
За даними S&P Global, у 2022 році імпорт ЗПГ Європою та Великою Британією зріс до 39% у загальному обсязі газового імпорту. В 2021 році цей показник був лише 23%. Хоча зараз сховища в Північно-Західній Європі залишаються заповненими на 82%, запаси газу потрібно буде відновлювати. Новий сезон закачування почнеться наприкінці весни – саме в той час, коли відновлення економіки Китаю, за очікуваннями, почне набирати обертів.
Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що дефіцит газу в ЄС цьогоріч сягне 27 млрд куб. м, якщо постачання трубопроводами з рф буде повністю зупинено, а попит на ЗПГ у Китаї підніметься до рівня 2021 року. Дослідницька компанія Wood Mackenzie вважає, що європейські ціни на газ в 2023 році будуть нижчими, ніж у 2022 році, але все ще перевищуватимуть $25 за MMBtu ($825 за 1000 куб. м).
Але, хоча повторне «відкриття Китаю» підвищить попит на ЗПГ, це, ймовірно, не буде ключовим чинником впливу на газові ціни у 2023 році. Минулого року він становив лише 8,9% загального попиту на енергоресурси в цій країні, де є кілька доступних альтернатив дорогому ЗПГ (зокрема, вугілля та російський трубопровідний газ).
Чого саме чекати від Китаю? За статистикою постачальника даних CEIC, обсяг імпорту природного газу Китаєм по трубопроводах у 2022 році на 33% перевищив показник 2020 року. За той же період імпорт ЗПГ скоротився на 5%.
Пріоритети внутрішньої політики КНР зараз – стимулювання економічного зростання та посилення енергетичної безпеки – також не сприяють значному зростанню попиту на ЗПГ. Експерти Wood Mackenzie впевнені, що зосередженість Пекіна на контролі над витратами та енергетичній безпеці, а також на власному видобутку природного газу в найближчій перспективі сповільнить темпи заміщення вугілля в секторах електроенергетики та теплопостачання. Аналітики банку Citi очікують, що китайський імпорт ЗПГ у 2023 році залишиться відносно незмінним, проте вони припускають помірне зростання внутрішнього споживання газу на 5%.
Що з цього Європі? Європейці, які підозріло дивляться на відкриття економіки Китаю, напевно, мають підстави менше хвилюватись щодо власних перспектив та можливостей закупівлі ЗПГ. Але високі ціни на ЗПГ (порівняно з рівнем до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну) також не скоро зникнуть з ринку.