108 млн тонн ЗПГ для Китаю: під «парасолькою» Чемпіонату світу з футболу перекроюється глобальний енергоринок
Газова мегаугода КНР з Катаром змусила Європу засумніватися у своїх «зелених» амбіціях
Сенсаційні результати на Чемпіонаті світу з футболу – не єдина причина, яка цього тижня привертає увагу до Катару. Ця невелика країна Перської затоки залишається в центрі подій на глобальному газовому ринку, який стрімко трансформується під тиском війни росії проти України та наших західних союзників.
У понеділок, 21 листопада, компанія QatarEnergy уклала з китайською держкорпорацією Sinopec мегаугоду на постачання зрідженого газу протягом 27 років. Це найдовший контракт в історії світової ЗПГ-галузі. Mind вивчив деталі цієї угоди, щоб оцінити, як вона вплине на майбутнє світового енергоринку.
Умови контракту. Довгострокова угода почне діяти 2026 року. Згідно з її умовами, Китай щорічно отримуватиме 4 млн тонн катарського ЗПГ. Ресурс гарантує видобуток на найбільшому у світі газоконденсатному родовищі Північне / Південний Парс, яке розділене ірано-катарським кордоном у центральній частині Перської затоки.
За попередніми експертними оцінками, Sinopec заплатить QatarEnergy близько $62 млрд за весь строк дії контракту, або $2,3 млрд щорічно.
Вигоди для Китаю. Порівняно зі спотовими цінами на європейському торговому майданчику TTF довгостроковий контракт може забезпечити для Китаю економію витрат на закупівлю газу до 75%. Крім того, співпраця з Катаром забезпечує диверсифікацію постачання газу на китайський ринок і знижує політичні ризики в контрактах із російським «газпромом». Так Піднебесна зможе зміцнити енергетичну безпеку.
Ризики для Китаю. Трейдери, які роблять ставку на розвиток відновлюваних джерел енергії, сумніваються в довгостроковій фінансовій вигоді для Sinopec. Вони переконані, що під тиском конкуренції із «зеленими» технологіями, природний газ дешевшатиме, і попит на нього з роками падатиме. Тому енергетична безпека може коштувати Китаю дорожче, ніж іншим країнам.
Вигоди для Катару. Угода з Китаєм відкрила Катару гарантований ринок збуту газу майже на 30 років. Довгостроковий контракт забезпечить стабільний і прогнозований грошовий потік компанії QatarEnergy та можливості для вигідної (тобто порівняно дешевої) оренди ЗПГ-танкерів, щоб виконати угоду: катарська компанія забезпечує пряме постачання вантажу на китайський ринок, аби уникнути його можливого спекулятивного перепродажу.
Ризики для Катару. Було б наївним вважати, що Китай, укладаючи мегаугоду з Катаром, не врахував собі можливість переглянути її умови. Наприклад, якщо зміниться світова ринкова кон'юнктура чи політичні розклади в Пекіні. Надвеликий обсяг постачань і тривалий термін контракту піддають QatarEnergy ризику ув'язнути в судових розглядах, якщо Sinopec захоче змінити його параметри на свою користь. Також катарська сторона може зіткнутися з непередбаченими обставинами, які не дозволять їй виконати зобов'язання в повному обсязі.
Вплив на світовий ринок. Абсолютними лузерами на тлі історичної угоди Катару та КНР виглядають європейські країни, які стрімко розвивають ЗПГ-інфраструктуру, інвестуючи мільярди в нові проєкти. Мабуть, найбільше постраждали через свою неповороткість Німеччина та Франція.
Після 24 лютого, коли росія пішла «великою війною» проти України, делегації із цих країн неодноразово приїжджали в Доху – «полювати» за партіями дефіцитного ЗПГ. Але європейські споживачі відмовляються укладати довгострокові газові контракти, вигідні постачальнику, а наполягають щонайбільше на п'ятирічних домовленостях.
Причиною такого обмеження є те, що країни ЄС зробили ставку на «зелену» енергетику, розвиток внутрішнього виробництва й технологічні інновації для ВДЕ, скорочення залежності від імпорту з авторитарних «петроводержав», багатих на вуглеводні, а також співпрацю з Африкою, щоб підвищити добробут на цьому континенті та скоротити потік біженців.
Після початку пандемії COVID-19 у Єврокомісії прискорили ухвалення політичних рішень, які змушують бізнес і комунальні підприємства сумніватися в стабільному попиті на газ після 2025 року. Одночасно бюрократи створюють стимули для розвитку технологій декарбонізації економіки.
Енергетична криза, спровокована російською агресією, не скасувала, а лише відклала на кілька років «зелені» амбіції Брюсселя. Але немає жодної гарантії, що всі плани чиновників, пов'язані з масштабним впровадженням ВДЕ, будуть реалізовані. У цьому, наприклад, сумніваються керівники компаній із реального сектора економіки, які розуміють специфіку виробничих процесів. Вони переконані, що на газовому ринку є реальні підстави як для посилення глобальної конкуренції, так і для зростання цін. За даними агентства S&P Global, довгострокові контакти, які починають діяти до 2026 року, вже вичерпані.
Щоб Європа замістила «ворожий російський газ», їй потрібен значний кусок світового ринку ЗПГ, де основну роль відіграють Катар, США, Австралія, Малайзія, Нігерія, Алжир та Оман. Історичну угоду Катару й Китаю можна вважати символічним початком активної фази глобальної боротьби за «блакитне паливо», яке матиме велике значення в економіці XXI століття.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
