Книжка тижня: «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів» Вільяма Дерезевіца

Бекграунд. Можливо, український читач ім’я Вільяма Дерезевіца почує вперше. Його роботи до «Смерті митця» спрямовані переважно на американського читача та стосуються проблем американського суспільства. І не дивно, адже Вільям – нащадок родини єврейських емігрантів із Чехословаччини – завжди цікавився влаштуванням суспільства.

У дитинстві він ходив навчатися до єврейської релігійної школи – єшива, але згодом був виключений звідти. За словами Дерезевіца, це сталося через грубу непокору та початковий атеїзм. Проте виключення не завадило йому бути викладачем англійської мови та літератури в Єльському університеті з 1998 до 2008 року.

У 2008-му Дерезевіц вирішив залишити посаду викладача в університеті та розпочати письменницьку діяльність. У 2011 році він почав вести блог під назвою All Points на сайті American Scholar і вів його до вересеня 2013-го. У блозі автор розмірковував над соціальними аспектами життя в таких містах, як Осло, Портленд, а також філософствував із приводу літератури та інших мистецьких кейсів.

Справжню славу письменнику принесла його робота «Чудова вівця: Неправильне виховання американської еліти та шлях до осмисленого життя» (Excellent Sheep: The Miseducation of the American Elite and the Way to a Meaningful Life, 2014 рік, українською не видавалася).

У ній Дерезевіц розносить американську університетську Лігу Плюща, до якої був безпосередньо причетний, викладаючи в Єльському університеті. Автор наголошує на тому, що елітні виші США не здатні підготувати своїх студентів до труднощів звичайного життя.

Університети пестують своїх вихованців, але перешкоджають їхньому нестандартному мисленню та відривають студентів від реальності. Як один із прикладів письменник наводить свою неспроможність домовитися зі звичайним сантехніком.

У книжці Вільям також згадував Ела Ґора та Джона Керрі, випускників Гарварду і Єля відповідно, як приклади політиків, що не мають розуміння життя більшості американців. Книжка викликала широкий резонанс, однак мала доволі неоднозначну реакцію, бо велика кількість читачів не хотіла погодитися з аргументами письменника.

У 2020 році вийшла книжка «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів» Дерезевіца, ставши другою соціально-дослідницькою та філософською роботою письменника, яка знайшла відгук у читацької аудиторії по всьому світу.

Видавництво: Yakaboo Publishing, Київ

Сюжет. Глибоке дослідження відомого письменника й критика Вільяма Дерезевіца – попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців: музикантів, письменників, художників... Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Вам сподобається, якщо: ви коли-небудь замислювалися над належною оцінкою творчої праці та мистецтва, а також над тим, як змінилося ставлення до творчих людей сьогодні. Книжка містить не лише дослідження, а й розмови з митцями, які розмірковують про труднощі, що ховаються за цифровізацією митця й мистецтва.

Вам не сподобається, якщо: вас влаштовує все, як є, у нинішньому розумінні мистецтва, творчості та митців. Якщо ви думаєте, що творча робота – не робота, то вас, найімовірніше, ця книжка роздратує. Однак вона стовідсотково змусить вас поміркувати над власними упередженнями.

Головна причина прочитати: розібратися, що не так із тезою «Інтернет – вікно можливостей для творчих людей». Вільям Дерезевіц намагається проникнути в саму суть поняття «митець» і зруйнувати стереотипи, пов’язані з ним: «мистецтво – неоціненне», «митець має бути голодним» тощо.

У цьому дослідженні порушуються проблеми адекватної оцінки й оплати праці митців у порівнянні з тими, хто творчу роботу не виконує. Якщо ви давно прагнули знайти для себе відповіді на зазначені вище питання, то ця книжка стане однією з ваших улюблених.

Насім Ніколас Талеб «Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі»

Пам’ятаєте анекдот про чоловіка, який щодня молився про виграш у лотереї, але так і не купував білет? З нього ми засвоїли головний урок: без дії не буде результату. Але цей висновок доречний не завжди.

Докладання зусиль уможливлює варіант, але не робить його неминучим. Виграш чи програш – це вже як пощастить. До такої думки схиляє Насім Талеб, який присвятив книжку ролі випадковості в житті та бізнесі. Він називає удачу демократичною пані, яка усміхається всім незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Вона втручається і змінює життя тоді, коли об’єктивні причини не приводять до бажаного наслідку. Коли традиційна бізнес-література не допомагає.