Флірт на роботі та в житті: маніпуляція, незакрита чи природна потреба?

Розглядаємо різні випадки з психотерапевтом

Флірт варто розділяти як грайливе спілкування і бажання звабити. Також до флірту схильні люди з характером демонстративного типу. Але тут дійсно не все так однозначно…

А про що свідчить те, що вас тригерить флірт колег у колективі? Про це Mind поспілкувався з психіатром і психотерапевтом Жанною Адарічевою

– Які потреби закриває флірт? Наскільки здорова ця емоція? Коли людина шукає партнера – це природно. А коли вже має партнера?

– Флірт – це як гра, вираження дитячої грайливості та спосіб отримати позитивні емоції. Це потрібно і в стосунках також. 

Флірт на роботі та у житті: маніпуляція, незакрита чи природна потреба?

Я розділяю флірт як грайливе спілкування та бажання звабити чи зрадити. Щоб не сплутати їх і не перебільшити значення флірту, завжди можна уточнити.

Але ж тоді припиняється гра.

– Так, якщо людина нафантазувала собі щось більше, ніж флірт, то гра вже припинилася. 

– Що викликає потребу фліртувати? Це залежить від незакритої в дитинстві потреби чи це нормально й для дорослих?

– Це залежить від кількості та меж.

Флірт на роботі та у житті: маніпуляція, незакрита чи природна потреба?

Якщо людина фліртує з усіма підряд, це може бути адаптивною особливістю характеру. Чи незакритою потребою, коли людині важливо подобатися кожному, бо її так виховали.

Якщо, наприклад, жінка із задоволенням та усмішкою спілкується з чоловіком, який їй подобається, – це цілком природно.

– Що потрібно для виникнення флірту?

– Взаємна симпатія, хімія.

– А коли флірт можна назвати емоційною зрадою партнера?

– Це залежить від домовленості між партнерами.

– А якщо людина не знає, яким є партнер поза їхніми стосунками, наприклад на роботі?

– Коли людина жартує з колегами – це одна річ. А буває навмисне привернення уваги, і партнер про це не знає. Багато що залежить від реакції. Є пари, які абсолютно нормально ставляться до флірту своїх партнерів з іншими людьми. Вони мають довірливі стосунки та впевнені одне в одному. А для когось навіть погляд на іншу людину – зрада. У кожного своя міра ревнощів та допустимого взагалі.

– У мережі можна натрапити на статті про те, що флірт на роботі підвищує ефективність працівників, знижує стрес і напруженість. Як це працює?

– Якщо на роботі є симпатичний(-а) колега, туди вже цікавіше ходити. Це примиряє людину з потребою йти на роботу.

Це не про почуття чи зраду, а про приємність перебувати в якомусь оточенні. Це загалом хороша здорова річ.

– Чи може флірт створювати ще й зворотний ефект? Коли сприймається колегами як щось більше.

– Так, якщо буде переходити в роман, людям буде не до роботи. З одного боку, де знайомитись, як не на роботі? Ми проводимо там багато часу.

З іншого – декого зупиняє думка, що почнуться чутки серед колег і це сприйматиметься як серіал. Також може здатися, що стосунки завадять кар’єрі. Тобто виникає конфлікт між роботою і стосунками.

– Які люди більше схильні до флірту? Самовпевнені, просто впевнені в собі чи навпаки – ті, кому флірт допомагає реалізувати потребу у впевненості та привернути до себе увагу?

– Якщо говорити про здоровий флірт, який не переходить межі, – до цього схильні всі живі люди. Кожен хоче бути у приємному середовищі. Також це ті люди, які в хороших стосунках із собою і не бояться бути відкритими.

У мене син вчиться в другому класі. У них уже є симпатії. Сьогодні одна, завтра інша. Той закохався, той зізнався. Отже, це природна потреба.

А якщо говорити про залежність від флірту, то до цього схильні люди з характером демонстративного типу. Їм важливо привертати увагу та постійно бути у стосунках, аби весь час чути схвалення від близьких.

Флірт може містити й маніпулятивний момент: людина фліртує, бо хоче отримати підвищення, допомогу, співпрацю.

– Чи не псує це репутацію?

– Якщо про це дізнаються, то звісно. Це не хороший метод, а пряма маніпуляція почуттями іншої людини.

– Якщо людину тригерить флірт інших, про що це свідчить і чи потрібно з цим щось робити?

Флірт на роботі та у житті: маніпуляція, незакрита чи природна потреба?

Коли люди займають багато особистого простору своїми стосунками, це може тригерити. І це нормально, бо справді може заважати.

Буває, ми почули про якусь історію, і люди стали нам різко неприємні. Хоча безпосередньо нам вони нічого не зробили. Тоді можна поміркувати, чому нас це зачепило. Може, конкуренція. Може, заздрість, яка говорить про те, чого ми насправді хочемо. А, може, до цього призводять самообмеження щодо своїх проявів. Якщо зачіпає, можливо, у нас завузькі рамки. І тригер допоможе нам впоратись із цим. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS