Осіння меланхолія чи депресія: як відрізнити і як з цим працювати – розбираємося в інтерв’ю з психотерапевтом
Чому в деяких людей самопочуття змінюється від сезону до сезону
Меланхолія… Поняття, надто романтизоване у поезії та кінематографі. Але що це насправді та чи існує такий медичний термін?
З цим, а також із порадами, як поліпшити свій настрій у ці непрості часи, особливо, коли сонячних днів стає менше й усе довкола поглинає сірість, Mind розбирався у бесіді з психіатром і психотерапевтом Жанною Адарічевою.
– Що таке меланхолія?
– Це особливість людини, у якої самопочуття змінюється від сезону до сезону.
– А чому цей стан здебільшого виникає саме восени?
– Не у всіх це восени. Деяким восени краще, ніж влітку. Але логічно, що більшості буде складно саме восени, бо ми залежимо від світла й тепла.
– Меланхолія – це медичний термін?
– На сьогодні меланхолія радше поетичний термін. Можливо, історичний. Раніше психотерапевти, намагаючись описати депресію, називали її меланхолією.
Зараз існує термін «депресія», а визначення в собі меланхолії, суму, туги, хандри лише свідчить про високий емоційний інтелект людини. Хоча такі люди можуть здаватися надмірно емоційними чи нестійкими, але насправді в людей, які дають своїм почуттям проявлятися, як правило, нижча ймовірність тривожних, депресивних чи психосоматичних розладів.
Емоційна компетентність та емоційний інтелект – важливі. Розвинути їх допомагають рефлексія і самоаналіз – самостійний чи з допомогою психотерапії.
Людина часто на запитання «Як твої справи?» відповідає: «Нормально». Ми не звикли говорити про свої емоції та навіть задумуватися, що відчуваємо...
– Але ж зараз якраз набирає популярності таке поняття, як овершерінг, себто ніби нав’язування того, що ви відчуваєте, іншій людині.
– На початку ХХ століття освічені люди на території України розбиралися у віяннях психоаналізу. Після приходу більшовиків почалася радянщина, і на 70 років емоції «закрилися». Так, люди більше спілкувалися, знали сусідів. Питання в тому, наскільки вони були емоційно компетентними. Це може бути вродженою особливістю, але декому все ж потрібна допомога.
Якщо батьки хочуть виховати здорову й успішну людину, то мають навчити її розбиратися у своїх емоціях. Сьогодні діти набагато емоційно компетентніші за старші покоління, бо зміни у всіх сферах життя поволі, але відбуваються.
– Що ви порадите людям, які страждають від осінньої меланхолії?
– Маємо визначитися, що туди входить. Якщо зниження рівня енергії та швидка втомлюваність – це одна історія. До лікаря варто звертатися, якщо вже є зниження настрою, порушення сну, небажання робити те, що раніше приносило радість, зникнення інтересу до того, що раніше цікавило.
Важливо пам’ятати: не завжди це осіння меланхолія. Це може бути депресія сезонного характеру.
Тіло і мозок – єдина система. Щоб поліпшилися робота мозку та настрій, ми повинні звернути увагу на своє тіло. Завжди хороша ідея – додати у своє життя фізичну активність: ранкову руханку та прогулянку.
Осінь – чудова пора, аби здати аналізи, подивитися на рівень вітамінів і прибрати дефіцити. Бо меланхолія може бути дефіцитом вітаміну D. Можна пити курс вітамінів B1, B6, B12. Сезонно, раз на пів року, порадившись із лікарем.
Варто звертати увагу на харчування, щоб у ньому була достатня кількість вітамінів, мікроелементів і корисних жирів.
Думати про те, про що ваша меланхолія: яка її сутність, про що ви сумуєте, чого вам не вистачає. Запитати: я можу собі це дати або це екзистенційні речі?
Наприклад, я втомилася і хочу на природу або взяти вихідний посеред тижня. Іноді це реально собі організувати.
Є простий спосіб для тих, у кого змінюється самопочуття, коли згасає світловий день. Можна розвісити вдома гірлянди чи ліхтарики. І це працює так, а не потребує курсу лікування.
Якщо це дійсно криза: або я можу з нею впоратися самостійно, або звертаюся до психолога чи психотерапевта.
– Як зрозуміти, що варто звернутися по допомогу?
– Якщо щось різко змінилося. Це стосується чого завгодно: сон, настрій, емоційність, апетит, тривожність. Коли зміни тривають більше двох тижнів, уже можна звертатися до психіатра.
– Нині в соцмережах багато блогерів-психологів, які розповідають, наприклад, про червоні прапорці щодо різних тем. Але чи не занадто ми піддаємося додумуванню через це?
– Такого раніше не було, а тепер забагато.
Мені це нагадує 1990-ті, коли з’явилося багато товарів з-за кордону: цукерки, кольорові напої. Усі, хто міг, набиралися цього. Зараз так відбувається з популярною психологією – багато простих відповідей і фантастичних обіцянок.
Чому професійна психотерапія у порівнянні з популярною виглядає менш яскраво? Бо психотерапевти, які багато вчилися, мають власну терапію і пройшли такий самий шлях, як клієнт, не давати порад, пропонувати прості рішення чи вдаватися до маніпуляцій.
Професіонал розуміє, наскільки непростий шлях очікує на клієнта, скільки складнощів і нюансів попереду, тож тут просто не може бути простих рішень чи обіцянок.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
