Голова Держпродспоживслужби: «Європейські та світові претензії до якості української продукції – це політичні маніпуляції»

Вісім років тому, 6 квітня 2016 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України офіційно було дано старт роботі Держпродспоживслужби (ДПСС). Вона відіграє ключову роль в аграрній галузі України, реалізуючи державну політику у сферах безпечності та якості харчових продуктів, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, а також наглядає за якістю зерна та продуктів його переробки, використанням ГМО тощо. Крім цього, серед обов’язків служби – експертна робота задля подолання технічних бар’єрів у торгівлі з ЄС (у частині санітарних і фітосанітарних заходів).

Редакція Mind зустрілася з новим керівником ДПСС, який обіймає посаду з лютого 2024 року, – Сергієм Ткачуком. Ми прагнули дізнатися, як працює Служба в умовах воєнного стану. Зокрема, чи перевіряє бізнес-структури, чи можна українцям захистити права споживача в цей непростий час, зважаючи на кричущу проблему фальсифікації товарів; розпитали про європейські орієнтири та виклики Служби, про можливості експорту / імпорту продукції та контроль якості зернових, що відправляються за кордон; а також – про корупційні прояви всередині ДПСС, пріоритетні завдання та мотивацію до змін.

Про те, як ДПСС перевіряє бізнес під час воєнного стану

– Яка ситуація з перевірками бізнесу з боку Держпродспоживслужби (ДПСС): як відомо, мораторій на їх здійснення триває, але чи є з цього правила виключення? І загалом, кого перевіряє ДПСС у 2024 році?  

– Дійсно, перевірки бізнесу в умовах воєнного стану обмежені, особливо в частині проведення планових заходів державного нагляду. Але це не означає, що таких перевірок зовсім не відбувається. Наразі проводяться позапланові перевірки у галузі ветеринарної медицини й у сферах безпечності харчових продуктів, захисту та карантину рослин тощо.

2022 року уряд прийняв постанову №303, якою введено мораторій на перевірки бізнесу. Але 8.03.2024 до неї було внесено зміни, зокрема, дозволено позапланові перевірки з дотримання законодавства й захисту прав споживачів у сфері ЖКП, а також з’явилися винятки щодо планових перевірок побутових ламп неспрямованого випромінення, низьковольтного електричного обладнання тощо.

Також зазначу, що здійснюються перевірки у сфері попередження зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу. Якщо говорити про рекламу тютюнових виробів – фактично мораторію по цьому напрямку немає. Він був знятий, бо законом передбачено відповідальність.

Загалом в Україні заборонена реклама будь-яких тютюнових виробів. Проте, на жаль, ми спостерігаємо цю рекламу на стендах, сіті-лайтах тощо. Причина проста – у нашої служби «не вистачає на це рук і часу», а в бізнесу – розуміння. Але в міру можливостей співробітниками Держпродспоживслужби вживаються відповідні заходи як адміністративного впливу (накладення штрафних санкцій – перше порушення 30 000 грн, а повторне протягом року – 50 000 грн), так і роз’яснювального характеру.

Як приклад, одна з національних мереж супермаркетів продовольчих продуктів має стенди розкладок сигарет у вигляді відсутності, тобто вони заховані. На жаль, не всі торгові мережі так роблять. І зрозуміло, що асоціації, які представляють тютюнові промисловості, не зацікавлені у відсутності реклами їх продукції, тому знаходять різні обхідні шляхи. Крім того, виробляється безліч нових продуктів, що не підпадають під акциз, але в них є вміст тютюну. І щодо таких товарів є колізія: зокрема, стаються непорозуміння між інспекторами ДПСС і бізнесом, який здійснює їх реалізацію або рекламу.

Тому не можна сказати, що зараз діє тотальний мораторій. Перевірки бізнесу, хоча й з обмеженнями, але відбуваються.

– А як змінилася в умовах війни робота ДПСС і бізнесу в частині агроекспорту, відкриття нових ринків, видачі експортних сертифікатів? Загалом, що відбулося з експортом з України за понад два воєнних роки?

– Змінилися форми взаємодії з деякими країнами ЄС, особливо з нашими найближчими країнами-сусідами. Зокрема, врегульовано технічні питання оформлення фітосанітарного контролю в частині реекспорту нашого зерна транзитом (порядок оформлення документів, процедури виїзду й дослідження вантажу тощо).

Якщо говорити про нові ринки, то, наприклад, до Китаю ми експортуємо ячмінь, сою, кукурудзу, також підписано вже протоколи про безквотовий експорт меду. А днями з Канади вже надійшов остаточний ветеринарний сертифікат щодо українських курячих яєць.

З деякими країнами ми працюємо по яловичині: зокрема, з африканськими державами та Китаєм, зараз активізувалася комунікація з Бразилією, Аргентиною і Саудівською Аравією. Загалом торік ДПСС відкрила 16 груп товарів по різних країнах. І цього року плануємо зробити не менше, але багато чого залежить від взаємодії на міждержавному рівні, контактів з посольствами тощо.

– Як змінилася товарна структура нашого агроекспорту на третьому році великої війни?

– До відновлення роботи українських портів в Одесі логістика української продукції проходила транзитом через країни ЄС. Натепер експортна логістика стабілізувалася, і найбільший обсяг сільськогосподарської продукції становлять зернові.

Зараз ми ведемо перемовини з Китаєм щодо постачання борошна та гороху, й уже перебуваємо на етапі погодження фітосанітарних процедур і безпосередньо протоколу. Маємо надію, що відкриємо цей ринок для української продукції до кінця 2024 року. Сподіваємося, що скоро досягнемо результату у відновленні ринку експорту яєць і м’яса птиці в Японію.

Також ведемо діалог з іншими країнами (наразі комунікація щодо відкриття ринків здійснюється майже з 80 країнами світу, у тому числі з Великою Британією, США, Туреччиною, В’єтнамом, Індією, Оманом тощо), але це довготривалий процес. Бо відкриття ринку, включно з аналізом законодавства країни-партнера щодо вимог до продукції відповідно до українського законодавства (часто Держпродспоживслужби отримує протоколи на 70 аркушах із зазначенням контролю чітких показників). Адже багато країн використовує принцип нетарифних бар’єрів у міжнародній торгівлі – коли встановлюються умисно завищені вимоги до української продукції, які є обтяжливі для бізнесу. Разом з тим, як і раніше, Україна під час дії воєнного стану дотримується вимог країн-партнерів.

Але слід пам’ятати, що ринки залежать від епізоотичної ситуації (поширення інфекційних хвороб тварин) в Україні. Мова про те, що в разі виявлення тієї чи іншої хвороби, відкритий ринок може бути закрито. Наприклад, у грудні 2023 року в Чернівецькій області був виявлений випадок грипу птиці в дикій фауні (лебеді) – і Молдова обмежила на 90 днів наш експорт і транзит м’яса птиці.

Також хочу зазначити, що низка країн визнали зонування України за високопатогенним грипом птиці. Наприклад, країни ЄС. Робота в цьому напрямку продовжується і зараз. Ведемо діалог із колегами зі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, які розпочали дистанційний аудит заходів державного нагляду, профілактики та контролю щодо грипу птиці.

Про продовження «торговельного безвізу» і необґрунтованість скарг європейців на наше зерно

– Євросоюз після довгих суперечок та обговорень продовжив «торговельний безвіз» для України ще на рік. Але з низкою обмовок і посилень – зокрема, запроваджено додаткові механізми контролю обсягів агро- та харчової продукції, яка надходить з України на європейські ринки. Чи покладено на вашу Службу якісь оновлені обов’язки у зв’язку з цим? Які приписи та розпорядження ви вже отримали щодо контролю наших товарів «на виході» з країни?

– На цьому етапі ми ще не отримали якихось розпоряджень щодо контролю нашої продукції, нових нормативних документів теж поки не прийнято (принаймні їх не доведено нам до виконання). І я поки що не бачив остаточного рішення щодо підтримки квот із боку ЄС.

Звісно, якщо ці квоти затвердять на певну номенклатуру продукції, тоді на Держпродспоживслужбу будуть покладені відповідні обов’язки (у тому числі на Мінекономіки та Мінагрополітики). У такому разі можна буде контролювати кількість вивезеної продукції в частині оформлення на неї експортних документів.

До того ж не слід забувати, що до повномасштабного вторгнення європейські квоти для нас існували. Можливо, буде впроваджена якась нова система, бо постане питання розподілу, вивезення, контролю й інших функцій на етапі дотримання квот на українську продукцію.   

– А наскільки об’єктивні претензії країн ЄС до українського зерна – там постійно скаржаться на ГМО, залишки пестицидів та інші недоліки?

– У нас є і були компанії, щодо яких ми отримуємо нотифікації (офіційне повідомлення про невідповідність фітосанітарним заходам). І торік по суб’єктах господарювання в агросфері ми отримали їх понад 30.

Але якщо поглянути на кількість вивезених зернових з України (а різними компаніями експортовано понад 40 млн тонн за 2023 рык), то нотифікацій по фітосанітарних процедурах – невідповідності якості експортованого зерна /ячменю / кукурудзи, за якими органи Держпродспоживслужби здійснювали перевірку, ми отримали менше 0,2%. І це дуже незначний показник, що спростовує не лише європейські, а й світові претензії до якості української продукції.

Тобто все це – політичні маніпуляції. Проте тут слід враховувати нюанси й самого експортування, також можуть виникати питання щодо фумігації (процедури обробки зернопродуктів для боротьби зі шкідниками шляхом заповнення обсягу фумінатами, які знищують шкідників. – Mind) тощо.

Якщо говорити про скарги на ГМО, то, дійсно, наша служба отримувала такі повідомлення. Але не від ЄС. Зокрема, претензії були від Індонезії щодо кукурудзи. Проте запевняю, тотальних претензій до якості української продукції в частині зернових немає.

– Дивно, бо в розрізі нещодавньої епопеї з блокуванням польсько-українського кордону та історією з висипанням українського зерна поляки заявили, що брали зерно на експертизу, і воно було неналежної якості. Також посол Словаччини в Україні в інтерв’ю Mind зазначав, що в нашому зерні було знайдено сторонні домішки (мінеральні оливи, пестициди). Як прокоментуєте?

– Офіційно ми не отримували жодних протоколів про дослідження нашого зерна ні від Польщі, ні від Словаччини, щоб можна було аргументувати / спростувати цю інформацію. Адже з кожного вантажу відбирається арбітраж, і в системах контролю, які акредитовані спецлабораторією чи референс-лабораторіями (що займаються розв'язанням спірних питань), його можна перевірити.

Загалом по електронній системі RASFF (європейська система швидкого оповіщення про харчові продукти і корми) ми отримуємо офіційні повідомлення про вивезення за кордон вантажів неналежної якості, на підставі яких і здійснюємо перевірки. Але я можу навести позитивні приклади кейсів, як Держпродспоживслужба захищає інтереси вітчизняного виробника на міжнародній арені.

 До того ж у цей момент перевірялася партія такого самого м’яса МХП для Словаччини – і в ній також не знайдено сальмонели. Насамкінець було проведено аналіз у незалежній лабораторії, який теж нічого не показав. Тобто це свідчить про те, що система контролю Угорщини дала збій. У результаті наш вантаж був успішно розмитнений і прийнятий угорською стороною, бо вона не змогла підтвердити встановлені невідповідності.

Держпродспоживслужба досить прискіпливо контролює процес експорту української продукції, адже цього чітко вимагають наші зовнішні партери. Але, на жаль, зворотного руху не відбувається: процедури контролю імпорту, що завозиться в Україну (особливо в харчовій галузі) немає. На сьогодні наша система здійснює лише документальний і фізичний огляд вантажів з-за кордону. І лише в дуже малій кількості випадків ми можемо провести лабораторне дослідження імпортної продукції.

Раніше застосовувався ризик-орієнтований метод перевірок бізнесу, була номенклатура продукції (перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації) тощо – і це дисциплінувало підприємців. А зараз у частині імпорту доволі багато суб’єктів господарювання користуються ситуацією. Проте питання щодо контролю й перевірки імпортної продукції в харчовій галузі підіймає не лише наша служба, а й вітчизняний бізнес.

Зокрема, одразу після призначення на посаду голови Держпродспоживслужби я мав зустріч з асоціаціями українських виробників, які просять відновити перевірки закордонної і вітчизняної продукції. Адже доброчесний бізнес, що сплачує податки й дорожить своєю репутацією, не може конкурувати з потоком дешевих імпортних товарів, хоча й значно гіршої якості.                            

Про впровадження нових міжнародних механізмів і про те, чи є в Україні ГМО-продукти

– Уже майже рік діє новий механізм видачі міжнародних сертифікатів експортерам – «передекспортний сертифікат» (йдеться про зміни в законопроєкті «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» (реєстр. №8290 від 19.12.2022). З видачею таких сертифікатів тепер усе йде рівно й гладко – як це спростило робочі процеси?

– «Передекспортний сертифікат» надає можливість бачити відповідну інформацію про те, хто, що і яким чином хоче експортувати – де нам потрібно зосередитись, аби здійснити відповідний інспекційний (при потребі – лабораторний) контроль певної номенклатури продукції. Тобто завдяки цим сертифікатам Держпродспоживслужба розуміє, скільки вантажів потрібно оформити в певному регіоні та чи є там наявні співробітники. Але, наприклад, в Одесі, Рені та Ізмаїлі ми забезпечили роботу й оформлення вантажів для трейдерів і експортерів майже цілодобово.    

Проте роботу Держпродспоживслужби значно полегшив не «передекспортний сертифікат», а інше нововведення. З цього року ми приєдналися до електронної системи TRACES NT – вона розроблена для забезпечення контролю і міжнародної сертифікації на продукцію тваринного походження при торгівлі з країнами ЄС.

Уже всі регіони працюють з цією онлайн-платформою, і міжнародний ветеринарний сертифікат уже автоматично завантажений у систему TRACES NT. У ньому зазначається: яка компанія, у яку країну, якому адресату й що саме транспортує. І система митного контролю й інші компетентні органи певної країни заздалегідь бачать цю інформацію. Такий алгоритм спростив роботу не лише нашій службі, а й бізнесу.

Сподіваюся, за рік Держпродспоживслужба вже приєднається до світової системи з обігу й обміну фітосанітарними сертифікатами. У бізнесу буде можливість оформляти онлайн-заявки у власному кабінеті, що суттєво спростить роботу трейдерам, агровиробникам, агроекспортерам, а також нашій службі. Адже це кардинально розв’яже проблему з недоброчесними експортерами та виведе «з тіні» український агросектор.

– Під час розмови ми вже згадували про ГМО. В Україні, дійсно, довго обговорювалася тема ГМО-продуктів, але 23.08.2023 законопроєкт №5839 про введення ГМО було проголосовано. Як це впливає на наші торгові відносини й доступ до зовнішніх ринків – зокрема, на ринок Китаю, що робить акцент на закупівлю не ГМО-продуктів з України?

– Загалом в Україні передбачено максимальну кількість заходів (у тому числі у зв’язку із системою державного контролю), що унеможливлюють наявність ГМО у продуктах у тому вигляді, як це визнається у всьому світі. Наприклад, у нас заборонено введення в обіг продукції, виробленої із застосуванням ГМО (якщо вона не зареєстрована). А в держреєстрі сортів рослин, створених на основі ГМО, на сьогодні не зареєстровано взагалі.

Тож тут слід говорити про відповідальність кожного окремого експортера. Адже, коли за кордоном знайдуть ГМО в їх продукції, змусять усе утилізувати + експортер зазнає колосальних збитків на логістиці. Тому навряд чи в Україні відбувається тотальний обіг ГМО. Навпаки, його обіг заборонено.

Зважаючи на припинені перевірки Держпродспоживслужба не може все перевірити. Але ми не отримуємо претензій щодо ГМО в українській продукції у великих масштабах. Найімовірніше, це одноразові випадки, у яких служба намагається одразу розібратися – як у ситуації, коли китайською стороною було заявлено претензії щодо наявності ГМО у вантажі зернових.

Але офіційного запиту від Китаю ми досі не отримали. Хоча були розмови навіть про закриття для нас китайського ринку. Якби дійсно було виявлено ГМО, то Китай вимагав би утилізації товару. Проте інформації, що український трейдер заплатив за утилізацію 80 000 тонн зернових, які перевозили контейнеровози класу PANAMAX – на сьогодні немає. Ми запропонували китайській стороні провести повторну перевірку арбітражного зразка, але поки що зворотної відповіді не отримали.     

Відповідно до чинного законодавства наші суб’єкти господарювання можуть проводити господарську діяльність, у тому числі з ГМО-продукцією, але тільки зареєстровані. На сьогодні Держпродспоживслужба не оформляла жодного українського вантажу з ГМО й ми не бачимо зацікавленості українського бізнесу у вирощуванні ГМО-продукції.

І можу запевнити, що, згідно з нашими лабораторними дослідженнями, в українській продукції не встановлено наявності ГМО. А отже, Україна не здійснює експорт продукції з підтвердженими ГМО-домішками.

Про масштабну проблему фальсифікату та її викорінення

– А як війна вплинула на процеси фальсифікації продукції (масштаби, відмінності, якщо порівнювати з довоєнним періодом)? Які групи товарів для ДПСС зараз є проблематичними, що максимально фальсифікуються? 

– На цю тему можна довго дискутувати. На жаль, статистики з фальсифікату немає. Але фальсифікованих товарів дуже багато. І проблема в тому, що в законодавстві України немає чіткого визначення поняття «фальсифікат». Тому такі прогалини розв’язують руки суб’єктам господарювання, які займаються підробками.

Зокрема, чимало фальсифікату молочної продукції (вершкового масла). Можу констатувати, що більш ніж половина молочнопереробного ринку знаходиться «в тіні». Це дуже сумна офіційна статистика.

Загалом проблема в тому, що Держпродспоживслужба поки що не може забезпечити простежуваність «від лану до столу», як цього вимагають принципи ЄС, що в деяких негативних випадках унеможливлює захист прав споживачів. Причина – у нас немає інформаційної системи. Але сьогодні завдяки підтримці уряду й Мінцифри ми будемо її створювати – вона допоможе навести лад у чіткій простежуваності й обліку харчової продукції в Україні.

Крім того, законодавством уже передбачено, що ця система взаємодіятиме з «єдиним вікном» на митниці. Тобто коди, за якими заїжджає у країну відповідна харчова продукція, потраплятимуть у цю інформсистему, і ми відстежуватимемо її. Але поки в Україні не буде відповідальності за фальсифікат і чіткого визначення, що це таке – всій системі органів виконавчої влади, контролю й правоохоронного блоку буде дуже складно боротися з цим явищем. Адже, коли є прогалини й нечітке формулювання законодавства, воно дозволяє уникати відповідальності недобросовісним суб’єктам господарювання чи навіть громадянам, не зареєстрованим як ФОП.   

Про корупцію всередині ДПСС і шляхи її подолання

– На початку квітня ДБР викрило багатомільйонну схему поборів з експортерів «зернового коридору», яку організували чиновники ДПСС. Співробітники управлінь в Одеській та Запорізькій областях вимагали гроші за видачу фітосанітарних сертифікатів для експорту / імпорту сільгосппродукції. Торік навесні та влітку ДБР, ГПУ та СБУ теж викрили низку корупційних схем. Зокрема, на схемах вивезення зерна викрили голову Миколаївської філії ДПСС, співробітників центрального апарату в Києві, Одеської та Харківської філій (оформлення за хабарі експортних дозволів, ветеринарно-санітарного сертифіката, підробка висновків лабораторних досліджень зернових культур тощо). Як прокоментуєте такі прикрі випадки всередині служби та які засоби протидії застосовуєте?

– На жаль, такі випадки є, особливо, по регіонах. Загалом, у Держпродспоживслужбі 28 000 співробітників. Третина – це державні службовці, інші – інспектори, працівники лабораторій тощо. І біля кожного з них немає змоги поставити охоронця.

Ця історія з викриттям співробітників Одеського управління Держпродспоживслужби відбувалася безпосередньо за моєї підтримки, бо такі факти недопустимі (зокрема, було звільнено начальника фітоуправління, згідно з внутрішнім службовим розслідуванням, і керівника лабораторії – до речі, він судився з Держпродспоживслужбою, але програв справу).

Також у запорізькій філії було звільнено начальника фітоуправління. До речі, зазвичай, у злочинну змову з метою отримання неправомірної вигоди вступають саме з новими компаніями, які вперше хочуть відвантажити продукцію і не зовсім орієнтуються в нюансах роботи на кордоні під час дії воєнного стану.

Зрозуміло, що майже весь агроекспорт зараз іде через Південь України, і ризик корупції в цьому регіоні є більшим. Однак ніхто не має права, особливо в умовах війни, вимагати в бізнесу хабарі. І в цьому напрямку Держпродспоживслужба і я особисто надалі будемо продовжувати співпрацю з правоохоронцями.

Якщо говорити про попередження таких зловживань, то я вважаю, що значною мотивацією є фінансовий аспект. У структурі Держпродспоживслужби дійсно невеликі зарплати – особливо в інспекторів на районному рівні. Тому ми розраховуємо на підтримку нашої ініціативи нардепами й Кабміном, аби від зароблених коштів органами Держпродспоживслужби (за надання адміністративних процедур), які йдуть до Спецфонду держбюджету, 50% можна було доплачувати інспекторам – щоб вони отримували гідну «білу» зарплату.

Тобто будемо працювати за формулою: чим більше принесеш грошей до бюджету, тим більшу отримаєш платню. До речі, за таким алгоритмом оплачується робота держвиконавців у Державній виконавчій службі та в інших галузях. Вважаю це справедливим.