Посол Словацької Республіки в Україні: «Словаччина підтримує транзит сільгосппродукції з України до третіх країн через «коридори солідарності». Але ніхто не говорив про імпорт!»
Марек Шафін – про «аграрне протистояння», проблему з рейдерством і «чорними» нотаріусами в Україні та збитки словацького бізнесу на окупованих росією територіях
Для України блокування кордонів із боку її сусідів стало справжнім випробуванням. Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія є основними транспортними хабами не лише для перевезення агропродукції, а й військової техніки, а також ПММ для українських військ. Спочатку Польща заблокувала кордон. З листопада до неї приєдналися словаки (перманентно блокуючи пункт пропуску «Вишне Німецьке – Ужгород»). А тепер і Угорщина ухвалила аналогічне рішення. Залишається лише Румунія, якою транспортується українське збіжжя та інші сільгосптовари.
Щодо Словаччини, то ця країна активно допомагала Україні з перших днів повномасштабного вторгнення рф – особливо військовими постачаннями. Але ситуація змінилася з приходом нового уряду. Зокрема, минулого тижня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час телефонної розмови з прем'єром Шмигалем повідомив, що його країна припиняє постачання Україні зброї та боєприпасів з військових і державних складів. А наприкінці листопада Словаччина продовжила заборону на імпорт агропродукції з України на невизначений термін, про що заявив міністр сільського господарства Ріхард Такач: «Словаччина залишить чинною односторонню заборону на імпорт українського зерна до ухвалення Єврокомісією системного рішення про врегулювання проблеми неконкурентоспроможності європейських фермерів перед українським агробізнесом».
Це підтвердив і прем'єр Фіцо, наголосивши: «Словаччина продовжить забороняти імпорт української сільгосппродукції на свою територію, інакше йтиме проти власних фермерів». Також розширено відповідний перелік товарів із 4 до 14 позицій. Окрім пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника (імпорт якого заборонено ще у вересні), нова заборона поширюється на мед, цукор, солод, соєві боби, пшеничне борошно, тростинний і буряковий цукор. Плюс, Братислава посилить правила транзиту цієї продукції. А з 11 грудня словацькі перевізники оголосили про безстрокове продовження блокади кордону з Україною на переході «Вишнє Німецьке – Ужгород» – до моменту задоволення їхніх вимог.
Про розв'язання цих серйозних проблем, а також про стан нашої інвестиційної співпраці, український бізнес-клімат і подальшу допомогу Словаччині Україні Mind поспілкувався з послом Мареком Шафіним.
Про війну та інвестиції
– Як вплинула повномасштабна російська агресія проти України на відносини наших країн – зокрема, бізнес-сферу?
– Словаччина підтримує Україну з перших днів вторгнення рф. Нагадаю, що перші системи протиповітряної оборони С-300 саме наша країна передала вашій державі. Як і літаки, іншу військову техніку та гуманітарну допомогу для українців.
Щодо бізнес-сфери, звичайно, війна не допомогла розвитку бізнесу й не додала ентузіазму словацьким інвесторам. Ба більше, МЗС Словаччини та консульський департамент радять своїм громадянам не відвідувати Україну через небезпечну обстановку в країні. Тому багато наших підприємців зараз не ризикують сюди приїжджати. Думаю, що кількість словацьких компаній / підприємств із приходом війни в Україну зменшилася на третину. Хоча досі відчувається зацікавленість словаків робити бізнес в Україні та інвестувати в перспективні галузі економіки.
Попри війну з'являються нові словацькі компанії, які виявляють зацікавлення у відновленні української економіки – зокрема, у сфері енергетики, аграрної галузі, а також розвитку охорони здоров'я. Словаччина вже зробила кілька невеликих проєктів у Київській області (переважно це допомога технікою кільком селам), також були і плануються проєкти з відновлення у Чернігові та Чернігівській області. І, звичайно ж, нас цікавить Закарпаття – як прикордонний зі Словаччиною регіон. Зокрема, ми хочемо там допомогти з наданням житла внутрішньо переміщеним особам, у тому числі працівникам релокованих з окупованих регіонів підприємств / компаній.
– Ви згадали про зацікавленість словаків інвестувати в нашу енергетичну галузь. Чи можна докладніше про ці проєкти?
– Українська енергетична мережа приєднана до європейської і через Словаччину. Існують проєкти будівництва лінії електропередач між Словаччиною та Україною (Закарпатська область). І є словацькі підприємства, які зацікавлені в їхньому здійсненні. До речі, це була одна з тем нещодавньої Міжнародної виставки та конференції ReBuild Ukraine powered by Energy у Варшаві 14–15 листопада. Але все наразі на стадії обговорення та перемовин між нашими країнами, тож без конкретики.
– Яких змін зазнали словацькі інвестиції після 24 лютого 2022 року?
– Якщо дискутувати про вплив воєнних дій на словацькі інвестиції, звісно, вони мали й мають негативний ефект. 2022 рік в Україні ознаменувався як воєнний. Як таких бізнес-інвестицій із боку Словаччини майже не було: їх замінила наша військова та гуманітарна допомога вашій країні. Хоча цього року також особливого сплеску інвестиційної активності словацьких бізнесменів немає. Взагалі ці дані фіксує Національний банк Словаччини. У випадку з Україною вони є конфіденційними й тому не публікуються.
Якщо говорити про конкретику, то, наприклад, компанія Minerfin – один із найбільших словацьких інвесторів останніх років – перед війною планувала інвестувати в Україну кілька мільярдів доларів. Але шахти в місті Дніпрорудне Запорізької області опинилися на окупованій нині рф території, і вже 10 місяців Minerfin не володіє своїм підприємством. Як зараз справи на цих шахтах, які фінансові збитки – сказати не можу, бо жодної інформації ні в посольства, ні в самої компанії, немає. Але, мабуть, там уже поставили керуючого з російської сторони.
У шахтах Дніпрорудного дуже якісна залізна руда, яка не потребує додаткового збагачення, і наша компанія Minerfin постачала її різним підприємствам Словаччини, Чехії та інших країн ЄС. Взагалі Minerfin працює в Україні ще з початку 1990-х років, по суті, з моменту проголошення незалежності України і є співвласником Запорізького залізорудного комбінату: компанія дуже добре знає вашу країну, особливості місцевого ринку та бізнес-середовища. Тому чекає повернення українських територій і можливості продовжувати роботу на своїх підприємствах і надалі інвестувати в їхній розвиток.
– А який масштаб збитків компанії?
– За даними FINStat (онлайн-платформи для роботи з даними про словацькі компанії), її прибуток знизився на 16% у річному обчисленні. Проте важко сказати, яка частина втрат пов'язана саме з війною в Україні.
– Які ще словацькі бізнеси опинилися під протекторатом рф?
– Загалом є чимало словацьких компаній, у яких бізнеси залишились на окупованих росією українських землях. Зрозуміло, вони зазнають численних фінансових збитків: точні цифри наразі не фігурують, і їх не надають власники бізнесів, що постраждали. Проте вони хочуть повернутися на свої підприємства після звільнення України та продовжити колишню роботу (хоча, гадаємо, що багато підприємств на окупованих землях вже розграбовано).
Переважно йдеться про словацькі компанії, які працювали в Україні в галузі видобутку корисних копалин і виробництва сільськогосподарської продукції (наприклад, меду – компанія «Міла Мед» із потужностями в тепер уже окупованому росіянами Бердянську). А також у сфері охорони здоров'я – словацький холдинг Pro Partners мав розгалужену мережу діагностичних і радіологічних центрів по всій Україні, а тепер на підконтрольній українській владі території їх залишилося лише два.
Також майно власників низки словацьких бізнесів, яке розташовується на підконтрольній Україні території, постраждало тією чи іншою мірою під час початкової фази російсько-української війни у 2022 році. Але про масштаби збитків у нас немає даних, оскільки багато компаній звертаються до посольства лише тоді, коли самі не в змозі розв'язати проблему.
– А чи розглядаються можливості репарацій або компенсацій постраждалому словацькому бізнесу?
– Щодо питання з приводу виплат якихось компенсацій чи репарацій постраждалим власникам компаній – про це наразі зарано говорити. Над можливістю виплат репарацій, як і над питанням про варіативність використання заморожених російських активів у Словаччині, працює наше Міністерство фінансів у кооперації з європейськими партнерами.
– До повномасштабного вторгнення рф одні з найбільших капіталовкладень в Україну були у словацької компанії NAFTA. Як воєнні дії вплинули на її інвестиції?
– Словацький найбільший нафтогазовий оператор NAFTA з початком військових дій релокувався з окупованих східноукраїнських регіонів, але продовжує здійснювати геологічну розвідку територій і зараз біля Ужгорода та Полтави веде роботи з пошуку нафти й газу. Розмір своїх нових інвестицій компанія не розголошує.
Про «нюанси» українського бізнес-клімату
– Два роки тому в інтерв'ю мені ви говорили, що словацькі інвестори не впевнені в безпеці своїх інвестицій в Україні – у тому, що в них не заберуть підприємство чи за допомогою «чорних» нотаріусів не переоформлять на інших осіб. Чи змінилася ситуація за останні два роки?
– На жаль, проблема в Україні з рейдерством і «чорними» нотаріусами нікуди не зникла. Також залишилася проблема з верховенством права, захистом прав інвестора та загалом комфортністю бізнес-середовища. І, на жаль, наші підприємці стикалися з такими проявами «специфіки» місцевого інвестиційного клімату – і я не здивуюсь, якщо це станеться вже завтра.
Наведу приклад: неприємна історія з українськими «чорними» нотаріусами та нашою девелоперською компанією VIGROUP UA, власниками якої є брати Ріхард і Юрай Душка – про яку я розповідав вам в інтерв'ю понад два роки тому, досі не завершена. Хоча ще тоді словацькі інвестори мали на руках два позитивних рішення Мін'юсту (вони подавали скаргу до Антирейдерської комісії, і її задовольнили). Проте на сьогодні наші інвестори не можуть вільно користуватися своїм майном. І хочу наголосити, що, якби наше посольство не втрутилося в цю історію, словацькі інвестори взагалі втратили б свій актив.
– У попередньому інтерв'ю ви також наголошували, що словацьким бізнесменам не повертають ПДВ. Зокрема, йшлося про SES Tlmače, яка займалася проєктуванням, виробництвом і збиранням енергетичного обладнання (компанія працювала в Луганській та Донецькій областях, і їй не повернули 8 271 000 грн ще за травень 2009 року). Чи вирішилося це питання?
– Наскільки мені відомо, борг із ПДВ компанії SES Tlmače (Slovenské energetické strojярні) досі не погашений. 2019 року власники зробили відповідні кроки в юридичній площині для захисту законного права на відшкодування податку. За допомогою українського адвоката було подано скаргу, і є рішення Печерського районного суду м. Києва від листопада 2020 року, за яким справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але, наскільки мені відомо, більше просування в цьому питанні немає.
Про причини заборони імпорту української агропродукції
– Словаччина (разом із Угорщиною, Румунією та Польщею) продовжила ембарго на ввезення української аграрної продукції – на постачання українського зерна до кінця 2023 року. Чи буде з 1 січня 2024-го продовжено / скасовано цю заборону? І які були передумови для її запровадження: масштаби збитків словацьких фермерів через потоки дешевого українського зерна (ціну на зерно у Словаччині)?
– Справді, зараз в аграрній сфері ми маємо проблему з українським зерном – точніше, з його імпортом. Адже домовлено, що Словаччина дає виключно коридор для транзиту українського зерна – і з цим проблем немає. Наша країна повністю підтримує транзит сільськогосподарської продукції з України до третіх країн через «коридори солідарності». Але ніхто не говорив про імпорт!
Взагалі, зернова продукція у Словаччині за обсягами вдвічі перевищує її споживання у країні. А реальність така, що значна частина дешевої української зернової продукції залишається на словацькому ринку – а отже, є ціновою конкуренцією для словацької аграрної галузі та місцевих фермерів, які експортують свої зернові до ЄС. Тому Словаччина разом із Польщею, Угорщиною і Румунією просто вжила заходів для гарантування безпеки вітчизняного ринку та своїх національних інтересів.
Чи буде продовжено або скасовано ембарго щодо українського зерна – скоро дізнаємось (інтерв'ю записано 21 листопада 2023 року. – Mind). Але моя думка – як сусідам, нам потрібно знайти вихід спільно з українською стороною із цієї серйозної ситуації. Ми маємо вміти домовлятися та домовитися. На жаль, альтернативного переговорам способу наразі ніхто не вигадав.
Ще один важливий нюанс передумов запровадження ембарго – це те, що в українському зерні було знайдено сторонні домішки (мінеральні оливи, пестициди), яких там не має бути. Тобто частково українське зерно не відповідало маркерам якості словацької зернової продукції.
Про російські гроші в Словаччині та втрати від антиросійських санкцій
– В Україні зараз дуже актуальна тема відновлення держави після війни. За даними Єврокомісії, активи російських фізосіб і компаній, заморожені в державах – членах ЄС, на середину 2023 року становлять 24,1 млрд євро. Зокрема, в Італії заморожено російських активів на суму 2,3 млрд євро, Німеччини – 2,2 млрд, в Австрії – майже 1,8 млрд євро російських і частково білоруських активів, Угорщині – 870 млн, Болгарії – 11,3 млн, Чехії – 10,8 млн, а у Словаччині – понад 4,9 млн євро. У яких саме сферах словацької економіки перебувають ці активи і чи збирається Словаччина передавати їх на відновлення економіки України?
– Щодо озвученої суми заморожених російських активів у ЄС і, зокрема, у Словаччині – не впевнений у її точності. Ця цифра, насправді, може бути вищою. Але Міністерство фінансів Словаччини ще не надавало даних, тож назвати суму неможливо.
Найбільше, наскільки мені відомо, приватні російські активи зосереджені у словацькій сфері туризму й машинобудування.
Щодо можливості та способів передачі російських активів Україні, то зараз цим займається новий словацький уряд – зокрема, Міністерство фінансів і Міністерство економіки. Також вирішення цього складного питання залежатиме від Європейської комісії.
– Не є таємницею, що ЄС значно постраждав від антиросійських санкцій. А наскільки для Словаччини виявилися відчутними санкції, зокрема, за 2022–2023 роки: чи є загальна оцінка економічної шкоди /недоотриманого прибутку країни (наприклад, транзитер російського газу компанія Eustream уже задекларувала цього року збитки майже на 12,6 млн євро – після відмови ЄС імпортуватиме російські енергоносії)?
– Наразі немає таких офіційних підрахунків. Щодо приватного бізнесу – багато словацьких підприємців, звичайно, скаржаться на погіршення торгових зв'язків і скорочення своїх прибутків.
Якщо говорити про Eustream (де державі належить 51% акцій), то до періоду санкцій Словаччина отримувала приблизно 300 млн євро за транзит газу. І, якщо компанія тільки за нинішній рік зареєструвала майже 12,6 млн євро збитків – це дуже відчутно. Але, гадаю, проблема для Eustream і в тому, що Україна вже не хоче транспортувати російський газ своєю територією. Якщо не помиляюся, транспортування триватиме лише до кінця 2024 року.
Звичайно, Eustream має і інші варіанти транспортування газу – наприклад, з Німеччини. У зв'язку з цим хочу нагадати, що Словаччина завжди безоплатно допомагала Україні у скрутну хвилину. Зокрема, 2014 року реверс газу дуже допоміг Україні. У ті часи та досі можна було реверсом постачати 200% річного імпорту газу України.
Про подальшу допомогу словаків
– З початку повномасштабного вторгнення Словаччина активно допомагала Україні у військових постачаннях. Ситуація різко змінилася наприкінці жовтня – з приходом нового уряду на чолі з Робертом Фіцо, який заявив, що країна відтепер не надсилатиме військову допомогу Україні. Як тепер виглядатиме допомога Словаччині під час цієї війни – буде обмежена гуманітаркою?
– Це спотворене журналістами трактування слів нашого прем'єра. Малось на увазі, що військову техніку більше не будуть безкоштовно постачати зі словацьких армійських військових складів.
Словаччина віддала Україні дуже багато: і ППО, і винищувачі, і багато чого іншого.
Щодо подальшої словацької допомоги: ініціативі приватних і комерційних підприємств, які співпрацюють з Україною (а є і українські компанії, які в кооперації з нашим бізнесом працюють на території Словаччини), ніхто не перешкоджатиме. Тобто всі спільні проєкти з постачання озброєння, ремонту техніки тощо залишаються в силі.
Якщо говорити про подальшу військову допомогу, то сьогодні на урядовому рівні йдуть переговори про складання та поставки в Україну дистанційно-керованих машин для розмінування типу Božena-4 та Božena-5, які є одними з найкращих у світі та постачаються до 86 країн. Також є інтерес виробляти їх на українській території, і зараз це обговорюється з Міністерством оборони України. Тому не треба говорити, що у Словаччині до влади прийшов проросійський уряд. Воно не проросійське, а прословацьке – насамперед.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
