Голова АМКУ: «Торік будівельна галузь була однією з основних, де відбувалися порушення антимонопольного законодавства»

Діяльність Антимонопольного комітету України (АМКУ) спрямована на захист доброчесної конкуренції серед підприємців та у сфері публічних закупівель із боку держави. Зокрема, АМКУ контролює, щоб компанії дотримувалися вимог законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, концентрації та узгоджені дії суб’єктів господарювання, формує і реалізує конкурентну політику, а також сприяє розвитку здорової конкуренції в Україні. Аби посилити результативність виконання цього функціоналу, торік Верховна Рада розширила повноваження АМКУ та надала його співробітникам право проводити виїзні перевірки всіх рівнів бізнесу.

Mind розпитав у Павла Кириленка – нинішнього керівника Антимонопольного комітету, який очолює відомство вже майже рік – про виконання перелічених вище опцій. Також ми поговорили про наймасовіші приклади порушень у галузі медицини, будівництва та ПЕК, змови на аукціонах із приватизації, про кейс компанії IDS Ukraine («Моршинська») і розширення бізнесу МХП, відкриття справ щодо мереж OKKO, WOG, Shell і зловживання монопольним становищем суб’єктами господарювання, що входили до НАК «Нафтогаз України». Торкнулися в розмові й підвищеної уваги АМКУ до ринкових концентрацій унаслідок угод злиття й поглинання (M&A) та того, наскільки зараз є відчутною зацікавленість міжнародних партнерів в інвестуванні в Україну.

Про злісних порушників антимонопольного законодавства

– Чи є понад два роки війни перепоною для порушень антимонопольного законодавства? Які сфери «у фаворитах» і загалом, куди нині спрямовано ключову увагу АМКУ?

– Порушення відбуваються постійно. А отже, і контроль комітету за дотриманням антимонопольного законодавства лишається безперервним попри війну. Комітет спрямовує свої повноваження на захист конкуренції всіх учасників ринків за різними напрямами / сегментами, а також у сфері публічних закупівель.

Якщо говорити про публічні закупівлі на рівні державних органів, які використовують систему «ProZorro.Продажі», то вони активізувалися. І це прямо пов’язано з активізацією різних сфер (наприклад, будівельної), проведенням торгів і відповідно збільшенням кількості скарг та уваги комітету щодо цього напряму.

Тобто можна констатувати, що порушення не припиняються навіть в умовах воєнного стану. Тож контроль з боку АМКУ також не припиняється – як і відповідне реагування на такі порушення.

Водночас, якщо розглядати питання суто з морального погляду, то комітет розумів і розуміє, як важко бізнесу в умовах війни. Зважаючи на це, проведення перевірок за власною ініціативою після повномасштабного вторгнення було не зовсім доречним і дестабілізувало б роботу бізнесу.

Але увага АМКУ й надалі сфокусована на виявленні та припиненні змов на торгах. Такі порушення набули масового характеру після того, як ситуація – безпекова й економічна – дещо стабілізувалася: якісь підприємства релокувалися, якісь – відновили свою діяльність. Комітет докладав і докладає максимум зусиль для того, щоб суб’єкти господарювання не користалися у негативному розумінні таким важким становищем країни, як воєнний стан.  

Про порушення та змови на приватизаційних аукціонах і про кейс «Моршинської»

– Торік ексочільниця АМКУ Ольга Піщанська в інтерв’ю Mind наголошувала, що у пріоритеті – контроль за аукціонами з приватизації / продажу об’єктів держмайна (зокрема, малої приватизації та арештованого майна, у тому числі російських активів), бо там великі ризики порушення антимонопольного законодавства. Чи погоджуєтеся з баченням колеги?

– Контроль з боку комітету  здійснюється постійно, і сказати, що якийсь напрямок для нас є неважливим чи непріоритетним – не можна. Якщо розглядати аукціони, то більшість із них проходить через систему «ProZorro.Продажі».

Щодо реалізації майна, то зараз в Україні продовжується процес системної приватизації – різних суб’єктів господарювання, що перебувають в управлінні Фонду державного майна. Їхня реалізація йде з використанням процедури проведення аукціонів, і є чіткі правила, зокрема, передбачені законом про захист економічної конкуренції, для отримання дозволу комітету на концентрацію.

Простіше кажучи, коли в результаті аукціону певний суб’єкт господарювання стає власником іншого суб’єкта господарювання (цілком або в частині придбання певного майнового комплексу / активу), це потребує дозволу АМКУ. І для цього передбачено чітку процедуру: після обрання переможцем того чи іншого суб’єкта господарювання, він протягом 30 днів (якщо активи об’єкта реалізації і група покупця перевищують встановлені вартісні показники) звертається до комітету, який перевіряє відсутність негативного впливу такої угоди на конкуренцію на відповідному ринку.

Крім того, в усіх концентраціях АМКУ звертає пильну увагу на те, чи розповсюджується на той чи інший суб’єкт господарювання дія закону «Про санкції». Він чітко вказує, що комітет не розглядає заяви про надання дозволу на концентрацію та не приймає рішень, якщо ці заяви надійшли від суб’єктів господарювання, які підпадають під дію цього закону. Дотримання санкційного режиму є вкрай важливим, оскільки стосується не тільки конкуренції, а й безпеки держави.

Ще один важливий нюанс – встановлення тих чи інших відносин контролю. Навіть якщо суб’єкт господарювання береться лише в тимчасове управління – ми дивимося, як може це відбутися і які є ризики для конкуренції.

Наприклад, кейс «Моршинської» – вилучення активів у рамках кримінального провадження, арештованих і переданих АРМА як установнику управління. Потужному гравцю на цьому ринку (ТОВ «Карпатські мінеральні води», яке в березні 2023 року виграло конкурс АРМА) і найближчому конкуренту передають в управління іншого потужнішого гравця (IDS Ukraine – компанія росіянина Михайла Фрідмана та його партнерів Германа Хана й Петра Авена).

Більше сказати не можу, щоб не порушувати законодавство.

– АМКУ побачив у цьому ризики?

– Звичайно, побачив – і точно можу сказати, що вони не є надуманими. Тому після цього, восени 2023 року, була відкрита справа. Для нас це великий обсяг роботи.

І зараз є значна кількість звернень із різних сторін (як від зацікавлених учасників ринку, які відчувають на собі наслідки цієї концентрації, так і від самої «Моршинської», яка занепокоєна щодо майбутнього функціонування й можливих ризиків стосовно мінімізації вироблення та реалізації її продукції).

– А коли орієнтовно буде фінальне рішення АМКУ щодо гучного кейсу «Моршинської»?

– Комітет жодним чином не затягуватиме цю справу – остаточне рішення по «Моршинській» плануємо ухвалити цього року. 

– Яка динаміка чисельності змов на публічних закупівлях торік (картельні змови, тендерні оборудки)?      

– Якщо брати за кількістю порушень у відсотковій складовій, то за 2023 рік, наприклад, будівельна галузь була однією з основних, де відбувалися порушення. Таких порушень майже 25% від загальної кількості встановлених органами комітету. По ПЕК і ЖКГ теж зафіксовано значну кількість порушень – 18,7%. А у промисловості (важкій і легкій) за різними напрямами порушення антимонопольного законодавства становили приблизно 11% за 2023 рік.

Якщо ж брати доволі значні порушення, що мають системний характер – вчинення антиконкурентних узгоджених дій учасниками торгів та інших конкурентних процедур, то їх у 2023 році було встановлено 1020. А протягом п’яти місяців поточного року зафіксовано вже 454 таких порушення: всі вони доведені, й АМКУ прийняті відповідні рішення.  

Є статистика щодо накладених комітетом штрафів (це вже винесені рішення): за п’ять місяців 2024 року вони становлять понад 60,6 млн грн. Економічний ефект, досягнутий загалом за цей період – понад 3,1 млрд грн. Також сплачено штрафи і пені, частково за рішеннями цього року й за попередніми, на суму 132,2 млн грн.

Про грубі порушення у сферах ПЕК, будівництва й медицини

– Ви зазначили, що найбільше порушень антимонопольного законодавства відбувається, зокрема, у будівельній і медичній сферах, галузі ПЕК. А можна почути про конкретні кейси?

– Якщо говорити про паливо-енергетичний комплекс, то назву грудень 2023 року – тоді АМКУ ухвалив два рішення про зловживання монопольним становищем суб’єктами, що діяли на ринках транспортування та первинної оптової реалізації природного газу. Цікавим є той факт, що це були перші рішення комітету, коли до відповідальності було притягнуто суб’єктів, які входять до групи «Нафтогаз України».  

Якщо розглядати ці рішення – вони істотно різні, оскільки стосуються різних ринків. Один із них перебуває у стані природної монополії, й у відповідача були відсутні конкуренти, тоді як для доведення наявності монопольного становища в іншого суб’єкта потребувався розрахунок усіх часток учасників на ринку.

Слід розуміти, що монопольне становище як таке не є порушенням. Порушенням є неправомірне його використання, тобто, якщо говорити юридичною мовою, це зловживання монопольним становищем, і за таке порушення встановлено жорстку відповідальність. Так, по групі «Нафтогаз Україна» рішення були ухвалені з накладенням штрафу – на загальну суму понад 1,7 млрд грн. Звісно, зараз ці рішення оскаржуються в судовому порядку, і АМКУ докладатиме всіх зусиль, щоб їх захистити.

– А що по ринку нафтопродуктів – по фактах спільних антиконкурентних дій?

– Навесні 2022 року у відповідь на дефіцит пального (світлих нафтопродуктів) комітет розпочав дослідження щодо причин обмеження пропозиції та ціноутворення на початку широкомасштабного вторгнення – у нас була велика кількість запитань щодо цього. Варто зазначити, що дослідження ринків світлих нафтопродуктів було визначено одним із пріоритетних завдань комітету у 2023–2024 роках. 

Водночас, за результатами розгляду наявних у дослідженні матеріалів, у грудні 2023 року АМКУ розпочав розгляд справи за ознаками в діях суб’єктів господарювання, які входять до групи «WOG» та «OKKO», порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій у частині обмеження пропозицій і встановлення цін.

Якщо говорити про порушників із будівельної галузі, то здебільшого це суб’єкти господарювання, що беруть участь у змовах на торгах. Відновлення України, хоча ще не глобальне, але вже відбувається в деокупованих регіонах. І тому попит на будівельні й відновлювальні роботи та участь у них суб’єктів господарювання, звісно, є дуже значним – як і їхнє бажання перемогти на торгах, де часто рівень переможця (за фактичними характеристиками) не відповідає вимогам документації конкурсних торгів.

Відповідно державним уповноваженим ухвалено рішення про початок розгляду справи – 6 червня 2024 року було прийнято відповідне розпорядження. У справі будуть досліджені факти встановлення подібних цін на лікарські засоби та схожі динаміки зростання цін (зокрема, на «спазмалгон», «евказолін аква» та інші) у 2019–2023 роках. І вже можу сказати, що аналіз ситуації на ринку, яка складалася на той час, спростовує наявність об’єктивних причин для такого зростання.

– Можна цих учасників перерахувати?

– Коли я був на Аптечному саміті наприкінці 2023 року, то один з учасників фармринку мене вельми зухвало запитав: «А ви знаєте, що таке «презумпція невинуватості»? Я не просто знаю, що це означає, а й чітко дотримуюся цього принципу. Але подивимося. Кожен робить свою роботу. Довго чекати не доведеться. Як я вже сказав, справа розпочата за кваліфікацією антиконкурентних узгоджених дій у вигляді встановлення подібних цін на лікарські засоби. 

Можу сказати одне: йдеться про двох великих гравців із реалізації і надання дистрибуційних послуг (компанії «Оптіма-Фарм» і «БаДМ»). Запевняю, що всі сили АМКУ будуть максимально консолідовані для того, щоб встановити істину та навести лад у фармацевтичній галузі. Тим паче, що на момент проведення нашого дослідження було надано рекомендації – щоб найбільші гравці на цьому ринку не обмежували й не впливали ані на виробників, ані на подальшу реалізацію та не порушували правила конкуренції (у частині діяльності набагато менших учасників, які  надають послуги з реалізації медпрепаратів).

Про ринок M&A та інтерес закордонних інвесторів до України

– А як змінився український ринок M&A протягом двох років війни? Яким був перший воєнний рік? І що відбувалося згодом, коли бізнеси почали адаптуватися до воєнних умов – чи помітні певні тренди, у яких галузях?

– Доволі частими є кейси, коли, наприклад, у будівельній галузі (у частині зведення багатоквартирних будинків) вектор діяльності більше зміщується до Заходу України – у безпечніші регіони. І там вже одна компанія встановлює контроль над іншою, аби надалі відбувалася реалізація нерухомості.

Частина цього бізнесу – передача в оренду нових приміщень (офісних тощо). І тут є певна тенденція, коли недобудований об’єкт, який належить суб’єкту господарювання (йдеться про будівництво комерційної житлової нерухомості) придбаний іншим суб’єктом. Але монополізації ринку і його концентрації в одних руках зазвичай не відбувається. Адже будівельний бізнес доволі розпорошений – чи то бізнес житлової нерухомості, чи нерухомості для суб’єктів господарювання. 

Якщо говорити про промисловість, особливо харчову – там є такий представник, як група МХП. Зокрема, у комітеті є кейси щодо цієї групи, один з яких зараз на фінальній стадії і стосується зловживання монопольним становищем під час реалізації курячого м’яса. Але слід пам’ятати, що МХП – великий платник податків, який не зменшує своїх обсягів. Зокрема, його виробництво було стабілізовано на кінець 2022 року, і вже у 2023-му розвивалося – про що свідчить вихід МХП на європейські ринки (Словенії, Албанії, Нідерландів, Словаччини тощо).           

– А те, що агрохолдинг МХП купує логістичну компанію KTL – це тренд?

– Я це пов’язую лише з виходом бізнесу на європейські ринки. Як я розумію, МХП хоче мати компанію, де буде все – від вирощування птиці, виробництва яєць до транспортування продукції в будь-яку точку світу. Це дозволить доставляти, наприклад, свіже м’ясо птиці з різними видами заморозки на значні відстані. Завдяки чому всі виробничі процеси будуть полегшені, що впливатиме на ціноутворення кінцевої продукції МХП.

Тобто МХП має намір розширювати свій бізнес і виходити за межі України. Чи буде Косюк використовувати придбану логістичну компанію в інших напрямках? Можливо, але такої інформації наразі в мене немає.

– А наскільки масовим був вихід іноземців з України, і що відбувається зараз? Якщо нині є інтерес іноземних інвесторів до України, то якими галузями вони цікавляться і в яких регіонах?

– Інвестування в нашу металургійну й будівельну галузь активно відбувалося до повномасштабного вторгнення. Звісно, на початку 2022 року іноземні інвестори відчули для себе багато ризиків. Але тепер як національні, так і іноземні компанії вивчають тенденції на ринку – у яких його сегментах буде максимальний попит у воєнний і повоєнний період часу.

Звісно, після війни почнеться масштабний процес відновлення України – особливо у прикордонних із рф регіонах, де руйнування є найбільшими. Тому насамперед затребуваною стане будівельна галузь. Але тут мова не лише про готові будівельні матеріали.

Скажімо, без цементу будівництво неможливе. Ринок цементу в Україні доволі сталий. З огляду на незмінну присутність на ринку чотирьох вітчизняних виробників цементу впродовж останніх п’яти років. Але є чіткий інтерес і з боку міжнародних компаній, які хочуть інвестувати в галузь виробництва цементу.

Потужну конкуренцію іншим учасникам ринку складає національний гравець ПрАТ «Івано-Франківськцемент».

Звичайно, загалом комітет позитивно налаштований на тенденцію залучення іноземних інвесторів, але з опцією певних зобов’язань (передбачених законом). Їх може брати на себе суб’єкт господарювання під час придбання бізнесу, близького до свого основного виду діяльності для стабілізації ситуації та усунення можливого негативного впливу на конкуренцію – а ми вже контролюємо чітке виконання цих зобов’язань. Думаю, це сприятиме відновленню України й збільшенню робочих місць, бо завдяки зусиллям лише національних компаній без іноземних інвестицій цього буде надто важко досягти.

Про «Енергоатом», ДТЕК Ахметова та «електроенергію за 1 копійку»              

– Минулої весни Ольга Піщанська запевняла, що за власною ініціативою АМКУ почало аналізувати інформацію, яка з’явилася у ЗМІ щодо продажу «Енергоатомом» електроенергії за 0,01 грн/МВт*год компаніям ДТЕК Ріната Ахметова. Минув рік. Що вдалося з’ясувати АМКУ – чи справу успішно «поховали»?

– З повагою ставлюся до своїх попередників і не беруся коментувати слова та зобов’язання, не мною висловлені. Лише озвучу факти: зараз в АМКУ немає заяв, досліджень або розслідувань за фактом реалізації «Енергоатомом» електроенергії за 1 копійку/МВт*год компаніям ДТЕК.

Загалом, щодо компаній «Енергоатом» і ДТЕК у нас у роботі є дослідження, але вони не стосуються поставленого вами запитання.