Що тепер МВФ вимагає від України в обмін на продовження фінансування
Найважливіші вимоги оновленого меморандуму між Україною та МВФ. Інфографіка
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) 18 жовтня завершила п'ятий перегляд програми розширеного фінансування України. Про це йдеться в офіційному повідомленні фонду. Його рішення розблокує доступ до чергового траншу на суму $1,1 млрд, разом з яким загальний обсяг коштів, що його надав МВФ Україні, зросте до $8,7 млрд.
У своєму повідомленні фонд уточнює, що українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності на кінець червня та завершила реалізацію чергових структурних маяків. Зокрема, це затвердження порядку підготовки й подання концепцій публічних інвестиційних проєктів на 2025 рік, розробка оцінки ефективності податкових пільг та ухвалення поправок до Митного кодексу.
Слідом за своїм рішенням МВФ опублікував оновлений текст меморандуму з Україною, який, крім традиційного макропрогнозу, містить нові зобов'язання, які взяла на себе Україна в межах співпраці з фондом. Mind вивчив цей документ і виділив із нього найважливіше.
Що з макрофінансовими показниками України?
Ключові індикатори принципово не змінилися в порівнянні з версією меморандуму, яка була оприлюднена в червні 2024 року.
Зростання ВВП України у 2024 році становитиме 3%, у 2025-му потенціал зростання української економіки оцінюється в діапазоні від 2,5 до 3,5%.
Дефіцит держбюджету з урахуванням грантової підтримки у 2024–2025 роках очікується на рівні 18,7% та 19,2% ВВП відповідно, без грантів – на рівні 24,5% та 20% ВВП відповідно.
Податкові надходження (доходи) за підсумками 2024 року перевищать 2,7 трлн грн, а у 2025-му зростуть до 3,06 трлн грн.
Ситуація з експортом українських товарів дещо поліпшиться. У 2024 році обсяг експорту становитиме $40,1 млрд, що на 16% більше, ніж у 2023-му, а у 2025 році експорт досягне $42,6 млрд, що на 6% більше, ніж очікується у 2024-му. Втім зовнішня торгівля все одно залишиться дефіцитною: негативне сальдо (торгівля товарами) у 2024–2025 роках становитиме $32,1 млрд і $36,2 млрд відповідно.
Темпи інфляції у 2024 році прискоряться до 9% (з 8%, які МВФ прогнозував улітку), а у 2025-му – уповільняться до 7,5%.
Золотовалютні резерви Національного банку до кінця 2024 року досягнуть $42,6 млрд (на 1 жовтня резерви становили $38,9 млрд), а до кінця 2025-го зростуть майже до $45 млрд.
Прогноз основних макропоказників України на 2024–2025 роки
| Індикатор | 2024 рік | 2025 рік |
| Реальний ВВП | +3,0% | +2,5-3,5% |
| Номінальний ВВП | 7542 млрд грн | 8542 млрд грн |
| Дефіцит держбюджету (з урахуванням грантів) | -18,7% ВВП | -19,2% ВВП |
| Зовнішнє фінансування | 15,2% ВВП | 18,2% ВВП |
| Податкові надходження | 2718 млрд грн | 3056 млрд грн |
| Експорт товарів | $40,1 млрд | $42,6 млрд |
| Імпорт товарів | $72,3 млрд | $78,8 млрд |
| Золотовалютні резерви НБУ (на кінець року) | $42,6 млрд | $44,9 млрд |
| Інфляція (на кінець року) | 9,0% | 7,5% |
Дані МВФ згідно з базовим сценарієм
Які нові структурні маяки поставив МВФ Україні?
За підсумками п'ятого перегляду програми фінансування Україна взяла на себе зобов'язання виконати 11 нових структурних маяків. У результаті їхня загальна кількість зросла до 48, у тому числі 29 – уже виконано.
Докладніше зупинимося на тих нових структурних маяках, які стосуються фіскальної та фінансової політики.
- НБУ до кінця жовтня 2024 року має провести оцінку ключових ризиків для фінансової стабільності та підготувати плани дій на той випадок, якщо будуть реалізовані негативні сценарії в економіці.
- У січні 2025 року Верховна Рада зобов'язується внести поправки до Бюджетного кодексу, які пов'язані з реформою управління публічними інвестиціями (PIM), а в лютому 2025-го Кабмін має затвердити методологію управління публічними інвестпроєктами (такі проєкти фінансуються з держбюджету та коштом іноземних партнерів).
- До кінця лютого 2025 року має бути призначений новий голова Бюро економічної безпеки (БЕБ). Нагадаємо, що відповідний закон № 3840-IX, який визначає критерії відбору голови бюро та вимоги до його кандидатури, парламент ухвалив ще влітку 2024 року.
- У квітні 2025 року у Верховній Раді з'явиться законопроєкт, який встановить вимоги до податкової звітності для операторів цифрових платформ, таких, як Uber, Uklon, Glovo.
- До кінця червня 2025 року має бути призначений голова Державної митної служби та керівники регіональних підрозділів ДМС. Як і у випадку з БЕБ, відбір голови митниці відбуватиметься на конкурсній основі.
Яких податкових посилень фонд чекає від України у 2025 році?
Ще більший інтерес становлять пункти й умови, які стосуються майбутніх заходів податкової політики.
Як і попереджали українські депутати, перегляд ставок податків і зборів, який передбачений законопроєктом №11416-д (він прийнятий у другому читанні та знаходиться на підписі у президента), не буде останнім.
МВФ зазначає, що, попри очікуване збільшення податкових надходжень держбюджету в результаті податкових змін (прогноз – 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у 2025-му додатково), наступного року може знадобитися чергове коригування заходів податкової політики через зростання бюджетних витрат та скорочення доходів.
Під коригуванням податкової системи фонд має на увазі такі кроки:
- підвищення податкових ставок, зокрема базової ставки ПДВ, що становить 20%;
- посилення боротьби з ухилянням від сплати податків;
- ревізія доцільності й ефективності податкових пільг (Мінфін для цього у вересні затвердив необхідну методологію).
Це, скажімо так, план «уже на завтра»: до кінця 2024 року та на 2025 рік.
Щодо віддаленої перспективи, то під прицілом опиниться спрощена система оподаткування. Причому формулювання МВФ звучить так, що це не фонд вимагає, а саме українська влада «підтверджує свою прихильність до оптимізації «спрощенки», оскільки цей механізм надає широкі можливості для ухилення від сплати податків.
Отже, посилення податкового тиску в Україні продовжуватиметься. МВФ аргументує потребу в зміні фіскальних умов тим, що суттєві витрати на безпеку та оборону призведуть до зростання бюджетного дефіциту. Тому Україна має докладати зусиль для мобілізації податкових надходжень, щоб знизити залежність від зовнішнього фінансування й мати ресурси на повоєнне відновлення економіки.
