«Мінус» податкова міліція та «плюс» відбір під наглядом іноземців. Як депутати вирішили покращити роботу БЕБ
Чому ця ідея може знову провалитися
Верховна Рада на засіданні 20 червня прийняла загалом законопроєкт №10439 про вдосконалення діяльності Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цей документ направлений на кадрове перезавантаження цього органу.
Головна ідея полягає в тому, щоб провести конкурсний відбір на посаду директора БЕБ, забезпечити переатестацію та призначення інших співробітників бюро, а також досягти більш прозорої та ефективної діяльності установи. Автори законопроєкту запевняють, що його норми дозволять наповнити БЕБ «професійними, висококваліфікованими та сумлінними співробітниками», відбір яких проводитиметься незалежною комісією за участі міжнародних експертів.
Якщо документ буде підписаний Президентом та набуде чинності, БЕБ отримає нового керівника (попереднього було звільнено понад рік тому) і зможе повернутися до нормального режиму роботи.
Втім так задумано «на папері». На практиці відбір директора бюро може затягтися на місяці й навіть роки, а підходи БЕБ до боротьби з економічними злочинами, як і раніше, копіюватимуть методи податкової міліції. Чому це так, розбирався Mind.
Чому депутати вирішили запустити БЕБ із «чистого аркуша»? Верховна Рада ухвалила закон №1150-IX про створення Бюро економічної безпеки у січні 2021 року. Основна мета полягала в тому, щоб створити окремий орган боротьби з економічними злочинами (у податковій сфері зокрема), який замінить податкову міліцію та забере у Служби безпеки України частину непритаманних їй функцій. Крім того, БЕБ мало сконцентруватися саме на запобіганні правопорушень, а не на боротьбі з їхніми наслідками.
Коли закон про БЕБ лише розроблявся, його автори пропонували, щоб директора бюро призначав Президент строком на п’ять років за підсумками конкурсного відбору. Але в результаті депутати вирішили, що директора БЕБ, відібраного на конкурсі, затверджуватиме Кабінет Міністрів за поданням прем'єра.
Директором БЕБ став Вадим Мельник, який раніше виконував обов'язки голови Державної фіскальної служби. Водночас із призначенням керівників бюро середньої ланки та з набором інших співробітників виникли труднощі.
На початку осені 2021 року Мельник заявив, що БЕБ не розпочне роботу 25 вересня, як того вимагав закон. Фактично старт діяльності бюро відбувся 25 листопада 2021 року відповідно до розпорядження Кабміну №1493-р.
Також Мельник скаржився на недостатнє фінансування БЕБ. Наприклад, 2022 року Верховна Рада передбачила в держбюджеті для бюро 621 млн грн. Як пояснював Мельник, цього дуже мало, щоб «прогодувати» структуру, в якій працюватиме 4000 осіб.
У жовтні 2022 року Вадим Мельник прозвітував про підсумки першого року функціонування БЕБ. Голова парламентського Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев визнав, що ініціатива зі створення БЕБ виявилася невдалою. На адресу Мельника лунала критика, що відомство під його керівництвом багато в чому копіювало модель поведінки податкової міліції, а запуск аналітичного напрямку, який би займався запобіганням економічним злочинам, був провалений.
У квітні 2023 року Кабмін звільнив Вадима Мельника з посади, а депутати заявили про потребу провести повне перезавантаження БЕБ та його кадрове очищення.
Який вигляд матиме перезавантаження БЕБ? Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, коментуючи законопроєкт №10439, підготовлений до другого читання, повідомив, що його редакція відповідає вимогам міжнародних партнерів, бізнесу та громадськості.
На момент виходу цього матеріалу фінальна версія ухваленого законопроєкту відсутня. Але в розпорядженні Mind є порівняльна таблиця з тими правками, які затвердив профільний комітет перед поданням документа до сесійної зали ВР.
Основні нововведення, закладені у законопроєкті №10439, полягають у такому:
1. Призначення нового директора БЕБ проходитиме в рамках відкритого конкурсу, який проводить спеціальна конкурсна комісія. До неї увійдуть три представники від Кабміну та три представники міжнародних організацій, кандидатури яких також затвердить уряд.
2. Членом конкурсної комісії може бути особа, яка має вищу освіту, бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості й відповідає критеріям доброчесності.
3. Конкурсна комісія визначає порядок проведення конкурсу на заміщення посади директора БЕБ. Зокрема, прописує умови конкурсу, розглядає заявки кандидатів і проводить співбесіди з кандидатами, оцінюючи їхні знання, практичні, професійні навички та особисті якості.
4. Конкурсна комісія відбирає двох кандидатів на посаду директора БЕБ і вносить подання до Кабміну, який приймає остаточне рішення, хто сам керуватиме бюро.
5. Претендент на посаду директора БЕБ має бути незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримуватися етичних норм, мати законні джерела походження майна, а спосіб його життя має відповідати рівню задекларованих доходів.
6. Кандидат, який не пройшов відбір конкурсною комісією, може оскаржити це рішення у суді. Що важливо, оскарження не скасовує призначення на посаду директора БЕБ того кандидата, який переміг у конкурсі.
7. Щодо рядових співробітників БЕБ, то на службу в Бюро приймаються кандидати, які відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності, здатні за своїми особистими, діловими й моральними якостями, віком і професійним рівнем ефективно виконувати службові обов'язки.
8. Набір фахівців у БЕБ проводитимуть окремі кадрові комісії, які формуватиме директор бюро. Такі комісії будуть складатися з п'яти членів кожна, з яких не менше двох членів – представники громадських об'єднань і щонайменше один член комісії – представник Ради громадського контролю при БЕБ.
9. Директор БЕБ може призначати без конкурсного відбору лише своїх заступників.
10. Для незалежного нагляду за діяльністю БЕБ формується Рада громадського контролю, що складається з 9 осіб. Членів ради обиратимуть на конкурсі шляхом відкритого рейтингового інтернет-голосування. Останнє слово за Кабміном – саме він затверджуватиме склад ради.
11. Через один рік і через три роки після призначення директора БЕБ проводиться зовнішній незалежний аудит діяльності бюро. Право на проведення такого аудиту отримує комісія з трьох членів, склад якої затверджує Кабмін на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.
12. Співробітники бюро проходитимуть разову переатестацію, яка дозволить підтвердити їхній рівень професійної компетентності. Переатестацію проводить комісія, що складається з 12 членів. Шість із них – від директора БЕБ, а ще шість – від міжнародних партнерів, але з урахуванням побажань українського бізнесу.
13. У структурі центрального апарату БЕБ та у складі його територіальних підрозділів діятимуть підрозділи внутрішнього контролю. Такі підрозділи підпорядковуються безпосередньо директору бюро, він визначає порядок їхньої діяльності й повноваження.
Який вигляд матиме оновлене БЕБ? Ярослав Железняк упевнений, що БЕБ стане максимально незалежною і прозорою структурою, так само як і незалежність директора бюро буде на рівні таких структур, як Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура чи Національне агентство із запобігання корупції.
«У БЕБ, як і в митниці, необхідно провести прозорий конкурс для вибору нового голови, і в цьому конкурсі братимуть участь незалежні спостерігачі. Інакше кажучи, у БЕБ конкурсний відбір має відбуватися рівно за таким самим механізмом, як це було у випадку з Національним антикорупційним бюро», – заявив Mind ще рік тому Данило Гетманцев.
На перший погляд, відповідно до норм ухваленого законопроєкту, так все й має бути. Конкурсна комісія неупереджено відбирає кандидатів, два з яких потрапляють до Кабміну, який уже фінально вирішує, хто очолить бюро. Крім того, призначення співробітників у БЕБ також проходитиме на конкурсній основі. І все це з урахуванням не лише професійних навичок, а й персональних якостей кожного кандидата.
В ідеалі всі ці параметри дозволять сформувати абсолютно новий орган, який дійсно доведе свою ефективність у боротьбі з економічними злочинами. «Нарешті прийнято важливий закон, на який кілька років чекали аналітичні центри та бізнес. Держава втрачає орієнтовно 100 млрд грн на рік на різних «схемах» через неефективну роботу БЕБ», – вважає Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
Які ризики для перезапуску БЕБ? По-перше, немає чітких термінів призначення директора БЕБ. У тексті законопроєкту лише зазначено, що конкурсна комісія має бути створена протягом двох місяців з моменту набрання законом чинності.
«Але щодо термінів призначення директора на посаду – нічого. Тобто через скільки місяців чи років запрацює БЕБ із новим керівником – невідомо», – коментує Ніна Южаніна, ексголова податкового комітету та депутат від «Європейської солідарності».
По-друге, є питання до механізму призначення директора бюро: внесення на розгляд Кабміну не одного кандидата, а двох відкриває можливості для маніпуляцій.
По-третє, законопроєкт №10439 сфокусований переважно на кадровому перезавантаженні бюро. Водночас модель його роботи залишиться незмінною. «Не виправлено головну помилку, допущену при створенні БЕБ, а саме: не передбачено ключову функцію бюро – превентивну», – пояснює Южаніна.
Тому закрадаються цілком справедливі побоювання, що швидкого перезавантаження БЕБ не буде. «Спочатку пів року-рік уряд робитиме вигляд відбору нового директора бюро, а потім півтора-два роки проводитиме переатестацію кадрів. У результаті з великою імовірністю десь на початку 2027 року ми отримаємо «нову стару» податкову міліцію», – вважає В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ISET).
Втім Данило Гетманцев пообіцяв, що на перезапуск бюро потрібно максимум 18 місяців, і запевнив, що депутати уважно стежитимуть за тим, щоб новий закон «не був спотворений на рівні його виконання».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
