Держборг у 100% ВВП та чергове підвищення податків. Які проблеми виникнуть із фінансуванням держбюджету у 2025–2026 роках?

Обсяг державного боргу продовжує зростати. Як повідомило Міністерство фінансів України, за підсумками 2024 року державний і гарантований державою борг становив 6,98 трлн грн, або $166,1 млрд. Проти 2023 року держборг у гривневому еквіваленті зріс більш ніж на 26%, у валютному – на 14%.

Крім того, збільшилась і строковість державного боргу: його погашення розтягується на довший час. З 2021 року по 2024 рік строковість держборгу зросла вдвічі – з 6,3 року до 12,3 року.

За попередніми розрахунками Мінфіну, співвідношення державного боргу до ВВП у 2024 році становило 87,9%.

Ситуація 2025 року може змінитися в гірший бік і держборг перевищить 100% ВВП, оскільки Україна продовжить активно залучати зовнішнє фінансування. План – щонайменше $38 млрд.

І це не єдина проблема. Національна стратегія доходів передбачає, що внутрішні джерела фінансування держбюджету в перспективі мають замістити кошти іноземних партнерів.

Але ОВДП та податкові надходження покривають лише приблизно 50% усіх видатків держбюджету. А отже, влада знову шукатиме гроші в кишенях платників податків або навіть вдаватиметься до емісії гривні.

Mind зібрав та оцінив основні показники боргу й зовнішнього фінансування України.

Стан держборгу та головні кредитори України – найбільше заборгували ЄС. За 2022–2024 роки державний і гарантований борг України (далі держборг) зріс у гривневому еквіваленті у 2,6 раза, у валютному – у 1,7 раза. Така різниця обумовлена тим, що близько 70% становить зовнішня заборгованість, яка зростає ще й внаслідок девальвації гривні.

У розрізі кредиторів основну частку держборгу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав – 58%, залучення за допомогою єврооблігацій становлять 12%, позики від комерційних банків та інших фінустанов – 2%. Залишкові 28% – це запозичення від ОВДП.

Станом на 31 грудня 2024 року найбільша заборгованість сформувалася перед Євросоюзом ($44 млрд), Світовим банком ($16,2 млрд), МВФ ($13,6 млрд), урядами окремих країн ЄС, а також Великої Британії, Канади, Південної Кореї, Японії та США ($7,6 млрд).

Очікувалося, що у 2024 році держборг України впритул наблизиться до позначки 100% ВВП. Рейтингова агенція Fitch прогнозувала, що цей показник буде 90,8% ВВП, а МВФ – 98,6% ВВП.

«Згідно з нашими розрахунками, державний борг у 2024 році становив близько 87% ВВП. Такий досить низький показник є результатом того, що все фінансування США ($8,3 млрд) протягом року надійшло як грант, ще $3,2 млрд грантових коштів надійшло від ЄС», – пояснює економіст консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.

Очікувані зовнішні надходження 2025 року – вистачить із надлишком. Урядовий план із залучення зовнішнього фінансування у 2025 році становить $38 млрд. Cаме таку цифру озвучив наприкінці 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль. І це навіть більше, ніж потрібно. За оцінками Ukraine Economic Outlook, фіскальний розрив бюджету у 2025 році буде близько 1,6 трлн грн або $36,4 млрд.

Як уточнює Григорій Кукуруза, дефіцит бюджету менший за планову суму західного фінансування. «Усе це програмує перевиконання бюджету-2025 щонайменше на 0,5–0,8 трлн грн у стриманій оцінці», – вважає експерт.

Консорціум RRR4U, який моніторить виконання умов програм МВФ і ЄС, підрахував, що Україна може точно розраховувати на 38 млрд, які заклав у держбюджет-2025 Кабмін.

За даними RRR4U Україна у 2025 році отримає:

• $2,7 млрд від МВФ;
• $13,1 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility;
• $22,2 млрд у рамках ERA Mechanism із погашенням за рахунок доходів від знерухомлених російських активів.

Уточнимо, що ERA передбачає участь усіх країн G7, до яких входять і США. Як каже економіст та керуючий партнер інвестпроєкту Thomson & French В'ячеслав Бутко, США для реалізації ERA Mechanism ще наприкінці грудня 2024 року передали до Світового банку $20 млрд, які згодом будуть направлені Україні.

Нагадаємо: загальна сума від заморожених активів, на яку може розраховувати Україна, становить $50 млрд.

США ще 24 грудня 2024 року вперше направили Україні $1 млрд, забезпечений доходами від заморожених російських активів. А із суми, що очікується у 2025 році, у січні ЄС уже виділив 3 млрд EUR ($3,1 млрд).

Втім Ukraine Economic Outlook дає ще оптимістичніші прогнози. «За нашими розрахунками Україна навіть без участі США (мається на увазі пряме фінансування конгресом. – Mind) може отримати у 2025 році понад $54 млрд», – каже економіст Ukraine Economic Outlook.

Звідки візьмуться додаткові гроші? Причина в різних оцінках сум, які можуть надійти через ERA. За словами Григорія Кукурудзи, при плануванні державного бюджету на 2025 рік Мінфін не врахував програму макрофінансування від ЄС у розмірі $35 млрд. Відповідну угоду Мінфін та Євросоюз уклали у грудні 2024 року після того, як Рада ухвалила держбюджет-2025. Вона також є частиною ERA.

Тобто, якщо вірити цим розрахункам, надходження тільки від заморожених російських активів у 2025 році становитимуть не $22,2 млрд, а можуть перевищити $38 млрд, що повністю покриє потреби України у зовнішньому фінансуванні. Це не враховуючи допомогу від Ukraine Facility та МВФ.

До речі, щодо подальшої співпраці з МВФ: Україні для безперебійного надходження траншів від фонду необхідно не затягувати з виконанням структурних маяків. А сьомий перегляд програми співпраці з МВФ у березні, який має забезпечити надходження $0,9 млрд, буде непростим. Загалом, за даними Мінфіну, у 2025 році фонд планує надати Україні $2,7 млрд.

«Річ у тому, що ми не скасували «правки Лозового» і не створили Вищий адміністративний суд. Ці структурні маяки вже переносилися кілька разів», – пояснює виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.

Ну і загалом фінансування МВФ поступово зменшуватиметься. Фонд уже виділив Україні 63% з обіцяних $15,6 млрд. «Наступними роками ми отримуватимемо менше грошей», – попереджає Юрій Ромашко.

Фінансування держбюджету за допомогою ОВДП – очікуємо підняття ставок. Протягом 2024 року Мінфін провів 201 аукціон із розміщення ОВДП та залучив 640 млрд грн. У загальному обсязі фінансування, акумульованого на покриття дефіциту держбюджету, внутрішні запозичення становили 28%.

Основними власниками держоблігацій є банки з часткою ОВДП в розмірі 47%, ще 36% паперів тримає НБУ та 10% – юридичні особи (бізнес).

ОВДП в обігу та їхні основні власники (станом на 20 лютого 2025 року)

Джерело: НБУ

У державному бюджеті на 2025 рік закладено план розміщення ОВДП ще на 579 млрд грн. Але, крім залучення, є ще й погашення колишніх випусків облігацій. Вони майже повністю поглинуть ті кошти, що одержить Мінфін із продажу ОВДП протягом року.

«З урахуванням планового погашення ОВДП у сумі 562 млрд грн, чисті надходження від держоблігацій у 2025 році становитимуть лише 17 млрд грн», – уточнює В’ячеслав Бутко.

Крім того, за умови недостатнього залучення коштів шляхом ОВДП, цілком можливо, що Мінфін може переглянути ставки за облігаціями, щоб стимулювати покупців.

«Також може бути підвищена роль НБУ або держбанків, що зможуть замістити інших власників цінних паперів», – вважає директор департаменту управління проєктами рейтингової агенції IBI-Rating Віктор Шулик.

Боргові виплати у 2025 році – Україна впорається самотужки. З України не знімаються зобов'язання щодо обслуговування та погашення зовнішньої заборгованості.

Але завдяки реструктуризації єврооблігацій, про яку українська влада домовилася з власниками паперів у серпні 2024 року, протягом 2025–2028 років економія для держбюджету на обслуговуванні зовнішнього боргу становитиме $11,4 млрд, а до 2030-го – $22,8 млрд. Загалом до 2029 року Україна щорічно витрачатиме на обслуговування єврооблігацій від $200 млн до $800 млн на рік, а без реструктуризації це було б в декілька разів більше.

«Поки що зовнішній держборг загалом збалансований. Реструктуризація 2024 року перенесла зобов'язання на 2029-й і наступні роки. Тому наразі питання не стоїть так гостро», – вважає Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків.

Згідно з графіком Мінфіну, протягом 2025 року на погашення й обслуговування зовнішнього боргу буде направлено 279 млрд грн (близько $6,7 млрд). Для порівняння: за 2024 рік Україна виплатила за зовнішнім держборгом майже 400 млрд грн ($9,6 млрд).

У 2025 році найбільше зовнішніх виплат припадає на лютий (40 млрд грн), травень (37 млрд грн), серпень (46 млрд грн) і листопад (34 млрд грн). Але загалом ситуація з погашенням поки що така, що Україна з нею зможе впоратися самотужки.

«Структура платежів із зовнішнього боргу вказує на низьку ймовірність потреби в реструктуризації. У 2025 році $6,15 млрд, або 92%, – погашення перед міжнародними фінансовими організаціями. Зазвичай, ці питання розв'язуються перекредитуванням або пролонгацією», – коментує В'ячеслав Бутко.

Григорій Кукуруза прогнозує, що Україна все одно реструктуруватиме комерційні позики, що входять до складу держборгу.

«Поки що припинено виплати за кредитом Cargill Financial Services ($700 млн), за «зеленими» облігаціями «Укренерго» ($830 млн) та ВВП-варантами ($760 млн). Розпочато переговори з власниками варантів та облігацій «Укренерго», – розповідає експерт.

Доходи та видатки державного бюджету у 2025 році

Джерело: розрахунки Ukraine Economic Outlook

Наслідки зростання держборгу – перспектива не райдужна. Можна зробити висновок, що питання з фінансуванням держбюджету 2025 року практично закрите.

Але державний борг за рік зросте ще на 24% – до 8,62 трлн (це 102% ВВП), а його строковість може перевищити 14 років. Перспектива не дуже райдужна.

Надмірне боргове навантаження спалює бюджетні кошти, уповільнює економічне зростання й ускладнює залучення інвестицій. А оскільки Україні будуть потрібні величезні ресурси на повоєнне відновлення економіки, то їй у будь-якому разі доведеться шукати способи замінити старі борги новими.

До того ж запозичення для нашої країни стають дедалі дорожчими. Адже якщо у 2023–2024 роках близько 27% фінансування становили гранти (безповоротне фінансування), то 2025 року частка грантів буде на рівні 20%. Решта – це нехай і пільгові, але кредити, які потрібно повертати з відсотками.

Перспективи на 2026 рік – очікуємо зростання податків. На думку Андрія Шевчишина, ситуація з фінансуванням у 2026 році буде значно гіршою, ніж у 2025-му.

«Можна розраховувати на інші канали надходження капіталу в Україну, але лише за умови зупинення бойових дій і підвищення рівня захисту інвестицій», – вважає аналітик.

За оцінками Ukraine Economic Outlook, у 2026 році Україна за базовим сценарієм може отримати від партнерів $20 млрд, або близько 840 млрд грн.

Згідно з Бюджетною декларацією уряду на 2025–2027 роки, дефіцит держбюджету у 2026 році становитиме 1,05 трлн грн. Цей показник збігається з розрахунками НБУ, який очікує, що негативне сальдо держбюджету 2026 року перевищить 1,1 трлн.

Тобто на 2026 рік Україна може стикнутися з непокритим дефіцитом у 200–250 млрд грн. І це лише попередні розрахунки. Фактичний дефіцит може виявитися значно більшим.

Де шукати гроші – незрозуміло. У 2025 році податкові надходження становитимуть близько 2 трлн грн, а це лише половина витрат держбюджету, які заплановані на рівні 3,94 трлн грн. Згідно з бюджетною декларацією, у 2026 році податки можуть поповнити держскарбницю на 2,2 трлн грн і покриють 57% витрат.

Зрозуміло, є ще й неподаткові надходження (єдиний соціальний внесок, доходи місцевих бюджетів і доходи спецфонду). Але їх усе одно буде недостатньо, щоб компенсувати касовий розрив держбюджету.

При цьому Україна має збільшувати внутрішні джерела фінансування. А ось із цим – великі проблеми.

Як ми пам'ятаємо, у 2025 році ОВДП бюджету майже нічим не допоможуть, оскільки левова частка коштів від розміщення держоблігацій піде на погашення «старих» випусків паперів. У 2026 році, швидше за все, картина буде приблизно такою самою.

Податкові доходи держбюджету 2025 року вже враховують ті зміни до Податкового кодексу, які прийняті у 2024 році та передбачають зростання ставок військового збору й збільшення податкових відрахувань для банків і небанківських фінустанов.

Тож нове зростання податків явно не за горами. Тим більше, що МВФ у Меморандумі з Україною чітко зазначив, що у 2025 році може знадобитися чергове коригування заходів податкової політики. До того ж посилення фінансового тиску вже анонсоване в Національній стратегії доходів (яка і створювалася в рамках співпраці з МВФ).

Під цими формулюваннями мається на увазі підвищення базової ставки ПДВ (на сьогодні вона становить 20%), боротьба з ухиленням від сплати податків, яка неодмінно виллється в чергову спробу провести демонтаж спрощеної системи оподаткування, введення прогресивної шкали ПДФО, перегляд і скасування деяких податкових пільг тощо.

Тому треба готуватися до того, що депутати невдовзі почнуть із новою силою лобіювати чергове підвищення податкових ставок і посилення податкового адміністрування.

«Також не виключено, що цього року ми або побачимо активну роботу друкарського верстата (з усіма наслідками), або субституцію старих боргів зобов'язаннями з додатковим захистом, або секвестр бюджетних витрат, у тому числі захищених», – резюмує Віктор Шулик.